Покровська сільська рада
Нікопольський район, Дніпропетровська область
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Податкова інформує...

Дата: 28.10.2022 13:34
Кількість переглядів: 43

Тетяна Кірієнко: Успішні практики литовських колег дозволять нам обрати вірну та ефективну стратегію впровадження євроінтеграційних змін

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/626835.html повідомила наступне.

У рамках третього дня візиту до Литви представники ДПС у складі урядової делегації продовжили роботу за визначеними напрямами, а також зустрілися з представниками Офісу Уряду Литви.

«Досвід і підтримка наших колег та партнерів надзвичайно важливі і корисні для ДПС. Фахові рекомендації та успішні міжнародні практики, з якими ми ознайомились під час візиту до Литовської Республіки, дозволять ДПС обрати вірну стратегію і оптимальний шлях впровадження змін у напрямі євроінтеграції. Ми щиро вдячні нашим литовським колегам за відкритість, щирість, підтримку та незмінно плідну співпрацю», – зазначила в. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко.

За час візиту українські податківці ознайомились з напрацюваннями литовських колег не лише у сферах податкового адміністрування та ІТ-забезпечення, а й у напрямі покращення обслуговування платників. Зокрема, з останніми розробками у сфері електронних послуг для платників податків, спроможностями та функціоналом податкових інформаційних (контактних) центрів і системи оцінки якості послуг.

За результатами роботи делегації ДПС напрацьовано дієві ініціативи у сфері європейської інтеграції, яка активно підтримується проєктом EU4PFM, та імплементації стандартів ОЕСР, а також визначені ключові напрями подальшої розбудови українсько-литовського співробітництва у податковій сфері.

 

Делегація ДПС ознайомилася з литовським досвідом ефективного управління державними фінансами

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/626230.html повідомила наступне.

Обміну досвідом щодо ефективного управління державними фінансами та податкового адміністрування був присвячений другий день візиту делегації ДПС до Литовської Республіки.

Зокрема, представники Мінфіну та ДПС зустрілися з колегами з Міністерства фінансів Литовської Республіки та Державної податкової інспекції Литви.

Під час заходів сторони поділилися досвідом щодо основних тенденцій реалізації податкової політики. Членам делегації ДПС була представлена стратегія «Polaris», яка є основним документом інституційної діяльності ДПІ Литовської Республіки.

Також обговорювалися питання впровадження автоматичного обміну інформацією та використання отриманої з-за кордону інформації. Оскільки Україна нещодавно приєдналася до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (CRS), багаторічний досвід литовських податківців у цьому напрямі є актуальним і надзвичайно корисним для ДПС.

«Я дякую литовським партнерам і всьому народу Литви за допомогу Україні у цей складний час.  Ми дуже цінуємо нашу співпрацю. Ваша підтримка надає нам сили рухатися вперед. Обмін досвідом, який зараз відбувається у рамках візиту, надзвичайно корисний та важливий для нас. Реформа податкової служби триває і ми зацікавлені у вивченні успішного практичного досвіду наших міжнародних партнерів, що надасть можливість зробити українську податкову службу ще зручнішою та непомітнішою для платників податків та ефективнішою для держави», - наголосила в. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко.

Українській делегації також були продемонстровані ІТ-рішення та платформи, які використовуються установами державних фінансів Литви.

 

Реформи тривають: ДПС та EU4PFM продовжують співробітництво

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/625692.html повідомила наступне.

Команда ДПС на чолі з в. о. Голови Тетяною Кірієнко у складі урядової делегації разом з представниками Міністерства фінансів та Державної митної служби України перебуває з робочим візитом у Литовській Республіці.

У рамках програми візиту українські податківці взяли участь у засіданні Наглядового комітету проєкту EU4PFM.

Під час заходу українська сторона визначила основні пріоритети в частині податкової політики та податкового адміністрування. Зокрема, мова йшла про успішну реалізацію розпочатих проєктів, у тому числі міжнародного автоматичного обміну податковою інформацією, автоматизації процесу розгляду скарг та судового супроводження, модернізації Контакт-центру, а також впровадження проєкту е-аудиту, програмного забезпечення у сфері  контролю за трансфертним ціноутворенням, стратегії комплаєнсу та ІТ-стратегії та ін.

«Середньострокові пріоритети роботи ДПС передусім визначаються українським вектором розвитку – прагнення України до вступу в ЄС, а також включені до Плану відновлення України. Основні зусилля, серед іншого, будуть зосереджені на впровадженні на практиці директив ЄС, інших вимог ЄС, стандартів ОЕСР, вдосконаленні якості обслуговування платників податків», – зазначила в. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко.

 

ДПС та АСС обговорили актуальні для бізнесу питання сфери оподаткування

Під час онлайн зустрічі представники ДПС та Американської торгівельної палати в Україні (АСС) обговорили поточні питання, які цікавили компанії-членів Палати.

Зокрема, йшлося про проведення податкових перевірок та бюджетне відшкодування ПДВ, вимоги до первинних документів, стан виконання судових рішень.

На всі запитання платників відповіли директори департаментів податкового аудиту та оподаткування юридичних осіб ДПС Тетяна Доценко і Тетяна Гречана. Вони підкреслили, що ДПС продовжує практику надання роз’яснень з актуальних для платників податків питань, зокрема, у форматі податкових консультацій.

Представники ACC, у свою чергу, подякували ДПС за готовність до оперативного реагування та спільного вирішення проблемних питань суб’єктів господарювання.

 

Відбулось засідання Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області

Нещодавно, 20 жовтня 2022 року відбулося чергове засідання Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – Громадська рада) у режимах онлайн та офлайн, в якому прийняла участь в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марина Твердохлєб.

Під час засідання підбито підсумки роботи тимчасової робочої групи з розгляду питання стосовно внесення законодавчих змін до форми звітності у частині відповідальних осіб, які підписують таку звітність, у разі ведення на підприємстві (в організації тощо) бухгалтерського обліку суб’єктами господарювання на договірних засадах, тобто самозайнятими особами, аудиторськими фірмами та іншими юридичними особами (далі – Тимчасова робоча група).

За результатами обговорення, членами Громадської ради ухвалені запропоновані Тимчасовою робочою групою проєкти законодавчих змін.

Крім того, присутніх проінформовано про роботу Комунікаційної податкової платформи запровадженої Державною податковою службою України, яка покликана активізувати співпрацю державного органу з платниками.

 

Платники Дніпропетровського регіону сумлінно сплачують рентні платежі до держбюджету

Протягом січня – вересня 2022 року платники Дніпропетровської області спрямували до держбюджету понад 5,8 млрд грн рентної плати. Порівняно з відповідним періодом 2021 року надходження збільшились на понад 2,4 млрд грн, або на 72,2 відсотки. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Твердохлєб Марина.

Очільниця податкової служби Дніпропетровщини нагадала, що платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа сплачують податкові зобов’язання:

- за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;

- за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Твердохлєб Марина подякувала всім, хто, продовжує сумлінно працювати та добросовісно сплачувати податки, збори і платежі до бюджетів.

 

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника управління

інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Манушак Осипової

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного  зв’язку  «гаряча лінія» на тему «Комунікаційна податкова платформа –  дієвий механізм співпраці».

На запитання відповідала начальник управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Манушак Осипова.

 

Питання 1: Добрий день! Я керівник товариства з обмеженою відповідальністю. Хотілось би отримати інформацію щодо особливостей оподаткування ПДВ. Скажіть, будь ласка, як швидко мені отримати повну інформацію?

Відповідь: Вітаю! Звертаю увагу, що з серпня поточного року працює Комунікаційна податкова платформа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС). Вона забезпечує новий формат спілкування платників та податківців. Кожне звернення, яке надходить на адресу платформи, швидко опрацьовується та надається зворотній зв’язок заявнику. Отже, для оперативного розгляду Ваших питань, Ви можете скористатись таким оперативним видом комунікацій.

Питання 2: Добрий день! Підкажіть, будь ласка, які фахівці задіяні у комунікаціях у разі звернення платника на Комунікаційну податкову платформу?

Відповідь: Добрий день! Зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області забезпечується комунікаторами – фахівцями ГУ ДПС, які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону. При розгляді питань платників задіяні компетентні фахівці структурних підрозділів за напрямками роботи, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС.

Питання 3: Вітаю! Скажіть, будь ласка, як мені звернутись на Комунікаційну податкову платформу до податкової служби Дніпропетровщини?

Відповідь: Добрий день! Ви можете написати лист на електронну скриньку Комунікаційної податкової платформи [email protected].

Питання 4: Доброго дня! У мене таке питання: хто може скористуватись Комунікаційною податковою платформою?

Відповідь: Вітаю! На електронну скриньку Комунікаційної податкової платформи можуть звернутися представники бізнесу та громадськості. Ви можете звернутись до ГУ ДПС з питаннями стосовно законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.

Запрошуємо всіх до спілкування за допомогою Комунікаційної податкової платформи – це якісна та оперативна комунікація з громадськістю.

 

Платники Дніпропетровського регіону зі своїх доходів направили до

держбюджету понад 6,2 млрд грн ПДФО

Платниками Дніпропетровської області протягом січня – вересня 2022 року до державного бюджету спрямовано понад 6,2 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Надходження збільшились у порівнянні з січнем – вереснем 2021 року майже на 540,5 млн гривень. Про це повідомив заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Леонов Валерій.

Заступник начальника податкової служби Дніпропетровщини акцентував увагу на тому, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки не включаються доходи у вигляді суми коштів чи безоплатно наданих товарів (послуг) (далі – допомога), що надані за рахунок бюджетних коштів іноземних держав та їх державних фондів такому платнику податків та членам його сім’ї першого ступеня споріднення як особам, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України і скористалися правом на тимчасовий захист відповідно до законодавства такої іноземної держави.

Норми поширюється на всі форми надання зазначеної допомоги, у тому числі у разі її одержання як додаткове благо, а також від іноземних компаній, організацій, які відповідно до законодавства відповідної іноземної юрисдикції здійснюють благодійну діяльність.

Леонов Валерій подякував платникам за відповідальну громадянську позицію і сумлінну сплату податків і зборів.

 

Відбулось засідання «круглого столу» в Томаківській ДПІ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує.

Нещодавно, з метою забезпечення роз’яснювальної кампанії з важливих питань оподаткування, відбулось засідання «круглого столу» начальника Томаківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Томаківська ДПІ) Руслани Рибки з платниками податків на тему «Новації податкового законодавства. Особливості одноразового (спеціального) добровільного декларування. Застосування РРО/ПРРО. Переваги офіційного працевлаштування. Сервіс «Пульс»  ДПС України».

Руслана Рибка проінформувала учасників «круглого столу» про основні зміни у податковому законодавстві, зокрема повідомила про основні вимоги щодо Закону України від 21 вересня 2022 року № 2618-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо ставок акцизного податку на період правового режиму воєнного, надзвичайного стану».

Окремо на засіданні обговорювались питання щодо застосування РРО та програмного РРО в умовах воєнного стану.

Податківець зазначила, що легалізація заробітної плати актуальна з двох причин:

- збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів, в т.ч. до Пенсійного фонду України;

- соціальні гарантії для найманих працівників, розмір яких залежить від тривалості страхового стажу.

Крім того, Руслана Рибка висвітлила нагадала про роботи антикорупційного сервісу ДПС України «Пульс».

 

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» в Марганецькій ДПІ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує.

Днями в Марганецькій ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Марганецька ДПІ) відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Актуальні питання податкового законодавства».

На питання платників відповідала начальник Марганецької ДПІ Євгенія Захарченко.

Пропонуємо Вашій увазі відповіді на запитання, що надійшли від платників податків.

Питання 1: Доброго дня! Чи застосовує суб’єкт господарювання РРО та/або програмний РРО у разі реалізації товарів (послуг), оплата за які здійснюється за допомогою сервісу «Інтернет-банкінг»?

Відповідь 1: Добрий день! Суб’єкт господарювання не застосовує реєстратор розрахункових операцій та/або програмний РРО у разі реалізації товарів (послуг), оплата за які здійснюється за допомогою сервісу «Інтернет-банкінг» виключно за реквізитами його рахунку у форматі.

Питання 2: Вітаю! Розкажіть, будь ласка, про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану?

Відповідь 2: Добрий день! Законом України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» встановлено порядок організації трудових відносин в умовах воєнного стану. У період дії воєнного стану норми частини третьої статті 32 Кодексу законів про працю України та інших законів України щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються.

Питання 3: Добрий день! Чи необхідно подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, якщо фізична особа володіє коштами, які розміщенні на депозитному (вкладному) банківському рахунку?

Відповідь 3:  Добрий день! Фізичній особі необхідно подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, якщо вона володіє коштами, які розміщенні на депозитному (вкладному) банківському рахунку, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування.

Питання 4: Доброго день! Дії платника податків у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН

Відповідь 4: Добрий день! У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

 

Засідання «круглого столу» в ДПІ у м. Покрові

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує.

Нещодавно в ДПІ у м. Покрові Головного управління ДПС у Дніпропетровській (ДПІ у м. Покрові) заступник начальника ДПІ у м. Покрові Валентина Піхтіна провела засідання «круглого столу» з платниками податків на тему «Податкові новації. Про одноразове (спеціальне) добровільне декларування. Застосування РРО/ПРРО. Право на податкову знижку. Заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжних документів».

Валентина Піхтіна ознайомила присутніх з новаціями податкового законодавства та нагадала про основні положення Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».

Окремо відмітила, що до 01 березня 2023 року усі бажаючі фізичні особи мають можливість легалізувати свої активи. Податківець зауважила, що добровільне декларування – це реальний шлях для легалізації активів; подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації є правом, а не обов’язком громадянина. Виключно за власним бажанням особа може задекларувати свої доходи, які раніше не були оподатковані.

Наприкінці заходу відбулось обговорення стосовно застосування РРО та ПРРО у 2022 році, можливостей та функцій антикорупційного сервісу «Пульс» ДПС України.

Під час засідання учасники заходу отримали відповіді на запитання та друковану продукцію.

 

До місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло

майже 477 млн гривень податку на нерухомість

З початку 2022 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло майже 477 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Порівняно з минулорічними показниками надходження збільшились на понад 1,1 млн гривень.

Нагадуємо, що  при обчисленні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з декількох об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичної особи згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), до об’єкта оподаткування, що використовується з метою одержання доходів, пільги, передбачені п. 266.4 ст. 266 ПКУ, не застосовуються.

 

Частина чистого прибутку: місцеві бюджети

Дніпропетровщини отримали понад 13,8 млн гривень

З початку 2022 року місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від платників понад 13,8 млн грн частини чистого прибутку. Порівняно з 2021 роком надходження виросли на понад 8,7 млн грн, або на 170,4 відсотків.

Нагадуємо, що частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства.

Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.

Сплачена відповідно до Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями частина чистого прибутку (доходу) зараховується на відповідні рахунки з обліку надходжень до загального фонду державного бюджету, відкриті в органах Державної казначейської служби України.

 

Фізичні особи направили понад 2 млрд грн єдиного податку

до місцевих скарбниць Дніпропетровщини

У січні – вересні 2022 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб надійшло понад 2 млрд грн єдиного податку. Порівняно з відповідним періодом 2021 року надходження виросли на понад 56,3 млн гривень.

Звертаємо увагу, якщо зарахування та повернення коштів, які помилково надійшли на розрахунковий рахунок фізичної особи – підприємця - платника єдиного податку, відбулося в одному звітному періоді (за умови наявності письмового пояснення установи банку або іншого суб’єкта господарювання про помилкове зарахування коштів), такі кошти не включаються до доходу платника єдиного податку.

У разі якщо повернення помилково зарахованих коштів на розрахунковий рахунок відбулося в наступному звітному періоді, то така фізична особа – підприємець – платник єдиного податку повинна врахувати їх у складі доходу. При цьому, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку може здійснити перерахунок доходу у звітному періоді в якому відбулось їх повернення, лише за умови наявності документів підтверджуючих помилкове зарахування коштів, зокрема, письмового пояснення установи банку або іншого суб’єкта господарювання про помилкове зарахування коштів.

 

Видобування газового конденсату: держбюджет від платників

Дніпропетровщини отримав понад 26,3 млн гривень рентної плати

З початку 2022 року платками Дніпропетровської області до держбюджету спрямовано понад 26,3 млн грн рентної плати за видобування газового конденсату. Сума надходжень збільшилась  у порівнянні з 2021 роком на понад 14,6 млн грн, або майже на 225 відсотків.

Нагадуємо, що коди класифікації доходів бюджету по рентній платі за користування надрами загальнодержавного значення та рентній платі за користування надрами місцевого значення затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про бюджетну класифікацію».

Довідник відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету затверджено наказом Державної казначейської служби України.

Переліки корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827.

Отримати інформацію стосовно банківських реквізитів для сплати рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин платники мають можливість в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату.

Також інформація про реквізити рахунків, відкритих в органах Казначейства в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України, оприлюднена на вебпорталі ДПС в рубриці Головна/Рахунки для сплати платежів                                 (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Поряд з цим, платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин для отримання банківських реквізитів з метою сплати рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин можуть звернутися до органу ДПС за місцем взяття на облік платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

 

Надходження рентної плати за видобування залізних руд від платників Дніпропетровської області до держбюджету перевищила 4,4 млрд гривень

Протягом січня – вересня 2022 року до держбюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 4,4 млрд грн рентної плати за видобування залізних руд. Надходження виросли у порівнянні з січнем – вереснем 2021 року на понад 1,8 млрд грн, або на 74,8 відсотків.

Звертаємо увагу, що   при обчисленні розрахункової вартості одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у порядку, визначеному п. 252.16 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), застосовуються, зокрема, витрати, обчислені згідно ст. 252 ПКУ.

 

Податок на нерухомість: до місцевих бюджетів юридичними особами Дніпропетровської області направлено понад 424 млн гривень

У січні – вересні 2022 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб надійшло понад 424 млн гривень. Порівняно з аналогічним періодом 2021 року надходження збільшились майже на 57,8 млн грн, або на 15,8 відсотків.

Звертаємо увагу, що декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), яка не була подана суб’єктом господарювання за період(и), в якому(их) виникали об’єкти оподаткування, подається не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання Декларації.

Поряд з цим, законодавство не обмежує платника податку в термінах подання до контролюючого органу податкової звітності, зокрема, Декларації після граничного строку її подання без дотримання строку давності.

 

УВАГА КОНКУРС!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) проводить конкурс з формування Єдиного реєстру суб’єктів господарювання на 2023 рік, які можуть здійснювати реалізацію безхазяйного майна та майна, що переходить у власність держави.

Заяви для участі у конкурсі приймаються ГУ ДПС за адресою:

м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а

Засідання комісії відбудеться 20 грудня 2022 року за адресою:

м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17 А.

Контактний телефон для довідок з питань проведення конкурсу:

(056) 370-10-64.

Інформацію про документи, які необхідно подати на розгляд комісії для участі у конкурсі, розміщено на сайті ГУ ДПС - dp.tax.gov.ua.

 

Сервіс «Пульс» для платників податків

Сервіс «Пульс» ДПС України у постійному режимі приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання стосовно неправомірних дій, бездіяльності або можливих корупційних проявів з боку посадових осіб структурних підрозділів та територіальних органів Державної податкової служби.

Заявники можуть надавати інформацію за телефоном 0-800-501-007, обравши в інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», або надіслати відповідну інформацію на електронну адресу: [email protected].

 

Щодо можливості застосування режиму звільнення від

оподаткування ПДВ до операцій з постачання, у тому числі операцій з імпорту,

відходів та брухту чорних і кольорових металів, які здійснювалися протягом січня – березня 2022 року

Платники податків здійснювали протягом січня – березня 2022 року операції з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів.

У зв’язку з цим у платників податків виникають питання щодо практичного застосування норм податкового законодавства до вказаних вище операцій, зокрема, використання переліків відходів та брухту чорних і кольорових металів для цілей застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ.

Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», який набрав чинності 01.01.2022, було продовжено до 01.01.2027 дію тимчасового режиму звільнення від оподаткування ПДВ, встановленого пунктом 23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ), до операцій з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД.

Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Так, до 01.01.2022 діючими були переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово звільняються від обкладення податком на додану вартість (далі – Переліки), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15 (далі – Постанова КМУ № 15).

Надалі дію Переліків було продовжено до 01.01.2027 шляхом внесення постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2022 року № 337 (далі – Постанова № 337) змін до Постанови № 15.

Зокрема, Постанова № 337 набрала чинності з дня опублікування (газета «Урядовий кур’єр» № 65 від 22.03.2022), а саме 22.03.2022.

З огляду на викладене, тимчасовий режим звільнення від оподаткування ПДВ, встановлений пунктом 23 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, застосовується до операцій з постачання, у тому числі операцій з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, що здійснюються, зокрема, з 01.01.2022 до 01.01.2027 (у тому числі до таких операцій, що здійснювалися протягом січня – березня 2022 року).

Крім того, починаючи з 01.01.2022 до таких операцій застосовуються правила, визначені статтею 199 розділу V ПКУ.

 

Чи застосовуються штрафні санкції за порушення законодавства

по єдиному внеску та чи нараховується пеня у період воєнного стану в Україні?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Так, згідно з п. 9 прим. 21 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану, штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою ст. 25 Закону № 2464, не застосовуються.

Крім того, відповідно до п. 9 прим. 22 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану, платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

 

Чи має право платник податку при реалізації права на податкову знижку

на іпотечне житлове кредитування підтвердити суму сплачених відсотків меморіальним ордером банківської установи?

Згідно з Законом України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2346) меморіальний ордер – це розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до Закону № 2346 та нормативно-правових актів Національного банку України.

При реалізації платником податку права на податкову знижку, меморіальний ордер може бути застосований як документ, що підтверджує понесення витрат. При цьому в розрахунковому документі повинно бути зазначено прізвище та ім’я по-батькові такого платника податку, як особи, яка сплатила проценти за користування іпотечним житловим кредитом, та зазначений документ повинен відповідати умовам оформлення розрахункових документів.

 

Чи продовжено строк проведення одноразового (спеціального)

добровільного декларування активів фізичних осіб у зв’язку з

 введенням воєнного стану?

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 01 вересня 2021 року до 01 березня 2023 року та передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування в порядку, строки і розмірах, встановлених ПКУ, та виконання інших умов, визначених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

 

Чи сплачують єдиний внесок за себе ФОП, особи,

які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства у період воєнного стану в Україні?

Тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе.

При цьому положення абзацу другого п. 2 частини першої ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо таких періодів для таких осіб не застосовується.

Такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за вищезазначений період, в якому єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.

 

Які виплати, пов’язані з оплатою праці?

Згідно з п. 3 розд. І Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, виплати, пов’язані з оплатою праці – це виплати, віднесені до фонду оплати праці, а також до інших виплат, що не належать до цього фонду.

Відповідно до п. 3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за № 114/8713, виплати, що не належать до фонду оплати праці:

  • внески підприємств на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
  • допомога по тимчасовій непрацездатності; допомога по вагітності та пологах;
  • допомога при народженні дитини; допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
  • допомога на поховання; оплата путівок на санаторнокурортне лікування та оздоровлення;
  • допомога по частковому безробіттю.

 

Нарахування та сплата екологічного податку за

періоди 2022 року в умовах дії воєнного стану

Для об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням екологічним податком, платниками, зареєстрованими (взятими на облік) за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення, за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначених Кабінетом Міністрів України, не нараховується та не сплачується за I, II, III та IV квартали 2022 року екологічний податок за всі обсяги та види забруднення, що здійснюються стаціонарними джерелами забруднення, передбачені законодавством України, та за всі обсяги утворених радіоактивних відходів та обсяги тимчасового зберігання радіоактивних відходів.

 

Правом на податкову знижку за наслідками 2021 року

можна скористатись тільки до завершення поточного року!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує платникам, що право на використання податкової знижки за наслідками 2021 року громадянин повинен використати до кінця 2022 року. Про своє право на нарахування податкової знижки та її підстави із зазначенням конкретних сум платник зазначає у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема: квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого цим Кодексом.

У разі, якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

 

Хто може скористатись одноразовим (спеціальним) добровільним

декларуванням та хто не може бути декларантом?

Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть наступні категорії декларантів:

- фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи,

- фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до Податкового кодексу України є чи були платниками податків.

До осіб, які не можуть бути декларантами у одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванні належать:

- особи, які станом на дату початку періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави, або є особами, дієздатність яких обмежена і над такими особами встановлена опіка/піклування;

- особи, які, починаючи з 01 січня 2010 року, виконують або виконували в Україні публічні функції, передбачені п. 37 частини першої ст. 1 Закону України від 06 грудня 2019 року № 361-ІХ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»;

- особи, стосовно яких з боку України застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції» із змінами та доповненнями.

 

Щодо особливостей для визначення ліквідних активів

для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування

Грошовими активами фізичної особи для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування є:

– кошти в національній та іноземній валютах, розміщені на рахунках в українських та іноземних банках,

– грошові внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ,

– права грошової вимоги (у тому числі кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до фізичної особи,

– активи у банківських металах, пам’ятні банкноти та монети, електронні гроші.

При цьому електронні гроші – це одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж особа, яка їх випускає, і є грошовим зобов’язанням цієї особи, що виконується в готівковій або безготівковій формі. Обіг електронних грошей регулюється відповідним положенням, затвердженим Національним банком України.

Водночас, визначення «грошові активи фізичної особи» не охоплює віртуальні активи – як цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей.

 

Як повинен створюватись РРО щоденний Z-звіт

якщо суб’єкт господарювання працює цілодобово?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє суб’єктам господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу що вони зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі реєстраторами розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) або програмними РРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій. Це зазначено у п. 9 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Такі положення Закону № 265 враховують особливості роботи РРО, які повинні забезпечувати створення у паперовій та/або електронній формі фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) за кожний робочий день.

Термін «зміна» це період роботи РРО від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.

У примітках, наведених у додатку «Формат і розрядність даних, що зберігаються у фіскальній пам’яті» до Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 року № 199 уточнено, що максимальна тривалість зміни РРО не повинна перевищувати 24 години.

В добі 24 години (тобто, день триває з 0 годин ранку та закінчується 24 годиною вночі), при щоденній роботі з РРО Z-звіт необхідно виконувати щодня.

Отже, якщо суб’єкт господарювання працює цілодобово, то щоденний Z-звіт повинен створюватись РРО кожного дня по закінченню робочої зміни, але не пізніше 24 години цього дня.

 

Закон України № 1914: деякі особливості справляння акцизного податку

Законом України від 30 листопада 2021 року №1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» ст. 216 Податкового кодексу України (ПКУ) доповнено п. 216.14, відповідно до якого датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відповідно до п. п. 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ є дата реалізації виробниками та/або імпортерами тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах у роздрібній торгівлі або суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність з оптової та/або роздрібної торгівлі такими виробами.

Крім того ст. 221 доповнено новим п. 221.7.

Так, відповідно до вищезазначеного пункту, акцизний податок з реалізованих тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відповідно до п. п. 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ нараховується та сплачується платниками акцизного податку самостійно у разі реалізації ними тютюнових виробів, тютюну та/або промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, у роздрібній торгівлі або суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність з оптової та/або роздрібної торгівлі такими виробами.

 

Документи, які повинні надати платники податків

для укладання договору про добровільну сплату єдиного внеску

Перелік документів, необхідних для укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, передбачено п.п.1 п. 3 розд. V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 449).

Всі платники, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску з деяких видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, подають до контролюючих органів за місцем проживання:

- заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) за формою згідно з додатком 3 до Інструкції № 449;

- копію трудової книжки (за наявності);

- виписку з системи персоніфікованого обліку (ОК-5);

- копію документа, що посвідчує особу.

Особи, зазначені у абзаці другому п. 1 розд. V Інструкції № 449 члени особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (одночасно на пенсійне, на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності), надають також документ, що підтверджує їх членство у такому господарстві.

 

Заповнення реквізитів «Призначення платежу» та

«Отримувач» на сплату єдиного внеску

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує.

Вимоги щодо заповнення платіжної інструкції (розрахункового документа) на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) визначені Порядком заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами та доповненнями.

Так, реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції (розрахункового документа) заповнюється таким чином:

- у полі № 1 – зазначається службовий код («*»);

- у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати («101» – Сплата суми єдиного внеску);

- у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та податковий номер платника єдиного внеску або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків), який здійснює сплату;

- у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу;

- у полі № 5 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

- у полі № 6 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

- у полі № 7 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється.

У полі «Отримувач» – зазначаються найменування контролюючого органу та його код за ЄДРПОУ.

 

До якого контролюючого органу мають право звернутися

 громадяни для звірки даних щодо плати за землю?

Фізичні особи (громадяни) – платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо:

- розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;

- права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пп. 281.4 і 281.5 ст. 281 ПКУ;

- розміру ставки земельного податку;

- нарахованої суми плати за землю.

Поряд з цим, у разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок або право на декілька земельних часток (паїв), щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю).

Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з плати за землю, в меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

 

Про можливості Електронного кабінету

Платники мають право самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом, в тому числі в електронній формі через Електронний кабінет, якщо інше не встановлено Податковим кодексом України. При цьому, приватна частина (особистий кабінет) Електронного кабінету забезпечує надання платнику податків послуг, перелік яких визначено п. 42 прим.1. 2 статті 42 прим.1 Податкового кодексу України. Відтак, всі подані платником податків документи, звернення, заяви, листи відображаються у приватній частині (особистому кабінеті) Електронного кабінету та завантажуються до інформаційних ресурсів ДПС. Щоби надіслати лист до податкового органу, платнику необхідно обрати меню "Листування з ДПС" приватної частини Електронного кабінету. Інформацію щодо отримання та реєстрації звернення в органі ДПС платник може переглянути у вкладці "Вхідні" меню "Вхідні/вихідні документи" приватної частини Електронного кабінету.

 

Про Закон України №1914-ІХ

Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» внесено зміни, зокрема, до пп. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, які набрали чинності з 01 січня 2022 року. Відтак, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), платникам податку, які є пов’язаними особами (у разі якщо отримувачем фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) задекларовано від’ємне значення об’єкта оподаткування за податковий (звітний) рік, що передує року, в якому отримано таку безповоротну фінансову допомогу (безоплатно надані товари, роботи, послуги), за умови що така допомога була врахована у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відс. відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, з яких застосовується положення пп. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ. Отже, платник податку повинен збільшити фінансовий результат податкового (звітного) періоду при наданні безповоротної фінансової допомоги (безоплатних товарів, робіт, послуг) на користь:

- осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб); платників податку на прибуток підприємств, які є пов’язаними особами (тобто згідно з визначеними ПКУ критеріями «пов’язаності» вважаються пов’язаними особами із платником податку, який надає допомогу) у разі якщо: пов’язана особа задекларувала від’ємне значення об’єкта оподаткування за податковий (звітний) рік, що передує року, в якому отримано таку безповоротну фінансову допомогу (безоплатно надані товари, роботи, послуги);

- надавач визнав в бухгалтерському обліку витрати на суму наданої фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) у відповідному періоді (тобто виходячи з умов відповідної угоди надавач не очікує повернення коштів чи одержання компенсації за надані товари, роботи, послуги у майбутньому). 

 

Чи можливо одночасно встановити зареєстрований ПРРО

(програмне забезпечення) на інший пристрій планшету (телефону тощо)

у разі його викрадення?

Програмне забезпечення може бути одночасно встановлено на будь-яку кількість пристроїв, але використовувати один програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) одночасно можна тільки на одному пристрої і тільки одним касиром.

У разі використання декількох ПРРО, необхідно мати відповідну кількість зареєстрованих касирів, щодо яких було подано повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.

У разі викрадення пристрою необхідно подати повідомлення за ф. 2-ПРРО (J1316701) (додаток 2 до Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547») з позначкою «Крадіжка пристрою або компрометація ключа» після чого реєстрацію такого ПРРО буде скасовано.

 

З якої дати визначається термін використання легкового

автомобіля з метою оподаткування транспортним податком?

Якщо на транспортні засоби уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право їх експлуатувати, то вони вважаються використовуваними. Датою початку користування (вводу в експлуатацію) транспортних засобів, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, вважається дата їх першої реєстрації, визначена в реєстраційних документах, які видано уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі.

У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації транспортних засобів датою початку використання транспортного засобу вважається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік). У разі якщо календарну дату визначити неможливо, то такою датою слід вважати 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

 

Алгоритм розрахунку податкової знижки в частині сум витрат

на сплату страхових внесків, сплачених за договорами довгострокового страхування життя (недержавного пенсійного забезпечення)

Платник податків має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), які, у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування, не мають перевищувати обмеження:

а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – у 2021 році 3180,00 гривень;

б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – у 2021 році 1590,00 грн., в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї.

 

Про терміни використання РРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує суб`єктам підприємницької діяльності, які при розрахунках за готівку використовують реєстратори розрахункових операцій, що термін використання РРО становить не більше 7 років з моменту введення в експлуатацію, або не повинен перевищувати 9 років з дати випуску.

У порядку технічного обслуговування та ремонту реєстратора розрахункових операцій визначено, що строк служби – це строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність реєстратора розрахункових операцій, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів.

При цьому жоден виробник не передбачає продовження такого строку залежно від того, більше чи менше днів на тиждень працював апарат. Фактично після закінчення строку служби апарата виробник не гарантує подальшу працездатність РРО в цілому, а також  не гарантує збереження інформації у фіскальній пам’яті такого апарата, тобто реалізації фіскальних функцій, які є обов’язковими для РРО відповідно до вимог Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон №265).

Отже, при використанні суб’єктом господарювання РРО, який вичерпав свій строк експлуатації, такий технологічний пристрій не може вважатися РРО відповідно до вимог Закону № 265.

Відповідно до пункту 4.2 наказу Міністерства фінансів України № 547 від 14.06.2016 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» із змінами і доповненнями скасування реєстрації РРО відбувається коли вичерпано строк служби РРО, вказаний у реєстрі екземплярів РРО або у паспорті (формулярі) РРО, який не включений до такого реєстру та був зареєстрований у контролюючому органі до створення такого реєстру.

Заяву про скасування реєстрації суб'єкт господарювання або представник суб'єкта господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО. Перед скасуванням реєстрації РРО його необхідно розпломбувати в центрі сервісного обслуговування, з яким суб'єктом господарювання укладено договір про технічне обслуговування та ремонт РРО.

Разом із заявою про скасування реєстрації суб'єкт господарювання надає реєстраційне посвідчення.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь