Покровська сільська рада
Нікопольський район, Дніпропетровська область
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Податкова інформує...

Дата: 15.11.2022 15:32
Кількість переглядів: 53

Податківці Дніпропетровщини продовжують роз’яснювальні зустрічі з представниками бізнесу та громадськості регіону

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС) наразі триває діалог з платниками ПДВ на тему «Основні положення постанови Кабінету Міністрів України № 1165 (зі змінами)».

Днями, 07 листопада 2022 року, в рамках роботи Комунікаційної податкової платформи ГУ ДПС пройшла зустріч в онлайн форматі за участі в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Твердохлєб Марини з представниками громадськості, агробізнесу, будівельної галузі, а також членів територіального відділення Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків України» в Дніпропетровській області, Дніпровського офісу Європейської Бізнес Асоціації та Федерації організацій роботодавців Дніпропетровщини.

Головним аспектом заходу є зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1154, до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165.

Під час заходу фахівцями ГУ ДПС спільно з учасниками онлайн-конференції напрацьовано дієві ініціативи з метою вирішення нагальних питань, що виникають при реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

 

До держбюджету платниками Дніпропетровщини

спрямовано понад 7 млрд грн ПДФО

Протягом десяти місяців від платників Дніпропетровської області до державного бюджету надійшло понад 7 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Порівняно з відповідним періодом 2021 року надходження збільшились майже на 620 млн грн або на 9,6 відсотків. Про це повідомила очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марина Твердохлєб.

Марина Твердохлєб нагадала, що дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 Податкового кодексу України (ПКУ) – 5 відсотків.

Дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 ПКУ – 18 відсотків.

«Фінансова підтримка нашої держави сприяє наближенню нашої Перемоги! Висловлюємо подяку всім за сумлінну сплату податків!», – зазначила в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

 

Комунікації податкової служби Дніпропетровщини з платниками на тему змін до постанови Кабінету Міністрів України № 1165 продовжуються

Нещодавно, 04 листопада 2022 року, у рамках діяльності Комунікаційної податкової платформи, відбулась онлайн зустріч заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Леонова Валерія з представниками легкої промисловості, брокерами, аудиторами та членами Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

Під час зустрічі розглядались законодавчі зміни в частині блокування реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Платникам надали роз’яснення та фахові відповіді на актуальні питання.

 

Розроблено відеоролик «Кампанію податкової амністії продовжено»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Нікопольський регіон) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/630821.html повідомила наступне.

Кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування продовжена до 1 березня 2023 року. Для зручності платників Державна податкова служба України розробила відеоролик «Кампанію податкової амністії продовжено».

У відео детально роз’яснюється:

- які активи підлягають спеціальному декларуванню;

- ключові відмінності податкової амністії;

- хто може скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням;

- які ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування тощо.

Про це та інше дивіться у відео.

 

Місцеві бюджети Дніпропетровщини з початку року отримали

понад 3,2 млрд гривень єдиного податку

Протягом січня – жовтня 2022 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників єдиного податку надійшло понад 3,2 млрд гривень. У порівнянні з 2021 роком надходження збільшились на понад 212,6 млн грн, або на 7 відсотків.

Звертаємо увагу, що платниками єдиного податку третьої групи можуть бути фізичні особи – підприємці та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми.

До таких осіб не застосовується обмеження щодо обсягу доходу та кількості осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах.

Податковий (звітний) період для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування за ставкою 2 відсотки доходу, дорівнює календарному місяцю.

 

Центрами обслуговування платників Нікопольської ДПІ з початку 2022 року надано 6 312 адміністративних послуг

Як повідомила начальник Нікопольської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Нікопольська ДПІ) Наталія Міщенко, за січень – жовтень 2022 року до Центрів обслуговування платників (ЦОП) Нікопольської ДПІ звернулось 6468 платників. Надано 6312 адміністративних послуг.

Найчастіше громадяни відвідують ЦОП для отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (3 522) та отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми та джерела виплачених доходів та утриманих податків (578).

Також зареєстровано 597 платників єдиного податку, надано 812 витягів з реєстру платників єдиного податку, зареєстровано 182 реєстратора розрахункових операцій, 117 книг обліку розрахункових операцій та 274 розрахункові книжки.

 

Зустріч з платниками податків у Марганецькій ДПІ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує.

В приміщенні ЦОП Марганецької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Марганецька ДПІ) була проведена зустріч начальника Марганецької ДПІ Євгенії Захарченко з платниками податків на тему «Новації податкового законодавства. Про одноразове (спеціальне) добровільне декларування. Застосування РРО/ПРРО».

Фахівець ознайомила з новаціями податкового законодавства, зокрема роз’яснила особливості сплати податку на прибуток при виплаті дивідендів.

Окремо на засіданні обговорювались питання щодо одноразового (спеціального) добровільного декларування: терміни подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації; ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Крім того, було обговорено питання щодо застосування РРО та ПРРО, про обов’язковість легалізації найманої праці.

Під час зустрічі платники податків отримали відповіді на запитання та друковану продукцію зазначеної тематики.

 

За результатами перевірки однієї з мереж магазинів

встановлені порушення на суму понад 3,4 млн гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Нікопольський регіон) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/629281.html повідомила наступне.

Державна податкова служба на постійній основі здійснює контроль за дотриманням податкового законодавства та іншого законодавства України суб’єктами господарювання, які здійснюють розрахункові операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Так, встановлено, що однією з мереж магазинів сімейного шопінгу в кожному торгівельному залі здійснюється продаж одних і тих же товарів одночасно декількома підприємцями – фізичними особами (на кожній касі – інший суб’єкт господарювання).

Крім того, виявлено, що такими підприємцями – фізичними особами  здійснюється продаж товарів без видачі розрахункових документів встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції.

За ініціативи ДПС працівниками територіальних підрозділів податкового аудиту організовано та одночасно проведено 17 фактичних перевірок мережі магазинів сімейного шопінгу, які здійснюють діяльність на території Вінницької, Житомирської, Київської, Хмельницької, Черкаської та Чернігівської областей.

Так, у ході проведення фактичних перевірок вказаної мережі магазинів податківцями виявлено та задокументовано значні порушення податкового законодавства на загальну суму понад 3,4 млн гривень.

Крім того, встановлено, що діяльність у сфері торгівлі здійснювалась роботодавцями з порушенням законодавства щодо укладення трудового договору та оформлення трудових відносин з найманими особами, зокрема, задокументовано 24 особи, яких допустили до виконання обов’язків без подання до ДПС повідомлення про прийняття їх на роботу.

Поряд з цим, під час проведення фактичних перевірок мережі магазинів сімейного шопінгу працівниками податкового аудиту проведено хронометражі господарської діяльності несумлінних платників податків, за результатами яких у всіх випадках середньодобовий виторг, проведений через реєстратори розрахункових операцій, збільшився від 40 до 1700 відсотків.

 

Україна приєдналася до Багатосторонньої угоди

компетентних органів про автоматичний обмін звітами в розрізі країн

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Нікопольський регіон) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/629223.html повідомила наступне.

Державна податкова служба України 3 листопада 2022 року як компетентний орган України приєдналася до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін звітами в розрізі країн (Multilateral Competent Authority Agreement on the Exchange of Country-by-Country Reports) (далі – Багатостороння угода CbC).

Приєднання до Багатосторонньої угоди CbC здійснюється з метою виконання підпунктів 39.4.10 – 39.4.15 пункту 39.4 статті 39 розділу І Податкового кодексу України щодо автоматичного обміну звітами у розрізі країн міжнародних груп компаній, а також реалізації Плану дій BEPS (Base Erosion and Profit Shifting), зокрема, Кроку 13  BEPS – запровадження додаткової звітності з трансфертного ціноутворення для міжнародних груп компаній.

Безпосередньо імплементація такого обміну є одним з міжнародних зобов’язань України та передбачає встановлення для ДПС обов’язку здійснювати збір відповідної інформації та щорічно на автоматичній основі обмінюватись звітами в розрізі країн між юрисдикціями, в яких зареєстровано учасника міжнародної групи компаній або в яких міжнародна група компаній здійснює свою діяльність, що містить інформацію, зокрема, стосовно загальної суми доходів (виручки) за фінансовий рік, суми прибутку (збитку) за фінансовий рік, сум нарахованого та сплаченого податку на прибуток підприємств, розміру статутного капіталу, чисельності працівників за фінансовий рік тощо.

 

Платниками податків протягом 2015 – дев’яти місяців 2022 років самостійно проведено коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань на 29,9 млрд гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Нікопольський регіон) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/629374.html повідомила наступне.

Завдяки системній та послідовній роботі ДПС та її територіальних органів налагоджено аргументований та конструктивний діалог з платниками податків, які, не чекаючи початку перевірок, здійснюють коригування ціни контрольованої операції (далі – КО) і, як наслідок, самостійно збільшують податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств.

Протягом 2015 – дев’яти місяців 2022 років понад 990 платників податків (або 20 % від загальної кількості, що звітували про КО) подали 2,2 тис. декларацій (уточнюючих) з податку на прибуток підприємств і самостійно збільшили фінансовий результат до оподаткування на 29,9 млрд грн за КО, умови яких не відповідають принципу «витягнутої руки» та/або розумній економічній причині (діловій меті). За наслідками даних коригувань задекларовано збільшення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств на понад 2,6 млрд грн та зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування більше ніж на 10 млрд гривень.

Незважаючи на дію мораторію щодо проведення документальних перевірок, у зв’язку з карантинними обмеженнями, пов’язаними з COVID-19 та воєнним станом в Україні, платниками податків протягом 2020 – дев’яти місяців 2022 років проведено самостійне коригування фінансового результату до оподаткування на 15,3 млрд грн, або 51 % від загальної суми коригувань (збільшено податок на прибуток на 1,6 млрд грн та зменшено від’ємне значення об’єкта оподаткування на 3,9 млрд грн), у тому числі протягом 2022 року – на понад 4,3 млрд гривень.

Ці результати свідчать про те, що податковий контроль з питань трансфертного ціноутворення (далі – ТЦ) сприяє підвищенню податкової культури платників податків та добровільній сплаті податку на прибуток підприємств.

Крім того, враховуючи, що платники податків на сьогодні всебічно обізнані щодо методів, підходів та напрямів аналізу, які застосовує контролюючий орган при відборі ризикових КО, вони мають можливість допускати менше помилок, ніж на початку запровадження в Україні правил ТЦ.

І лише в тих випадках, коли платники податків не зважають на аргументи щодо наявних ризиків ТЦ, контролюючим органом формуються кейси, які готові для проведення контрольно-перевірочних заходів після зняття мораторію на перевірки відповідності умов КО принципу «витягнутої руки».

Тому ДПС рекомендує платникам податків переглянути проведені КО на відповідність принципу «витягнутої руки» та скористатись можливістю щодо проведення самостійних коригувань відповідно до п.п. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 та п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Так, у разі застосування платником податків під час здійснення КО умов, що не відповідають принципу «витягнутої руки» та/або розумній економічній причині (діловій меті), платник податків має право самостійно провести коригування ціни КО і сум податкових зобов’язань, якщо це не призведе до зменшення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету (п.п. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 Кодексу).

При цьому податкові зобов’язання у разі проведення самостійного коригування розраховуються відповідно до мінімального значення діапазону цін (рентабельності), що відповідає принципу «витягнутої руки», – для експортних операцій та до максимального значення діапазону цін (рентабельності) – для імпортних операцій.

Слід зауважити, якщо умови здійснення КО, які не відповідають принципу «витягнутої руки», будуть встановлені контролюючим органом (за умови, що платник податків не скористався своїм правом на проведення самостійного коригування), то розрахунок податкових зобов’язань проводиться згідно із ціною (показником рентабельності), яка (який) дорівнює значенню медіани такого діапазону.

У разі самостійного виправлення помилок, що містяться у раніше поданій платником податків податковій звітності, внесення змін здійснюється відповідно до норм ст. 50 Кодексу.

Так, платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 Кодексу, зокрема, надіслати уточнюючу декларацію і сплатити суму недоплати й штраф у розмірі 3 % від такої суми до дати її подання. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючої декларації за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування згідно зі ст. 39 Кодексу в строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним.

Також платник податків має право відобразити суму недоплати у складі декларації, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5 % від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з податку на прибуток підприємств (п. 50.1 ст. 50 Кодексу).

Таким чином, при самостійному коригуванні застосовуються штрафи менші, ніж у випадку визначення суми заниженого податкового зобов’язання контролюючим органом відповідно до ст. 123 Кодексу.

Додатково звертаємо увагу, що у разі проведення платником податку самостійного коригування згідно з п.п. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 Кодексу, до декларації (уточнюючої) з податку на прибуток підприємств в обов’язковому поряду подається Додаток ТЦ «Самостійне коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань платника податку».

Отже, законодавчо передбачено пом’якшення відповідальності платника податків при самостійному розрахунку суми заниження податкового зобов’язання з податку на прибуток у разі встановлення невідповідності умов КО принципу «витягнутої руки» і проведенні відповідних коригувань до початку перевірки з питань ТЦ (п.п. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 Кодексу), а також застосуванні штрафу за його заниження (п. 50.1 ст. 50 Кодексу).

 

ДПС приєдналась до проєкту із запровадження у Дії документів про освіту

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Нікопольський регіон) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/629620.html повідомила наступне.

Державна податкова служба приєдналась до спільного проєкту Міністерства освіти і науки України та  Міністерства цифрової трансформації України щодо формування та застосування єДокумента про освіту.

Постанова про запровадження цього експериментального проєкту сьогодні була ухвалена на засіданні Уряду.

єДокумент про освіту буде розміщений в мобільному застосунку Дія шляхом відображення відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.

Реалізація проєкту забезпечить рівні можливості доступу до освіти та працевлаштування всіх громадян України, дані про освіту яких містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.  

Так, особа, яка досягла 14-річного віку, є власником відповідного документа про освіту та має реєстраційний номер облікової картки платника податків, зможе безоплатно сформувати засобами застосунку Дія відомості щодо документів про освіту та використовувати їх.

Команда ДПС продовжує працювати над спільними проєктами діджиталізації в Україні.

 

Про розгляд звернень громадян

Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів є пріоритетним напрямком роботи органів державної влади, відповідальним обов’язком службових осіб, фактором забезпечення суспільно-політичної та економічної стабільності в державі.

На виконання вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі – Закон № 393) та Указу Президента України від 07 лютого 2008 року № 109/2008 «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування», Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) забезпечено можливість реалізації громадянами конституційного права на звернення.

ГУ ДПС здійснюється розгляд звернень громадян, які надійшли, як у письмовому так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки: [email protected], [email protected], безпосередньо до ГУ ДПС, за завданням ДПС України та від державних спеціалізованих сервісів «Урядова гаряча лінія 1545», «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА» та «Пульс».

Так, у січні – жовтні 2022 року до ГУ ДПС надійшло 326 звернень громадян, з них: 326 заяв, у тому числі 4 колективних звернення від 9 громадян.

Загальна тематика письмових звернень:

-  контрольно-перевірочна робота – 93 звернення (28,53%);

-  консультації з питань податкового законодавства – 104 звернення (31,9%);

-  облік в Державному реєстрі – 35 звернень (10,74%).

На виконання статей 22 і 23 Закону № 393 в ГУ ДПС передбачено проведення особистого прийому громадян керівниками ГУ ДПС та керівниками структурних підрозділів ГУ ДПС. Прийом громадян проводиться відповідно до затвердженого графіку, не рідше двох разів на місяць.

На виконання вимог Закону України від 17.03.2020 № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)», ГУ ДПС на період коронавіруса скасовано проведення  особистих прийомів.

У зв’язку з карантином у січні – жовтні 2022 року особистих прийомів не проводилось.

 

Опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, засобами сервісів «Пульс», «Урядова гаряча лінія 1545» та «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА»

Організація якісного та своєчасного розгляду інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи – сервіс «Пульс» від  Контакт-центру ДПС, важливий вектор роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС).

Так, у січні – жовтні 2022 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 235 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо, дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення).

У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року загальна кількість звернень платників податків на сервіс «Пульс» у 2022 році зменшилась на 330 одиниць. (січень – жовтень 2021 року – 565 карток).

Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань:

-  щодо роботи  структурних підрозділів ГУ ДПС – 75 звернень (31,9%);

-  щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 86 (36,6%);

-  щодо якості надання адміністративних послуг – 16 (6,8%);

-  щодо роботи центрів обслуговування платників – 10 звернень (4,26%).

Всі інформаційні картки, які перебували на розгляді в ГУ ДПС, своєчасно опрацьовані та розглянуті відповідно до вимог норм діючого законодавства.

У січні – жовтні 2022 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 166 звернень, які надійшли на розгляд від державного спеціалізованого сервісу «Урядова гаряча лінія 1545» і 17 звернень, що надійшли від сервісу «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА».

Загальна тематика письмових звернень, які надійшли на розгляд від державного спеціалізованого сервісу «Урядова гаряча лінія 1545» :

-  питання зі сплати єдиного внеску – 37 звернень (22,2%);

-  отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП) – 28 (16,9%);

-  про надання податкових консультацій (особливості оподаткування ФОП за ставкою 2 % доходу, питання ПДВ, земельному податку (паї, оренда землі), оподаткування спадщини та інші питання) – 19 (11,0%);

-  проведення перевірок з питань дотримання вимог законодавства щодо застосування РРО – 20 (12,3%);

-  несплата (ухилення) від оподаткування – 10 (6,0%);

-  працевлаштування без офіційного оформлення трудових відносин – 8 (4,8%);

-  припинення діяльності ФОП та юросіб – 8 (4,8%);

-   щодо роботи ДПІ – 5 (3,0%);

-   подання звітності – 4 (2,5%);

-  повернення коштів за навчання – 7 (4,2%);

-  інші питання – 20 (12,3%).

 Загальна тематика письмових звернень, які надійшли на розгляд від сервісу «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА»:

-  проведення перевірок з питань дотримання вимог законодавства по РРО та ухилення від оподаткування – 8 (47,1%);

-  питання зі сплати єдиного внеску та отримання довідок – 7 звернень (41,1%);

-  отримання чи відмова від РНОКПП – 1 (5,9%);

-   щодо роботи ДПІ – 1 (5,9%).

За відповідний період 2021 року на «Урядову гарячу лінію 1545» надійшло 479 звернення, а на сервіс «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА» – 50 звернень.

 

Фахівцями податкової служби Дніпропетровщини з початку 2022 року

платникам надано 216 472 адміністративні послуги

В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС), станом на 01.11.2022, адміністративні послуги надаються у 34 Центрах обслуговування платників (ЦОП) при державних податкових інспекціях (ДПІ) ГУ ДПС, Синельниківській ДПІ, де ЦОП не створено, мобільному ЦОПі та ГУ ДПС.

В умовах дії воєнного стану в Україні ЦОПи ДПІ ГУ ДПС здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надають адміністративні послуги, інші функції сервісного обслуговування платників податків незалежно від місця обліку платника податків.

Платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.

ЦОПами забезпечується надання 79 адміністративних послуг, 53 з яких надаються безкоштовно.

Так, протягом січня – жовтня 2022 року до ЦОПів Дніпропетровської області надійшло 223 553 звернення у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 31 710 звернень менше у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року. В т.ч. в електронному вигляді надійшло 89 918 звернення, або 40,2 відс. від загальної кількості, та на 12 011 звернень більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року.

Платниками податків отримано 216 472 адміністративних послуг. В т.ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 83 630 адміністративних послуги, або 26,4 відс. від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 11 925 послуг більше у порівнянні з січнем – жовтнем минулого року.

 

Сервіс «Пульс» ДПС України

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує.

Сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).

Надати інформацію можна, здійснивши наступне:

Крок 1  Наберіть номер телефону 0800-501-007;

Крок 2  Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач щоденно з 8:00 до 19:00, у п’ятницю з 8:00 до 18:00 (крім суботи та неділі) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть «1»;

Крок 3  Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.

При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається;

Крок 4  У неробочий час з 19.00 до 8.00,  у п’ятницю з 18:00 (також у суботу та неділю) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.

Також її можна надіслати на електронну пошту [email protected].

Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

 

Алгоритм розрахунку податкової знижки в частині сум витрат на сплату страхових внесків, сплачених за договорами довгострокового страхування життя

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) нагадує, що порядок застосування платником податку – фізичною особою права на податкову знижку передбачений ст. 166 розд. IV Податкового кодексу України.

Платник податків має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), які, у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування, не мають перевищувати обмеження:

а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – у 2021 році 3180,00 гривень;

б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – у 2021 році 1590,00 грн., в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї.

 

Які є способи подання заяви при переході на

єдиний податок за ставкою 2 відсотка доходу

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотка доходу суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування за вибором у паперовій формі або засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотримання вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.

Суб’єкт господарювання, у разі не можливості подання заяви до контролюючого органу за місцем податкового обліку, може подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування у паперовій формі до будь-якого найближчого контролюючого органу.

Також суб’єкт господарювання має можливість подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотка через Електронний кабінет.

 

Застосування РРО або ПРРО при наданні ломбардами фінансових послуг

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Отже, суб’єкт господарювання, який здійснює свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику ломбардами, повинен проводити розрахункові операції із застосовуванням РРО або ПРРО.

 

На яку адресу декларанта одноразової (спеціальної) добровільної декларації контролюючим органом направляється запит щодо надання ним пояснень та підтверджуючих документів?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує.

Відповідно до п.п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для цілей підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) – це декларація, в якій відображаються, зокрема, відомості про декларанта, достатні для його ідентифікації (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або у визначених ПКУ випадках – серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України).

Крім того, формою Декларації передбачено зазначення декларантом своєї податкової адреси (місця проживання).

Таким чином, запит щодо надання декларантом пояснень або підтверджуючих документів направляється контролюючим органом за адресою, яка зазначена таким декларантом у поданій Декларації. При цьому, інформація про направлення зазначеного запиту буде відображатися також у Електронному кабінеті декларанта.

 

 

Закон України №2600: Щодо оподаткування операцій з об'єктами нерухомого майна

З 10 жовтня 2022 року набув чинності Закон України від 20 вересня 2022 року № 2600-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з об'єктами нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому".

Установлено порядок оподаткування ПДФО доходу від операцій з неподільним об'єктом незавершеного будівництва/майбутнім об'єктом нерухомості, подільним об'єктом незавершеного будівництва та з відступлення прав вимоги за договором купівлі-продажу неподільного об'єкта незавершеного будівництва/майбутнього об'єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця.

Зокрема, визначено, що вказаний дохід оподатковується за ставкою 18% та водночас може бути зменшений на документально підтверджені витрати.

Викладено в новій редакції пп. та п. до ст. 172 Податкового кодексу, щодо порядку оподаткування операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомого майна, неподільного об'єкта незавершеного будівництва/майбутнього об'єкта нерухомості, подільного об'єкта незавершеного будівництва та відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об'єкта незавершеного будівництва/майбутнього об'єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця.

 

До якої дати сплачувати орендну плату, якщо договір оренди розірвано?

Суб’єкт господарювання (орендар) сплачує орендну плату за фактичний період перебування землі у користуванні у поточному році, тобто до вчинення відповідних дій щодо припинення державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, якщо інше не передбачено істотними умовами такого договору та повернення земельної ділянки орендодавцю (відповідному органу виконавчої влади чи відповідній сільській, селищній, міській раді) на умовах, визначених договором.

Відповідно до абзацу першого п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (абзац другий п. 287.1 ст. 287 ПКУ).

До особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда (частина третя ст. 7 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі»).

Офіційним визнанням і підтвердженням державою факту набуття, зміни або припинення відповідного права, у тому числі припинення права оренди земельної ділянки, є державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 Земельного кодексу України).

Частиною першою ст. 34 Закону № 161 встановлено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

 

Хто є платниками земельного податку за ділянки, приватизовані громадянами-членами садівницького товариства?

Згідно з частиною першою ст. 35 Земельного кодексу України громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.

Приватизація земельної ділянки громадянином – членом садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства (частина п’ята ст. 35 ЗКУ).

Частиною четвертою ст. 35 ЗКУ визначено, що до земель загального користування садівницького товариства належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування. Землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність за клопотанням вищого органу управління товариства до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування на підставі документації із землеустрою, за якою здійснювалося формування земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств (частина шоста ст. 35 ЗКУ).

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗКУ, або за результатами аукціону (частина перша ст. 116 ЗКУ).

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених ЗКУ, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення (частина четверта ст. 116 ЗКУ).

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗКУ).

При цьому право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 ЗКУ).
Використання землі в Україні є платним (ст. 206 ЗКУ).

Підпунктом 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ встановлено, що платниками плати за землю є, зокрема, платники земельного податку:

власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування.

Об’єктами оподаткування платою за землю є, зокрема, об’єкти оподаткування земельним податком:

земельні ділянки, які перебувають у власності (п.п. 270.1.1.1 п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ);

земельні частки (паї), які перебувають у власності (п.п. 270.1.1.2 п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ);

земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування (п.п. 270.1.1.3 п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ).

Власники земельних ділянок – юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (п.п. 14.1.34 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Пунктом 286.1 ст. 286 ПКУ встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є:

а) дані державного земельного кадастру;

б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);

г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);

ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);

д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї).

Відповідно до п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються особи з інвалідністю першої і другої групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Звільнення від сплати земельного податку для таких категорій фізичних осіб поширюється на земельні ділянки, визначені п. 281.2 ст. 281 ПКУ.

Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку (абзац перший п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

Враховуючи викладене, якщо земельні ділянки приватизовані громадянами – членами садівничого товариства, які отримали документи, що засвідчують право на земельну ділянку, то такі громадяни, є платниками земельного податку.

При цьому від сплати земельного податку за земельні ділянки для ведення садівництва (не більше 0,12 гектара) звільняються особи, визначені п. 281.1 ст. 281 ПКУ (за умови подання до контролюючого органу заяви довільної форми про застосування пільги).

 

Пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

   Пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлені п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України, яким передбачено зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Сільські, селищні, міські ради встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.

 

Чи може бути застосовано адміністративний арешт коштів на рахунку платника податків?

Відповідно до п. 94.4 ст. 94.4 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Згідно з п.п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПКУ арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

 

Чи необхідно скасовувати апаратний РРО та реєструвати ПРРО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що законодавчо не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання наряду з апаратним реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО).

Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний) засобами якого здійснюється реєстрація розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.

У разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати ПРРО замість апаратного РРО, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.

 

Чи має право внутрішньо переміщена особа включити до податкової знижки суму коштів, у вигляді орендної плати за договором оренди житла?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Відповідно до п.п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично сплачені ним протягом звітного податкового року суми коштів, у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи.

Платник податку має право скористатися зазначеною в п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ податковою знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім’ї першого ступеня споріднення:

- не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;

- не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.

Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року. 

 

За яких умов здійснюється зняття з обліку платника за неосновним місцем обліку

Пунктом 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юрособи, відокремлених підрозділів юрособи, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку.

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Враховуючи норму п. 7.5 розд. VII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями, зняття з обліку платника податків за неосновним місцем обліку здійснюється у разі відсутності у останнього об’єктів оподаткування або об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, у зв’язку з якими такий платник податків був взятий на облік за неосновним місцем обліку за умови:

- надходження (наявності) відповідних підтвердних документів;

- або у зв’язку із закінченням бюджетного періоду за умови сплати податків, зборів до бюджету на підставі службових документів контролюючого органу.

Інформація про зняття з обліку за неосновним місцем обліку вноситься до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб.

 

Про подання повідомлення за ф. № 20-ОПП

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Норми передбачені п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Під час надання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП) застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування, відповідно до норм розд. VIII Порядку № 1588.

Отже, якщо юридична особа перебуває на обліку у контролюючому органі за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням приміщення (власного або орендованого), про яке вже подавалося повідомлення за ф. 20-ОПП, застосовується принцип укрупнення інформації про об’єкт оподаткування.

Таким чином, суб’єкту господарювання повідомляти контролюючий орган за основним місцем обліку шляхом подачі повідомлення за ф. 20-ОПП про газовий котел та/або паливний генератор, які експлуатуються за адресами розташування власних або орендованих приміщень юридичної особи, стосовно яких подавалося повідомлення за ф. 20-ОПП, не потрібно.

 

Щодо відправлення податкової звітності в електронному вигляді

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує доводить до відома, що платники податків надсилають податкову звітність на електронну адресу [email protected].

Для формування та передачі звітності в електронному вигляді суб’єктами господарювання призначений Формат (стандарт) електронного документа звітності суб’єктів господарювання, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 29.11.2013 № 729 (далі – Формат (стандарт)).

Кожний документ звітності є файлом, що містить інформацію лише щодо одного звіту, перерахунку, декларації, додатка до декларації тощо. Документи можуть подаватись як окремими файлами, так і пакетом (п. 2 Формату (стандарту)).

Пакет звітних документів – певний перелік документів одного типу чи різних типів, що подаються суб’єктом господарювання в одному звітному періоді. Пакет повинен містити основний документ звітності та необхідні додатки до нього. Фізично пакетом документів є набір XML-файлів, які називаються згідно з форматом (стандартом) електронної звітності (п. 3 Формату (стандарту)).

Для формування та передачі звітності в електронному вигляді (у тому числі по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) суб’єктом господарювання використовуються файли у форматі XML.

 

Чи звільняються суб’єкти господарювання – платники єдиного податку від сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує.

Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (абзац перший п. 288.1 ст. 288 ПКУ).

Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).

Отже, суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці) – платники єдиного податку, які уклали договори оренди землі з органами місцевого самоврядування, є платниками орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь