Податкова інформує...

Дата: 10.02.2022 16:33

Кількість переглядів: 265

Зустріч з брокерами Дніпропетровщини та інших регіонів України про застосування РРО/ПРРО

За ініціативою ВІДОКРЕМЛЕНОГО ПІДРОЗДІЛУ ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «НАЦІОНАЛЬНА АСОЦІАЦІЯ БРОКЕРІВ» в Дніпропетровській області та м. Дніпро нещодавно, у режимі ZOOM конференції організована зустріч представників Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) з брокерами нашого регіону та інших областей України.

У заході прийняли участь в. о. начальника ГУ ДПС Валерій Леонов та заступник начальника відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС Роман Дудник.

Валерій Леонов акцентував увагу на нововведеннях щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних РРО (ПРРО) з початку 2022 року для фізичних осіб – підприємців – платників (далі – ФОП) єдиного податку II – IV груп.

Фахівець відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС Роман Дудник більш детально зупинився на питаннях, пов’язаних з використанням РРО/ПРРО, а саме: на змінах у їх застосуванні з 01.01.2022, порядку реєстрації ПРРО, актуальних питаннях практичного застосування РРО/ПРРО, а також на особливостях ведення обліку товарних запасів для ФОП, у тому числі платників єдиного податку.

Зустріч пройшла у форматі обговорення нагальних питань за цією тематикою. У ході спілкування податківець відповів на численні запитання присутніх.

По закінченню зустрічі представники бізнесу висловили подяку за надану корисну інформацію та прагнення на подальшу плідну співпрацю.

При Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбулось перше засідання Громадської ради

Нещодавно у режимах онлайн та офлайн відбулося перше засідання Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – Громадська рада), в якому крім членів Громадської ради прийняли участь і представники Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС): в. о. начальника ГУ ДПС Валерій Леонов, начальник управління інформаційної взаємодії Манушак Осипова та заступник начальника відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Роман Дудник.

Валерій Леонов привітав з початком роботи Громадську раду у новому складі, побажав плідної роботи та тісної співпраці.

Під час засідання обрано Голову Громадської ради, його заступників та секретаря. Ухвалено проєкт Положення про Громадську раду, структуру Громадської ради та склад її комітетів.

Також, представник ГУ ДПС Роман Дудник розповів членам Громадської ради про зміни у застосуванні реєстраторів розрахункових операцій з 01.01.2022.

У ході засідання вирішено низку інших питань стосовно діяльності Громадської ради.

У січні 2022 року від платників ПДВ Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету надійшло понад 1,5 млрд грн

Від платників Дніпропетровщини у січні 2022 року держбюджет отримав понад 1,5 млрд грн податку на додану вартість, що майже на 416,5 млн грн або на 38,4 відсотків більше у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Леонов Валерій.

В. о. начальника ГУ ДПС зазначив, що у відкритій та приватній частинах Електронного кабiнету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС України (https://cabinet.tax.gov.ua), платники податків мають доступ, зокрема до сервісу «Дані реєстру платників ПДВ».

Робота у приватній частині здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), що сертифікований у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Для перевірки даних про реєстрацію платником ПДВ достатньо здійснити пошук за податковим номером (серією та номером паспорта) або найменуванням/ПІБ платника податків.

Під час пресконференції про кампанію декларування доходів, отриманих у 2021 році

Днями у Нікопольській ДПІ відбулась пресконференція з начальником Нікопольського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Володимиром Малиновським.

Під час заходу посадовець нагадав, що з 01 січня 2021 року стартувала кампанія декларування доходів, отриманих у 2021 році.

Обов’язковому декларуванню підлягають:

- доходи, з яких при нарахуванні або виплаті податок на доходи фізичних осіб не утримувався, але які не звільнені від оподаткування;

- доходи від особи, яка не є податковим агентом;

- доходи у вигляді спадщини та подарунків від осіб, які не є членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення;

- доходи від продажу інвестиційних активів;

- іноземні доходи.

За вибором платник податків подає податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація) за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів:

- особисто або уповноваженою на це особою;

- поштою;

- засобами електронного зв’язку.

Володимир Малиновський звернув увагу, що платники податків можуть подати декларацію онлайн, скориставшись сервісом «Електронний кабінет». Також відмітив, що декларувати доходи, отримані у 2021 році, необхідно за новою формою декларації, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2020 № 783 та діє з 01.01.2022.

«Сподіваємося, що платники податків відповідально поставляться до вимог законодавства та своєчасно виконають свій конституційний обов’язок стосовно декларування доходів», – зазначив Володимир Малиновський.

Про одноразове (спеціальне) добровільне декларування під час брифінгу в м. Нікополі

Днями відбувся брифінг заступника начальника Нікопольського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юлії Пушко для представників місцевих ЗМІ та громадськості стосовно одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – одноразове декларування).

Податківець розповіла, що з 01 вересня 2021 року до 01 вересня 2022 року громадяни України мають право задекларувати активи, з яких не були сплачені податки, і таким чином, легалізувати їх. Повідомила, хто може скористатися одноразовим декларуванням, що є об’єктами одноразового декларування та ставки збору з одноразового декларування, передбачені для об’єктів декларування. Наголосила, що декларування активів здійснюється виключно за бажанням громадянина, який має право на таке декларування.

Також повідомила, що одноразова (спеціальна) добровільна декларація подається особисто декларантом виключно в електронній формі.

У завершення нагадала, що одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це унікальна можливість, надана державою, розпочати власну податкову історію з чистого аркушу та почати формувати позитивну податкову культуру по добровільній сплаті податків.

Місцеві бюджети Нікопольського регіону у січні 2022 року отримали

майже 25,4 млн грн плати за землю

Впродовж січня 2022 року від платників Нікопольського регіону до місцевих бюджетів надійшло майже 25,4 млн грн земельного податку та орендної плати за землю. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження збільшились на 2,4 млн грн або на 10 відсотків.

Як повідомила начальник Нікопольського відділу податків і зборів з юридичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольга Карнаух, власники земельних ділянок і землекористувачі – юридичні особи спрямували до скарбниць майже 24,6 млн грн плати за землю, фізичні особи – 0,8 млн гривень.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія»

До уваги платників податків!

15 лютого 2022 року з 09-00 год. до 10-00 год. відбудеться сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» за телефоном: (096) 623-22-81 на тему «Одноразове (спеціальне) добровільне декларування».

На запитання відповідатиме начальник Томаківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Руслана Рибка.

У січні 2022 року до ДПС надійшло 197 запитів на отримання публічної інформації

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/567413.html повідомила.

У січні 2022 року до Державної податкової служби України надійшло 197 запитів на отримання публічної інформації.

Із загальної кількості 157 запитів отримано електронною поштою, 37 – поштою, 3 – в іншій формі.

Найбільше запитів на отримання публічної інформації надійшло від фізичних осіб – 124 запити. Від юридичних осіб у січні 2022 року надійшло 66 запитів, від представників засобів масової інформації – 7.

За результатами розгляду запитів: задоволено, з наданням інформації – 106, відмовлено з причин невідповідності запитів вимогам Закону України від 13 січня 2011 року №2939-IV «Про доступ до публічної інформації» – 47, надіслано за належністю – 44.

Нагадуємо, що запити на отримання публічної інформації надсилаються на електронну скриньку publicinfo_dps@tax.gov.ua.

Майже 134,3 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів видано ДПС у січні 2022 році

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/566763.html повідомила.

Протягом січня 2022 року послугами кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС скористались 59,4 тис. клієнтів. Їм безкоштовно видано майже 134,3 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Понад 36,7 тис. фізичних осіб протягом січня поточного року отримали 79,2 тис. кваліфікованих сертифікатів.

Також протягом вказаного періоду 22,7 тис. юридичних осіб отримали майже 55,1 тис. кваліфікованих сертифікатів.

Електронним сервісом повторного формування сертифікатів за електронним запитом скористалися майже 25,1 тис. клієнтів, з яких 13 тис. – юридичних та майже 12,1 тис. – фізичних осіб. За електронними запитами сформовано 57 тис. сертифікатів.

Всього з початку діяльності надавача видано майже 10,5 млн кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Нагадаємо, що за допомогою сервісу повторного формування сертифікатів за електронним запитом кожен клієнт має змогу самостійно, у режимі 24/7, а головне – дистанційно, протягом 2 – 3 хвилин отримати новий сертифікат, який матиме строк чинності до 2 років.

Таким чином клієнтам центру не потрібно витрачати свій час та особисто відвідувати центр для отримання сертифіката.

Надходження рентної плати від платників Дніпропетровського регону у січні 2022 року до місцевих бюджетів виросли в 4 рази

Платниками рентної плати у січні 2022 року місцеві бюджети Дніпропетровщини поповнились на понад 19,5 млн гривень. Надходження виросли у порівнянні з січнем 2021 року на понад 14,7 млн грн або на 405,6 відсотків.

Повідомляємо, що розміри ставок рентної плати за спеціальне використання води встановлені п. 255.5 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

З 01.01.2022 Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» внесено зміни, зокрема, до п. 255.5 ст. 255 ПКУ, відповідно до яких збільшено ставки рентної плати за спеціальне використання води.

Особливості застосування ставок рентної плати за спеціальне використання води передбачені пунктами 255.6, 255.7, 255.9 і 255.10 ст. 255 ПКУ.

Мешканці Дніпропетровського регіону у січні 2022 року задекларували доходів на суму понад 166 млн гривень

З початку Деклараційної кампанії 2022 у січні поточного року громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано 875 податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2021 рік. Загальна сума задекларованих доходів становить 166,2 млн гривень.

Сума податку на доходи фізичних осіб, визначена громадянами до сплати у бюджет, становить 4,2 млн грн, сума військового збору – 0,9 млн гривень.

Станом на 01.02.2022 168 громадян (це найбільша кількість декларантів) задекларували дохід, отриманий у вигляді спадщини. Загальна сума отриманого такими платниками доходу складає 52,4 млн гривень.

Інші доходи протягом першого місяця поточного року у декларації показали 147 громадян Дніпропетровщини на суму 39,6 млн гривень.

Про дохід понад 1,0 млн грн повідомили 16 громадян на загальну суму оподатковуваного доходу 87,3 млн гривень.

Правом на податкову знижку скористались 107 громадян, сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, склала 0,4 млн гривень.

Звертаємо увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 17 грудня 2020 року № 783 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2020 р. за № 1295/35578, з 01.01.2022 запроваджено та введено в дію нову форму податкової декларації про майновий стан і доходи.

Громадяни та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, за 2021 рік мають право подати декларацію про свій майновий стан і доходи по 03 травня 2022 року включно. Податкові зобов’язання, визначені такими фізичними особами у деклараціях, сплачуються до 01 серпня 2022 року (включно).

У січні 2022 року платники Дніпропетровщини спрямували до державного бюджету понад 113 млн грн військового збору

На підтримку української армії платники Дніпропетровської області з початку 2022 року спрямували до держбюджету понад 113 млн грн військового збору. Порівняно з аналогічним періодом 2021 року сума збільшилась на понад 16 млн грн або на 17 відсотків.

Звертаємо увагу, що платниками військового збору є:

- фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

- фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;

- податковий агент.

До місцевих бюджетів Дніпропетровського регіону протягом січня надійшло на 95 відсотків більше туристичного збору ніж торік

Платниками Дніпропетровщини до місцевих бюджетів у січні 2022 року направлено туристичного збору понад 424 тис. грн, що у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року майже на 207 тис. грн або на 95,3 відсотків більше.

Нагадуємо, що ставка туристичного збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених п. п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу України (ПКУ), у розмірі до 0,5 відсотка – для внутрішнього туризму та до 5 відсотків – для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.

Базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п. п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ.

При цьому, згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляння збору може здійснюватися з тимчасового розміщення у таких місцях проживання (ночівлі):

а) готелі, кемпінги, мотелі, гуртожитки для приїжджих, хостели, будинки відпочинку, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, пансіонати та інші заклади готельного типу, санаторно-курортні заклади;

б) житловий будинок, прибудова до житлового будинку, квартира, котедж, кімната, садовий будинок, дачний будинок, будь-які інші об’єкти, що використовуються для тимчасового проживання (ночівлі).

До місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло майже 106,2 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

У січні 2022 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло майже 106,2 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року надходження збільшились на понад 28,3 млн грн або на 36,4 відсотки.

Податковим кодексом України визначено платників податку на нерухомість у разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб, а саме:

а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

У січні 2022 року платниками Дніпропетровського регіону направлено до держбюджету понад 565 млн грн ПДФО

Платниками Дніпропетровщини у січні 2022 року до держаного бюджету спрямовано понад 565 млн грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). У порівнянні з січнем 2021 року надходження збільшились майже на 27 млн гривень.

Нагадуємо, що загальний оподатковуваний дохід фізичної особи – платника ПДФО – це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника ПДФО протягом звітного податкового періоду.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО включаються суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику ПДФО відповідно до умов цивільно-правового договору та інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Податкового кодексу України.

Єдиний податок – стабільне джерело наповнення місцевого бюджету

Єдиний податок від малого підприємництва належить до тих податкових платежів, надходження якого стабільно і суттєво поповнюють місцевий бюджет. За січень 2022 року до бюджетів місцевих громад Нікопольського регіону сплачено майже 20,8 млн грн єдиного податку. В цілому місцеві громади отримали у своє розпорядження на 3,0 млн грн єдиного податку більше, порівняно із надходженнями минулого року.

Слід відмітити, що представники малого бізнесу системно забезпечують життєдіяльність територіальних громад, активно сплачуючи єдиний податок до місцевого бюджету. Позитивна динаміка надходження єдиного податку – це результат зваженої фінансової політики, спрямованої на залучення до бюджетів територіальних громад додаткового фінансового ресурсу, а також сумлінне ставлення платників до обов’язку сплати податку.

Надходження податку на доходи фізичних осіб до місцевих бюджетів Нікопольського регіону збільшились майже на 16,7 млн гривень

За січень 2022 року до місцевих скарбниць Нікопольського регіону надійшло 115,6 млн грн податку на доходи фізичних осіб, що на 16,7 млн грн більше минулорічного показника.

ПДФО є основним джерелом наповнення місцевого бюджету. В структурі надходжень він займає позицію лідера – близько 68 відсотків від загальної суми інших податків і зборів. Своєчасність і повнота наповнення місцевого бюджету – запорука економічного та соціального розвитку нашого регіону.

Увага! Шахраї!

До Державної податкової служби України надходять повідомлення про телефонні дзвінки суб’єктам господарювання невідомих осіб, які представляються посадовими особами ДПС, її територіальних органів, та просять про надання фінансової допомоги.

Шахраї можуть використовувати різні номери телефонів, розрахункові рахунки, картки різних банківських установ.

Наголошуємо, що посадові особи ДПС діють виключно у рамках законодавства та не мають жодного відношення до таких дзвінків.

Просимо платників податків бути обережними та уважними. У разі надходження таких звернень від нібито «податківців» радимо звертатися до органів Національної поліції (тел. 102) або на «гарячу» телефонну лінію ДПС «Пульс» за тел. 0-800-501-007 (напрямок 5).

Щодо спеціальних умов оподаткування IT – бізнесу

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що з 1 січня 2022 року введено в дію Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» № 1946-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 14 грудня 2021 року.

Цей документ встановлює спеціальні умови оподаткування резидентів «Дія Сіті», функціонування яких визначене Законом «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» № 1667-ІХ, ухваленим у липні цього року.

Такі умови мають стимулювати діяльність компаній, що працюють у галузі інформаційних технологій, зокрема шляхом встановлення ефективного рівня податкового навантаження для сприяння детінізації розрахунків у сфері оплати праці та підвищення конкурентоспроможності вітчизняних ІТ-компаній на зовнішньому ринку.

Серед передбачених законом особливостей оподаткування резидентів «Дія Сіті»:

– можливість сплати податку на прибуток підприємств на особливих умовах – за принципом податку на виведений капітал;

– оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходів спеціалістів – резидентів «Дія Сіті» у вигляді заробітної плати, винагороди за гіг-контрактом, авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори за ставкою 5% у разі, якщо такі доходи спеціаліста не перевищують еквівалент 240 тис. євро за рік;

– сплата єдиного соціального внеску резидентом «Дія Сіті» (якщо він відповідає встановленим вимогам) у розмірі мінімального страхового внеску на суму нарахованої зарплати або винагороди за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами.

Новації щодо справляння земельного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) звертає увагу користувачів земельними ділянками на зміни у податковому законодавстві, які відбулись із підписанням Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», та які стосуються справляння плати за землю, зокрема:

- розширено поняття платників земельного податку, відтепер це власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування;

- збільшені підстави для нарахування плати за землю. Відтепер це:

- дані державного земельного кадастру;

- дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);

- дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);

- рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);

- дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї).

Отже, до 20 лютого 2022 року особи, які користуються земельними ділянками навіть без відповідної реєстрації прав, мають самостійно обчислити суму плати за землю станом на 1 січня і подати до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.

Звертаємо увагу платників земельного податку та орендної плати за землю на необхідність уточнення правильного зазначення в податковій звітності кодів КОАТУУ територіальних громад та коду контролюючого органу, до якого подається звітність.

Уточнення кодів КОАТУУ територіальних громад та коду контролюючого органу допоможе уникнути випадків неприйняття звітності через невірні реквізити та застосування штрафних санкцій відповідно до чинного законодавства.

Роз’яснення щодо Порядку № 496

Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496) не поширює свою дію на платників єдиного податку І групи, – зазначають спеціалісти Приморської податкової.

Із загального числа платників єдиного податку II – IV груп, Порядок № 496 поширює свою дію виключно на платників, визначених п.61 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України, які здійснюють:

реалізацію технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Разом з цим, Порядок № 496 встановлює обов’язок ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації для ФОП III групи єдиного податку, які зареєстровані платниками ПДВ та ФОП, які використовують загальну систему оподаткування, та здійснюють свою діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Таким чином, фізичні особи – підприємці, що використовують спрощену систему оподаткування, не є при цьому платниками ПДВ, та не здійснюють продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, та напівдорогоцінного каміння, не зобов’язані вести облік товарних запасів та підтверджувати їх походження первинними документами для цілей контролю за дотриманням законодавства у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Чи треба ломбардам застосовувати РРО/ПРРО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що ломбарди належать до фінансових установ і здійснюють свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику.

Норми встановлені ст. 1 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» із змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Отже, суб’єкт господарювання, який здійснює свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику ломбардами, повинен проводити розрахункові операції із застосовуванням РРО або ПРРО.

Хто повинен вести облік товарних запасів?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Наказ № 496) затверджено Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі – Порядок № 496), який визначає правила ведення обліку товарних запасів. Він поширюється на фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі – ФОП), які відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об`єкті) такого ФОП.

Наказ № 496, що затвердив Порядок № 496 та Форму ведення обліку товарних запасів (далі – Форма обліку), набув чинності з 26 листопада 2021 року. Таким чином його вимоги необхідно виконувати від цієї дати.

Порядок № 496 не поширює свою дію на платників єдиного податку І групи та платників єдиного податку II – IV груп, які не здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння органогенного утворення напівдорогоцінного каміння.

Разом з цим, Порядок № 496 поширює свою дію на фізичних осіб – підприємців, які здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування та на ІІІ групі єдиного податку, які зареєстровані платниками ПДВ.

Облік товарних запасів здійснюються ФОП шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід`ємною частиною такого обліку.

Первинні документи, на підставі яких внесені записи до Форми обліку, є обов'язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.

Форма обліку ведеться на вибір у паперовій або в електронній формі та має містити зазначені в довільному порядку дані фізичних осіб – підприємців. Для паперової Форми обліку зазначені дані мають міститися на титульному аркуші. Записи ведуться в хронологічному порядку надходження або вибуття товарів. Під час ведення обліку товарних запасів в електронній формі, обирається довільний програмний формат та метод внесення інформації до Форми обліку з дотриманням вимог Порядку № 496.

Звертаємо увагу, що суб’єкт господарювання повинен забезпечити зберігання Форми обліку, первинних документів на товари у місці продажу (господарському об’єкті) до моменту вибуття останньої одиниці товару, відображеної в таких первинних документах.

Порядок внесення розмінної монети в РРО та/або в ПРРО?

Відповідно до п. 22 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями, суб’єкти господарювання зобов’язані в разі отримання від споживачів у сплату за продукцію (товари, роботи, послуги) зношених банкнот/монет не видавати такі банкноти/монети на здачу та надалі здати їх разом із готівковою виручкою (готівкою) до обслуговуючих банків. Суб’єкти господарювання повинні забезпечувати наявність у касі банкнот, обігової та/або розмінної монети для видачі здачі (за винятком тих номіналів монет (банкнот), карбування та випуск в обіг/додатковий випуск в обіг яких припинено Національним банком України (далі – НБУ)) з урахуванням бонусних програм лояльності та/або наявності пристроїв для приймання монет. Суб’єкти господарювання в разі прийняття НБУ рішення щодо припинення карбування та випуску в обіг/додаткового випуску в обіг певних номіналів монет зобов’язані здійснювати заокруглення загальної суми покупки в порядку, передбаченому нормативно-правовим актом НБУ з питань, що регулюють обіг монет дрібних номіналів.

Згідно з п. 6 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок), внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій, зокрема, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Не проводиться через РРО видача готівки, не пов’язана з проведенням розрахунків, якщо така видача здійснюється після виконання Z-звіту до реєстрації першої розрахункової операції та (або) до виконання операції «службове внесення».

Тобто, розмінна монета, отримана з каси підприємства, або яка зберігається на місці проведення розрахунків РРО та/або ПРРО з попереднього дня, має проводитися через РРО та/або ПРРО за допомогою формування чеку «Службове внесення».

Підтвердженням внесення відповідної суми до РРО та/або ПРРО, як розмінної монети, – є фіскальний звітний чек (Z-звіт), у якому відображається інформація про операцію «службове внесення».

Дії суб’єкта господарювання у випадку відсутності зв’язку ПРРО з фіскальним сервером ДПС

Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон) передбачено можливість роботи ПРРО в режимі офлайн у випадку відсутності зв’язку ПРРО з фіскальним сервером ДПС.

Порядок застосування ПРРО в режимі офлайн встановлено розділом V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2020 за № 635/34918 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317).

Слід звернути увагу, що відповідно до статті 5 Закону у разі відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу облік операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та формування розрахункових документів здійснюються у порядку, встановленому Національним банком України. Отже, згідно з пунктом 6 Порядку № 317 порядок застосування ПРРО в режимі офлайн, визначений розділом V Порядку № 317, не розповсюджується на розрахункові операції з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі.

За яких умов використовуються операції «службове внесення» та «службова видача»?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що згідно з п. 6 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями та п. 9 розд. IV Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» із змінами та доповненнями, внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) або програмний РРО (далі – ПРРО) з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій:

операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту;

операція «службова видача» використовується для реєстрації суми готівки, яка вилучається з місця проведення розрахунків та/або видається держателям електронних платіжних засобів.

Проведення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів здійснюється суб’єктами господарювання із використанням РРО або ПРРО у порядку, визначеному Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями та нормативно-правовим актом Національного банку України з питань ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Чи треба підприємцям-спрощенцям І групи вести облік товарних запасів?

Відповідно до Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496, платники єдиного податку І групи не ведуть такий облік.

Порядок № 496 також не поширює свою дію на платників єдиного податку ІІ – ІV груп, які не здійснюють:

-реалізацію технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

-реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення;

-реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Порядок № 496 поширює свою дію на фізичних осіб – підприємців, які здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування та на ІІІ групі єдиного податку з реєстрацією платниками ПДВ.

Порядок № 496 встановлює обов’язок ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації для ФОП, які використовують загальну систему оподаткування та здійснюють свою діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Чи треба застосовувати РРО/ПРРО у разі сплати на картковий рахунок коштів споживачем за надання дистанційних послуг?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) нагадує, що п. 14 ст. 9 Закону України від 06 липня1995 року № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами встановлено пільгу, відповідно до якої, РРО та/або програмний РРО (ПРРО) та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Тобто, у разі проведення суб’єктом господарювання діяльності лише з надання послуг (без реалізації товарів, виконання робіт таким суб’єктам господарювання) та за умови проведення розрахунків за надані послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, застосування РРО для таких суб’єктів не є обов’язковим.

Кампанія декларування - 2022

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) нагадує платникам, що з 1 січня 2022 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2021 року. Звертаємо увагу, що таку декларацію зобов’язані подати особи при отриманні:

- доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема: - доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; -успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, - при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо;

- доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема: - дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року,

- інвестиційних доходів;

- іноземного доходу;

- в інших, передбачених Податковим Кодексом України, випадках.

Увага! Нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) звертає увагу, що з 01.01.2022 введено в дію нову форму податкової декларації, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17 грудня 2020 року № 783 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859», зареєстрованого в Мінюсті України 28 грудня 2020 року за № 1295/35578 (далі - Наказ № 783), що передбачає об'єднання звітності з податку та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок), а також порядок декларування частини прибутку контрольованої іноземної компанії (далі - КІК).

В зв'язку із зазначеними змінами форма податкової декларації доповнена новими додатками ЄСВ 1, ЄСВ 2 та ЄСВ 3 - для платників єдиного внеску та додатком КІК - для платників, у яких виникає обов'язок декларувати прибутки КІК відповідно до п. 170.13 ст. 170 Податкового кодексу України.

Правильно заповнюємо платіжні документи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) нагадує, що Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок) прописано у наказі від 31.12.2020 № 847 Міністерства фінансів України, яким внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666.

При заповненні полів реквізиту «Призначення платежу» не допускаються пропуски (пробіли) між цифрами та службовими знаками, між словами та службовими знаками.

У п. 3 Порядку наводяться приклади заповнення поля «Призначення платежу» в розрахунковому документі під час сплати податків, зборів, платежів до бюджету, в тому числі заповнення реквізиту «Призначення платежу» у разі сплати коштів у рахунок податкового боргу підприємством.

Передбачено, що сплата податку, збору, платежу, єдиного внеску здійснюється платником податку/єдиного внеску безпосередньо, а у випадках, передбачених законодавством, – податковим агентом або представником платника.

Окремим розділом у Порядку зазначено порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску з використанням єдиного рахунку. Реквізит міститиме 14 полів.

Сплату за кожним видом платежу можна оформлювати як окремим документом на переказ, так і одним документом на переказ декільком одержувачам коштів.

У разі визначення декількох одержувачів коштів, суми, зазначені в полі № 1 «Призначення платежу», мають відповідати загальній сумі переказу за розрахунковим документом, а інформація про податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина в полі № 2 «Призначення платежу» повторюється за кожним таким одержувачем.

Про декларування іноземних доходів

Громадянам, які отримували доходи за кордоном, а це в основному стосується заробітчан, і які сплатили податки за межами України, не доведеться платити податки ще раз, у разі якщо з країнами, де вони працювали, підписані угоди про уникнення подвійного оподаткування. Таким громадянам необхідно лише подати декларацію про майновий стан і доходи і зазначити суми отриманих доходів.

Звертаємо увагу, що тим громадянам, які працювали за кордоном, але не сплачували податки там, оскільки отримували в податкових органах України Довідку-підтвердження статусу податкового резидента України доведеться не лише задекларувати доходи отримані за межами України, а й сплатити відповідні податки.

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, особа зобов’язана отримати від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Також повідомляємо, що кожний громадянин України має право взяти довідку, яка дозволяє звільняти (зменшувати) від оподаткування його доходи, отримані в іноземній державі, з якою Україна уклала двосторонні договори про уникнення подвійного оподаткування. Форма довідки-підтвердження статусу податкового резидента України визначена наказом ДПА України від 12.04.2002 № 173 «Про підтвердження статусу податкового резидента України» зі змінами та доповненнями. Згідно з п. 2 цього наказу довідку видає державна податкова інспекція за місцезнаходженням юридичної особи (місцем проживання фізичної особи) на своєму бланку протягом 10-ти робочих днів з моменту подання письмового звернення такої особи або надсилання листа через Електронний кабінет. Звернення щодо отримання Довідки може бути подано особисто заявником, уповноваженою на це особою або надіслано поштою. Довідка видається для підтвердження, що особа є платником податків в Україні і є резидентом України у розумінні договору про уникнення подвійного оподаткування між Україною і іншою країною та діє в межах календарного року та потребує щорічного її оновлення.

Нагадаємо, якщо громадяни отримували «іноземні» доходи у 2021 році, мають задекларувати їх до 1 травня 2022 року, тобто подати податкову декларацію про майновий стан і доходи до органів ДПС за своїм місцем реєстрації. Зазначені доходи оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та військовим збором за ставкою 1,5 відсотка. Задекларовану суму податку на доходи фізичних осіб та військового збору платники мають сплатити до 1 серпня 2022 року.

Чи оподатковується сума стипендії, яка виплачується студенту, курсанту за рахунок коштів підприємства?

Сума стипендії, яка виплачується учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту за рахунок коштів юридичної особи відповідно до угоди, укладеної між навчальним закладом та юридичною особою, не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України (у 2022 році – 3470,0 грн.), а сума перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.

Про одноразове (спеціальне) добровільне декларування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) нагадує, що триває кампанія одноразового добровільного декларування. Одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори.

Тобто, доходами з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, з метою подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, вважаються доходи, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні, однак згідно даних контролюючих органів повнота сплати податків і зборів з них не підтверджена. Такими доходами можуть бути, але не виключно, заробітна плата (винагорода), отримана працівниками в «конвертах», іноземні доходи, доходи фізичної особи, отримані від здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності без державної реєстрації її як фізичної особи – підприємця, без взяття на податковий облік, або без одержання ліцензії, дозволу чи іншого дозвільного документа для провадження певних видів господарської діяльності, незадекларовані доходи у вигляді спадщини, подарунків, отримані не від фізичних осіб першого, другого ступеня споріднення, орендної плати, доходи від продажу рухомого та нерухомого майна, прибутків від відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав тощо.

Як правильно відобразити у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації вартість земельної ділянки?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що згідно з п. п. «б» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).

Пункт 7 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.

Згідно з п. 7.2 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених, зокрема п. п. «б» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

- витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

- вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Декларант може додати до одноразової (спеціальної) добровільної декларації відповідні документи або належним чином засвідчені їх копії, що підтверджують вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.

Також декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість об’єктів декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі якщо такі об’єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України.

Слід зазначити, що правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні визначено Законом України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» із змінами та доповненнями.

Враховуючи викладене, фізична особа – декларант, яка має у власність об’єкт нерухомого майна (земельну ділянку), придбаного за рахунок доходів з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки, при поданні одноразової (спеціальної) добровільної декларації зазначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, яка визначається, зокрема, але не виключно, як:

- витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

Водночас, декларант самостійно приймає рішення щодо визначення активів та інформації щодо них, що будуть зазначені ним у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.

Податкова декларація повинна містити необхідні обов'язкові реквізити

Відповідно до п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу форма податкової декларації повинна містити необхідні обов’язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов’язкові реквізити – це інформація яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений Податковим кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (п. 48.2 ст. 48 Податкового кодексу).

Податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником (абзац перший пп. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 Кодексу).

Таким чином, у разі коли штатним розкладом не передбачено посаду головного бухгалтера, а ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації здійснюється безпосередньо керівником, то така податкова декларація може бути підписана лише керівником. Така форма підпису податкової декларації не може застосовуватись на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися, та в бюджетних установах.

Щодо коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки за 2021 рік, який застосовується для визначення податкового зобов’язання з плати за землю

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання статті 289 Податкового кодексу України листом від 11.01.2022 № 6-28-0.222-275/2-22 повідомила наступне.

За інформацією Державної служби статистики України, індекс споживчих цін за 2021 рік становив 110,0 %.

Відповідно до пункту 9 підрозділу 6 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу (в редакції Закону України від 30.11.2021№ 1914–IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень») індекс споживчих цін, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням 100 відсотків:

за 2017 – 2022 роки – для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів);

за 2017 – 2020 роки – для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення.

Відповідно значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2021 рік становить:

для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) – 1,0;

для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення – 1,1.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік – 1,703; 1997 рік – 1,059; 1998 рік – 1,006; 1999 рік – 1,127; 2000 рік – 1,182; 2001 рік – 1,02; 2005 рік – 1,035; 2007 рік – 1,028; 2008 рік – 1,152; 2009 рік –1,059; 2010 рік – 1,0; 2011 рік – 1,0; 2012 рік – 1,0; 2013 рік – 1,0; 2014 рік – 1,249; 2015 рік – 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 – для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження); 2016 рік – для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) – 1,0; для земель несільськогосподарського призначення – 1,06; 2017 рік – 1,0, 2018 рік – 1,0; 2019 рік – 1,0; 2020 рік – 1,0.

Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 рік не індексувалася.

З огляду на вищевказане коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки за 2021 рік в обов’язковому порядку застосовується для розрахунку податкового зобов’язання на 2022 рік.

Єдиний рахунку для сплати податків та єдиного внеску

З 1 січня 2021 року сплачувати податки і збори, інші платежі, єдиний внесок можна через єдиний рахунок.

Єдиний рахунок — це рахунок, який платник податків за власним бажанням може відкрити в Казначействі та використовувати для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених ПКУ і єдиного внеску.

Сплата податків і зборів, інших платежів, єдиного внеску через єдиний рахунок дозволяє зменшити:

- затрати часу на формування платіжних доручень,

- кількість формування платіжних доручень,

- кількість помилково сплачених грошових зобов’язань,

- уникнути непорозуміння зі зміною рахунків.

Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається платником податків в електронній формі через Електронний кабінет (п. 351.2 ст. 351 ПКУ).

Платник податків має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.

Використання єдиного рахунку платником податків розпочинається з дня, наступного за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунку.

ДПС оприлюднено електронну форму такого повідомлення на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів).

Так, повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку через Електронний кабінет подається за формою J/F1307001.

На підставі такого повідомлення ДПС не пізніше наступного робочого дня включає такого платника до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.

Під час використання єдиного рахунка для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством.

На підставі інформації про рух коштів на єдиному рахунку ДПС відображає кошти в єдиній картці платника у режимі реального часу, але не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації від Казначейства.

Слід зазначити, що єдиний рахунок не використовується для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу:

- з ПДВ та акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового (для їх сплати є спеціальні системи електронного адміністрування),

- частини чистого прибутку (доходу) державними та комунальними підприємствами та їхніми об’єднаннями.

Порядок оподаткування ПДВ за операціями з постачання нерезидентами електронних послуг

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує,що Законом України від 3 червня 2021 № 1525 –IX, «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» доповнено перелік осіб – платників ПДВ. Так, до переліку таких осіб – віднесено осіб-нерезидентів, які не мають постійного представництва та постачають на митній території України фізичним особам, у тому числі фізичним особам – підприємцям, не зареєстрованим як платники ПДВ, електронні послуги, у тому числі шляхом надання доступу до електронних послуг через електронний інтерфейс, надання технічних, організаційних, інформаційних та інших можливостей, які здійснюються з використанням інформаційних технологій і систем, для встановлення контактів та укладення угод між продавцями і покупцями та/або постачають такі ектронні послуги за посередницькими договорами відвласного імені, але за дорученням надавача електронних послуг.

Зазначений перелік не включає (не можуть бути зареєстровані як платники ПДВ за операціями з постачання електронних послуг) осіб-нерезидентів, які постачають електронні послуги за посередницькими договорами, у разі якщо у рахунках (квитанціях), наданих замовникам електронних послуг, визначено перелік таких електронних послуг та їх фактичного постачальника, здійснюють виключно обробку платежів за електронні послуги і не беруть участі у наданні таких електронних послуг, постачають електронні послуги безпосередньо через своє постійне представництво в Україні.

За загальним визначенням, нерезиденти – це:

а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України;

б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні;

в) фізичні особи, які не є резидентами України.

Подання заяви за формою № 1-ПДВ при добровільній реєстрації платником ПДВ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що у разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п. п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ, реєстраційна заява подається згідно з п. 183.7 ст. 183 ПКУ не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних.

Норми встановлені п. п. 183.3 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

У разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ, у випадках, визначених главою 1 розділу XIV ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 182.1 ст. 182 ПКУ, реєстраційна заява подається у строк, визначений п. 183.3 ст. 183 ПКУ.

У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до п. п. «б» п. п. 4 п. 293.8 ст. 293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ (п. 183.4 ст. 183 ПКУ).

Згідно з п. 183.5 ст. 183 ПКУ особи, зазначені у п. 183.3 ст. 183 ПКУ, можуть навести у заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника ПДВ, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на складання податкових накладних.

Реєстрація осіб, зазначених в абзаці другому п. 183.4 ст. 183 ПКУ, діє з першого числа календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ.

У разі якщо останній день строку подання заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день (п. 183.6 ст. 183 ПКУ).

Відповідно до п. 183.7 ст. 183 ПКУ заява про реєстрацію особи як платника ПДВ подається до контролюючого органу засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».

Суб’єкти господарювання (новостворені) можуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватися як платник ПДВ під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

У реєстраційній заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.

Щодо таких заяв або відомостей перебіг триденного строку їх розгляду контролюючими органами розпочинається з дати їх надходження до контролюючого органу, правила, порядок та строки розгляду є такими самими, як і для реєстраційних заяв, поданих згідно з абзацом першим п. 183.7 ст. 183 ПКУ.

За яких умов неповнолітня особа може отримати електронні довірчі послуги

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що неповна цивільна дієздатність фізичної особи у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) визначена ст. 32 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 № 435-IV (далі – ЦКУ).

Відповідно до частини другої ст. 32 ЦКУ неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників. Згода на вчинення неповнолітньою особою правочину має бути одержана від батьків (усиновлювачів) або піклувальника та органу опіки та піклування відповідно до закону (частина четверта ст.32 ЦКУ).

Тобто, для надання електронних довірчих послуг фізичній особі віком від 14 до 18 років необхідна письмова згода батьків.

Платник податків може звернутись до будь-якого відокремленого пункту реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – Надавач) для отримання електронних довірчих послуг.

Відповідно до п. 5.2 розд. 5 Регламенту Надавача ідентифікація особи, яка звертається за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки, здійснюється за умови її особистої присутності за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи, відповідно до законодавства про Єдиний державний демографічний реєстр та про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.

Перелік документів, необхідних для отримання електронних довірчих послуг, зокрема, фізичними особами наведено у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО» офіційного інформаційного ресурсу Надавача (https://acskidd.gov.ua) у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація» в категорії «Фізична особа».

Таким чином, неповнолітня особа віком від 14 до 18 років може отримати електронні довірчі послуги у Надавача, надавши окрім переліку документів для отримання електронних довірчих послуг фізичній особі, заяву в довільній формі про письмову згоду хоча б одного з батьків (усиновлювачів) або піклувальників, та засвідчену копію свідоцтва про народження особи. При цьому обов’язкова присутність хоча б одного з батьків (усиновлювачів) або піклувальників дитини з оригіналом паспорта.

У разі, якщо фізична особа у віці від 16 років зареєстрована як фізична особа – підприємець – згода батьків непотрібна.

« повернутися