Податкова інформує...

Дата: 04.08.2022 14:21

Кількість переглядів: 815

Фото без опису

ДПС та Держпраці посилять взаємодію у напрямі детінізації ринку праці

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/599133.html повідомила наступне.

Питання детінізації ринку праці обговорили сьогодні під час спільної наради в. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко та Голова Державної служби України з питань праці Ігор Дегнера за участю керівництва територіальних органів обох служб.

Учасники розглянули проблемні питання, що виникають при реалізації матеріалів фактичних перевірок ДПС, під час яких виявляються факти неоформлення трудових відносин з найманими працівниками.

Також було узгоджено механізми взаємодії ДПС та Держпраці щодо проведення превентивної роботи, у тому числі під час інформаційної кампанії «Виходь на світло» по зниженню рівня неофіційного працевлаштування та проведення моніторингу стану незадекларованої праці у суб?єктів господарювання.

ДПС та Держпраці домовилися забезпечити дієву комунікацію територіальних органів, спрямовану на детінізацію ринку праці та вдосконалення контролю за оформленням трудових відносин з найманими працівниками.

Податківцями проведено вебінар для студентів Університету митної справи та фінансів

За організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) 26 липня 2022 року проведено вебінар для студентів Університету митної справи та фінансів (далі – УМСФ). Тематика заходу пов’язана з історією виникнення податків, правом на податкову знижку, електронними сервісами та офіційними інформаційними ресурсами податкової служби Дніпропетровської області.

У вебінарі прийняли участь заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Леонов Валерій, декан факультету економіки, бізнесу та міжнародних відносин УМСФ, кандидат економічних наук, доцент Даценко Вікторія, завідувачка кафедри соціального забезпечення та податкової політики факультету економіки, бізнесу та міжнародних відносин УМСФ, кандидат економічних наук, доцент Тараненко Вікторія, викладачі УМСФ, провідні фахівці ГУ ДПС та студенти УМСФ.

У привітальному слові Вікторія Даценко подякувала за організацію заходу та акцентувала увагу на позитивних моментах співпраці податкової служби Дніпропетровської області і УМСФ, яка вже стала традиційною.

Леонов Валерій, проінформував учасників вебінару про історію виникнення податків та їх роль у розвитку держави, а також зазначив, що Дніпропетровщина у цей нелегкий для усієї України час тримає економічний фронт!

«Молодість – це прекрасний час надій і впевненості, що мрії обов’язково збудуться. Тому важливо використовувати всі переваги цієї прекрасної пори. Ваші знання, нові ідеї, креативність, наполегливість, оперативність мислення особливо потрібні для нашої держави та економіки. Тож, бажаю Вам старанно навчатися, отримувати знання, щоб бути гідними членами українського суспільства та приносити користь своїй країні», – звернувся заступник начальника ГУ ДПС до студентської аудиторії.

На вебінарі студентів також ознайомили з питаннями стосовно права на податкову знижку за витратами, понесеними на здобуття освіти; електронними сервісами ДПС України; наданням послуг центрами обслуговування платників у період дії воєнного стану, а також офіційними інформаційними ресурсами податкової служби Дніпропетровської області.

Захід пройшов в активному діалозі. Учасники вебінару висловили побажання на подальшу співпрацю.

Платники Дніпропетровщини до держбюджету за спецвикористання води направили понад 41 млн грн рентної плати

З початку 2022 року платниками Дніпропетровщини поповнено держбюджет рентною платою за спеціальне використання води на суму понад 41 млн грн, що порівняно з 2021 роком більше на понад 1,2 млн гривень.

Звертаємо увагу, що згідно з частиною першою ст. 49 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР зі змінами і доповненнями спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин.

Заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Леонов Валерій зазначив, що показники мають позитивну динаміку, оскільки на Дніпропетровщині бізнес працює, а податковою службою області забезпечуються всі умови для повноцінної діяльності всіх суб’єктів підприємницької діяльності, отже відповідно – податки сплачуються своєчасно.

Відбувся брифінг в Нікопольській ДПІ про основні вимоги Закону України № 2260-IX

Нещодавно відбувся брифінг головного державного інспектора Нікопольського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Нікопольська ДПІ) Григорія Будимко для представників місцевих ЗМІ та громадськості на тему «Новації податкового законодавства».

Податківець нагадав, що з 27 травня 2022 року набрав чинності Закон України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі – Закон № 2260-IX), який відновив обов’язки платників податків.

Звернув увагу, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки щодо дотримання термінів сплати податків і зборів, подання звітності, реєстрації податкових накладних у відповідних реєстрах, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Закону № 2260-IX (27.05.2022) за умови:

- реєстрації податкових накладних за операціями з постачання товарів/послуг, здійсненими у період лютий – травень 2022 року, до 15 липня 2022 року;

- подання податкової звітності до 20 липня 2022 року;

- сплата податків і зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Після спливу цих термінів та невиконання платниками свого податкового обов’язку до таких платників будуть застосовані штрафні санкції, визначені Податковим кодексом України.

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, подання звітності, сплати податків і зборів, та за умови виконання ними таких податкових обов’язків протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Також зазначив, що порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків та перелік документів, які підтверджують неможливість виконання таких обов’язків, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує Державну фінансову політику – Міністерство фінансів України.

Крім того, Григорій Будимко підкреслив, що ФОПам держава надала можливість не сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за себе з березня 2022 року, але у разі несплати єдиного внеску у платників податків буде відсутній страховий стаж, що в подальшому вплине на отримання соціальних гарантій.

Для платників податків проведено засідання «круглого столу» у Томаківській ДПІ

Нещодавно за організацією відділу комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) у приміщенні ЦОПу Томаківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Томаківська ДПІ) відбулося засідання «круглого столу» на тему «Зміни в податковому законодавстві. Право на податкову знижку. Про ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування. Використання РРО та ПРРО у 2022 році. Правильність заповнення платіжних документів» за участі начальника Томаківської ДПІ Руслани Рибки та представників бізнесу.

Податківець звернула увагу на зміни в податковому законодавстві в умовах воєнного стану. Також нагадала про основні вимоги Закону України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану».

Руслана Рибка нагадала, як можна скористатися правом на податкову знижку та які підтверджуючі документи необхідно надати разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи за 2021 рік.

Окремо відмітила, що до 01 вересня 2022 року усі бажаючі фізичні особи мають можливість легалізувати свої активи шляхом подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. Повідомила, хто може скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням (одноразове декларування), що є об’єктами одноразового декларування та нагадала про ставки збору з одноразового декларування, передбачені для об’єктів одноразового декларування.

Активно обговорювались питання щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних РРО, правильного заповнення реквізиту «Призначення платежу.

На завершення засідання учасники отримали обґрунтовані відповіді на запитання та друковану продукцію зазначеної тематики.

Нещодавно відбулась «гаряча лінія» на тему «Одноразове (спеціальне) добровільне декларування»

За організацією відділу комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) в Нікопольській ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Нікопольська ДПІ) відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Одноразове (спеціальне) добровільне декларування».

На питання платників відповідала начальник Нікопольської ДПІ Наталія Міщенко.

Пропонуємо Вашій увазі відповіді на деякі запитання, що надійшли від платників податків.

Питання 1: Добрий день! Чи необхідно подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, якщо фізична особа (далі – ФО) володіє коштами, які розміщенні на депозитному (вкладному) банківському рахунку?

Відповідь 1: Добрий день! ФО необхідно подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, якщо вона володіє коштами, які розміщенні на депозитному (вкладному) банківському рахунку, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування.

Питання 2: Вітаю! Якими документами ФО може підтвердити, що вона подала одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, де задекларувала суму коштів, розміщених на поточному рахунку в банку іноземної держави, та сплатила збір, з метою проходження процедури фінансового моніторингу у разі перерахування цих коштів на рахунок банку України?

Відповідь 2: Добрий день! З метою отримання інформації щодо поданої одноразової (спеціальної) добровільної декларації та суми сплаченого збору з одноразового декларування платник податків має право звернутися до Головного управління ДПС згідно податкової адреси зазначеної в розд. ІІ «Інформація про платника збору» одноразової (спеціальної) добровільної декларації із відповідною заявою, відповідь на яку буде надана у порядку та строки, визначені діючим законодавством.

Питання 3. Вітаю! Чи потрібно подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, якщо об’єкт рухомого майна отримано у спадок?

Відповідь 3. Добрий день! Одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори. Щодо порядку оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок нерухомого або рухомого майна, то він врегульований нормами ст. 174 Податкового кодексу України. Зокрема, за нульовою ставкою оподатковуються об’єкти спадщини, що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення. Тож якщо об’єкт рухомого майна був отриманий у спадок (подарунок) від члена сім’ї першого або другого ступеня споріднення, то подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію не потрібно, за умови відсутності інших підстав для подання такої декларації.

Про податкові новації під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» у Томаківській ДПІ

Нещодавно за участі начальника Томаківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Томаківська ДПІ) Руслани Рибки відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Актуальні питання щодо новацій податкового законодавства».

Пропонуємо Вашій увазі відповіді на деякі запитання, що надійшли від платників податків.

Питання 1: Вітаю! Розкажіть, будь ласка, про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану?

Відповідь 1: Добрий день! Законом України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» встановлено порядок організації трудових відносин в умовах воєнного стану. У період дії воєнного стану норми частини третьої статті 32 Кодексу законів про працю України та інших законів України щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються.

Питання 2: Добрий день! Чи є особливості в роботі РРО та/або ПРРО в умовах воєнного стану?

Відповідь 2: Вітаю! Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

При цьому, використання ПРРО при оптовій або роздрібній торгівлі пальним забороняється.

Зустріч з платниками податків у Томаківській ДПІ

Нещодавно у Томаківській ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Томаківська ДПІ) за організацією відділу комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) відбулась зустріч заступника начальника Томаківської ДПІ Ольги Баршак з платниками податків на тему «Основні вимоги Закону України № 1914. Подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. Використання РРО у 2022 році. Антикорупційний сервіс «Пульс»».

Ольга Баршак повідомила про основні вимоги Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».

Нагадала, що декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів, протягом визначеного законодавством періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування, має право добровільно подати до контролюючого органу одноразову (спеціальну) добровільну декларацію (далі – Декларація) в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Форма Декларації та Порядок подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.08.2021 № 439.

Крім того, під час зустрічі висвітлено питання щодо застосування РРО та програмного РРО у 2022 році, роботи антикорупційного сервісу ДПС України «Пульс».

Платники податків отримали відповіді на запитання та друковану продукцію на зазначену тематику.

У Марганецькій ДПІ відбулась зустріч з платниками податків

Днями за організацією відділу комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) в приміщенні ЦОП Марганецької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Марганецька ДПІ) була проведена зустріч заступника начальника Марганецької ДПІ Тетяни Семеновської з платниками податків на тему «Останні зміни податкового законодавства. Актуальні питання щодо декларування громадянами доходів, отриманих у 2021 році. Заповнення реквізиту «Призначення платежу»».

Фахівець повідомила про основні положення Закону України від 01 липня 2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності 19.07.2022.

Вона акцентувала увагу, якщо платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки щодо дотримання термінів сплати податків і зборів, подання звітності, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Закону України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового контролю та адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (27.05.2022) за умови:

- подання податкової звітності до 20 липня 2022 року;

- сплата податків і зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Оскільки 31 липня 2022 року припадає на вихідний день, то з урахуванням норм п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України останній день для сплати податкових зобов’язань громадянами за даними декларацій припадає на 01.08.2022.

Крім того, Тетяни Семеновська повідомила, які дії платників податків, що здійснили помилки при заповненні поля «Призначення платежу» розрахункового документа.

Під час зустрічі платники податків мали можливість поставити свої питання та отримати відповіді на них.

У Томаківській ДПІ відбувся он-лайн семінар

Нещодавно за організацією відділу комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) проведено он-лайн семінар на платформі ZOOM із платниками податків із наступних питань «Останні зміни податкового законодавства. Деякі питання одноразового (спеціального) добровільного декларування. Застосування РРО/ПРРО у 2022 році. Право громадян на податкову знижку. Антикорупційний сервіс «Пульс». Працевлаштування найманих працівників. Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжних документів».

У семінарі прийняли участь начальник Томаківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Томаківська ДПІ ) Руслана Рибка та платники податків.

Під час семінару Руслана Рибка звернула увагу на зміни в податковому законодавстві в умовах воєнного стану. Також нагадала про основні вимоги Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень»

Окремо на семінарі обговорювались питання щодо одноразового (спеціального) добровільного декларування, застосування РРО та ПРРО у 2022 році.

Нагадала, що громадяни, які мають право на податкову знижку за результатами 2021 року, можуть подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація) по 31 грудня 2022 року включно.

Руслана Рибка нагадала, що для зручності платників податків запроваджено електронний сервіс в Електронному кабінеті (cabinet.tax.gov.ua) у розділі «ЕК для громадян» – «Податкова декларація про майновий стан і доходи», який надає можливість громадянам подати декларацію в електронному вигляді. Скористатись зазначеним сервісом зможуть особи, які ідентифіковані за особистим ключем, виданим кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг.

Наприкінці заходу відбулось обговорення стосовно дотримання вимог трудового законодавства, можливостей та функцій антикорупційного сервісу ДПС України «Пульс», порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжних документів.

Учасники семінару отримали обґрунтовані відповіді на запитання.

Державна податкова служба здійснює контроль за діяльністю АЗС

Державна податкова служба України з метою припинення незаконної діяльності у сфері торгівлі паливно-мастильними матеріалами та забезпечення прозорості ведення господарської діяльності на ринку пального і упередження ухилень від оподаткування, на постійній основі, у т. ч. під час дії воєнного стану в країні, здійснює контроль щодо суб’єктів господарювання, які займаються роздрібною торгівлею пальним.

ДПС аналізує діяльність суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж пального через АЗС (АГЗС). При цьому використовується інформація з різних джерел як із зовнішніх (доручення Уряду та Мінфіну, інформація від контролюючих органів, громадських організацій, суб’єктів господарювання та громадян), так і з внутрішніх (податкова звітність, система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, реєстри податкових та акцизних накладних тощо).

Так, працівниками управління податкового аудиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області в ході проведення фактичної перевірки мережі АЗС одного з суб’єктів господарювання встановлено порушення статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами, а саме: проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій, що не внесений у додаток до ліцензії на торгівлю, зокрема, пальним.

За результатами перевірки до суб`єкта господарювання будуть застосовані штрафні (фінансові) санкції на загальну суму понад 12 млн гривень.

У разі наявності інформації щодо випадків реалізації пального на АЗС (АГЗС) з порушенням вимог чинного законодавства України просимо інформувати територіальні органи Державної податкової служби України для вжиття контрольно-перевірочних заходів.

Для детального та якісного розгляду звернень просимо за можливості зазначати: адресу господарського об’єкту, назву суб’єкта господарювання з наданням підтверджуючих документів (за наявності) або будь-яку іншу інформацію, яка може бути використана при проведенні контрольно-перевірочних заходів.

Майже 1,5 млрд грн отримали місцеві бюджети Дніпропетровського регіону від ФОПів «єдинників»

У січні – червні 2022 року фізичні особи – платники єдиного податку спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини майже 1,5 млрд гривень. Надходження збільшились у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року майже на 180,3 млн грн, або на 14 відсотків.

Нагадуємо що у разі відсутності визначених Податковим кодексом України підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.

У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку.

Від платників Дніпропетровщини до держбюджету вдвічі зросли надходження рентної плати за видобування газового конденсату

У І півріччі 2022 року платниками рентної плати Дніпропетровщини за видобування газового конденсату поповнено державний бюджет на понад 18,3 млн грн, що у порівнянні з 2021 роком більше на понад 9,8 млн грн, або на 115,6 відсотків.

Звертаємо увагу, що фактична ціна реалізації для нафти, конденсату визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за податковий (звітний) період як середня ціна одного бареля нафти «Urals», перерахована у гривні за тонну за курсом Національного банку України станом на 01 число місяця, що настає за податковим (звітним) періодом, визначена за інформацією міжнародного агентства (котирування UralsMediterranean та UralsRotterdam). При визначенні фактичної ціни реалізації для нафти, конденсату використовується середній показник місткості барелів в 1 тонні нафти марки «Urals» у розмірі 7,28.

Сервіс «Пульс» для платників – інструмент двостороннього зв’язку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) нагадує, що сервіс від ДПС України «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів (далі – Інформація).

Заявники можуть надати Інформацію за номером телефону Контакт-центру ДПС 0 800-501-007, з 8:00 – до 19:00 (крім суботи та неділі) обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «5».

У неробочий час з 19:00 до 8:00, у п’ятницю з 18:00 (також суботу та неділю) Інформацію можна залишити на інтерактивний відповідач.

Також її можна надіслати на електронну пошту: idd@tax.gov.ua.

Коли та за який період вперше подається декларація акцизного податку за формою зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2022 № 151?

Наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2022 № 151 «Про затвердження Змін до форми декларації акцизного податку і Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.07.2022 за № 763/38099 (далі – Наказ № 151), внесено зміни до форми податкової декларації акцизного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 105/26550 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 26.09.2016 № 841).

Згідно з частиною другою п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Наказ № 151 набрав чинності з дня його офіційного опублікування, тобто 22.07.2022 (опубліковано в Офіційному віснику України № 56).

Враховуючи викладене, платники акцизного податку вперше подають декларацію акцизного податку з урахуванням змін, внесених Наказом № 151, не пізніше 20 вересня 2022 року за звітний період – серпень 2022 року.

За якою формою подається уточнюючий Розрахунок та який порядок уточнення показників додатка 4ДФ до Розрахунку?

Відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556).

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).

Порядок проведення коригувань Розрахунку визначений розд. V Порядку.

Коригування поданого і прийнятого Розрахунків проводяться на підставі самостійно виявлених платником помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом (п. 1 розд. V Порядку).

Згідно з п. 2 розд. V Порядку поданим і прийнятим до граничного строку подання вважається Розрахунок, який прийнятий контролюючим органом та пройшов всі контролі, у тому числі під час завантаження до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб, залишається чинним під час прийняття контролюючим органом наступного Розрахунку за такий звітний (податковий) період.

На підставі такого Розрахунку здійснюється коригування необхідних реквізитів та показників як у межах звітного (податкового) періоду, так і поза його межами.

Розрахунок, сформований для виправлення помилок за звітний (податковий) та за попередній періоди, не має містити інших додатків крім тих, у яких проводиться коригування.

Порядок заповнення «Звітного нового» та «Уточнюючого» Розрахунків при коригуванні сум податку на доходи фізичних осіб, військового збору є однаковим. Розрахунки «Звітний новий» та «Уточнюючий» подаються на підставі інформації з раніше поданих Розрахунків і містять інформацію лише за рядками з реквізитами або сумами нарахованого податку на доходи фізичних осіб, військового збору, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до платника (п. 6 розд. V Порядку).

Відповідно до п. 10 розд. V Порядку коригування показників додатка 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку проводиться таким чином:

1) у розд. I:

- для виключення одного помилкового рядка з попередньо поданої (прийнятої) інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 10 указати «1» - на виключення рядка;

- для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи й у графі 10 указати «0» - на введення рядка;

- для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію відповідно до абзацу другого п.п. 1 п. 10 Порядку та ввести правильну інформацію відповідно до абзацу третього п.п. 1 п. 10 Порядку, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 10 указується «1» - рядок на виключення, а в другому – «0» - рядок на введення;

2) у розд. II:

- у рядку «Оподаткування процентів» для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування процентів – виключення» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування процентів» відобразити правильну інформацію;

- у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею – виключення» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» відобразити правильну інформацію;

- у рядку «Військовий збір» під час проведення коригування показників додатка 4ДФ до Розрахунку за минулі періоди зазначається період, відповідно за який була подана звітність, що коригується.

При цьому коригування показників Розрахунку за періоди до 01 січня 2021 року у розд. I графи 5а, 5 не заповнюються. Для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір – виключення» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.

Чи нараховують податкові зобов’язання з ПДВ платники, які обрали спрощену систему оподаткування із застосуванням ставки 2 відс. доходу, при отриманні послуг від нерезидента на митній території України?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, чи нараховують податкові зобов’язання з ПДВ платники, які обрали спрощену систему оподаткування із застосуванням ставки 2 відс. доходу, при отриманні послуг від нерезидента на митній території України?

Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, звільняються від обов’язку нарахування та сплати ПДВ за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, а також від подання податкової звітності з ПДВ, а їх реєстрація платником податку на додану вартість є призупиненою.

Під призупиненням реєстрації платником податку на додану вартість для цілей п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ розуміється, що для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, призупиняються права та обов’язки, встановлені розд. V та підрозд. 2 розд. XX ПКУ (у тому числі щодо формування податкового кредиту) на період використання особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Відповідно, при отриманні послуг від нерезидентів, місце постачання яких визначено на митній території України, платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, податкові зобов’язання з ПДВ за такими операціями не нараховують, оскільки такий обов’язок визначений ст. 208 розд. V ПКУ.

Щодо порядку подання декларації акцизного податку за новою формою

Опубліковано наказ Міністерства фінансів України від 31.05.2022 №151 «Про затвердження Змін до форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку» (далі – наказ №151), зареєстрований Міністерством юстиції України 12.07.2022 за № 763/38099.

Наказ №151 прийнято з метою приведення положень декларації акцизного податку і Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 26.09.2016 № 841), у відповідність до положень Законів України від 30.11.2021-IX № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914), від 15.02.2022 № 2042-IX «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», від 01.04.2022 № 2173-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану».

Зокрема, Законом № 1914 вносяться зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у частині:

перенесення на виробників та імпортерів тютюнових виробів сплати 5% акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів, який сплачується ритейлом;

удосконалення, починаючи з 2022 року, механізму припинення накопичення залишків тютюнових виробів за зниженими ставками шляхом впровадження оподаткування із застосуванням коефіцієнта 1,5 обсягів реалізації тютюнових виробів, які перевищують середньомісячні обсяги перед підвищенням ставки податку;

встановлення, що зіпсовані, знищені товари, або товари, наявність чи місцезнаходження яких не підтверджено суб’єктом господарювання, у тому числі товари, нестача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, вважаються проданими безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання;

запровадження на 2022 рік касового методу визначення податкових зобов’язань для виробників електричної енергії, на яких покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії».

Зазначені положення знайшли своє відображення в зареєстрованому Міністерством юстиції України наказі №151. Зокрема, внесено зміни до розділів декларації, додатків до неї та Порядку їх заповнення і подання.

Пунктом 3 наказу №151 визначено, що він набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

22.07.2022 наказ №151 опубліковано в Офіційному віснику України №56.

Згідно з абзацом другим п. 46.6 ст. 46 Кодексу до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Відповідно до п. 49.2¹ ст. 49 Кодексу платники, визначені підпунктом 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 Кодексу, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов'язані за кожний встановлений Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.

Платники податку, визначені пунктом 212.1 статті 212 Кодексу (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5 1, 215.3.5 2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 пункту 215.3 статті 215 Кодексу), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 Кодексу (п. 223.2 ст. 223 Кодексу).

Отже, в перший раз декларацію акцизного податку за новою формою, затвердженою наказом №151, платники податку, визначені п. 223.2 ст. 223 з урахуванням положень п. 49.21 ст. 49 Кодексу, подають до контролюючого органу за місцем реєстрації за серпень 2022 року в терміни не пізніше 20 вересня поточного року.

За яких умов фізичні особи - підприємці можуть бути платниками єдиного податку І-ІІІ груп?

Згідно з п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Підпунктом 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ встановлено, що до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать ФОП, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на ФОП, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі ФОП належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи (абзац четвертий п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать ФОП, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

Разом з цим, підпунктами 291.5.1 – 291.5.4, 291.5.7 та 291.5.8 п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп:

суб’єкти господарювання (зокрема ФОП), які здійснюють:

1) діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);

2) обмін іноземної валюти;

3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин);

4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;

6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розд. III ПКУ;

7) діяльність з управління підприємствами;

8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж;

9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;

ФОП, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту;

ФОП, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 кв. метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 кв. метрів;

страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;

фізичні особи – нерезиденти;

платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Хто є платниками орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності?

Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Орендна плата для цілей розд. XII ПКУ – це обов’язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ землекористувачі – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності:

на праві постійного користування;

на умовах оренди.

Підпунктом 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 ПКУ встановлено, що платниками плати за землю є платники орендної плати – землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Чи звільняються суб’єкти господарювання – платники єдиного податку від сплати земельного податку?

Суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці) – платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

У яких випадках фізична особа - підприємець повинен подавати податкову декларацію з плати за землю?

Фізична особа – підприємець подає до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), якщо право власності на земельну ділянку, право постійного користування та/або право оренди земельної ділянки (земельних ділянок) оформлено на фізичну особу – підприємця.

Слід зазначити, що фізичні особи – підприємці платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Що є об’єктом та базою оподаткування для транспортного податку?

Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Базою оподаткування є легковий автомобіль, який є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України.

Яким чином та в які строки сплачується транспортний податок?

Відповідно до п.п. 267.7.1 п. 267.7 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 –VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Транспортний податок сплачується у строки сплати податку, встановлені п.п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 ПКУ, а саме:

а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Що означає ”первинна реєстрація РРО”?

Первинна реєстрація реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) в контролюючому органі означає, що реєстрація цього РРО здійснюється вперше. Первинній реєстрації підлягають моделі (модифікації) РРО, що містяться у першій частині Державного реєстру РРО та раніше не були зареєстровані, тобто які не експлуатувалися (нові).

Інформацію про РРО, первинну реєстрацію яких заборонено, містить друга частина реєстру РРО.

Чи застосовуються РРО або ПРРО при наданні ломбардами фінансових послуг?

Статтею 1 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» із змінами та доповненнями встановлено, що ломбарди належать до фінансових установ і здійснюють свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Отже, суб’єкт господарювання, який здійснює свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику ломбардами, повинен проводити розрахункові операції із застосовуванням РРО або ПРРО.

Хто має право здійснювати сервісне обслуговування та ремонт РРО?

Відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95 – ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями центр сервісного обслуговування – суб’єкт господарювання, який за договором з постачальником надає послуги щодо введення в експлуатацію, технічного обслуговування, гарантійного, післягарантійного ремонту реєстраторів розрахункових операцій.

Хто відноситься до членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення?

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

Які пільги передбачені для платників ПДФО?

Порядок сплати податку на доходи фізичних осіб встановлений розділом IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Нормами зазначеного розділу ПКУ передбачено наступні пільги платникам податку:

- не включення до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу окремих видів доходів, зазначених у ст. 165 ПКУ;

- отримання податкової знижки (ст. 166 ПКУ);

- отримання податкової соціальної пільги, за умови, що розмір заробітної плати на місяць не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (ст. 169 ПКУ).

Чи необхідно фізичній особі, яка здає в оренду особисте майно, реєструватись ФОП?

Відповідно до ст. 319 та ст. 320 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, у тому числі для здійснення підприємницької діяльності.

Таким чином, здавання в оренду власного нерухомого майна може здійснюватися фізичними особами як у межах підприємницької діяльності, так і шляхом виконання норм п. 170.1 ст. 170 розд. IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ без реєстрації орендодавця як фізичною особою - підприємцем.

Що є базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Відповідно до п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст.266 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Згідно з п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

Які строки сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Відповідно до п.п. 266.10.1. п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується:

а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Чи має право ФОП – платник єдиного податку І групи, яка здійснює перукарські послуги, надавати послуги манікюру, педикюру, візажу, косметології та масажу?

Фізична особа – підприємець – платник єдиного податку першої групи, яка здійснює діяльність, з надання перукарських послуг, що належить до класу 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси», також має право надавати послуги манікюру, педикюру, візажу, косметології та масажу обличчя без використання праці найманих осіб.

У які строки контролюючий орган здійснює реєстрацію ФОП, як платника єдиного податку?

У разі відсутності визначених Податковим кодексом України підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.

Чи можуть ФОП – платники платника єдиного податку І-ІІІ груп надавати безповоротну фінансову допомогу?

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп не можуть надавати фінансову допомогу, у тому числі безповоротну, оскільки такий вид діяльності не дає права застосовувати спрощену систему оподаткування.

При цьому платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Щодо порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів

Під час сплати (стягнення) податків, зборів,платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування платники податків під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» керуються вимогами розділу І Порядку заповнення розрахункових документів, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 №847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666» та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2021 року за № 190/35812.

Розрахунковий документ заповнюються таким чином:

поле № 1 – друкується службовий код (знак) «*» (ознака платежу);

поле № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати (формат ссс - тризначне число);

поле № 3 – друкується розділовий знак «;» та один з нижченаведених реквізитів:

друкується податковий номер або серія(за наявності) та номер паспорта громадянина України) для фізичних осіб,які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку в паспорті або відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії;

поле № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі;

поле № 5 – не заповнюється;

поле № 6 - не заповнюється;

поле № 7 – не заповнюється, розділяються між собою розділовим знаком.

Під час заповнення полів не допускаються пропуски (пробіли) між цифрами та службовими знаками, між словами та службовими знаками (п.2 Порядку).

Сплата за кожним видом платежу та за кожним видом сплати має оформлятися окремим документом на переказ (п. 6 Порядку).

Приклад заповнення реквізиту « Призначення платежу » у разі сплати податків,зборів,платежів,ЄСВ підприємством, що має податковий номер 11111111*;101;11111111;податок на прибуток за 2 квартал;;;

У разі наявності у платника податків, зокрема, податкового боргу, розрахунковий документ на переказ коштів приймається до виконання незалежно від напряму сплати, зазначеного у полі «Призначення платежу» розрахункового документа. При цьому зарахування коштів відбувається у порядку черговості, встановленому Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, а такому виду сплати органами ДПС присвоюється код виду сплати 140 (п. 8 Порядку).

Приклад заповнення реквізиту «Призначення платежу» у разі сплати коштів у рахунок податкового боргу підприємством, що має податковий номер 22222222

*;140;22222222;cплата коштів у рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток;;;

Перелік кодів видів сплати (які вказуються в полі «Призначення платежу» ) розрахункового документа , наведено в додатку 1 до Порядку.

Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку, мають керуватися вимогами розділу ІІ Порядку заповнення документів.

Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).

Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного або кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної пунктом 351.6 статті 351, пунктом 89.7 статті 89 та пунктом 131.2 статті 131 Податкового кодексу України (із змінами).

Щодо зменшення ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) може бути зменшена з 5 відс. (9 відс.) до 2,5 відс. у випадку застосування спеціальної пільги шляхом придбання державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, за умови, що активи одержані (набуті) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до Податкового кодексу України, «переводяться» у грошові кошти із наступним придбанням зазначених державних облігацій у періоді з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання, визначеного з номінальної вартості таких облігацій, трьома рівними частинами щорічно.

Чи можливо повернути надміру сплачену суму збору з одноразового добровільного декларування?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що відповідно до абзацу першого п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) підлягає в порядку, передбаченому підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, камеральній перевірці, яку контролюючий орган проводить протягом 60 календарних днів, що настають за днем подання йому відповідної Декларації.

У разі виявлення контролюючим органом за результатами камеральної перевірки відповідної Декларації арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір), декларант, який подав відповідну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, зобов’язаний сплатити суму такої недоплати протягом 10 календарних днів з дня отримання відповідного повідомлення за довільною формою контролюючого органу, та подати уточнюючу відповідну Декларацію протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення (абзац четвертий п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Згідно з абзацом четвертим п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ у разі подання декларантом уточнюючої Декларації якщо сума Збору, визначена в уточнюючій Декларації, є меншою за суму Збору, сплачену на підставі попередньо поданої Декларації, повернення надміру сплаченої суми Збору здійснюється у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ.

Згідно з п. 43.3 ст. 43 ПКУ обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Які відомості відображати в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації?

В одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (далі – Декларація) відображається така інформація (дані):

відомості про декларанта, достатні для його ідентифікації (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

відомості про об’єкти декларування;

самостійно визначена декларантом у національній валюті база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – збір);

ставка та сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

В Декларації не зазначається інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об’єктів декларування.

Чи необхідно подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, якщо фізична особа володіє коштами, які розміщені на депозитному банківському рахунку?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Норми встановлені п. 1 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

При цьому об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи (п. п. «а» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа володіє коштами, які розміщенні на депозитному (вкладному) банківському рахунку, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, то така особа має можливість задекларувати такі кошти шляхом подання Декларації та сплатити збір з одноразового добровільного декларування за відповідною ставкою.

Який термін проведення камеральної перевірки одноразової (спеціальної) добровільної декларації?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що відповідно до п. 15 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) одноразова (спеціальна) добровільна декларація підлягає перевірці у спеціальному порядку.

Згідно з п. п. 15.1 п. 15 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ одноразова (спеціальна) добровільна декларація підлягає в порядку, передбаченому підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ, камеральній перевірці, яку центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, проводить протягом 60 календарних днів, що настають за днем подання йому відповідної декларації.

« повернутися