Покровська сільська рада
Нікопольський район, Дніпропетровська область
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Податкова інформує...

Дата: 08.11.2022 13:21
Кількість переглядів: 52

Очільниця податкової служби Дніпропетровщини

завітала до Університету митної справи та фінансів

Комунікації з молоддю – майбутніми платниками податків – важливий вектор роботи податкової служби.

За зверненням Університету митної справи та фінансів (далі – УМСФ) на Комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) днями, 03 листопада 2022 року, очільниця податкової служби Дніпропетровщини Твердохлєб Марина завітала до вищого навчального закладу.

Під час візиту Твердохлєб Марини до УМСФ відбулись зустрічі з керівництвом, викладачами кафедри соціального забезпечення та податкової політики, студентами факультету економіки, бізнесу та міжнародних відносин УМФС.

«Податкова служба області має багаторічний досвід плідної співпраці з Університетом митної справи та фінансів. Випускники Університету проходять практику на базі підрозділів Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області. Це допомагає студентам набувати професійні навички, які будуть у нагоді у майбутній трудовій діяльності», – зазначила керівник ГУ ДПС.

Взаємодія податкової служби з вищими навчальними закладами має позитивні напрацювання і результати. Так, для багатьох студентів УМФС податкова служба Дніпропетровської області стає майбутнім місцем роботи – сьогодні понад 220 випускників УМФС працюють у податковій.

Враховуючи зацікавленість студентів і попередній досвід співпраці з УМСФ, податкова служба Дніпропетровщини і надалі планує проводити заходи зі студентами УМФС з розширенням тематик зустрічей за різними форматами.

 

Протягом січня – жовтня 2022 платники Дніпропетровщини

спрямували понад 57,1 млрд грн до бюджетів усіх рівнів

Протягом січня – жовтня 2022 року платники Дніпропетровської області спрямували до бюджетів усіх рівнів (без урахування ЄСВ) понад 57,1 млрд грн, що майже на 9,4 млрд грн, або на 19,6 відсотків більше ніж за відповідний період 2021 року. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Твердохлєб Марина.

До Державного бюджету України з початку 2022 року надійшло понад 24,8 млрд грн, що на понад 2,7 млрд грн, або на 12,2 відсотків, більше, ніж за аналогічний період 2021 року.

Місцеві бюджети у січні – жовтні 2022 року отримали понад 32,2 млрд грн, що на понад 6,6 млрд грн більше ніж за відповідний період 2021 року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом десяти місяців 2022 року надійшло понад 21,9 млрд грн, що порівняно з 2021 роком на понад            5,6 млрд грн, або на 34,5 відсотки, більше ніж минулоріч.

Висловлюємо подяку всім сумлінним платникам за фінансову підтримку нашої держави, за внесок у нашу Перемогу!

 

Проведено зустріч з представниками бізнес-асоціацій

Питання блокування реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) наразі є актуальними.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області продовжено роз’яснювальну роботу серед платників та започатковано проведення нових зустрічей з представниками бізнес-асоціацій.

Так, 03 листопада 2022 року, відбулась онлайн зустріч заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Леонова Валерія з Громадською Радою при ГУ ДПС у Дніпропетровській області, представниками громадськості і бізнесу сфери аудиту.

На заході обговорювались важливі питання, пов’язані з реєстрацією ПН/РК в ЄРПН. Зокрема, увагу приділено змінам, які внесені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1154 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних » (із змінами).

 

Про деякі норми податкового законодавства молодому поколінню

Днями, за зверненням на Комунікаційну податкову платформу Дніпровського державного аграрно-економічного університету (далі – ДДАЕУ) Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) за допомогою платформи ZOOM проведено лекцію для студентів ІІ курсу ДДАЕУ за спеціальністю «Облік і оподаткування».

Захід пройшов за участі заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерія Леонова, провідних фахівців ГУ ДПС, викладачів ДДАЕУ та студентів. Під час лекції студентів ознайомили з видами податків та зборів, їх класифікацією, а також сутністю і порядком застосування податкової знижки.

Валерій Леонов, звернувшись до молоді, зазначив, що податки це – індивідуальний внесок кожного у загальний добробут країни, а всебічна обізнаність громадян – основа міцної держави.

Виховання молодого покоління, як майбутнього сумлінного платника податків – першочергове завдання для податкової служби. Адже одержані знання є основою для формування високої податкової культури. Молоде покоління повинно розуміти, що податки мають велике соціальне значення. Тому їх сплата – це почесний обов’язок кожного громадянина.

Наприкінці заходу сторони висловили побажання на подальшу співпрацю.

 

Чергове засідання комітету за галузевою ознакою

«Будівництво, промисловість, нерухомість» Громадської ради

при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) повідомляє, що нещодавно, 28 жовтня 2022 року, проведено чергове засідання комітету за галузевою ознакою «Будівництво, промисловість, нерухомість» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, в якому взяли участь виконуючий обов’язки начальника ГУ ДПС Валерій Леонов та представники управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС.

На початку засідання Валерій Леонов привітав учасників заходу та побажав плідної роботи.

У ході засідання присутнім повідомили про активи, які підлягають одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванню.

Крім того, розглянуті нововведення для фізичних осіб відповідно до норм Закону України  від 30 листопада 2021 року № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».

 

У Марганецькій ДПІ відбулась зустріч з платниками податків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує.

В приміщенні ЦОП Марганецької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Марганецька ДПІ) була проведена зустріч заступника начальника Марганецької ДПІ Тетяни Семеновської з платниками податків на тему «Останні зміни податкового законодавства. Застосування РРО/ПРРО. Легалізація заробітної плати».

Фахівець ознайомила з новаціями податкового законодавства, зокрема роз’яснила про основні норми Закону України від 21 вересня 2022 року № 2618-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо ставок акцизного податку на період правового режиму воєнного, надзвичайного стану».

Крім того, було обговорено питання щодо застосування РРО та ПРРО, про обов’язковість легалізації найманої праці.

Під час зустрічі платники податків отримали відповіді на запитання та друковану продукцію зазначеної тематики.

 

Відбувся тренінг для платників податків в ДПІ у м. Покрові

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує.

Днями заступник начальника ДПІ у м. Покрові Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валентина Піхтіна провела тренінг з платниками податків на тему «Подання податкових декларацій в електронному вигляді. Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжних документів. Застосування РРО/ПРРО. Порядок подання повідомлення про прийняття на роботу».

Під час тренінгу платникам було надано роз’яснення, а також показано на практиці, як саме проходить процес електронного звітування.

Валентина Піхтіна акцентувала, що для спрощення процедури подання декларації діє сервіс автоматичного заповнення декларації в Електронному кабінеті. При складанні декларації в Електронному кабінеті здійснюється часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей про отримані доходи, наявних у Державному реєстрі фізичних осіб та відомостей про об’єкти нерухомого чи рухомого майна. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Крім того, фахівці надали практичну допомогу з питань застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Нагадали про Порядок подання повідомлення про прийняття на роботу та пояснили, що таке повідомлення направляється до контролюючого органу засобами електронного зв'язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.

 

До уваги осіб-нерезидентів, які здійснюють операції з постачання

електронних послуг фізичним особам, які розташовані на митній території України

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Нікопольський регіон) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/628859.html повідомила наступне.

Державна податкова служба України висловлює свою вдячність платникам податків нерезидентам, які у складний воєнний час підтримують нашу державу та сумлінно сплачують до бюджету податок на додану вартість.

Звертаємо увагу, що триває компанія декларування платниками - нерезидентами, які надають електронні послуги на території  України фізичним особам, до 9 листопада 2022 року,  термін сплати задекларованих сум податку на додану вартість – до 9 грудня 2022 року.

Щиро вдячні платникам, які вже подали декларації за ІІІ квартал 2022 року та сплатили до бюджету 12 058,2 тис. дол США і 1 628,3 тис. Євро.

 

Відбулося чергове засідання експертних груп ДПС та Ради бізнес-омбудсмена

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Нікопольський регіон) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/628758.html повідомила наступне.

У рамках діяльності Комунікаційної податкової платформи відбулося чергове засідання експертних груп ДПС та Ради бізнес-омбудсмена.

Учасники розглянули проблемні питання, з якими представники бізнесу зверталися на адресу Ради бізнес-омбудсмена.

Так, зокрема, обговорювалися системні питання у сегменті зупинки реєстрації податкових накладних, стану відшкодування податку на додану вартість, виконання податковою службою судових рішень тощо.

Також фахівці ДПС поінформували про останні законодавчі зміни у податковій сфері.

 

 

 

Відбулась онлайн зустріч представників ДПС, Мінфіну і агробізнесу

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Нікопольський регіон) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/628400.html повідомила наступне.

Днями відбулась онлайн зустріч представників Державної податкової служби, Міністерства фінансів України та Українського клубу аграрного бізнесу.

На зустрічі обговорювались проблемні питання стосовно механізму застосування мінімального податкового зобов’язання, зокрема, щодо врахування під час визначення мінімального податкового зобов’язання додаткових виплат до орендної плати власникам паїв; щодо можливості зарахування помилково та/або надміру сплачених податків і зборів у зменшення загального мінімального податкового зобов’язання та форм податкової звітності, на підставі яких буде декларуватись мінімальне податкове зобов’язання.

Для врегулювання питань, які ініційовані платниками податків, Державна податкова служба звернулась до Міністерства фінансів України з пропозицією стосовно підготовки узагальнюючої податкової консультації щодо механізму застосування мінімального податкового зобов’язання.

ДПС завжди відкрита до спілкування для вирішення проблемних питань з метою забезпечення балансу інтересів платників податків та податкової служби.

 

Представники ДПС взяли участь в онлайн-марафоні щодо

контролю за адмініструванням контрольованих іноземних компаній

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Нікопольський регіон) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/629148.html повідомила наступне.

Представники Державної податкової служби України долучилися до проведення онлайн-марафону, організованого Асоціацією адвокатів України та присвяченого темі: «Бізнес в умовах воєнного стану. Контрольовані іноземні компанії (КІК). Новації в оподаткуванні та звітуванні 2022-2023 років».

Під час заходу фахівці податкової служби поінформували про основні інструменти здійснення контролю за адмініструванням контрольованих іноземних компаній (КІК). Враховуючи актуальність теми, були надані детальні роз’яснення щодо оподаткування доходів КІК, новації в оподаткуванні та звітуванні.

Так, зокрема, розглянуто поняття контрольованих іноземних компаній, їх види, функції, які здійснює контролююча особа, види контролю, оподаткування прибутку КІК тощо.

Важливим також стало питання новацій в оподаткуванні та звітуванні 2022 – 2023 років контрольованих іноземних компаній. Було поінформовано про умови для необхідності звітування, структуру та склад звітності, терміни та формат подачі, порядок заповнення звіту про контрольовані іноземні компанії тощо.

Розповіли представники ДПС і про податковий контроль за контрольованими іноземними компаніями, у тому числі про механізми отримання чи збору інформації.

Під час заходу були надані вичерпні відповіді на запитання учасників онлайн-марафону щодо діяльності контрольованих іноземних компаній, розглянуто окремі приклади, які допоможуть платникам уникнути помилок при виконанні своїх податкових зобов’язань.

 

Протягом січня – жовтня 2022 року до загального

 фонду державного бюджету надійшло 575,7 млрд гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Нікопольський регіон) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/628401.html повідомила наступне.

Платники підтримують нашу державу у складний воєнний час, сумлінно сплачуючи до бюджету податки. Завдяки активній громадянській позиції наших платників держава стабільно отримує кошти для забезпечення Збройних Сил України та соціальних виплат.

Так, у січні – жовтні поточного року надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету по платежах, що контролюються ДПС, становлять 575,7 млрд грн.  Це на 87,6 млрд грн, або на 17,9 відс. більше, ніж у січні – жовтні 2021 року.

Показники розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету виконано на 101,8 відс., додаткові надходження – 9,9 млрд гривень. Відшкодовано ПДВ на рахунки платників – 62,9 млрд гривень.

У жовтні 2022 року надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету становлять 42,4 млрд грн. Це на 3,8 млрд грн, або на 9,9 відс. більше, ніж у жовтні 2021 року. Відшкодовано ПДВ на рахунки платників – 10,9 млрд гривень.

Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави!

 

До уваги платників: працюють «гарячі лінії» з питань зупинення

реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН

Звертаємо увагу платників податків, що з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних можна звертатись як на податкові платформи, так і на телефонні «гарячі лінії», які функціонують у територіальних органах ДПС.

Перелік «гарячих ліній» територіальних органів ДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Для отримання інформаційно-довідкових послуг із зазначених питань звертайтесь до Контакт-центру ДПС за тел.: 0-800-501-007 (обрати напрямок «9»).

 

За видобування газового конденсату місцеві бюджети

Дніпропетровщини отримали понад 1,3 млн грн рентної плати

У січні – вересні 2022 року місцеві бюджети Дніпропетровщини поповнились рентною платою за видобування газового конденсату у сумі понад 1,3 млн гривень. Порівняно з 2021 роком сума коштів, які надійшли до місцевих скарбниць збільшилась на понад 768 тис. грн, або майже на125 відсотків.

Висловлюємо подяку сумлінним платникам за своєчасність у сплаті податків.

Відповідальне ставлення до своїх фінансових зобов’язань – це внесок у захист економічної стабільності держави і у перемогу над агресором.

 

До уваги платників податків!

Продовжує роботу Комунікаційна податкова платформа!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Нікопольський регіон) доводить до відома платників, що продовжує працювати новий формат спілкування з платниками – Комунікаційна податкова платформа.

За допомогою цієї платформи комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю проходять оперативно та якісно.

Ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області забезпечується комунікаторами – фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону.

Нагадуємо, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою [email protected].

На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з актуальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.

Запрошуємо платників податків до спілкування за допомогою Комунікаційної податкової платформи!

 

Оновлення програмного забезпечення ПРРО для Windows

Державна податкова служба України інформує про оновлення версії програмного забезпечення ПРРО для Windows.

Користувачам програмного забезпечення ПРРО для Windows необхідно замінити поточну версію на оновлену, що розміщена за посиланням:

https://tax.gov.ua/Downloads/PRRO/PRRODPS.zip.

 

Сервіс «Пульс» працює для платників податків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Сервіс «Пульс» ДПС України у постійному режимі приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання стосовно неправомірних дій, бездіяльності або можливих корупційних проявів з боку посадових осіб структурних підрозділів та територіальних органів Державної податкової служби.

Заявники можуть надавати інформацію за телефоном 0-800-501-007, обравши в інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «5», або надіслати відповідну інформацію на електронну адресу: [email protected]

 

Інформаційний лист № 6/2022: Особливості сплати податку на прибуток при виплаті дивідендів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Нікопольський регіон) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/628371.html повідомила наступне.

В інформаційному листі № 6/2022 йдеться про особливості обчислення авансового внеску з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів юридичною особою - резидентом.

У листі ви дізнаєтесь, зокрема:

- у яких випадках при виплаті дивідендів не сплачується авансовий внесок з податку на прибуток;

- чи сплачують авансовий внесок при виплаті дивідендів резиденти «Дія Сіті»;

- які податкові наслідки виникають у платника податку на прибуток у разі зменшення статутного капіталу;

- як правильно заповнити рядки 4 та 5 Додатку АВ до декларації з податку на прибуток підприємств у випадку одночасної виплати дивідендів фізичній та юридичній особам;

- чи має право платник податку на прибуток підприємств врахувати у зменшення податкового зобов’язання з цього податку суму авансових внесків при виплаті дивідендів, які залишились неврахованими у зменшення податкових зобов’язань на дату переходу на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки;

- як розрахувати базу оподаткування для сплати авансового внеску при виплаті дивідендів за звітний рік;

- чи потрібно сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток у разі реінвестиції дивідендів;

- яким чином нараховувати авансовий внесок при виплаті дивідендів за періоди перебування платника податку на прибуток підприємств на спрощеній системі оподаткування.

Ознайомитися з інформаційним листом можна тут.

 

Інформаційний лист № 5/2022: Особливості оподаткування операцій з об’єктами нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Нікопольський регіон) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/628230.html повідомила наступне.

В інформаційному листі № 5/2022 йдеться про окремі особливості оподаткування податком на прибуток підприємств, ПДВ та ПДФО операцій з об’єктами нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому, що встановлюються Законом України від 20 вересня 2022 року № 2600-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з об’єктами нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» (далі – Закон).

Норми Закону набрали чинності 10 жовтня 2022 року (текст опублікований у «Голосі України» 08.10.2022 за № 207).

Ознайомитися з інформаційним листом можна тут.

 

Зміни до Положення про ведення касових операцій у

національній валюті в Україні

Постановою Правління Національного банку України від 19.09.2022 № 205 внесено зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України 29.12.2017 № 148 (далі - Положення № 148).

Зазначеними змінами норми Положення № 148 приведено у відповідність до вимог Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги», чим спрощено процедуру звітування про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт.

Так, після набрання чинності змінами, починаючи з 08.10.2022 фізичні особи – довірені особи установ/підприємств – юридичних осіб подають до підрозділу бухгалтерського обліку установи/підприємства «Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт» разом із підтвердними документами про використання коштів за призначенням та повертають невикористаний залишок коштів на рахунок установи/підприємства або в касу в установлені строки і порядку, визначені для підзвітних осіб законодавством України.

Таким чином, починаючи з 08.10.2022, документи про одержання готівки з поточного рахунку (чеки банкомата, довідки за встановленими формами, сліпи, квитанції торговельних терміналів) подавати до бухгалтерії разом зі звітом не потрібно.

 

Щодо оподаткування спадщини (подарунку) ПДФО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Нікопольський регіон) нагадує, що об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), подаровані платнику податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розділом ІV ПКУ для оподаткування спадщини.

Норми передбачені п. 174.6 ст. 174 ПКУ.

Підпунктом 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ встановлено, що вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не зазначені у п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, зокрема членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відсотків).

За нульовою ставкою ПДФО оподатковуються об’єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення (п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).

Враховуючи викладене, фізичні особи – резиденти, які отримують спадщину (подарунок) від фізичної особи – резидента, але не відносяться до членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, сплачують ПДФО за ставкою 5 відсотків від вартості будь-якої спадщини (подарунку).

 

Реєстрацію ПРРО можна перевірити на вебпорталі ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Нікопольський регіон) інформує.

Суб’єкт господарювання може перевірити реєстрацію всіх зареєстрованих реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних РРО у відкритій частині Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua), в меню Реєстри у вкладці «Інформація про РРО» шляхом пошуку за їх даними.

 

Чи потрібно подавати до податкового органу

одноразову декларацію з нульовими значеннями

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

При цьому об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) (п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Крім того, п.п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що в Декларації відображається, зокрема, така інформація (дані):

відомості про об’єкти декларування, визначені п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, в обсязі, достатньому для ідентифікації кожного з них;

відомості про об’єкти декларування, визначені підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, із зазначенням інформації, що дає змогу їх ідентифікувати;

самостійно визначена декларантом у національній валюті база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір);

ставка та сума Збору.

Враховуючи викладене, Декларація подається фізичною особою у випадку наявності у такої особи активів, які були придбані за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, а отже у разі відсутності таких активів подавати зазначену Декларацію з нульовими значеннями фізична особа не зобов’язана.

 

Щодо активів, які підлягають

одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванню

Відповідно до п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно:

а) валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи;

б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).

Для цілей цього підрозділу до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:

не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;

не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;

в) рухоме майно, у тому числі:

транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;

інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);

г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;

ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;
     д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;

е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.

 

 

З якої суми сплачується військовий збір у випадку

застосування податкової соціальної пільги?

Пунктом 164.6 ст. 164 розд. ІV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 розд. ІV ПКУ ставка ПДФО становить18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлено військовий збір.

Платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 розд. ІV ПКУ, зокрема, фізичні особи – резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні, та податкові агенти (п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

При цьому, об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 розд. ІV ПКУ (п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Згідно з ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, – 1,5 відс. об’єкта оподаткування (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Тобто оподаткуванню військовим збором підлягають доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами без вирахування сум ПДФО, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, а також ПСП за її наявності.

 

Чи поширюються вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків,

встановлені у розмірі 50000 грн. на внески до статутного фонду?

Відповідно до п. 6 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами і доповненнями (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема, з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн. включно.

Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків фізичної особи з підприємством (фізичною особою – підприємцем), які установлені п. 6 розд. ІІ Положення № 148, поширюються на розрахунки за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, в тому числі на внески до статутного фонду.

 

У який термін платнику єдиного податку, що не передбачає сплати ПДВ,

потрібно подати заяву за формою №1-ПДВ при переході за добровільним

рішенням на загальну систему оподаткування?

Відповідно до п. 183.4 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ, у випадках, визначених главою 1 розд. XIV ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 182.1 ст. 182 ПКУ, реєстраційна заява подається у строк, визначений п. 183.3 ст. 183 ПКУ.

Згідно з п. 183.3 ст. 183 ПКУ у разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ, реєстраційна заява подається згідно з п. 183.7 ст. 183 ПКУ не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних.

 

Підстави для відмови контролюючим органом в реєстрації платником ПДВ

Згідно із п. 183.8 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючий орган відмовляє в реєстрації особи як платника податку, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа або не відповідає вимогам, визначеним ст. 180, п. 181.1 ст. 181, п. 182.1 ст. 182 та п. 183.7 ст. 183 ПКУ, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із ст. 184 ПКУ, а також якщо при поданні реєстраційної заяви чи визначенні бажаного (запланованого) дня реєстрації не дотримано порядок та строки (терміни), встановлені п.п. 183.1, 183.3 - 183.7 ст. 183 ПКУ.

 

Дії платника, якщо при підписанні документу виникає

помилка «Невірний пароль або ключ пошкоджено»

Для усунення даної помилки необхідно перевірити:

- який ключ кваліфікованого електронного підпису чи печатки використовується першим (вірна послідовність підписів для податкової звітності: бухгалтер-директор-електронна печатка);

- правильність введення паролю, а саме: регістр вводу паролю, мову клавіатури тощо (створений пароль може містити особливі символи);

- чи набраний пароль відповідає ключу, якій використовується (наприклад, пароль до ключа бухгалтера використовується тільки з ключем бухгалтера);

- чи змінювалось ім’я файлу особистого ключа (у разі зміни ім’я файлу особистий ключ буде пошкоджено, тому необхідно звернутися до відокремленого пункту реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС), в якому отримували кваліфікований сертифікат, подати заяву на зміну статусу кваліфікованого сертифіката та новий комплект реєстраційних документів).

У разі, якщо жодна з рекомендацій не допомогла вирішити проблему необхідно звернутися до представництва КН ЕДП ІДД ДПС, в якому були отримані кваліфіковані сертифікати, подати заяву на скасування кваліфікованого сертифіката, згенерувати новий особистий ключ та отримати відповідні йому кваліфіковані сертифікати.

 

Обчислення та сплата фізичною собою транспортного податку

Обчислення суми транспортного податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об’єкт оподаткування.

Норми передбачені п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум транспортного податку разом з детальним розрахунком суми/сум цього податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику транспортного податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум транспортного податку та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів, зокрема, але не виключно, інформацію про транспортний засіб: марка, модель, об’єм циліндрів двигуна (куб. см), рік випуску та розмір ставки податку.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

 

Порядок внесення розмінної монети в РРО та/або в ПРРО

Згідно з п. 6 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок), внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій, зокрема, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Не проводиться через РРО видача готівки, не пов’язана з проведенням розрахунків, якщо така видача здійснюється після виконання Z-звіту до реєстрації першої розрахункової операції та (або) до виконання операції «службове внесення».

Тобто, розмінна монета, отримана з каси підприємства, або яка зберігається на місці проведення розрахунків РРО та/або ПРРО з попереднього дня, має проводитися через РРО та/або ПРРО за допомогою формування чеку «Службове внесення».

Підтвердженням внесення відповідної суми до РРО та/або ПРРО, як розмінної монети, – є фіскальний звітний чек (Z-звіт), у якому відображається інформація про операцію «службове внесення».

 

Закон України № 1914-ІХ: порядок направлення податкових вимог

Міністерство фінансів України наказом від 12 липня 2022 року № 196 затвердило зміни до Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків (далі – Порядок).

Зазначений Порядок привели у відповідність до Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», яким встановлено, що податкові вимоги будуть направлятись платникам податків разом з детальним розрахунком суми податкового боргу.

Так, змінами уточнено, що:

- протягом періоду оскарження платником податків відповідно до статті 56 Податкового кодексу України суми грошових зобов'язань, визначених податковим органом, податкова вимога з податку, що оскаржується, не формується та не надсилається, а сума такого грошового зобов'язання вважається неузгодженою;

- до податкової вимоги додається детальний розрахунок суми податкового боргу;

- у разі направлення платнику податків податкової вимоги в Електронний кабінет до реєстру вимог автоматично вноситься інформація про її доставку в Електронний кабінет з квитанції про доставку, а паперова копія вимоги та квитанції друкується та долучається до справи платника податків;

- інформація про відкликання податкової вимоги вноситься податковим керуючим до реєстру податкових вимог.

Також, у зв'язку з цим форми податкових вимог "Ю" (для юридичної особа) та "Ф" (для фізичної особи) викладено у новій редакції та відповідно доповнено їх розрахунком – деталізацією сум податкового боргу платника податків.

 

Щодо заповнення реквізитів «Призначення платежу» та

«Отримувач» на сплату єдиного внеску

Вимоги щодо заповнення платіжної інструкції (розрахункового документа) на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) визначені Порядком заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666 із змінами та доповненнями.

Так, реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції (розрахункового документа) заповнюється таким чином:

- у полі № 1 – зазначається службовий код («*»);

- у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати («101» – Сплата суми єдиного внеску);

- у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та податковий номер платника єдиного внеску або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків), який здійснює сплату;

- у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу;

- у полі № 5 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

- у полі № 6 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

- у полі № 7 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється.

У полі «Отримувач» – зазначаються найменування контролюючого органу та його код за ЄДРПОУ.

 

Порядок видачі довідки про сплачений нерезидентом податок в Україні

Порядок видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.12.2012 № 1264 (далі – Порядок), визначає процедуру видачі довідки за затвердженою формою особі (юридичній або фізичній), яка не є резидентом та отримує доходи з джерелом їх походження з України (далі – довідка).

Довідка видається органом ДПС за місцезнаходженням (місцем проживання) резидента або постійного представництва нерезидента, що здійснює на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України (п.2 Порядку).

Довідка або обґрунтована відмова у її видачі видається на бланку органу ДПС за підписом керівника органу ДПС протягом 5 робочих днів від дати одержання письмового звернення нерезидента або уповноваженої ним особи (п.3 Порядку).

Письмове звернення нерезидента про надання довідки надсилається до відповідного податкового органу безпосередньо або через особу, яка здійснює на користь нерезидента виплату доходів з джерелом їх походження з України, або через уповноважену особу, яка повинна підтвердити свої повноваження (п.4 Порядку).

 

В які терміни, за якою формою ФО може отримати довідку

про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов’язань) та за який податковий період подається така декларація,

у тому числі для виїзду за кордон на постійне місце проживання?

Довідка про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або про відсутність податкових зобов’язань) за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 568, видається контролюючим органом за місцем податкового обліку:

платникам податків, які звернулися відповідно до п. 179.12 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), – протягом 10 календарних днів з дати отримання заяви;

платникам податку – резидентам, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання та які звернулися відповідно до п. 179.3 ст. 179 ПКУ, – протягом 30 календарних днів після надходження податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та сплати належної суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

При цьому Декларація подається за три останні звітні податкові періоди (у разі наявності невиконаного обов’язку з подання) та за звітний період поточного року (з початку поточного року до строку, на який припадає день подання такої Декларації).

 

Щодо термінів сплати податку на нерухомість

Терміни сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначені пп.266.10.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Фізичні особи повинні сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки протягом 60 днiв iз дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Юридичні особи – авансовими внесками щокварталу дo 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації. Тобто, граничний термін сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – 29 число місяця, що наступає за звітним кварталом.

Звертаємо увагу, що податок сплачується за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Фізичні особи можуть сплачувати податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про прийняття податків (пп.266.9.1 ПКУ).

 

Облік товарних запасів для фізичних осіб

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку (абзац перший пункту 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (Закон № 265) в редакції Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі - Закон № 1914)).

Закон № 1914 прямо закріпив повноваження Міністерства фінансів України встановлювати порядок та форму обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку (відповідні зміни внесені до ст. 3 Закону № 265).

Нагадаємо, що відповідний Порядок затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2021 року № 496 (Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2021 року № 496, набрав чинності з 26 листопада 2021 року).

Облік товарних запасів здійснює фізична особа – підприємець шляхом постійного внесення до форми ведення обліку товарних запасів інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів.

Зокрема, товарний облік зобов'язані вести фізичні особи – підприємці, які торгують товарами та здійснюють розрахункові операції, та перебувають на загальній системі оподаткування, є платниками єдиного податку третьої групи – платниками ПДВ та фізичні особи – підприємці платники єдиного податку, які торгують такими групами товарів: технічно складними побутовими товарами, що підлягають гарантійному ремонту; лікарськими засобами та виробами медичного призначення; ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Додатково звертаємо увагу, що фізичні особи – підприємці платники єдиного податку першої групи відповідно до положень Податкового кодексу України звільнені від обов’язку застосовувати РРО/ПРРО.

 

Які документи підтверджують витрати,

що включаються до податкової знижки?

Згідно з нормами пункту 166.2 статті 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – декларація), а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.

Якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

Звертаємо увагу платників, що змінами, внесеними Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» встановлено, що для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання інформації, документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ.

 

Дії суб’єкта господарювання у разі несправності ПРРО

У разі несправності програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) суб’єкту господарювання необхідно встановити вид несправності та:

- якщо несправність у вигляді порушення роботи програмного забезпечення (далі – ПЗ), то слід оновити версію ПЗ ПРРО та повторити процедуру закриття зміни;

- якщо несправність пристрою (пошкодження), то слід подати Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою      № 2-ПРРО (J1316701) (додаток 2 до Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок)) (далі – Повідомлення за         ф. № 2-ПРРО) з позначкою про несправність та після відновлення роботи пристрою подати Заяву про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316604) (додаток 1 до Порядку) з позначкою про відновлення роботи;

- якщо пристрій викрадено або втрачено, то слід подати Повідомлення за ф. № 2-ПРРО з позначкою про крадіжку. У такому випадку реєстрація ПРРО скасовується та потрібно повторно зареєструвати ПРРО, якому буде присвоєно інший фіскальний номер.

 

Чи звільняються суб’єкти господарювання – платники єдиного податку від сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує.

Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (абзац перший п. 288.1 ст. 288 ПКУ).

Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).

Отже, суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці) – платники єдиного податку, які уклали договори оренди землі з органами місцевого самоврядування, є платниками орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь