Покровська сільська рада
Нікопольський район, Дніпропетровська область
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Податкова інформує...

Дата: 22.11.2022 13:46
Кількість переглядів: 37

 

Представники ДПС взяли участь у засіданні Антикризового штабу при УСПП

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) звертає увагу, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/633067.html повідомила.

Діяльність українського бізнесу під час  воєнного стану та  можливі шляхи вирішення проблемних питань для стабілізації роботи підприємництва розглядалися під час засідання Антикризового штабу з вирішення невідкладних питань діяльності економіки та промисловості при Українському союзі промисловців та підприємців України.

Як відзначив в. о. першого заступника Голови ДПС Владислав Бугасов, сьогодні ДПС докладає максимум зусиль у межах  своєї компетенції для того, щоб платники податків мали змогу вчасно виконувати свої податкові зобов'язання та сплачувати податки.

«Державна податкова служба завжди готова до співпраці з бізнесом. Ми зацікавлені у впровадженні якісних законодавчих змін, які б  дозволили нашим платникам ефективно працювати та сплачувати податки, а державі мати повноцінний бюджет», – наголосив Владислав Бугасов. 

Він підкреслив, що податкова служба постійно аналізує тематику звернень платників для вчасного реагування на проблемні питання. 

Так, для зручності створено «гарячі  лінії»,  які надають допомогу платникам та консультації з питань оподаткування. Лише протягом останніх двох тижнів проведено 93 заходи з представниками асоціацій та інститутів громадянського суспільства для оперативного вирішення  питань.

Під час засідання Антикризового штабу учасники розглянули актуальні проблеми адміністрування податків, проаналізували  стан діяльності підприємств окремих галузей економіки тощо.

 

Робочі візити керівництва податкової служби Дніпропетровщини до регіонів області тривають

З метою розширення формату взаємодії між структурними підрозділами керівництво податкової служби Дніпропетровської області продовжує цикл робочих зустрічей з податківцями у регіоні.

Нещодавно, 16 листопада 2022 року, в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Твердохлєб Марина відвідала Новомосковський регіон Дніпропетровщини, де провела декілька нарад з колегами. Тема спілкування – особливості роботи органів ДПС в умовах воєнного стану.

Незважаючи на щільний графік під час відвідування Новомосковського регіону, очільниця ГУ ДПС у режимі онлайн привітала працівників масмедіа з професійним святом – Днем працівників радіо, телебачення та зв’язку, яке щорічно відзначається 16 листопада.

«Зараз я перебуваю з робочим візитом у Новомосковському регіоні нашої області. Але хочу налаштуватись з Вами на одну радіохвилю та в прямому ефірі від усього серця привітати Вас з Днем працівників радіо, телебачення та зв’язку!» – зазначила під час брифінгу  зі ЗМІ Твердохлєб Марина.

У робочих зустрічах також прийняли участь заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС) Леонов Валерій; керівники управлінь ГУ ДПС: оподаткування фізичних осіб Кібкало Тетяна; організації роботи Мироненко Віталій; інформаційної взаємодії Осипова Манушак; податкових сервісів Свірська Алла та з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС Киричко Євгеній.

До спілкування долучились керівники Солонянської, Магдалинівської, Синельниківської та Новомосковської державних податкових інспекцій ГУ ДПС і фахівці структурних підрозділів ГУ ДПС.

Під час заходу очільниця податкової служби області зустрілась з міським головою м. Новомосковська Рєзніком Сергієм та головою Магдалинівської селищної ради Дробітьком Володимиром. Діалог з органами місцевого самоврядування є дієвим методом налагодження партнерських стосунків, які сприяють розбудові податкової служби сучасного рівня.

 

Відбулося засідання комітету за галузевою ознакою «Невиробнича сфера в тому числі ЖКГ» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) повідомляє, 17 листопада 2022 року, проведено п’яте засідання комітету за галузевою ознакою «Невиробнича сфера в тому числі ЖКГ» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – Комітет), в якому прийняли участь заступник начальника ГУ ДПС Леонов Валерій, начальник управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС Осипова Манушак та представники управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС.

На початку засідання Валерій Леонов привітав присутніх та побажав ефективної роботи.

У ході засідання учасників проінформовано про запроваджену з серпня 2022 року Державною податковою службою України Комунікаційну податкову платформу, яка покликана активізувати співпрацю державного органу з платниками. Також наголошено, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою [email protected]. На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.

Акцентовано увагу на термінах розгляду комісією регіонального рівня пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено, визначених Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520). Розглядались основні аспекти щодо подання Таблиці даних платника податку на додану вартість, що регулюються Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 із змінами, а також питання оподаткування ПДФО іноземних доходів, виходячи з норм, запроваджених Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».

 

На зустрічі з аграрним бізнесом про зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН

Нещодавно, 17 листопада 2022 року, за організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) за зверненням фермерського господарства на Комунікаційну податкову платформу ГУ ДПС у форматі онлайн проведено зустріч з питань, які стосуються блокування реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

У заході від ГУ ДПС прийняли участь в. о. начальника Твердохлєб Марина, начальник управління інформаційної взаємодії Осипова Манушак, заступник начальника відділу моніторингу операцій та ризиків управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Рубчак Ольга та головний державний інспектор відділу адміністрування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб Білоусова Євгенія.

На онлайн-зустічі розглядались актуальні питання щодо блокування реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (далі – ПН/РК) в ЄРПН.

Особливу увагу приділено питанням віднесення платника податків до «ризикового», зупинення реєстрації ПН/РК платників податків в ЄРПН, виходячи з показників по області; а також прийняття Таблиці даних платника ПДВ.

Представники бізнес-спільноти отримали фахові відповіді на питання, які їх особливо турбували.

По завершенню заходу представники агробізнесу подякували за змістовну інформацію і висловили сподівання на співпрацю і у подальшому.

 

Понад 5,8 млрд грн рентної плати – внесок до держбюджету платників Дніпропетровщини

З початку 2022 року платниками Дніпропетровської області спрямовано до держбюджету понад 5,8 млрд грн рентної плати. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марина Твердохлєб, у порівнянні з 2021 роком сума надходжень збільшилась на понад 2,4 млрд грн, або на 71,8 відсотків.

Очільниця податкової служби Дніпропетровщини нагадала, що філії, відділення, інші відокремлені підрозділи водокористувача, які мають банківські рахунки, ведуть окремий бухгалтерський облік своєї діяльності, складають окремий баланс, подають податкові декларації та сплачують рентну плату за спеціальне використання води за своїм місцем податкової реєстрації.

Якщо до складу водокористувача входять структурні підрозділи, які не мають банківських рахунків, не ведуть окремого бухгалтерського обліку своєї діяльності, не складають окремого балансу, податкові декларації подаються і рентна плата за спеціальне використання води вноситься водокористувачем, до складу якого входять такі структурні підрозділи, за місцезнаходженням водних об’єктів та за ставками рентної плати, встановленими для цих водних об’єктів.

Такі платники рентної плати подають одночасно з податковими деклараціями контролюючим органам копії дозволу на спеціальне водокористування, договору на поставку води та статистичної звітності про використання води.

У межах встановленого в дозволі на спеціальне водокористування ліміту використання води рентна плата включається до складу витрат, а за понадлімітне використання справляється з прибутку, що залишається у розпорядженні водокористувача після оподаткування.

Рентна плата за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і водного транспорту повністю включається до складу витрат.

Марина Твердохлєб зазначила, що передумовою фінансової безпеки нашої держави є відповідальне ставлення платників до сплати податків і зборів та подякувала платникам Дніпропетровщини за проявлений патріотизм у сплаті податкових зобов’язань.

 

Рентні платежі: за видобування кам’яного вугілля місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали понад 71,1 млн грн рентної плати

Протягом січня – жовтня 2022 року платниками Дніпропетровщини за видобування кам’яного вугілля поповнено місцеві бюджети на понад 71,1 млн грн рентної плати. Порівняно з відповідним періодом 2021 року надходження виросли майже на 39 млн грн, або на 120,7 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марина Твердохлєб.

Очільниця податкової служби Дніпропетровщини подякувала платникам за відповідальне ставлення до сплати податків, адже своєчасна сплата податків і зборів сьогодні важлива підтримка держави.

Керівник податкової області звернула увагу, що платник рентної плати та уповноважена особа сплачують податкові зобов’язання:

- за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;

- за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

 

Відбувся спільний вебінар ДПС та Ради бізнес-омбудсмена з питань зупинення і реєстрації податкових накладних

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) звертає увагу, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/633037.html повідомила.

«СМКОР: зупинення і реєстрація податкових накладних» – такою стала тема вебінару ДПС та Ради бізнес-омбудсмена для бізнес-спільноти та інститутів громадянського суспільства.

Під час заходу представники ДПС розповіли, зокрема, про:

- причини зупинки реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та як цьому запобігти;

- основні питання, на які необхідно звернути увагу платникам при подачі письмових пояснень та документів по зупинених податкових накладних;

- аспекти, на які варто звернути увагу при подачі скарги на рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН;

- процес виконання судових рішень щодо реєстрації податкових накладних.

Крім того, фахівці ДПС надали відповіді на численні запитання, які надійшли від платників в чат під час вебінару.

Представники Ради бізнес-омбудсмена також відзначили позитивну практику звернень платників на податкові платформи та «гарячі лінії», які діють у територіальних органах ДПС, та можливість суб’єктам господарювання отримати детальні консультації відповідно до специфіки їх діяльності.

Наступний вебінар відбудеться 23 листопада на тему: «СМКОР: таблиці даних та ризиковість платників».

 

«Конструктивні дивіденди» – декларування 2022

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) звертає увагу, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/633860.html повідомила.

Нововведення до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо конструктивних дивідендів набули чинності з 1 січня 2021 року (згідно з положеннями п. 608 підр. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Перелік операцій, які з метою оподаткування прирівнюються до дивідендів, наведено у пп. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Підпунктом 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ визначено вимогу щодо оподаткування податком на доходи нерезидента виплат, які прирівнюються до дивідендів через невідповідність ціноутворення в таких операціях принципу «витягнутої руки».

Тобто у разі недотримання принципу «витягнутої руки» виявлені відхилення прирівнюються до дивідендів з таких операцій:

- суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного в пп. «а», «в», «г» пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

- вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів, що придбаваються у нерезидента, зазначеного в пп. «а», «в», «г»  пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

- сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в пп. «а», «в», «г» пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки».

Отже, звертаємо увагу, що з 01.01.2021 зазначені доходи оподатковуються за ставкою 15 %, якщо інше не передбачено міжнародними угодами, або за формулою, яка зазначена в пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

Механізм застосування відповідних міжнародних угод докладно розкрито в узагальнюючій податковій консультації Міністерства фінансів України від 20.08.2021 № 480 щодо питань оподаткування доходів нерезидентів, що прирівнюються до дивідендів.

Крім того, 01.01.2021 є першим днем звітного періоду, починаючи з якого доходи та виплати на користь нерезидентів в контрольованих операціях, в яких виявлені такі доходи, повинні бути відображені платником податків у звіті про контрольовані операції.

Також необхідно зазначити, що у разі сплати податку на доходи нерезидентів до 30.09.2022, а саме останнього дня першого граничного терміну для сплати податку на доходи нерезидентів з доходів, прирівняних до дивідендів, штрафні санкції та пеня  нараховуватись не будуть.

Так, у 2022 році проведено коригувань з трансфертного ціноутворення на суму 3,1 млрд грн, які прирівнюються до «конструктивних дивідендів», проте задекларовано в додатку ПН до Податкової декларації з податку на прибуток лише 405 млн грн, сплачено податок на репатріацію 49 млн гривень.

Наразі продовжується кампанія декларування «конструктивних дивідендів» у зв’язку з тим, що зобов’язання відображаються у декларації з податку на прибуток того звітного періоду, в якому вони були сплачені до бюджету.

Отже, звертаємо увагу на необхідність декларування таких виплат шляхом подання додатку ПН до декларації з податку на прибуток підприємств за 2022 рік та сплачувати штрафні санкцій у разі не сплати податку на такі доходи нерезидентів після граничного терміну сплати.

 

За викиди двоокису вуглецю до держбюджету від платників Дніпропетровської області надійшло понад 297 млн грн екоподатку

З початку 2022 року платниками Дніпропетровської області до держбюджету спрямовано понад 297 млн грн екологічного податку за викиди двоокису вуглецю. Надходження збільшились у порівнянні з 2021 роком на понад 143,2 млн грн, або на 93 відсотки.

Нагадуємо, якщо під час провадження господарської діяльності платником екоподатку здійснюються різні види забруднення навколишнього природного середовища та/або забруднення різними видами забруднюючих речовин, такий платник зобов'язаний визначати суму екоподатку окремо за кожним видом забруднення та/або за кожним видом забруднюючої речовини.

 

Місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали понад 13,8 млн грн частини чистого прибутку

У січні – жовтні 2022 року платниками спрямовано до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 13,8 млн грн частини чистого прибутку, що у порівнянні з січнем – жовтнем 2021 року більше на понад 8,7 млн грн, або на 170,5 відсотків.

Звертаємо увагу, що розрахунки (у тому числі розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), які подаються до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюються до податкової декларації.

Контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є державна та/або комунальна власність.

 

Рентна плата за видобування кам’яного вугілля: платниками Дніпропетровщини до держбюджету спрямовано понад 165,9 млн гривень

Протягом січня – жовтня 2022 року до держбюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 165,9 млн грн рентної плати за видобування кам’яного вугілля. Порівняно з 2021 роком надходження збільшились на понад 90,7 млн грн, або на 120,7 відсотків.

Нагадуємо, що платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа сплачують податкові зобов’язання:

- за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;

- за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

 

Декларування осіб-нерезидентів, які здійснюють операції з постачання електронних послуг фізичним особам на митній території України

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) звертає увагу, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/633062.html повідомила.

За результатами поданих за ІІІ квартал 2022 року спрощених декларацій з податку на додану вартість особами-нерезидентами, які здійснюють операції з постачання електронних послуг фізичним особам на митній території України, задекларовано майже 40 млн дол. США, або 1,5 млрд гривень. Найбільші суми задекларовані play.google.com, apple.com, google.com, facebook.com, Instagram.com, valvesoftware.com.

У 2022 році міжнародні компанії сплатили податок на додану вартість за постачання електронних послуг фізичним особам на митній території України до державного бюджету України 4,2 млрд гривень.

 

 

Податок на нерухомість: місцеві бюджети Дніпропетровської області отримали понад 545,5 млн гривень

Протягом січня – жовтня 2022 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 545,5 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Порівняно з аналогічним періодом 2021 року надходження виросли на понад 73,3 млн грн, або на 15,5 відсотків.

Звертаємо увагу, що за наявності у власності платника податку на нерухомість об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а»-«г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

 

Увага! Шахраї!

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) фіксуються спроби психологічного тиску шахраїв на представників підприємницької діяльності з метою отримання грошових коштів.

Так, ГУ ДПС отримує інформацію про масову розсилку повідомлень у мессенджерах суб’єктам господарювання (далі СГ) від невідомих осіб, які представляються керівництвом ДПС та  вимагають від платників податків матеріальну винагороду за нібито допомогу в розблокуванні податкових накладних, з подальшим невключенням СГ до переліку «ризикових», чим відверто дискредитують працівників державної служби, негативно впливають на їх ділову репутацію та честь. 

Наголошуємо, що посадові особи ГУ ДПС діють виключно у рамках законодавства та не мають жодного відношення до таких повідомлень.

Просимо платників податків бути обережними та уважними, не піддаватися на провокації.

У разі виникнення вказаних ситуацій, вчинення протиправних дій від імені працівників ГУ ДПС радимо звертатись до органів Національної поліції за телефоном 102.

 

До уваги платників податків! Продовжує роботу Комунікаційна податкова платформа!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) доводить до відома, що продовжує працювати новий формат спілкування з платниками – Комунікаційна податкова платформа.

За допомогою цієї платформи комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю проходять оперативно та якісно.

Ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області забезпечується комунікаторами – фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону.

Нагадуємо, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою [email protected].

На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з актуальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.

Запрошуємо платників податків до спілкування за допомогою Комунікаційної податкової платформи!

 

Щодо змін до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) звертає увагу, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/633465.html повідомила.

12 жовтня поточного року Кабінетом Міністрів України затверджено постанову про внесення змін до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165.

Постановою КМУ від 12 жовтня 2022 року № 1154, зокрема, внесено зміни до критеріїв ризиковості, якими виключено норму переважання в залишку понад 50 % груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом. Отже, з урахуванням таких змін відбувається автоматизований моніторинг та перевірка не тільки залишків ризикових, а усіх товарів на умовному складі платника.

Також виключено можливість безумовної реєстрації розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику. До того ж передбачено вимогу щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування платника податку, яким подано для реєстрації ПН та РК в ЄРПН, у разі, якщо такий платник відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку.

Для уникнення зупинки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платникам необхідно подавати на розгляд комісії регіонального рівня таблицю даних платника податку за встановленою формою разом з поясненням з посиланням на податкову та іншу звітність платника.

Детальніше щодо порядку подання ТПП можна дізнатися за посиланням: 

https://tax.gov.ua/media-tsentr/prezentatsiyni-materiali/627543.html.

З моменту запровадження змін таблиці платника податку подали понад 13 тисяч платників. Загальна кількість поданих таблиць склала понад 21 тис., з розглянутих 50 % враховані та залишаються діючими. Вдвічі збільшилась кількість таблиць даних платників податку, які враховано автоматично, так з 3,8 тис. таблиць 61 % враховані автоматично.

Для полегшення роботи бізнесу у цьому сегменті ДПС організовано роботу «гарячих ліній» з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, які працюють у кожному територіальному органі ДПС (https://tax.gov.ua/others/kontakti/perelik-garyachih-liniy).

 

Як здійснюється обрання або перехід на спрощену систему оподаткування з особливим порядком оподаткування у період дії воєнного стану?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) звертає увагу, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/633721.html повідомила.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), відповідно до яких, зокрема, тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розд. XIV ПКУ застосовуються з урахуванням особливостей, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Крім того, 05.04.2022 набрав чинності Закон України від 24 березня 2022 року № 2142-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», яким внесено зміни, зокрема, до п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Так, відповідно до п.п. 9.8 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платником з особливостями, встановленими п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву. При цьому до заяви не додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

Суб’єкт господарювання вважається платником єдиного податку третьої групи з особливостями, встановленими п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ:

з 01 квітня 2022 року – у разі подання заяви до 01 квітня 2022 року;

з наступного робочого дня після подання такої заяви – у разі подання заяви починаючи з 01 квітня 2022 року.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування з урахуванням особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, вважаються платниками єдиного податку третьої групи з дня їх державної реєстрації.

Форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.

У спеціальному полі «Ставка у відсотках до доходу» рядка 5.1.1 «Обрана ставка єдиного податку під час переходу на спрощену систему оподаткування» Заяви зазначається ставка у розмірі 2 відс. єдиного податку.

Реєстрація суб’єкта господарювання платником єдиного податку за ставкою 2 відс. доходу здійснюється шляхом внесення до Реєстру платників єдиного податку. На офіційному вебпорталі ДПС за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua реалізована можливість щодо перевірки належності суб’єкта господарювання до платників єдиного податку зі ставкою 2 відс. доходу.

 

Умови, за яких юрособи, утворені відповідно до законодавства інших країн, є платниками податку на прибуток підприємств

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) нагадує, що платниками податку на прибуток підприємств – резидентами є:

► юридичні особи, що утворені відповідно до законодавства інших країн (іноземні компанії) та мають місце ефективного управління на території України.

Місцем ефективного управління вважається Україна, якщо дотримується одна або декілька з таких умов щодо іноземної компанії чи її видів діяльності:

а) проведення зборів виконавчого органу іноземної компанії регулярніше в Україні, ніж у будь-якій іншій країні;

б) прийняття управлінських рішень і здійснення іншої поточної (операційної) діяльності іноземної компанії її посадовими особами переважно здійснюється з України;

в) фактичне управління діяльністю іноземної компанії переважно здійснюється з України, незалежно від наявності в осіб, які здійснюють таке управління, формальних (юридичних) повноважень для такого управління.

У разі якщо іноземна компанія може бути визнана такою, що має місце ефективного управління в іншій іноземній державі, місцем управління такої іноземної компанії визначається Україна, якщо в Україні виконується хоча б одна з таких умов:

- управління банківськими рахунками іноземної компанії;

- ведення бухгалтерського або управлінського обліку іноземної компанії;

- управління персоналом іноземної компанії.

Іноземна компанія має право самостійно визнати себе податковим резидентом України з 1 січня календарного року, в якому відповідну заяву за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, подано до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

У разі якщо іноземною компанією буде подано заяву про визнання податковим резидентом України в період з 1 до 31 грудня календарного року, першим податковим (звітним) періодом буде рік, наступний за роком, в якому була подана заява.

Іноземна компанія має право відмовитися від статусу податкового резидента України на підставі відповідної заяви до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та за результатами відповідної перевірки контролюючого органу. Відмова іноземною компанією від податкового резидентства прирівнюється до ліквідації юридичної особи. Оподаткування доходу, що виплачується у зв’язку з відмовою іноземною компанією від податкового резидентства, здійснюється на рівні акціонерів або інших осіб, які мають право на отримання такого доходу.

Порядок взяття на облік та зняття з обліку іноземної компанії, а також порядок проведення перевірки контролюючого органу у зв’язку з відмовою іноземною компанією від податкового резидентства встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Іноземна компанія, що отримала статус платника податку - резидента, не визнається контрольованою іноземною компанією.

Юридична особа, визнана нерезидентом України відповідно до міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування, автоматично визнається платником податку - нерезидентом.

Норми встановлені п.п. 133.1.5 п. 133.1 ст. 133 Податкового кодексу України.

 

В який термін ФОП платники ЄП третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, подають податкову декларацію до контролюючого органу та який строк сплати податку?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує.

Відповідно до п.п. 9.4 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями  (далі – ПКУ) тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, встановлюється у розмірі 2 відс. доходу, визначеного у відповідності до ст. 292 глави 1 розд. XIV ПКУ.

Підпунктом 9.6 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що податковий (звітний) період для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, дорівнює календарному місяцю.

Сума податкового зобов’язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п. 9.7 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ для подання податкової декларації.

Згідно з абзацом першим п.п. 9.7 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (далі – особливий порядок оподаткування), подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для місячного податкового (звітного) періоду, крім випадків передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) подаються протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливий порядок оподаткування, – фізичні особи, у випадку визначення єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), подають звітність за звітний період – грудень як податкову декларацію платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року, в якій розраховують зобов’язання платників єдиного податку наростаючим підсумком та визначають відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (абзац другий п.п. 9.7 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливий порядок оподаткування, що зобов’язані визначити загальне мінімальне податкове зобов’язання платників єдиного податку, подають звітність за звітний період – грудень як податкову декларацію платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року, в якій розраховують зобов’язання платників єдиного податку наростаючим підсумком, загальне мінімальне податкове зобов’язання.

При цьому, після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливий порядок оподаткування, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливого порядку оподаткування і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливого порядку оподаткування (п.п. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ). 

 

Сервіс «Спрямування коштів з єдиного рахунка» удосконалює процес розрахунків платників з бюджетами та фондами

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон)інформує.

З метою удосконалення процесу розрахунків платників з бюджетами та фондами через єдиний рахунок, в ІКС «Електронний кабінет» реалізовано електронний сервіс щодо визначення платником спрямування на бюджетні/небюджетні рахунки коштів, сплачених на єдиний рахунок.

Такий електронний сервіс забезпечить своєчасне і в повному обсязі перерахування сум податків, зборів, платежів та єдиного внеску з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки.

Кроки платника

1 КРОК

Увійти до приватної частини електронного кабінету за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua перейти на вкладку «Єдиний рахунок»/«Спрямування коштів з ЄР» та створити документ «Спрямування коштів з єдиного рахунку» за формою J/F1307701.

2 КРОК

► Встановити позначку «Х» водне із полів: «Платежі з фонду заробітної плати/оплата праці» або «Інші платежі».

► Заповнити суму платежу в полі «Сума».

► Обрати у полі «Код Класифікації доходів бюджету/технологічний код» з випадаючого меню платіж, на який необхідно спрямувати кошти.

► Заповнити поле «Призначення платежу».

3 КРОК

Підписати документ «Спрямування коштів з ЄР» та відправити до ДПС.

4 КРОК

Отримати квитанцію № 2 до документу «Спрямування коштів з ЄР» з результатом обробки про його успішне прийняття ДПС.

 

Які особи несуть відповідальність за складення податкової звітності?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) нагадує, що відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть:

- юридичні особи, резиденти або нерезиденти України, які відповідно до Податкового кодексу України (ПКУ) визначені платниками податків, а також їх посадові особи. Відповідальність за порушення податкового законодавства відокремленим підрозділом юридичної особи несе юридична особа, до складу якої він входить;

- фізичні особи – платники податків та їх законні чи уповноважені представники у випадках, передбачених законом;

- податкові агенти.

Норми визначені ст. 47 ПКУ.

 

Для обліку платників в податкових органах органи державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності подають відповідну інформацію

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) звертає увагу, що до контролюючих органів для обліку платників податків органами державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності та іншими органами подається відповідна інформація.

Так, згідно з п. 68.1 ст. 68 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) технічний адміністратор Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань в день проведення реєстраційної дії повинен передати до інформаційних систем контролюючих органів відомості, документи, запити, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Органи, що ведуть облік або реєстрацію рухомого майна та інших активів, які є об'єктом оподаткування, зобов'язані повідомляти про власників та/або користувачів такого рухомого майна та інших активів, розміщених на відповідній території, або про транспортні засоби, зареєстровані у цих органах, та їх власників контролюючі органи за своїм місцезнаходженням щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця. Порядок такого повідомлення встановлює Кабінет Міністрів України (п. 68.3 ст. 68 ПКУ).

Державні органи повинні подавати контролюючим органам іншу інформацію у випадках, передбачених ПКУ та іншими нормативно-правовими актами України (п. 68.4 ст. 68 ПКУ).

 

Різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень)

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що у разі формування платником резерву сумнівних боргів або резерву очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), фінансовий результат до оподаткування збільшується:

► на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

► на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).

Норми передбачені п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується:

► на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

► на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним п.п.14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

При цьому, положення абзаців другого і третього п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 ПКУ не застосовуються державними унітарними підприємствами та господарськими товариствами, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, облікова політика яких у частині визначення методів обчислення величини резерву сумнівних боргів (резерву очікуваних кредитних збитків) та способу визначення коефіцієнта сумнівності не погоджена з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до законодавства.

 

Особливості оподаткування деяких доходів нерезидентів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) звертає увагу, що нормами п.п. 141.4.3 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: прибутки нерезидентів, отримані у вигляді доходів від безпроцентних (дисконтних) облігацій чи казначейських зобов’язань, оподатковуються за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ , з урахуванням того, що:

► базою оподаткування є прибуток, який розраховується як різниця між номінальною вартістю безпроцентних (дисконтних) цінних паперів, сплаченою або нарахованою їх емітентом, та ціною їх придбання на первинному чи вторинному фондовому ринку;

► з метою здійснення податкового контролю придбання або продаж зазначених п.п. 141.4.3 п. 141.4 ст. 141 ПКУ цінних паперів може здійснюватися від імені та за рахунок нерезидента виключно його постійним представництвом або резидентом, який працює від імені, за рахунок та за дорученням такого нерезидента;

► зазначені резидент або постійне представництво нерезидента несуть відповідальність за повноту та своєчасність нарахування та внесення до бюджету податків, що справляються під час виплати нерезиденту доходів від володіння процентними або безпроцентними (дисконтними) цінними паперами. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, встановлює порядок надання резидентами або постійними представництвами нерезидента розрахунку податкових зобов’язань нерезидентів та звітів про справляння та внесення до відповідного бюджету податків, встановлених цим пунктом.

Резиденти, які працюють від імені, за рахунок та за дорученням нерезидента на ринку процентних або безпроцентних (дисконтних) облігацій чи казначейських зобов’язань, самостійно подають контролюючому органу за своїм місцезнаходженням розрахунок (звіт) про справляння та внесення до відповідного бюджету податків, встановлених п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

 

При визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника ПДФО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.

Норми передбачені п. 164.3 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)

Під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ст. 164 ПКУ).

Згідно з п. 164.5 ст. 164 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100 : (100 - Сп),

де К – коефіцієнт;

Сп – ставка ПДФО, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

У такому самому порядку визначаються об'єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником ПДФО на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).

 

Страхування життя і майна: чи виникає дохід?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включаються, зокрема такі доходи:

сума страхової виплати, страхового відшкодування або викупна сума, отримана платником ПДФО за договором страхування від страховика-резидента або страховика-нерезидента, іншого ніж довгострокове страхування життя (у тому числі страхування довічних пенсій) та недержавне пенсійне забезпечення, та сума страхових (регламентних) виплат, страхових відшкодувань, що здійснюються Моторним (транспортним) страховим бюро України відповідно до Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі виконання таких умов:

а) під час страхування життя або здоров'я платника ПДФО у разі:

● дожиття застрахованої особи до дати чи події, передбаченої договором страхування життя, чи досягнення віку, передбаченого таким договором;

● викупна сума в частині, що не перевищує суму внесених страхових платежів за договором страхування життя, іншого, ніж довгострокове страхування життя;

● в разі страхового випадку – факт заподіяння шкоди застрахованій особі повинен бути належним чином підтверджений. Якщо застрахована особа помирає, сума страхової виплати, яка належить вигодонабувачам або спадкоємцям, оподатковується за правилами та ставками, встановленими для оподаткування спадщини (вигодонабувач прирівнюється до спадкоємця);

б) під час страхування майна сума страхового відшкодування не може перевищувати вартість застрахованого майна, визначену за звичайними цінами на дату укладення страхового договору, збільшену на суму сплачених страхових платежів (страхових внесків, страхових премій);

в) під час страхування цивільної відповідальності сума страхового відшкодування, а під час страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів – сума страхових (регламентних) виплат, страхових відшкодувань, що здійснюються Моторним (транспортним) страховим бюро України відповідно до Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не може перевищувати розмір шкоди, фактично заподіяної вигодонабувачу (бенефіціару), що визначається за звичайними цінами на дату такої страхової виплати;

Норми встановлені п.п. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України.

 

Окремі випадки постачання товарів/послуг: особливості визначення бази оподаткування ПДВ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, якщо платник ПДВ провадить підприємницьку діяльність з постачання вживаних товарів (комісійну торгівлю), що прийняті за договором комісії в осіб, не зареєстрованих як платники податку, базою оподаткування є комісійна винагорода такого платника ПДВ.

У випадках, коли платник ПДВ здійснює діяльність з постачання вживаних товарів, придбаних у осіб, не зареєстрованих як платники ПДВ, за договорами, що передбачають перехід права власності на такі товари, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною продажу та ціною придбання таких товарів, визначена у порядку, встановленому розділом V Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Датою збільшення податкових зобов'язань платника ПДВ є дата, визначена за правилами, встановленими п. 187.1 ст.187 ПКУ.

При цьому ціна продажу вживаного транспортного засобу визначається:

● для осіб, не зареєстрованих як платники ПДВ, виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче ринкової вартості такого засобу, розрахованої суб'єктом оціночної діяльності, уповноваженим здійснювати оцінку відповідно до закону;

● для платників ПДВ виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.

Для цілей розділу V ПКУ:

вживаними товарами вважаються товари, що були в користуванні не менше року та придатні для подальшого користування у незмінному стані чи після ремонту, а також транспортні засоби, які не підпадають під визначення нового транспортного засобу.

Новими транспортними засобами вважаються:

а) наземний транспортний засіб – той, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства, не був зареєстрований в інших державах та при цьому має загальний наземний пробіг до 6000 кілометрів;

б) судно – те, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства, не було зареєстровано в інших державах та при цьому пройшло не більше 100 годин після першого введення його в експлуатацію;

в) літальний апарат – той, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства, не був зареєстрований в інших державах та при цьому його налітаний час до такої реєстрації не перевищує 40 годин після першого введення в експлуатацію. Налітаним вважається час, який розраховується від блок-часу зльоту літального апарата до блок-часу його приземлення;

Норми встановлені п. 189.3 ст. 189 ПКУ.

 

Взяття на облік у контролюючому органі нерезидента, який здійснює в Україні діяльність через відокремлені підрозділи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України відповідно до статті 6 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», або набувають право власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім – шостим підпункту «е» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах.

Взяття на облік у контролюючому органі нерезидента здійснюється при настанні першої із подій, визначеної в абзаці першому цього пункту, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від нерезидента відповідної заяви, яку він зобов’язаний подати:

► у десятиденний строк після акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу - до контролюючого органу за місцезнаходженням відокремленого підрозділу;

► до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні – до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна;

► до відкриття рахунку в Україні - до контролюючого органу за місцезнаходженням установи (відділення) банку або іншої фінансової установи, в яких відкривається рахунок;

► до дати здійснення першої оплати за інвестиційний актив, що придбавається, - до контролюючого органу за місцезнаходженням української юридичної особи, акції, корпоративні права якої формують вартість інвестиційного активу, що є предметом такого правочину.

До заяви додаються копії таких документів (з пред’явленням оригіналів):

► витягу з відповідного бізнес-реєстру (торговельного, банківського або іншого реєстру, в якому фіксується факт державної реєстрації компанії, організації), виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;

► документа, що підтверджує присвоєння ідентифікаційного (реєстраційного, облікового) номера (коду) нерезидента в країні його реєстрації, якщо у витягу з відповідного бізнес-реєстру не зазначені відомості про такий номер (код), що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;

► документа, яким підтверджуються повноваження представника нерезидента. У разі якщо такий документ виданий в країні реєстрації нерезидента, він повинен бути легалізований в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та супроводжуватися нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;

► документа про акредитацію (реєстрацію, легалізацію) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації на території України, якщо нерезидент здійснює в Україні діяльність через відокремлений підрозділ.

Норми передбачені п. 64.5 ст. 64 ПКУ.

 

Щодо відображення у фіскальних касових чеках реквізитів марок акцизного податку

Наказом Міністерства фінансів України від 08.06.2021 № 329 «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів» внесено зміни до форми фіскального касового чеку на товари (послуги) та фіскального касового чеку видачі коштів і доповнено їх новим обов’язковим реквізитом – «цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої».

З 01.01.2022 у суб’єктів господарювання, що здійснюють роздрібний продаж алкогольних напоїв, які відповідно до діючого законодавства підлягають маркуванню марками акцизного податку, з’явився обов’язок відображати у фіскальних касових чеках цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер).

Так, у ході здійснення податкового контролю (під час проведення фактичних перевірок) підрозділами податкового аудиту ДПС за результатами аналізу розрахункових документів, створених реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО)/програмними РРО (у тому числі за даними, що надходять до Системи обліку даних РРО), почастішали випадки не відображення суб’єктами господарювання обов’язкового реквізиту – цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої у відповідній графі розрахункового документа (рядок 9).

Відсутність реквізитів марок акцизного податку у фіскальних касових чеках, які формуються РРО та програмними РРО, при продажу алкогольних напоїв призводить до створення суб’єктами господарювання невідповідних розрахункових документів, за що до таких платників податків можуть бути застосовані фінансові санкції, передбачені пунктом 1 ст атті 17 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», у таких розмірах:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

Державна податкова служба України вкотре звертає увагу платників податків на необхідності відображення в чеках РРО/ПРРО усіх обов’язкових реквізитів, у тому числі реквізитів марок акцизного податку (серії та номеру) при продажу алкогольних напоїв.

 

Виплата роялті: визначення бази оподаткування податком на прибуток підприємств

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що база оподаткування податком на прибуток підприємств у разі виплати роялті визначається як сума:

- роялті, сплаченого особі, що не є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, протягом податкового (звітного) року в обсязі, що перевищує суму доходів від роялті, збільшену на 4 відсотки чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за даними фінансової звітності (без врахування доходу від роялті) за рік, що передує звітному. Для платників податку, зареєстрованих протягом звітного (податкового) року (новостворених), у яких відсутня фінансова звітність за попередній звітний рік, 4 відсотки чистого доходу розраховуються за даними фінансової звітності за поточний рік. Ці положення не застосовуються до: сум роялті, які оподатковуються відповідно до п.п. 135.2.1.13 п.п. 135.2.1 п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (крім випадків, якщо відповідні операції здійснюються нерезидентом через його постійне представництво в Україні); сум роялті, нарахованих (виплачених) фізичній особі, за умови що з цієї суми утримано (сплачено) податок на доходи фізичних осіб.

Норми встановлені п.п. 135.2.1.12 п.п 135.2.1 п. 135. 2 ст. 135 ПКУ;

- роялті, сплаченого на користь:

а) нерезидентів, що зареєстровані у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п. п. «в» п.п. 39.2.1.1 та п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, або які є резидентами цих держав, а також на користь нерезидентів, зазначених у п. п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ;

б) нерезидента щодо об’єктів, права інтелектуальної власності стосовно яких вперше виникли у резидента України. У разі виникнення розбіжностей щодо визначення контролюючим органом та платником податку особи, у якої вперше виникли (були набуті) права інтелектуальної власності на об’єкт інтелектуальної власності, такий контролюючий орган зобов’язаний звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, для отримання відповідного висновку;

в) нерезидента, який не підлягає оподаткуванню щодо роялті в державі, резидентом якої він є;

г) нерезидента, який не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) роялті, крім випадків, якщо бенефіціар (фактичний власник) надав право отримувати роялті іншим особам;

ґ) інститутів спільного інвестування. Положення цього підпункту не застосовується у разі, якщо відповідні операції здійснюються нерезидентом через його постійне представництво в Україні;

Норми встановлені п. п. 135.2.1.13 п. п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ.

 

До уваги платників плати за землю!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що п. п. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено: тимчасово, на період з 01 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Станом на сьогодні Кабінетом Міністрів України не затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації.

Зважаючи на те, що граничний термін подання податкової декларації з плати за землю за 2022 рік припав на 21 лютого 2022 року, то платники плати за землю за відповідні ділянки у межах визначених територій мають право подати уточнюючі податкові декларації після офіційного оприлюднення такого переліку.

Нагадуємо, що 22.03.2022 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 18.02.2022 № 83 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)», згідно з яким внесені зміни до форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (далі – Наказ № 560).

З огляду на те, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, то форма Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затверджена Наказом № 560, буде використовуватися для складання звітності починаючи з 01.01.2023.

Враховуючи вищевикладене, звертаємо увагу на необхідність дотримання платниками плати за землю вимог, передбачених п. п. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ щодо можливості подання такими платниками декларацій з типом «Уточнююча» (згідно з якими нараховуються до зменшення податкові зобов’язання) після визначення Кабінетом Міністрів України територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації.

 

Резидент, який виплачує дохід нерезиденту з джерелом його походження з України, утримує податок з таких доходів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) звертає увагу, що резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа – підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 – 141.4.5 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Ці вимоги не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

У разі якщо резидент (крім платників єдиного податку четвертої групи) здійснює на користь нерезидента виплату доходів, зазначених в абзацах четвертому – шостому п.п.14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, у сумі, що перевищує суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки», або виплачує інші доходи, прирівняні згідно з ПКУ до дивідендів, такий резидент має утримати з суми такого перевищення та з таких інших доходів податок на доходи нерезидента за ставкою в розмірі 15 відсотків (якщо інша ставка не встановлена міжнародним договором, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України). Такий податок має бути сплачений до граничної дати подання звіту про контрольовані операції за відповідний звітний (податковий) рік.

Якщо дохід виплачується нерезиденту у будь-якій формі, відмінній від грошової, або якщо податок на доходи нерезидента не було утримано з відповідного доходу під час виплати (у тому числі під час виплат доходів, прирівняних за ПКУ до дивідендів), такий податок підлягає нарахуванню та сплаті виходячи з такого розрахунку:

Пс = СД*100/(100 - СП) - СД, де:

Пс – сума податку до сплати;

СД – сума виплаченого доходу;

СП – ставка податку, встановлена п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

У разі якщо нерезидент набуває право власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім – шостим підпункту «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, у іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні відповідно до норм цього пункту, нерезидент, який набуває право власності, зобов’язаний утримати податок з прибутку від відчуження інвестиційного активу, виплаченого на користь іншого нерезидента, за ставкою в розмірі 15 відсотків та за його рахунок, задекларувати та перераховувати до бюджету України податок під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країною резиденції особи, на користь яких здійснюється виплата, що набрали чинності.

Такий нерезидент – покупець зобов’язаний не пізніше дати здійснення першої оплати за інвестиційний актив, що придбавається, стати на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням української юридичної особи, акції, корпоративні права якої формують вартість інвестиційного активу, що є предметом такого правочину. Взяття на облік таких нерезидентів здійснюється в порядку, встановленому п. 64.5 ст. 64 ПКУ.

Прибуток від здійснення операцій, визначених у п.п. «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, визначається як позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу або іншого відчуження інвестиційного активу, та документально підтвердженими витратами на придбання такого активу. Якщо на вимогу особи, яка відповідно до цього підпункту є відповідальною за сплату податку з прибутку від здійснення такої операції, нерезидент, який відчужує інвестиційний актив, не надає документи, що підтверджують витрати на придбання такого активу, базою оподаткування податком на такий прибуток є вартість операції з відчуження інвестиційного активу.

Норми встановлені п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

 

Які платники ПДВ визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що платники ПДВ, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, інші житлово-комунальні послуги, перелік яких визначений законом, нараховують плату за абонентське обслуговування, послуги (роботи), вартість яких включається до складу плати за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій чи послугу з управління багатоквартирним будинком, фізичним особам, бюджетним установам, незареєстрованим як платники ПДВ, а також житлово-експлуатаційним конторам, управителям багатоквартирних будинків, квартирно-експлуатаційним частинам, об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам ПДВ, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ за касовим методом.

Зазначене правило визначення дати виникнення податкових зобов'язань поширюється також на операції з постачання зазначених товарів/послуг для житлово-експлуатаційних контор, управителів багатоквартирних будинків та бюджетних установ, що отримують такі товари/послуги, якщо вони зареєстровані як платники податку.

Для цілей п. 187.10 ст. 187 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) послугами (роботами), вартість яких включається до складу плати за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій чи послугу з управління багатоквартирним будинком, вважаються послуги з технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем, систем протипожежної автоматики та димовидалення, обслуговування димових та вентиляційних каналів, внутрішньобудинкових систем, прибирання будинкової та прибудинкової території, купівлі електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку, а також інші послуги, які надаються житлово-експлуатаційними конторами чи управителями багатоквартирних будинків зазначеним у п. 187.10 ст. 187 ПКУ покупцям за їхній рахунок.

Норми передбачені п. 187.10 ст. 187 ПКУ.

 

Акцизний податок з тютюнових виробів: визначення податкових зобов’язань

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що ст. 221 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначені особливості обчислення акцизного податку з тютюнових виробів.

Обчислення сум акцизного податку з тютюнових виробів здійснюється одночасно за адвалорними та специфічними ставками (п. 221.1 ст. 221 ПКУ).

При визначенні податкового зобов'язання на сигарети, цигарки, сигарили одного найменування сума акцизного податку, обчислена одночасно за встановленими адвалорною та специфічною ставками акцизного податку, не повинна бути меншою встановленого мінімального акцизного податкового зобов'язання (п. 221.2 ст. 221 ПКУ).

Нормами п. 221.3 ст. 221 ПКУ встановлено, що за наявності у місці торгівлі тютюновими виробами таких виробів одного найменування, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких зазначені різні максимальні роздрібні ціни, продаж таких тютюнових виробів здійснюється за цінами, не вищими ніж ті, що зазначені на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках, збільшеними на суму акцизного податку з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну.

Контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів, та правильності нарахування акцизного податку з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну здійснюють контролюючі органи (п. 221.4 ст. 221 ПКУ).

У разі реалізації тютюнової сировини суб’єктам господарювання, які не є виробниками тютюнових виробів та/або тютюново-ферментаційними заводами, із суб’єктів, що здійснили таку реалізацію, справляється штраф у розмірі 200 відсотків вартості реалізованої тютюнової сировини. Реалізована таким чином сировина підлягає конфіскації та знищенню (п. 221.5 ст. 221 ПКУ).

Відповідно до п. 221.6 ст. 221 ПКУ частка загальної суми податкових зобов’язань з акцизного податку на сигарети повинна становити не менше 60 відсотків середньозваженої роздрібної ціни продажу сигарет.

У разі якщо частка загальної суми податкових зобов’язань з акцизного податку на сигарети за попередній рік менша за 60 відсотків середньозваженої роздрібної ціни продажу сигарет за той самий рік, під час визначення податкового зобов’язання на сигарети за кодами УКТ ЗЕД 2402 20 90 10, 2402 20 90 20 з 1 квітня до 31 грудня поточного року сума акцизного податку не повинна бути меншою за встановлене мінімальне акцизне податкове зобов’язання, помножене на коефіцієнт 1,1.

Нормами п. 221.7 ст. 221 ПКУ акцизний податок з реалізованих тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відповідно до підпункту 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 ПКУ нараховується та сплачується платниками податку самостійно у разі реалізації ними тютюнових виробів, тютюну та/або промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, у роздрібній торгівлі або суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність з оптової та/або роздрібної торгівлі такими виробами.

 

Особливості обчислення і сплати транспортного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 01 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником транспортного податку (податок) подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років.

У разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.

У разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до п.п. 267.2.1 п.  267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктом оподаткування, уточнююча декларація юридичною особою - платником податку подається протягом 30 календарних днів з дня внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику уточнююча декларація юридичною особою - платником податку подається протягом 30 календарних днів з дня складання постанови слідчого, прокурора чи винесення ухвали суду.

Фізичні особи – платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

а) об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;

б) розміру ставки податку;

в) нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Фізичні особи – нерезиденти у порядку, визначеному п. 267.6 ст. 267 ПКУ, звертаються за проведенням звірки даних до контролюючих органів за місцем реєстрації об’єктів оподаткування.

Норми передбачені п. 267.6 ст. 267 ПКУ.

 

Одноразова (спеціальна) добровільна декларація підлягає перевірці у спеціальному порядку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) нагадує, що п. 15 підрозділу 9 прим.4  розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ)  одноразова (спеціальна) добровільна декларація підлягає перевірці у спеціальному порядку.

Так, відповідно до п.п. 15.1 п. 15 підрозділу 9 прим.4  розділу ХХ ПКУ одноразова (спеціальна) добровільна декларація підлягає в порядку, передбаченому цим підрозділом, камеральній перевірці, яку центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, проводить протягом 60 календарних днів, що настають за днем подання йому відповідної декларації.

У разі виявлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами камеральної перевірки арифметичних та логічних помилок у відповідній одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, що не призвели до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, такий орган направляє протягом 10 календарних днів у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ, декларанту відповідне повідомлення. За результатами розгляду такого повідомлення декларант має право подати уточнюючу відповідну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.

У разі виявлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами камеральної перевірки відповідної одноразової (спеціальної) добровільної декларації арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, декларант, який подав відповідну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, зобов’язаний сплатити суму такої недоплати протягом 10 календарних днів з дня отримання відповідного повідомлення за довільною формою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та подати уточнюючу відповідну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.

У разі виявлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами камеральної перевірки відповідної одноразової (спеціальної) добровільної декларації арифметичної помилки, що призвела до переплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, декларант, який подав відповідну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, має право на підставі відповідного повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, подати уточнюючу відповідну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення. Повернення надміру сплаченої суми збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 43 ПКУ.

Нормами п. п. 15.2 п. 15 підрозділу 9 прим.4  розділу ХХ ПКУ передбачено, що з метою підтвердження застосування відповідної ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначеної п. 8 підрозділу 9 прим.4  розділу ХХ ПКУ, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, під час камеральної перевірки відповідної одноразової (спеціальної) добровільної декларації має право:

- перевірити реєстрацію правочинів та/або активів у державних реєстрах, у тому числі шляхом звернення до відповідних державних органів;

- звернутися до декларанта із запитом щодо підтвердження наявності у декларанта зазначених у відповідній одноразовій (спеціальній) добровільній декларації майна, майнових і немайнових прав, у разі якщо за результатами перевірки, передбаченої абзацом другим цього підпункту, виявлена розбіжність між задекларованою інформацією та даними державних реєстрів.

У разі встановлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 365 днів з дня подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації декларантом порушення ним встановлених пунктами 8 і 9 підрозділу 9 прим.4  розділу ХХ ПКУ умов розміщення валютних цінностей у банківських та/або в інших фінансових установах, відсутності відповідного документа, що підтверджує право вимоги (у тому числі відсутності договору позики між декларантом та юридичною особою та/або нотаріального посвідчення договору позики між декларантом та іншою фізичною особою), та/або відсутності копій документів, передбачених підрозділом 9 прим.4  розділу ХХ ПКУ, за умови що декларант протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, не надасть пояснення та документальні підтвердження, та/або відповідні копії документів на письмовий запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та/або перелік ненаданих документів, передбачених цим підрозділом, у порядку, визначеному ПКУ, проводиться документальна позапланова невиїзна перевірка та здійснюється нарахування грошових зобов’язань. При цьому такі валютні цінності та права вимоги (у тому числі грошові кошти, позичені третім особам), що відображені в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, та/або активи, вартість яких має бути підтверджена документально, у випадках, передбачених цим підрозділом, оподатковуються за ставкою 18 відсотків. У такому разі центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює нарахування грошових зобов’язань у порядку, визначеному ПКУ.

 

Умови, за яких господарські операції визнаються такими, що відповідають принципу «витягнутої руки»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що п. п. 39.2.1.8 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначені умови, за яких господарські операції визнаються такими, що відповідають принципу «витягнутої руки», а саме:

 

- якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, ціна вважається такою, що відповідає принципу «витягнутої руки», якщо вона встановлена відповідно до правил такого регулювання. Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна (максимальна) ціна (націнка) продажу або індикативна ціна. У такому разі ціна операції, що відповідає принципу «витягнутої руки», визначається відповідно до ст. 39 ПКУ, але не може бути меншою за мінімальну ціну (націнку) або індикативну ціну та більшою за максимальну ціну (націнку);

- якщо під час здійснення операції обов’язковим є проведення оцінки, вартість об’єкта оцінки є підставою для встановлення відповідності принципу «витягнутої руки» для цілей оподаткування;

- у разі проведення аукціону (публічних торгів), обов’язковість проведення якого визначена законом, умови, які склалися за результатами такого аукціону (публічних торгів), визнаються такими, що відповідають принципу «витягнутої руки»;

- якщо продаж (відчуження) товарів, у тому числі майна, переданого у заставу позичальником з метою забезпечення вимог кредитора, здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, умови, сформовані під час такого продажу, визнаються такими, що відповідають принципу "витягнутої руки".

Звертаємо увагу, що нормами п.п. 39.2.1.9 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ передбачено, що обсяг господарських операцій платника податків для цілей п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ обраховується за цінами, що відповідають принципу «витягнутої руки».

 

Порядок нарахування, утримання та сплати ПДФО до бюджету

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон)  нагадує, що оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) податковим агентом.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов'язаний утримувати такий податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену в ст. 167 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

ПДФО сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до відповідного бюджету або розрахункового документа на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений статтею 35 прим.1 ПКУ.

Якщо згідно з нормами розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник ПДФО зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику ПДФО, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду.

Для цілей розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ та п. 54.2 ст. 54 ПКУ під терміном «граничний термін сплати до бюджету податку» розуміються строки сплати податку, визначені п. 168.1 ст. 168 ПКУ.

Норми встановлені п 168.1 ст. 168 ПКУ.

 

Визначення платників єдиного внеску

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) нагадує, що обов'язки платників єдиного внеску виникають:

- у осіб, зазначених в абзацах другому, третьому, п'ятому та сьомому пункту 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464), – з дня їх державної реєстрації відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»;

- у осіб, зазначених в абзацах четвертому, шостому та сьомому пункту 1, пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців), 5 та 5 прим.1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, – з початку провадження відповідної діяльності;

- у осіб, зазначених в абзаці восьмому п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, – з дня реєстрації як платника податку за угодою про розподіл продукції;

- у платників, зазначених у пункті 16 частини першої статті 4 цього Закону, - з дня направлення непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника, по день перетину кордону України у зв’язку з остаточним поверненням в Україну.

Норми встановлені частиною 4 ст. 5 Закону № 2464.

 

Що таке податкові пільги?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що податкова пільга – це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 ст. 30 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії.

Платник податків вправі відмовитися від використання податкової пільги (крім податкових пільг з податку на додану вартість) чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено ПКУ. Податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету.

Норми встановлені ст. 30 ПКУ.

 

За який рік вперше визначається мінімальне податкове зобов’язання?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) звертає увагу, що п. 64 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік.

При цьому, відповідно до п. 65 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ встановлено, що штрафні санкції, передбачені статтею 123 ПКУ, при визначенні податкових зобов’язань платників податків з урахуванням мінімального податкового зобов’язання за 2022 рік, а також штрафні санкції, передбачені статтею 124 ПКУ за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, розрахованого контролюючим органом з урахуванням загального мінімального податкового зобов’язання за 2022 рік, не застосовуються.

Також п. 66 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ установлено, що при обчисленні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок за 2022 рік до загальної суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, визначених підпунктами 141.9.2, 141.9.3 пункту 141.9 статті 141, пункту 177.15 статті 177, пунктів 297 прим.1.2, 297 прим.1.3, 297 прим.1.4, 297 прим.1.5 статті 297 прим.1 ПКУ, включаються суми податків, зборів, платежів, сплачених у 2021 році в рахунок податкових зобов’язань з цих податків, зборів, платежів 2022 року.

Тимчасово, для розрахунку мінімального податкового зобов’язання за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки коефіцієнт «К», визначений у підпунктах 38 прим.1.1.1 і 38 прим.1.1.2 статті 38 прим.1 ПКУ, застосовується із значенням 0,04 (п. 67 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Звертаємо увагу, що відповідно п. п. 69.15 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ тимчасово, за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки, не нараховується та не сплачується загальне мінімальне податкове зобов’язання за земельні ділянки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та/або за земельні ділянки, визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

 

До уваги неприбуткових організацій!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує.

На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у передача майна, надання послуг неприбутковою організацією, використання доходів (прибутків) неприбуткової організації для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, за умови що такі послуги, майно добровільно перераховані (надані, передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, та/або грошові кошти, перераховані на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для збору коштів, та/або наданням благодійної допомоги фізичним особам, які не є засновниками, учасниками таких організацій або пов’язаними з ними особами та які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії, та/або вимушено залишили місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах та, в тому числі, взяті у встановленому законодавством порядку на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад.

Норми передбачені п. 63 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України.

 

Випадки, в яких не застосовуються РРО/ПРРО та розрахункові книжки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) нагадує, що відповідно до ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року     № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та розрахункові книжки не застосовуються:

- при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання;

- при виконанні банківських операцій, крім:

● операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків;

● операцій комерційних агентів банків та небанківських надавачів платіжних послуг та їх комерційних агентів з приймання готівки для виконання платіжних операцій з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування, крім програмно-технічних комплексів самообслуговування, що дають користувачеві змогу здійснювати виключно операції з отримання коштів.

Використання програмно-технічних комплексів самообслуговування з приймання готівки для виконання платіжної операції, не переведених у фіскальний режим (не обладнаних переведеними у фіскальний режим реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій), забороняється;

- при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів;

- при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій відповідно до Податкового кодексу України;

- при здійсненні фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) за готівкові кошти на ринках;

- при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу підакцизних товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену;

- при продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу;

- якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо);

- при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

 

Особливості оподаткування прибутку підприємства – інвестора із значними інвестиціями

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) звертає увагу, що тимчасово, до 01 січня 2035 року, застосовуються особливості оподаткування прибутку підприємства – інвестора із значними інвестиціями (крім тих, що реалізують інвестиційні проекти у сферах добування з метою подальшої переробки та/або збагачення корисних копалин), яке є стороною спеціального інвестиційного договору, укладеного відповідно до Закону України «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні», за умови, що такий прибуток отриманий внаслідок виконання такого спеціального інвестиційного договору.

Терміни «інвестор із значними інвестиціями», «інвестиційний проект із значними інвестиціями», «спеціальний інвестиційний договір» вживаються у значенні, наведеному в Законі України «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні».

Для платників, визначених п. 55 підрозділу 4  розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Платники, визначені п. 55 підрозділу 4  розділу ХХ ПКУ, не можуть застосовувати виключно річний податковий (звітний) період.

Зазначений в абзаці першому п. 55 підрозділу 4  розділу ХХ ПКУ прибуток підприємства – інвестора із значними інвестиціями звільняється від оподаткування податком на прибуток підприємств протягом п’яти послідовних років починаючи з першого числа першого місяця календарного кварталу, який визначено платником податку – інвестором із значними інвестиціями у поданій ним до контролюючого органу за місцем реєстрації такого платника податку у довільній формі заяві про використання права на застосування передбаченого п. 55 підрозділу 4  розділу ХХ ПКУ звільнення, але не раніше дати подання такої заяви, а також зазначеної у реєстрі інвестиційних проєктів із значними інвестиціями дати виконання інвестором із значними інвестиціями зобов’язань, передбачених спеціальним інвестиційним договором, щодо внесення обсягу значних інвестицій в об’єкти інвестування та початку функціонування таких об’єктів інвестування в рамках реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями та за умови виконання платником податку – інвестором із значними інвестиціями своїх зобов’язань за спеціальним інвестиційним договором. При цьому період застосування такого звільнення не може перевищувати строку дії спеціального інвестиційного договору.

У разі якщо контролюючим органом протягом десяти робочих днів з дня отримання заяви не надано відмову про застосування звільнення, визначеного цим пунктом, така заява вважається прийнятою. Заява подається платником у порядку, визначеному п. 42.4 ст. 42 ПКУ. Повідомлення про відмову у наданні звільнення надається контролюючим органом у порядку, визначеному п. 42.4 ст. 42 ПКУ.

Загальна сума вивільнених від оподаткування коштів (сум податку, що не сплачуються до бюджету та залишаються у розпорядженні платника податку – інвестора із значними інвестиціями) враховується у складі загального обсягу передбаченої спеціальним інвестиційним договором державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями, яка надається відповідно до Закону України «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні».

У разі встановлення відповідно до законодавства досягнення/перевищення загального обсягу державної підтримки, отриманої платником податку - інвестором із значними інвестиціями відповідно до Закону України «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні», над встановленим відповідно до цього Закону обмеженням щодо загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями платник податку зобов’язаний починаючи з першого числа першого місяця календарного кварталу податкового (звітного) періоду, в якому відбулося таке перевищення, нараховувати та сплачувати податок на прибуток підприємств у загальному порядку.

Незалежно від особливостей, визначених п. 55 підрозділу 4  розділу ХХ ПКУ, якщо платник податку – інвестор із значними інвестиціями здійснює в рамках діяльності, пов’язаної з виконанням спеціального інвестиційного договору, контрольовані операції, визначені ст. 39 ПКУ, об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств, що оподатковується за базовою (основною) ставкою, визначається окремо на рівні:

- перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція повинна відображатися відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності) реалізованих товарів (робіт, послуг);

- перевищення договірної (контрактної) вартості (вартості, за якою відповідна операція повинна відображатися відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності) придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки».

Якщо платник податку – інвестор із значними інвестиціями є контролюючою особою, окремим об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, що оподатковується за базовою (основною) ставкою, є скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, визначений відповідно до ст. 39 прим.2 ПКУ.

Об’єкти оподаткування, визначені абзацами восьмим та одинадцятим цього пункту, не звільняються від оподаткування та підлягають оподаткуванню в загальному порядку.

У разі дострокового припинення спеціального інвестиційного договору платник податку втрачає право на застосування встановлених п. 55 підрозділу 4  розділу ХХ ПКУ правил оподаткування. При цьому такий платник зобов’язаний за підсумками податкового (звітного) періоду, в якому достроково припинений спеціальний інвестиційний договір, визначити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств у загальному порядку.

За всі інші попередні періоди застосування звільнення від податку на прибуток підприємств відповідно до п. 55 підрозділу 4  розділу ХХ ПКУ платник податку зобов’язаний у строк, визначений для квартального податкового (звітного) періоду, починаючи з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому достроково припинений спеціальний інвестиційний договір, подати уточнюючу (уточнюючі) податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, нарахувати та сплатити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств, штрафні санкції та пеню відповідно до норм ПКУ. Положення цього абзацу не застосовуються у разі, якщо дострокове припинення спеціального інвестиційного договору зумовлене порушенням зобов’язань держави щодо надання державної підтримки за спеціальним інвестиційним договором або виникненням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

При цьому встановлені ст. 102 ПКУ строки давності не застосовуються.

Норми передбачені п. 55 підрозділу 4  розділу ХХ ПКУ.

 

Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені п. п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п. 295.1 ст. 295 ПКУ.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (п. 295.2 ст. 295 ПКУ).

Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (п. 295.3 ст. 295 ПКУ).

Сплата єдиного податку платниками першої – третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси (п. 295.4 ст. 295 ПКУ).

Згідно з п. 295.5 ст. 295 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої витягом з Електронного реєстру листків непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

Нормами п. 295.6 ст. 295 ПКУ, що суми єдиного податку, сплачені відповідно до абзацу другого п. 295.1 і п. 295.5 ст. 295 ПКУ, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку.

Помилково та/або надміру сплачені суми єдиного податку підлягають поверненню платнику в порядку, встановленому ПКУ.

Єдиний податок, нарахований за перевищення обсягу доходу, сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (п. 295.7 ст. 295 ПКУ).

Згідно з п. 295.8 ст. 295 ПКУ у разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

У разі анулювання реєстрації платника єдиного податку за рішенням контролюючого органу податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому проведено анулювання реєстрації.

 

Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право на звірку даних

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) нагадує, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:

- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Норми встановлені 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України.

 

Як здійснюється обрання або перехід на спрощену систему оподаткування з особливим порядком оподаткування у період дії воєнного стану?

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), відповідно до яких, зокрема, тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розд. XIV ПКУ застосовуються з урахуванням особливостей, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Крім того, 05.04.2022 набрав чинності Закон України від 24 березня 2022 року № 2142-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», яким внесено зміни, зокрема, до п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Так, відповідно до п.п. 9.8 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платником з особливостями, встановленими п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву. При цьому до заяви не додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

Суб’єкт господарювання вважається платником єдиного податку третьої групи з особливостями, встановленими п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ:

з 01 квітня 2022 року – у разі подання заяви до 01 квітня 2022 року;

з наступного робочого дня після подання такої заяви – у разі подання заяви починаючи з 01 квітня 2022 року.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування з урахуванням особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, вважаються платниками єдиного податку третьої групи з дня їх державної реєстрації.

Форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.

У спеціальному полі «Ставка у відсотках до доходу» рядка 5.1.1 «Обрана ставка єдиного податку під час переходу на спрощену систему оподаткування» Заяви зазначається ставка у розмірі 2 відс. єдиного податку.

Реєстрація суб’єкта господарювання платником єдиного податку за ставкою 2 відс. доходу здійснюється шляхом внесення до Реєстру платників єдиного податку. На офіційному вебпорталі ДПС за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua реалізована можливість щодо перевірки належності суб’єкта господарювання до платників єдиного податку зі ставкою 2 відс. доходу.

 

Звільнення від ПДВ транспортних засобів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) звертає увагу, що тимчасово, до 01 січня 2026 року, звільняються від оподаткування ПДВ операції із ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України нових транспортних засобів (у тому числі вироблених в Україні), оснащених двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, що працюють виключно на стисненому природному газі метані, зрідженому природному газі метані або біогазі, що класифікуються в товарній підпозиції 8701 20, товарних позиціях 8703, 8704 згідно з УКТ ЗЕД.

Норми встановлені п 64прим. 1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Також, відповідно до п. 64 підрозділу 2 розділу XX ПКУ тимчасово, до 1 січня 2026 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції із ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), що класифікуються в товарній підпозиції 8701 20 (виключно сідельні тягачі для автомобільних напівпричепів), у товарних підкатегоріях 8703 80 10 10, 8703 80 90 10, 8704 90 00 00 згідно з УКТ ЗЕД (в тому числі вироблених в Україні).

 

Які особи подають від імені платника ПДФО декларацію про майновий стан і доходи?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) нагадує, що обов'язок щодо заповнення та подання податкової декларації від імені платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) покладається на таких осіб:

- батьків, опікуна або піклувальника – щодо доходів, отриманих малолітньою/неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною;

- спадкоємців (розпорядників майна, державних виконавців) – щодо доходів, отриманих протягом звітного податкового року платником ПДФО у, який помер;

- державного виконавця, уповноваженого здійснювати заходи щодо забезпечення майнових претензій кредиторів платника ПДФО, визначеного в установленому порядку банкрутом.

Норми передбачені п. 179.6 ст. 179 Податкового кодексу України.

 

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь