Податкова інформує...

Дата: 04.05.2022 21:08

Кількість переглядів: 689

Фото без опису

З початку 2022 року платники перерахували до зведеного бюджету 344,7 млрд гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/581660.html повідомила наступне.

У цей складний воєнний час платники податків продовжують підтримувати нашу державу та сумлінно сплачувати податки. Завдяки їх громадянській позиції та патріотизму українській бюджет стабільно наповнюється.

Так, протягом січня – квітня поточного року до зведеного бюджету надійшло (сальдо) 344,7 млрд грн за платежами, що контролюються ДПС. Це на 74,6 млрд грн, або 27,6 відс. більше, ніж у січні – квітні 2021 року.

До державного бюджету сплачено 234,4 млрд грн, що на 64,9 млрд грн, або на 38,3 відс. більше відповідного періоду минулого року.

Місцеві бюджети отримали 110,3 млрд грн. Це на 9,8 млрд грн, або на 9,7 відсотка більше січня – квітня 2021 року.

До загального фонду державного бюджету за вказаний період надійшло 232 млрд грн. Індикативні показники Міністерства фінансів України виконано на 119,2 відсотка, додатково надійшло 37,3 млрд гривень.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у січні – квітні 2022 року сплачено 118,5 млрд грн, що на 12 млрд грн, або на 11,3 відс. перевищує відповідний показник минулого року.

У квітні до загального фонду держбюджету платники перерахували 44,9 млрд грн. Індикативні показники Міністерства фінансів України виконано на 106 відс, понад заплановане бюджет отримав 2,5 млрд грн. Порівняно з квітнем минулого року збільшення по сальдо надходжень становить 23,1 відсотка.

Дякуємо всім платникам за фінансову підтримку нашої держави!

В умовах дії воєнного стану Контакт-центром ДПС надано відповіді на 71,5 тис. звернень платників

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/580355.html повідомила наступне.

Контакт-центр ДПС в умовах дії воєнного стану продовжує надавати платникам податків інформаційно-довідкові послуги. З початку введення воєнного стану надано відповіді на 71,5 тис. звернень фізичних та юридичних осіб.

Із загальної кількості звернень на 63,5 тис. надано відповіді у телефонному режимі, на 8,0 тис. – чатом у месенджерах.

Найчастіше платники звертались до Контакт-центру ДПС з питань єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість, єдиного податку та порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Суб’єкти господарювання та громадяни також мають можливість самостійно знайти відповіді на питання, які їх цікавлять, скориставшись Базою знань – автоматизованою базою уніфікованих відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб та. Її розміщено на вебпорталі ДПС у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР).

Розділ «Запитання-відповіді з Бази знань» постійно наповнюється, оновлюється інформація й у розділі «Останні зміни в законодавстві», а зручний формат Податкового календаря з актуалізованою інформацією допомагає платникам своєчасно подавати звітність та сплачувати податки.

Так, зокрема, у період воєнного стану опрацьовано та розміщено в Базі знань понад 200 запитань-відповідей, до яких звернулось понад 20 тис. платників, оновлено (розміщено) 18 нормативно-правових актів тощо.

У період дії воєнного стану отримати інформаційно-довідкові послуги через Контакт-центр ДПС можна з 09.00 до 17.00 (крім неділі):

- за телефоном 0 800 501 007. Громадяни, які перебувають за межами України, мають можливість зателефонувати до Контакт-центру зі стаціонарного або мобільного телефону за номером: +380 44 454 16 13;

- через чат в месенджерах, до яких можна приєднатись з вебпорталу Державної податкової служби України, розділ «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» https://tax.gov.ua/ або з сайту Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (скорочено ЗІР) https://zir.tax.gov.ua/, чи його мобільної версії.

У зв’язку з обмеженою роботою територіальних органів ДПС в умовах воєнного стану послуги Контакт-центру ДПС затребувані суспільством та допомагають суб’єктам господарювання і громадянам у режимі онлайн розібратись з особливостями оподаткування на період дії воєнного, надзвичайного стану. Через Контакт-центр ДПС споживачі товарів (послуг) мають можливість повідомляти про виявлені порушення у сфері роздрібної торгівлі.

Від платників Дніпропетровщини порівняно з минулорічними показниками у січні – квітні 2022 року надходження платежів виросли

Протягом січня – квітня 2022 року платники Дніпропетровської області перерахували до бюджетів усіх рівнів понад 21 млрд грн податків і зборів, що на 3,1 млрд грн, або на 17,5 %, більше ніж за відповідний період 2021 року.

Державний бюджет України у січні – квітні 2022 року отримав понад 9,6 млрд гривень. У порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження збільшились майже на 1,3 млрд грн, або на 15,6 %.

До місцевих бюджетів Дніпропетровщини у січні – квітні 2022 року надійшло понад 11,4 млрд грн, що на понад 1,8 млрд грн більше ніж за відповідний період 2021 року. Темп росту надходжень складає 119,2 відсотки.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у січні – квітні 2022 року в області надійшло понад 7,1 млрд грн, що на 969,4 млн грн, або на 15,7 %, більше ніж за відповідний період 2021 року.

З початку 2022 року місцеві бюджети Дніпропетровського регіону отримали від платників майже 5,3 млрд грн ПДФО

Протягом січня – березня 2022 року місцеві бюджети Дніпропетровського регіону поповнились податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) на суму майже 5,3 млрд гривень. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження виросли майже на 997 млн грн, або на 23,3 відсотки.

Нагадуємо, що згідно з п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу (далі – ПКУ) податковий агент щодо ПДФО – це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділу IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 «Податкові агенти» та розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ.

Щодо реєстру керівників платників податків – боржників згідно Закону України № 1914

Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п.п. 14.1.213 прим.1.

Вищезазначеним підпунктом встановлено, що реєстр керівників платників податків – боржників – це реєстр відомостей про керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів, стосовно яких згідно з рішенням суду застосовано тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України у зв’язку з наявністю у таких юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів непогашеного податкового боргу у сумі та у строки, визначені ПКУ.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде та оприлюднює такий Реєстр у відкритому доступі на своєму офіційному вебпорталі.

Порядок ведення Реєстру керівників платників податків – боржників затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

До зазначеного Реєстру вносяться такі дані:

- назва платника податків та код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або постійного представництва нерезидента;

- прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, наданих відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»);

- дата та номер судового рішення, що набрало законної сили, яким встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України;

- сума податкового боргу станом на дату прийняття судового рішення;

- сума податкового боргу станом на поточну дату;

- дата початку дії тимчасового обмеження;

- дата закінчення дії тимчасового обмеження;

- підстави для закінчення дії тимчасового обмеження.

Державна податкова служба надає послуги з формування сертифікатів відкритих ключів користувачів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/580520.html повідомила наступне.

В умовах дії воєнного стану програмно-технічний комплекс кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – Надавач) та більшість відокремлених пунктів реєстрації (далі – ВПР) працюють і надають відповідні послуги клієнтам. Ознайомитись з переліком, адресами та графіком роботи ВПР можна на офіційному інформаційному ресурсі Надавача (https://acskidd.gov.ua/contacts).

Крім того, з 23 березня 2022 року, Надавачем запроваджено сервіс автоматичного формування нових сертифікатів відкритих ключів користувачів за один день до закінчення строку чинності старих сертифікатів, терміном дії на один рік. При цьому особистий ключ користувача не змінюється.

Також нагадуємо, що використовувати електронні підписи чи печатки, що базуються на сертифікатах відкритого ключа, виданих кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг без відомостей про те, що особистий ключ зберігається у захищеному носієві ключової інформації, можна до 31 травня 2022 року.

Чи можна завантажити власний кваліфікований сертифікат відкритого ключа?

Користувачі мають можливість завантажити кваліфіковані сертифікати відкритих ключів на персональний комп’ютер з розділу «Пошук сертифікатів та СВС» офіційного інформаційного ресурсу Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua) через вкладку «Пошук сертифікатів» використовуючи поля «Код ЄДРПОУ»/«Реєстраційний номер облікової картки платника податків»/«УНЗР ІD картки». Сертифікати зазвичай зберігаються у каталозі «Завантаження» (англ. «Downloads», рос. «Загрузки») локального диску «С:» або для їх збереження можна обрати інший каталог зручний для користувача.

До уваги платників податків сфери торгівлі, ресторанного господарства та послуг!

Державна податкова служба в умовах дії воєнного стану забезпечує контроль за діяльністю суб’єктів господарювання сфери торгівлі, ресторанного господарства та послуг шляхом проведення фактичних перевірок.

Першочергово такі перевірки проводяться за скаргами громадян щодо відмови суб’єктами господарювання у можливості проведення розрахунків за придбані товари (послуги) платіжною карткою, незастосування РРО/ПРРО при здійсненні розрахунків за продаж підакцизної продукції; продажу алкогольних напоїв, у разі заборони такого продажу місцевою владою, під час дії воєнного стану.

Нагадуємо, що з 16 квітня 2022 року органам ДПС надано додаткові повноваження на здійснення контролю у сфері ціноутворення, тому при проведенні фактичних перевірок податківці контролюватимуть у тому числі і дотримання платниками податків вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, дотримання граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) на деякі види товарів.

У разі, якщо при проведенні фактичних перевірок посадові особи органів ДПС вчиняють неправомірні дії, або наявна інформація щодо вчинення податківцями корупційних чи інших, пов’язаних з корупцією правопорушень, просимо повідомляти про такі факти за телефоном 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому відповідачі напрямок «5», або на електронну скриньку idd@tax.gov.ua.

Щодо здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/581431.html повідомила наступне.

Державна податкова служба України повідомляє, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану» від 1 квітня 2022 року № 2173-IX податковим органам, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, надано повноваження на здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення».

Відтепер і до припинення або скасування воєнного стану в Україні, податкові органи здійснюватимуть контроль за дотриманням платниками податків вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки), крім контролю цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг шляхом проведення фактичних перевірок.

Такі перевірки будуть проводитися, зокрема, у випадку:

отримання у встановленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення;

отримання письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

ДПС закликає платників податків не допускати необґрунтованого підвищення цін на товари, що мають істотну соціальну значущість для населення, та попереджає про встановлену законодавством відповідальність (вилучення необґрунтовано одержаної виручки та штраф).

Чи буде анульовано реєстрацію платника ПДВ на період дії особливого податкового режиму (єдиний податок третьої групи за ставкою 2 відсотка)?

Відсоткова ставка для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), встановлюється у розмірі 2 відс. доходу.
Згідно з п.п. 9.5 п. 9 підрозд. 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, звільняються від обов’язку нарахування та сплати ПДВ за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, та при ввезенні товарів на митну територію України, а також від подання податкової звітності з ПДВ, а їх реєстрація платником ПДВ є призупиненою.

Під призупиненням реєстрації платником ПДВ для цілей п.п. 9.5 п. 9 підрозд. 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ розуміється, що для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п.п. 9.5 п. 9 підрозд. 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, призупиняються права та обов’язки, встановлені розд. V та підрозд. 2 розд. XX ПКУ (у тому числі щодо формування податковою кредиту) на період використання особливостей оподаткування, встановлених п.п. 9.5 п. 9 підрозд. 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Щодо заява про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що заява про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на прибуток підприємств (далі – податок) на особливих умовах подається юридичною особою за своєю податковою адресою засобами електронного зв’язку в електронній формі (у тому числі до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті у порядку, встановленому Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні») з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Резидент Дія Сіті, який є платником податку на загальних підставах, може прийняти рішення про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах шляхом подання відповідної заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий резидент Дія Сіті вважається платником податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому до контролюючого органу подана відповідна заява. Резидент Дія Сіті, який є платником податку на загальних підставах, може здійснити перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах один раз протягом календарного року.

Відповідно до п. 141.10 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для переходу на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або відмови від такого оподаткування юридична особа подає до контролюючого органу за своєю податковою адресою відповідну заяву.

Форма заяви, порядок її подання та розгляду контролюючим органом встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Юридичні особи, які подали заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті відповідно до п.п. 141.10.1 п. 141.10 ст. 141 ПКУ, вважаються резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому юридичну особу внесено до реєстру Дія Сіті.

Юридична особа, яка внесена до реєстру Дія Сіті, але не подала заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, вважається резидентом Дія Сіті – платником податку на загальних підставах (п.п. 141.10.3 п. 141.10 ст. 141 ПКУ).

Для відмови від оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах резидент Дія Сіті не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного року подає до контролюючого органу за своєю податковою адресою засобами електронного зв’язку заяву в електронній формі.

Деякі питання РРО та/або ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що згідно з п. 7 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями, реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через реєстратори розрахункових операцій (РРО) суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Статтею 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) передбачено, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до пунктів 1 та 11 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- проводити розрахункові операції через РРО та/або через ПРРО для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).

Пунктом 2 розд. ІІ Положення № 13 визначено, що фіскальний чек має містити такі обов’язкові реквізити як, зокрема, позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 19 фіскального чека).

Попереднє програмування здійснюється двома способами:

- самостійно працівниками (касирами) суб’єкта господарювання, які потім безпосередньо будуть працювати на РРО;

- фахівцями центру сервісного обслуговування, з яким у суб’єкта господарювання укладено договір на обслуговування цього РРО.

Враховуючи викладене, розрахункові операції у разі проведення розрахунків за попередню (авансову) оплату за товар (послугу) проводяться через РРО із зазначенням у касовому чеку «передоплата товарів» або у разі проведення розрахунків за відстроченим платежем – проводяться через РРО з використанням режиму попереднього програмування «погашення кредиту».

Остаточний розрахунок готівкою за відстроченим платежем має бути проведений через РРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Водночас, в програмних рішеннях, які надаються Державною податковою службою на безоплатній основі, на даний час не реалізовано можливість проведення через ПРРО попередньої (авансової) оплати за товар (послугу), реалізації товару з відстроченням платежу.

Як подається одноразова (спеціальна) добровільна декларація через вебпортал ДПС?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що відповідно до Податкового кодексу України декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом періоду з 01.09.2021 до 01.09.2022 має право добровільно подати до контролюючого органу одноразову (спеціальну) добровільну декларацію в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Форма Декларації та Порядок подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.08.2021 № 439.

Відповідно до п.п. 6.2 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ Декларація подається безпосередньо декларантом до контролюючого органу, в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених розд. II ПКУ, та особливостей, встановлених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Для подання Декларації через вебпортал ДПС фізичній особі необхідно:

1. Увійти до Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. Вхід до приватної частини Електронного кабiнету через офіційний вебпортал ДПС ініціюється користувачем кнопкою «Вхід» у правому кутку верхньої горизонтальної навігаційної панелі.

При цьому доступ до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням КЕП, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).

Для входу до приватної частини Електронного кабiнету користувачу необхідно в полі «Оберіть АЦСК» обрати АЦСК, що сертифікував цей ключ, відкрити файл ключа кнопкою «Обрати», ввести пароль ключа у полі «Пароль захисту ключа», та натиснути кнопку «Зчитати». Кнопка «Увійти» активується після зчитування даних сертифікату ключа;

2. Обрати меню «ЕК для громадян», розділ «Одноразова (спеціальна) добровільна декларація» та натиснути кнопку «Створити»;

3. У запропонованій формі Декларації персональні дані підтягуються автоматично, але їх потрібно перевірити, та у разі наявності в таких даних помилок – виправити їх;

4. Заповнити необхідні розділи та поля Декларації. При цьому для заповнення інформації щодо вартості активів у розд. III – IX Декларації необхідно скористатися кнопкою «+»;

5. Після того, як всі дані внесені, зберегти Декларацію шляхом натискання кнопок «Зберегти» та «Закрити»;

6. Виділити рядок із створеною Декларацією, натиснути кнопку «Підписати» та підписати за допомогою КЕП (у спливаючому вікні здійснити дії аналогічно для входу до приватної частини Електронного кабінету) натиснути «Підписати»;

7. Виділити рядок із підписаною Декларацією та натиснути кнопку «Відправити».

Слід зазначити, що переглянути відправлену Декларацію можливо в меню «Перегляд звітності» розд. «Додатково» Електронного кабінету.

Для приєднання до Декларації сканованих копій документів, що підтверджують витрати на придбання активів, необхідно в кінці Декларації проставити позначку «відмітка про наявність додатків» та у розділі «Додатки» заповнити поля щодо основних реквізитів документів, що додаються. При цьому кожен документ має бути збережений в окремому додатку. Для збереження сканованого документа необхідно натиснути кнопку «Зберегти».

Деклараційна кампанія декларування 2022 триває!

Введення військового стану не вплинуло на обов'язок подання громадянами податкової декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік. Відповідно до п. 69.1 п. 61 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, у випадку відсутності у платника податків можливості, зокрема своєчасно подати декларацію, платники звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим наданням декларації протягом 6-ти місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Обов'язковому декларуванню підлягають зокрема:

- доходи, з яких при нарахуванні або виплаті податок на доходи фізичних осіб не утримувався;

- доходи від особи, яка не є податковим агентом;

- доходи у вигляді спадку/подарунку від осіб, які не є членами сім'ї першого та другого ступеню споріднення;

- доходи від продажу інвестиційних активів;

- іноземні доходи.

Щодо декларації з податку на прибуток

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує, що платники єдиного податку, які переходять на загальну систему оподаткування у середині року, звітним податковим періодом є календарний рік (як для новостворених). Початком звітного періоду є дата переходу на загальну систему а закінченням є 31 грудня року. При декларуванні податку на прибуток фінансовий результат до оподаткування визначається за правилами бухгалтерського обліку за відповідний період 2022 року. При цьому, фінансовий результат до оподаткування податкового звітного періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари роботи, послуги, відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування незалежно від того, чи застосовує платник податку на прибуток коригувальні різниці чи ні.

Чи можна легалізувати у одноразовій(спеціальній) декларації нежитлові будинки некомерційного призначення?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує, що об’єктами декларування зі збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути нежитлові будинки некомерційного призначення, загальна площа яких перевищує 60 кв.м. та які розташовані на території України.

Разом з тим нагадуємо, що декларант самостійно приймає рішення щодо визначення активів, які будуть зазначені ним у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації. Так, відповідно до пп. «б» п. 4 підрозділу 9 4 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом декларування може бути, зокрема, нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості) фізичної особи, що належить їй на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться (зареєстроване) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Водночас п. 10 підрозділу 9 4 розділу ХХ ПКУ визначає склад та обсяг активів щодо яких не здійснюються нарахування та сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

До цього виключного переліку відноситься, зокрема, нерухоме майно у вигляді об’єктів нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв.м., розташоване на території України, яке станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів (пп. «б» пп. 2 п. 10 підрозділу 9 4 розділу ХХ ПКУ).

Визначення належності об’єкта нежитлової нерухомості (будівлі, незавершеного будівництва) до того чи іншого класу будівель за призначенням проводиться на підставі документів, що підтверджують їх право власності.

Повідомлення за формою № 20-ОПП

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує, що 01.01.2022 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.12.2021 № 662 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів та Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (далі - наказ № 662), яким, зокрема, внесені зміни до форми повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність -форма № 20-ОПП (далі – повідомлення № 20-ОПП).

Згідно з наказом № 662 змінено порядок заповнення граф 6 та 7 розділу 3 повідомлення №20-ОПП.

Так, на зміну значення коду за КОАТУУ, який визначався відповідно до Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою України, в зміненій згідно з наказом № 662 формі повідомлення №20-ОПП зазначається код КАТОТТГ згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, що розміщений на офіційному вебсайті Міністерства розвитку громад та територій України.

Внесені до форми повідомлення № 20-ОПП зміни не потребують від суб’єктів господарювання подання повідомлення № 20-ОПП із позначкою «зміни» у разі, якщо зміни відомостей про об’єкт оподаткування, які вже перебувають на обліку в контролюючих органах, стосуються лише зміни значення коду КОАТУУ на код КАТОТТГ.

Якщо повідомлення № 20-ОПП подається суб’єктом господарювання для взяття на облік в контролюючому органі новоствореного об’єкта оподаткування, у повідомленні № 20-ОПП зазначається значення коду КАТОТТГ для території територіальної громади, де знаходиться такий об’єкт оподаткування.

Інформація для платників рентної плати

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує, що 22 березня 2022 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 15.02.2022 № 79 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з рентної плати», яким приведено у відповідність до вимог Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-XI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» декларацію з рентної плати (далі – Декларація), зокрема:

- код КОАТУУ (10 символів) замінено на код КАТОТТГ (19 символів);

- запроваджено позицію «Реєстраційний номер у контролюючому органі, що уточнюється»;

- розрахунки з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, а також вуглеводневої сировини, в тому числі під час виконання угоди про розподіл продукції, встановлені додатками 1, 2¹ та 2² до Декларації, доповнено рядками для зазначення платниками рентної плати декількох коригуючих коефіцієнтів, а також внесено зміни до приміток до цих розрахунків щодо застосування коригуючих коефіцієнтів та щодо визначення вартості одиниці товарної продукції гірничого підприємства;

- уточнено посилання на пункти Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями щодо нарахування штрафних санкцій та пені.

В який термін подається заява про відмову від використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ Податкового кодексу України?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує, що форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16 липня 2019 року № 308.

Відповідно до п.п. 9.9 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (ПКУ) платник єдиного податку має право самостійно відмовитися від використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення. Таким чином, заява про відмову повинна бути подана до першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення. Так, наприклад, у разі прийняття рішення про відмову від реєстрації платником єдиного податку третьої групи за ставкою 2 % з 01.06.2022, заява про відмову повинна бути подана до контролюючого органу не пізніше 31.05.2022.

В які терміни необхідно сплатити збір з одноразового добровільного декларування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом: першого платежу - протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації; другого платежу - до 1 листопада 2023 року; третього платежу - до 1 листопада 2024 року.

У разі подання декларантом уточнюючої одноразової (спеціальної) добровільної декларації:

якщо сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначена в уточнюючій декларації, є меншою за суму збору, сплачену на підставі попередньо поданої одноразової (спеціальної) добровільної декларації, повернення надміру сплаченої суми збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 43 Податкового кодексу України;

якщо сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначена в уточнюючій декларації, є більшою за суму збору, сплачену на підставі попередньо поданої одноразової (спеціальної) добровільної декларації, декларант, який подав відповідну декларацію, зобов’язаний сплатити суму недоплати збору в розмірі такої різниці протягом 30 календарних днів з дати подання уточнюючої декларації.

У разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, зазначеної в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, у встановлений цим підрозділом строк одноразова (спеціальна) добровільна декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені цим підрозділом державні гарантії та звільнення від відповідальності.

Які строки встановлені для подання податкової декларації з ПДВ згідно Податкового кодексу України?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує, що відповідно до Податкового кодексу України Податкова декларація з ПДВ подається за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця.

Водночас, особа-нерезидент, зареєстрована як платник податку відповідно до п. 208 прим. 1.2 ст. 208 прим. 1 Податкового кодексу України, складає спрощену податкову декларацію і подає її в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, шляхом електронної ідентифікації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, незалежно від того, чи здійснювалося нерезидентом протягом звітного (податкового) періоду постачання фізичним особам електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Сума податкового зобов’язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Хто платник податку, якщо право власності на нерухомість - спільне?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що відповідно до п. 266.2.1 ст. 266 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно з ст. 355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю (ст. 368 ЦКУ). Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Співвласники мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном (ст. 369 ЦКУ).

Підпунктом 266.1.2 ст. 266 ПКУ визначено платників податку в разі перебування, зокрема, об’єктів житлової або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб, зокрема:

якщо об’єкт житлової або нежитлової нерухомості, що перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб – власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом.

Обчислення суми податку з об’єктів оподаткування, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня року, що настає за базовим податковим роком (п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Згідно з п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:

об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

права на користування пільгою із сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і надсилає йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим

Таким чином, фізичні особи – співвласники житлової нерухомості, яка перебуває у їх спільній сумісній власності, але не поділена в натурі, можуть повідомити контролюючий орган про визначеного за їх згодою платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, звернувшись з письмовою заявою за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості.

Орендар переходить з єдиного податку четвертої групи на третю групу єдиного податку за ставкою 2 відс. доходу. Що з земельним податком?

Згідно з п. 281.3 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) від сплати земельного податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Отже, у разі переходу суб’єктом господарювання – платником єдиного податку четвертої групи на третю групу єдиного податку з урахуванням особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ, фізичні особи, які передали в оренду земельні ділянки, земельні частки (паї) такому платнику, втрачають право користування пільгою зі сплати земельного податку, передбаченою п. 281.3 ст. 281 ПКУ.

Слід зазначити, що відповідно до п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ спеціальний режим оподаткування єдиним податком запроваджено тимчасово з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України. При цьому згідно п. п. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ.

Водночас якщо право на пільгу по земельному податку у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ).

Враховуючи викладене вище, нарахування контролюючими органами сум земельного податку фізичним особам проводиться пропорційно періоду, протягом якого такі фізичні особи не користувались пільгами, встановленими ст. 281 ПКУ.

Разом з цим, платники плати за землю мають право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних, зокрема, щодо права на користування пільгою зі сплати податку.

Форма № 5ДР – для внесення змін до облікової картки ФО – платника податків

Відповідно до п. 70.7 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розд. IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення №822) фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів (далі – податкові органи) відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків за формою №5ДР (далі – Заява за ф. №5ДР) (додаток 12 до Положення №822).

Заява за ф. №5ДР фізичною особою подається особисто або через представника до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до податкового органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого податкового органу.

При цьому, у разі подання Заяви за ф. №5ДР через представника, необхідно пред’явити документ, що посвідчує особу такого представника, та документ, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопію (з чітким зображенням), а також довіреність, засвідчену у нотаріальному порядку, на проведення процедури зміни даних щодо фізичної особи у Державному реєстрі (після пред’явлення повертається) та її копії.

Для заповнення Заяви за ф. №5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.

Якщо в документах, що посвідчують особу, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, особа пред’являє:

довідку про внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі – Реєстр) та видані документи, що складається у формі витягу з Реєстру;

довідку про реєстрацію місця проживання/перебування особи, видану органом реєстрації, якщо після формування витягу з Реєстру змінилися дані щодо місця проживання особи;

довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або довідку, що підтверджує місцеперебування громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї (за наявності таких документів).

Внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою заяви за ф. №5ДР до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі звернення до будь-якого податкового органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п’яти робочих днів.

Згідно з п. 5 розд. IХ Положення №822 при виявленні недостовірних даних або помилок у поданій заяві за ф. №5ДР фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі.

Транспортний податок сплачується за легкові автомобілі, зазначені в Переліку транспортних засобів на офіційному вебсайті Мінекономіки

Відповідно до статті 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в т.ч. нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається Міністерством економіки, виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року Мінекономіки на своєму офіційному вебсайті розміщує перелік легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню.

Відповідно до абзацу 2 пункту 13 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66, у разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономіки інформації про марку, модель легкового автомобіля, що підлягає оподаткуванню транспортним податком, Мінекономіки за зверненням Державної податкової служби або власника зазначеного автомобіля визначає його середньоринкову вартість та доповнює Перелік легкових автомобілів такою інформацією і розміщує її на своєму офіційному вебсайті.

При цьому, якщо Мінекономіки доповнює Перелік відповідним легковим автомобілем, у тому числі після 1 лютого звітного року, то такий автомобіль є об’єктом оподаткування транспортним податком починаючи з 1 січня податкового (звітного) року.

Про екологічний податок в умовах дії воєнного стану

Державна податкова служба України у зв’язку з прийняттям Верховною Радою України 24 березня 2022 року Закону України № 2142-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» повідомляє таке.

Відповідно до підпункту 69.16 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) тимчасово, з 1 січня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, не нараховується та не сплачується екологічний податок платниками цього податку, зареєстрованими (взятими на облік) за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення, за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, для об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням екологічним податком, платниками, зареєстрованими (взятими на облік) за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення, за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначених Кабінетом Міністрів України, не нараховується та не сплачується за I, II, III та IV квартали 2022 року екологічний податок за всі обсяги та види забруднення, що здійснюються стаціонарними джерелами забруднення, передбачені законодавством України, та за всі обсяги утворених радіоактивних відходів та обсяги тимчасового зберігання радіоактивних відходів.

Слід враховувати, що стаціонарне джерело забруднення – підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (п.п. 14.1.230 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Декларацію про майновий стан і доходи можна подати за допомогою Електронного кабінету

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) нагадує, що триває кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2021 році. У період дії воєнного стану для подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) рекомендуємо скористатись дистанційним способом звітування.

Для спрощення процедури подання декларації діє сервіс автоматичного заповнення декларації в Електронному кабінеті.

Заповнити та подати декларацію можуть:

- фізичні особи, які відповідно до законодавства зобов’язані подати річну декларацію;

- особи, які мають право подати декларацію з метою отримання податкової знижки.

При складанні декларації в Електронному кабінеті здійснюється часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей про отримані доходи, наявних у Державному реєстрі фізичних осіб та відомостей про об’єкти нерухомого чи рухомого майна.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Щоб подати декларацію в електронному вигляді необхідно мати особистий кваліфікований електронний підпис, який можна безкоштовно отримати у будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів (далі – АЦСК) ДПС. З переліком АЦСК можна ознайомитися у відкритій частині Електронного кабінету.

Для власної безпеки та зручності максимально використовуйте можливості Електронного кабінету та сервісів ДПС.

Порядок реєстрації ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) нагадує, що застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 317), який розроблений відповідно до ст. 7 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 2 розд. II Порядку № 317 під час реєстрації кожному ПРРО фіскальним сервером ДПС (далі – фіскальний сервер) автоматично формується та присвоюється фіскальний номер.

Фіскальний номер ПРРО становить унікальний числовий порядковий номер реєстраційного запису в Реєстрі програмних реєстраторів розрахункових операцій, відповідно до алгоритму його формування.

Фіскальний номер ПРРО не змінюється у разі перереєстрації ПРРО, внесенні змін у дані про ПРРО і зберігається за ПРРО до дати скасування його реєстрації.

Пунктом 3 розд. II Порядку № 317 встановлено, що для реєстрації ПРРО складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО) (J/F 1316604) (додаток 1 до Порядку № 317). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)), або засобами телекомунікацій.

У реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.

Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО.

Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО. Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:

- у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);

- не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).

Така інформація направляється у вигляді квитанції, що є електронним повідомленням, яке формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами ідентифікації, обробки електронного документа (далі – квитанція) (п. 4 розд. II Порядку № 317).

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.

Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.

Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО (п. 5 розд. II Порядку № 317).

За наявності підстав для відмови в реєстрації ПРРО фіскальний сервер формує повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав для такої відмови (п. 6 розд. II Порядку № 317).

Закон України № 1914: ведення обліку платниками єдиного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) нагадує, що платники єдиного податку третьої групи – фізичні особи – підприємці, які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів і витрат за типовою формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

При цьому фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи ведуть облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів підприємницької діяльності.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Відповідні зміни внесені до п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (Закон України № 1914), який набрав чинності 01 січня 2022 року.

Нагадаємо, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 ПКУ.

Приймаєте працівника на роботу – повідомляйте органи ДПС

Прийняття працівника на роботу регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту» із змінами (далі – Постанова № 413) Порядком повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затвердженого (далі – Порядок № 413).

Повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту (далі – Повідомлення) подається до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Постанови № 413.

Повідомлення подається до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв’язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.

Для формування Повідомлення у режимі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua), платник самостійно встановлює фільтр за параметрами: рік, період, щодо якого здійснюється звітування, за допомогою кнопки «Створити» обирає тип форми «J(F)30 Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Із запропонованого переліку форм обирає форму «J(F)3001001» Повідомлення про прийняття працівника на роботу», зазначає відповідний територіальний орган ДПС (регіон, район) в полі «Код ДПІ» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації) та натискає кнопку «Створити».

Вкладка «Вхідні документи» режиму «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанцій щодо приймання та обробки податкової звітності, інформаційних повідомлень, надісланої користувачу Електронного кабінету.

Розрахунок податкових зобов’язань з плати за землю включає елемент бази оподаткування - нормативну грошову оцінку земельної ділянки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує, що Податковий Кодекс передбачає, що платники плати за землю при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подають Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку (далі - НГО). Необхідність у поданні нового Витягу виникає у Платника у разі затвердження у визначеному законом порядку нової НГО (п. 286.2 ст. 286 Кодексу).

З метою уникнення неправомірного застосування Платниками положень п. 286.2 ст. 286 Кодексу після затвердження постановою КМУ від 03.11.2021 року №1147 Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, ДІ1С вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Рішення рад щодо технічної документації з НГО набирають чинності у строки, встановлені відповідно до п.271.2 ст.271 Кодексу.

Пунктом 4 постанови №1147 визначено, що технічна документація з НГО та із загальнонаціональної (всеукраїнської) НГО земель сільськогосподарського призначення (на відповідній території) залишається чинною до початку застосування Рішення відповідного органу місцевого самоврядування про нову технічну документацію з НГО, затверджену та оприлюднену з урахуванням вимог п. 271.2 ст. 271 Кодексу до набрання чинності Методикою, затвердженою згідно з пунктом 1 цієї постанови.

Тому, платникам, які при декларуванні плати за землю на 2022 рік використали Витяги з технічної документації про НГО, які не відповідають оприлюдненим Рішенням про затвердження технічної документації з НГО, необхідно уточнити суми податкових зобов’язань з плати за землю відповідно до чинного законодавства (ст. 50 Кодексу).

Правильне заповнення реквізитів «Призначення платежу» та «Отримувач» платіжного доручення на сплату єдиного внеску

Вимоги щодо заповнення платіжних документів на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) визначені Порядком заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 666).

Так, відповідно до п.п. 1 п. 5 Порядку № 666 при сплаті єдиного внеску поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

у полі № 1 – зазначається службовий код («*»);

у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати («101» – Сплата суми єдиного внеску);

у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та податковий номер платника єдиного внеску або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті або запис про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії), який здійснює сплату;

у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу;

у полі № 5 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

у полі № 6 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

у полі № 7 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється.

Відповідно до п. 13 додатка 9 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами та доповненнями, при заповненні реквізиту «Отримувач»:

зазначається повне або скорочене (за наявності) найменування отримувача, яке міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань або в Єдиному банку даних юридичних осіб, або в реєстраційному документі;

зазначається прізвище, ім’я, по батькові отримувача, що відповідає прізвищу, імені, по батькові отримувача, яке містить паспорт громадянина України (або інший документ, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів);

під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.

Зазначений порядок розповсюджується і на платників єдиного внеску.

При цьому, відповідно до частини шостої ст. 9 Закону № 2464 для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному контролюючому органу.

Таким чином, оскільки єдиний внесок не належить до доходів бюджету, то код бюджетної класифікації не вказується, а у полі «Отримувач» платіжного доручення зазначаються найменування контролюючого органу та його код за ЄДРПОУ.

« повернутися