Як в Україні змінять шкільний курс інформатики
Валерія Іонан, заступник міністра цифрової трансформації з питань євроінтеграції, докладніше розповіла про реформування предмета інформатика.
— Розкажіть, будь ласка, чому виникла ідея змінити шкільний курс інформатики?
Пам’ятаєте, як раніше масово готували «впевнених користувачів комп’ютера»? Ми прагнемо змінити цей підхід. Готувати не «користувачів», а «креаторів цифрового контенту».
Хочемо, щоб кожен школяр міг створювати цифрові середовища і цифровий контент. Це допоможе йому розвиватися, здобувати і поглиблювати знання.
Наразі ІТ-індустрія потребує фахівців з іншим рівнем і набором знань і навичок. Виші незадоволені результатами підготовки інформатики у шкільній освіті, а ІТ-бізнес незадоволений результатами навчання у вишах. Все починається зі школи, тому настав час переосмислити шкільний предмет і оновити зміст шкільної інформатики.
Вивчати інформатику треба не лише тим, хто прагне працювати програмістом. Та ж ІТ-галузь потребує людей, які перевірятимуть код, писатимуть документацію, розроблятимуть візуально привабливі та зручні інтерфейси, визначатимуть потреби й вимоги замовників, керуватимуть роботою команд і багато іншого.
Інформатика має бути не про комп’ютери, а про інформацію і про те, що людина робить з інформацією за допомогою комп’ютерів.
Якщо ж говорити в більш широкому та стратегічному контексті, то ми хочемо, щоб в нашій країні створювали компанії на мільярди гривень, а кількість IT-спеціалістів зросла у два або й три рази. Зараз попит великий — IT-ринок розвивається, а спеціалістів мало. А одна з чотирьох стратегічних цілей Мінцифри — підвищити частку IT-індустрії у ВВП країни з 3,7–4,2% до 10%.
— Які теми чи підходи застаріли в шкільній програмі з інформатики?
Основна мета проєкту зі зміни курсу інформатики у 2022–2023 навчальному році — провести пілотування та моніторинг розроблених цифрових освітніх ресурсів.
Мінцифра і МОН вже:
- Проаналізували стан навчання в Україні та країнах Європи, міжнародні тенденції розвитку інформатичної освітньої галузі.
- Проаналізували навчальні та модельні програми відповідно до нового Державного освітнього стандарту для початкової та середньої освіти НУШ.
- Систематизували вміст кожної змістової лінії предмета.
- Визначили платформу для розміщення нових ресурсів для пілотного впровадження.
- Проаналізували вимоги до платформи цифрових ресурсів для навчання інформатики.
- Відібрали 50 шкіл для пілотування.
- Підготували програми тренінгів для вчителів пілотних закладів.
Ми на фінальній стадії підготовки контенту. В перші три місяці повномасштабної війни проєкт був тимчасово зупинений. Тепер він відновив роботу. Далі залучатимемо ІТ-кластери та ІТ-бізнес до фідбеку про шкільний курс.
Оновлений курс інформатики охоплює цифрову грамотність, медіатворчість, обчислювальне мислення та програмування, аналіз даних і моделювання, цифрове громадянство.
Сучасні учні хочуть бачити практичне застосування набутих знань і навичок. Тому на уроках інформатики діти не просто мають вивчати, що таке системний блок і монітор. Важливо навчити їх використовувати можливості інтернету, щоб розвиватися.
— Що зміниться в нових шкільних програмах? Можете навести конкретні приклади тем, які будуть вилучені зі шкільної програми і які, навпаки, — плануєте додати чи розширити?
- Йдеться про розробку нових цифрових освітніх ресурсів.
- Змінюється підхід до навчання інформатики: з максимальним фокусом на практику, використання навичок у реальних ситуаціях. Базуємось на проєктному підході та дослідницько-пошукових технологіях навчання.
- Оскільки освітні ресурси розміщуватимуться на онлайн-платформі, враховуємо особливості навчання в цифровому середовищі: мікронавчання, елементи гейміфікації, використання інформаційних джерел різних видів.
Усе це допоможе зробити уроки інформатики цікавими та зрозумілими для школярів.
— У телеграм-каналі Мінцифри є інформація про те, що оновлювати курс будуть найкращі українські та європейські ІТ-експерти. Розкажіть, будь ласка, хто ці люди. Як ви обирали їх? Чи мають вони досвід роботи зі школярами і зі шкільними програмами?
Це українські практики, які розробляли нові стандарти, нові програми, а також науковці, методисти та практики, які викладають у системі шкільної та післядипломної педагогічної освіти.
Другий рівень — представники ІТ-бізнесу та ІТ-кластерів, які дадуть нам зворотний зв’язок до програми. Також деякі компанії в межах пілоту або повноцінного проєкту допоможуть зі стажуванням та додатковим навчанням для вчителів.
Також для зовнішньої експертизи залучені фахівці з ЄС.
— На презентації проєкту міністр Мінцифри Михайло Федоров говорив про розробку онлайн-платформи для вивчення інформатики в школі. Ця платформа буде постійно оновлюватися, наповнюватися новим контентом. Розкажіть, будь ласка, детальніше про платформу. Коли ви плануєте запустити її? Які матеріали готуєте для неї?
Для пілоту поки будемо використовувати платформу Всеукраїнська школа онлайн.
Проте ми розглядаємо можливість створити окрему платформу для інформатики на 2023 рік. Власне, я думаю, що про необхідність такої платформи скажуть і результати пілотування, зворотний зв’язок від вчителів і учнів пілотних закладів, аналіз опитувань трьох цільових аудиторій: вчителів, викладачів вишів і представників ІТ-спільноти.
— Серед батьків і людей з ІТ-сфери є думка про те, що головна проблема інформатики в школі — брак кваліфікованих вчителів. Люди, які знають інформатику, рідко працюють у школах. Зазвичай вони йдуть в ІТ-компанії, щоб отримувати гідну зарплату за свої знання. Розкажіть, будь ласка, чи запланована якась робота, щоб вирішити проблему з кадрами?
Погоджуюся, така проблема є. У цьому проєкті ми її розв?язуємо в такий спосіб: усі вчителі в межах проєкту проходитимуть вебінари та тренінги з методичних питань перед початком кожної навчальної чверті.
З цікавих фактів — серед вчителів пілотних закладів загальної середньої освіти: 27% мають досвід викладання до 5 років, 24% — досвід викладання 5–10 років, 28% — досвід викладання 10–20 років, 21% — досвід викладання понад 20 років.
Ми плануємо пілотувати нові освітні ресурси з різними вчителями: тими, які мають ІТ-освіту, а також з учителями початкової школи, англійської мови, трудового навчання тощо, які викладають інформатику. Хочемо зрозуміти, яка підтримка їм потрібна, щоб покращити ефективність навчання.
Також допомагаємо учителям підвищувати рівень цифрової грамотності. Наприклад, в межах проєкту «Дія. Цифрова освіта» запустили національний тест на цифрову грамотність «Цифрограм для вчителів», який склали понад 180 000 вчителів. Представили безплатні освітні серіали «Цифрові навички для вчителів», оглядовий освітній серіал «Карантин: онлайн-сервіси для вчителів» та «Інтерактивне навчання: інструменти та технології для цікавих уроків». Курс «Цифрові навички для вчителів» пройшли 50 000 педагогів, «Карантин: онлайн-сервіси для вчителів» охопив теж близько 50 000 вчителів.
— Ще одна проблема — стара техніка в школах. Крім того, не всі діти в Україні мають комп’ютери та доступ до інтернету вдома, щоб виконувати домашні завдання. Чи передбачені якісь кроки, щоб розв?язати цю проблему і допомогти усім дітям здобути якісну освіту?
Торік Мінцифри та МОН реалізували всеукраїнський проєкт «Ноутбук кожному вчителю», завдяки якому придбано понад 60 000 ноутбуків для вчителів. На жаль, значна частина техніки залишилася в нині зруйнованих і пошкоджених школах. Багато техніки із закладів освіти вкрали. В умовах повномасштабної війни ми змушені починати спочатку. Цього року Google передав ще 43 000 ноутбуків до українських шкіл.
Для аналізу стану цифровізації закладів освіти Мінцифри разом із МОН 2021 року започаткували опитування на базі інструмента Євросоюзу SELFIE, мета якого — проаналізувати ефективність цифровізації закладів освіти, розробити стратегії та вдосконалити стан цифровізації. Результати опитувань будемо використовувати як на рівні закладів освіти, так і на державному рівні.
— Відомо, що з 1 вересня 2022 року в 50 українських школах будуть пілотні класи, які працюватимуть за новою програмою. Як ви відбирали школи для пілотування? За якими вимогами?
Ми отримали 405 заяв і відібрали 50 закладів загальної середньої освіти. У пілоті прагнемо відтворити модель реального стану та розподілу шкіл у країні.
Тому створили валідну вибірку за такими критеріями: максимальне покриття всіх областей України, розподіл закладів за кількістю учнів, місцем розташування, формою власності, профілізацією. Також враховували мотивацію та готовність учителя брати участь у проєкті.
— Чи треба вчителям проходити навчання, курси підвищення кваліфікації, щоб працювати за новими програмами?
Так. Вчителі проходитимуть вебінари та тренінги з методичних питань перед початком кожної чверті.
Після пілотування матеріали тренінгів увійдуть у методичні інструкції до ресурсів. Також вони будуть у вільному доступі для спеціалістів, які готують майбутніх учителів інформатики та надають послуги з підвищення кваліфікації вчителів.
