Покровська сільська рада
Нікопольський район, Дніпропетровська область
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Податкова інформує...

Дата: 01.12.2022 08:58
Кількість переглядів: 71

Понад 3,9 млрд грн плати за землю – надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини з початку року

З початку 2022 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 3,9 млрд грн плати за землю від юридичних осіб. За словами в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марини Твердохлєб, надходження збільшились у порівнянні з 2021 роком на понад 478 млн грн, або на 13,7 відсотків.

Керівник податкової служби Дніпропетровщини звернула увагу, якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати земельного податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року земельний податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право.

Якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування.

Марина Твердохлєб відзначила важливу роль, яку сьогодні для перемоги відіграє своєчасна сплата податків і зборів і подякувала сумлінним платникам за відповідальне виконання своїх обов’язків з наповнення бюджетів.

 

Відбулося засідання комітету за галузевою ознакою «Професійні послуги» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області

 Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що нещодавно, 22 листопада 2022 року, проведено чергове засідання комітету за галузевою ознакою «Професійні послуги» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – Комітет).

У засіданні прийняли участь заступник начальника ГУ ДПС Леонов Валерій, начальник управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС Манушак Осипова та представники управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС.

Валерій Леонов привітав присутніх та побажав конструктивної роботи.

У ході засідання розглядались питання щодо права громадян на податкову знижку, а також зміни, внесені до законодавства з початку поточного року стосовно застосування РРО/ПРРО.

 

Видобування залізних руд: рентні платежі від платників Дніпропетровської області наповнюють держбюджет

Протягом січня – жовтня 2022 року до держбюджету від платників рентної плати Дніпропетровської області за видобування залізних руд надійшло понад 4,4 млрд грн, що у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року на понад 1,86 млрд грн, або на 73,2 відсотки більше.

Нагадуємо, що до ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин застосовуються коригуючі коефіцієнти, що визначаються залежно від виду корисної копалини (мінеральної сировини) та умов її видобування, визначені п. 252.22 ст. 252 Податкового кодексу України.

 

Наповнення бюджетів усіх рівнів у розрізі галузей економіки за січень – жовтень 2022 року

За січень – жовтень 2022 року найбільшу частку в сплаті податків, зборів та платежів (збір) до Зведеного бюджету України складає сплата суб’єктами господарювання по таких галузях:

«Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів» – 16,2 % від загального збору до Зведеного бюджету України;

«Переробна промисловість» – 14,4 %;

«Добувна промисловість i розроблення кар’єрів» – 12,9 %;

«Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування» – 12,3 %.

Найбільше зростання сплати за 10 місяців 2022 року відносно 10 місяців 2021 року відбулось у таких галузях:

«Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування» – зростання у 2,2 раза, або +64 млрд грн;

«Постачання електроенергiї, газу, пари та кондицiйованого повiтря» – зростання у 1,4 раза, або +19,4 млрд грн;

 «Фiнансова та страхова дiяльнiсть» – зростання у 1,3 раза, або +12,8 млрд грн;

«Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів»  – зростання у 1,1 раза, або +11,7 млрд гривень.

Зменшення сплати за 10 місяців 2022 року відносно 10 місяців 2021 року відбулось у таких галузях:

«Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство»  – на 23,7%, або на 12,7 млрд грн;

«Переробна промисловість»  – зменшення на 20,7 %, або на 35,6 млрд грн;

«Транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність»  – на 15,4 %, або на 10,2 млрд гривень.

 

За спецводокористування місцеві бюджети Дніпропетровської області отримали понад 68 млн грн рентної плати

З початку 2022 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників рентної плати за спецводокористування надійшло понад 68 млн грн, що у порівнянні з 2021 роком на понад 5,3 млн грн, або на 8,6 відсотків більше.

Звертаємо увагу, що у разі виправлення показників в окремих додатках до поданої звітної податкової декларації з рентної плати (далі – Декларація) суб’єкт господарювання подає:

- до настання граничного терміну подання Декларації – звітну нову Декларацію разом з усіма додатками, в яких обчислюються податкові зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування;

- після настання граничного терміну подання Декларації – уточнюючу Декларацію разом з тими додатками, в яких виявлені помилки та у зв’язку з цим уточнюються податкові зобов’язання за відповідним видом об’єкта.

 

Сплата рентних платежів від платників Дніпропетровщини має позитивну динаміку

З початку 2022 року платники Дніпропетровщини забезпечують надходження рентної плати  до бюджетів усіх рівнів.

Так, до державного бюджету протягом січня – жовтня 2022 року надійшло рентної плати, зокрема за видобування:

-  нафти понад 47,5 млн грн, що у порівнянні з аналогічним періодом більше на понад 12,4 млн грн, або на 35,4 відсотків;

-  природного газу – понад 935,7 млн грн (сума надходжень збільшилась порівняно з 2021 роком на понад 483,3 млн грн, або на 106,8 відсотків.

Місцеві бюджети Дніпропетровської області протягом десяти місяців поточного року поповнились рентною платою, зокрема за видобування:

-  залізних руд майже 1,9 млрд грн (надходження збільшились порівняно з відповідним періодом 2021 року на понад 799,5 млн грн, або на 73,2 відсотка);

-  нафти – на понад 2,5 млн грн (надходження виросли на понад 654 тис грн, або на 35,4 відсотки);

-  природного газу на суму понад 48,4 млн грн, що у порівнянні з січнем –  жовтнем 2021 року на понад 24,6 млн грн, або на 103,5 відсотки більше минулорічного показника;

-  газового конденсату – більше ніж на 1,5 млн грн, надходження виросли у порівнянні з 2021 роком на понад 891 тис грн, або на 138 відсотків.

Дякуємо платникам за відповідальне ставлення до сплати податків і зборів!

 

Антикорупційний сервіс «Пульс» ДПС України

 Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування – Нікопольський регіон) інформує.

Сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку
(далі – Інформація).

Надати інформацію можна, здійснивши наступне:

Крок 1  Наберіть номер телефону 0800-501-007

Крок 2  Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач щоденно з 8:00 до 19:00, у п’ятницю з 8:00 до 18:00 (крім суботи та неділі) – оберіть напрямок «5»;

Крок 3  Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.

При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Крок 4  У неробочий час з 19.00 до 8.00,  у п’ятницю з 18:00 (також у суботу та неділю) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.

Також її можна надіслати на електронну пошту idd@tax.gov.ua

Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, ЄВ що надходять електронною поштою

 

До уваги платників податків, які застосовують спрощену систему з особливостями оподаткування!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє.

Законом України від 03.11.2022 № 2719-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» внесено зміни, зокрема, до підпункту 9.9 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Сільськогосподарські товаровиробники, які у 2022 році набули/підтвердили статус платника єдиного податку четвертої групи, не обмежені в праві повернутися у поточному році (починаючи з 01 грудня 2022 року) на сплату єдиного податку четвертої групи.

Так, платник податку має право самостійно (шляхом подання заяви) відмовитися від використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення. У такому разі платник податків вважається таким, що застосовує систему оподаткування, на якій він перебував до обрання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, крім випадку, якщо у заяві про відмову від використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, платник податку зазначив про перехід на сплату інших податків і зборів.

До платників податків, які відмовились від використання особливостей оподаткування, не застосовуються положення підпункту 298.8.8 пункту 298.8 статті 298 Кодексу, яким визначено обмеження щодо можливості бути повторно включеними до четвертої групи платників єдиного податку не раніше ніж через два календарні роки після переходу на застосування іншої ставки або групи єдиного податку або анулювання його попередньої реєстрації платником єдиного податку четвертої групи.

Тобто платники інших податків і зборів або єдиного податку, які обрали спрощену систему з особливостями оподаткування, з дня набрання чинності Закону мають право самостійно відмовитись від реєстрації платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки шляхом подання заяви до контролюючого органу та з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому подано таку заяву, повернутись на попередню систему оподаткування.

 

Міністерством фінансів України презентовано зміни, спрямовані на удосконалення роботи системи блокування податкових накладних

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) звертає увагу, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/635387.html повідомила.

З метою створення сприятливих умов для реєстрації податкових накладних, усунення непорозумінь між платниками податку та контролюючими органами Міністерство фінансів спільно з ДПС, представниками бізнесу та експертами у сфері оподаткування напрацьовано зміни, спрямовані на удосконалення роботи СМКОР.

Змінами передбачено:

1. Подовження операційного дня, який припадає на граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, з 0:00 до 24:00.

2. Розширення ознаки безумовної реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, зокрема, виключено з моніторингу:

– податкові накладні, в яких обсяг постачання не перевищує 5 тис. гривень;

– розрахунки коригування, в яких абсолютне значення суми коригування на зменшення/збільшення суми компенсації не перевищує 5 тис. гривень.

Водночас обсяг операцій у поточному місяці за такими податковими накладними/розрахунками коригування не перевищує 500 тис. гривень.

3. Змінено форми рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості та рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника, а саме: тепер у відповідних полях рішень зазначатиметься детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.

Надано можливість повторного подання платником інформації та копій документів на розгляд комісії регіонального рівня у разі прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Запроваджується довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості. Коди визначатимуться ДПС та будуть розміщуватися на вебпорталі ДПС.

4. Критерії ризиковості стосовно неподання декларацій з ПДВ та неподання фінзвітності застосовуватимуться з урахуванням можливості/неможливості подання такої звітності в умовах воєнного стану (пп. 69.1 п. 69 ПКУ).

5. Пом’якшення критеріїв ризиковості здійснення операцій, а саме:

– доповнення коефіцієнта націнки 1,5 у формулу визначення залишку товару, в межах якого можна реєструвати розрахунок коригування на зменшення суми податкових зобов’язань;

– не вважатиметься ризиковою операція, по якій складено розрахунок коригування по операціям з постачання електричної енергії, природного газу, теплової енергії.

5. Показники, за якими визначається позитивна податкова історія, визначено для платників податку, які перебувають на спрощеній системі оподаткування четвертої групи єдиного податку (сільськогосподарські підприємства).

6. Запроваджується разова автоматична реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування, що були зупинені у період з 14 жовтня 2022 року до дати набрання чинності запропонованих змін до постанови 1165, якщо у таких податкових накладних/розрахунках коригування зазначені операції з кодами товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що відображені у таблицях даних платника податку, по яким прийняте рішення про врахування.

Запропоновані зміни не є вичерпними та остаточними. Це перший крок, який дозволить стабілізувати ситуацію з реєстрацією податкових накладних.

Мінфін продовжує роботу по напрацюванню змін, які забезпечуватимуть проведення ефективного автоматизованого моніторингу ризикових операцій для виявлення податкових ризиків, зокрема в частині визнання платника податків таким, що відповідає критеріям ризиковості, та виключення платника податку з переліку ризикових.

При цьому першочерговим завданням є необхідність забезпечення для сумлінних платників необтяжливого проходження моніторингу, без зайвого втручання в господарську діяльність та витрачання часу та додаткових ресурсів суб’єктами  господарювання на подання податковим органам значної кількості підтверджуючих та уточнюючих документів.

 

У зв’язку із збільшенням випадків відключення електроенергії та відсутності інтернет-зв’язку ДПС повідомляє

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) звертає увагу, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/635174.html повідомила.

У зв’язку з військовою агресією рф суб’єкти господарювання, що здійснюють діяльність з реалізації пального, стикаються з проблемою складання акцизної накладної при відключенні електроенергії та відсутності інтернет-зв’язку.

З огляду на зазначене ДПС повідомляє таке.

Відповідно до підпункту 69.4 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу у разі неможливості зареєструвати акцизну накладну в Єдиному реєстрі акцизних накладних дозволяється переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами за наявності товарно-транспортної накладної, яка повинна містити всю інформацію, що має міститися у відповідній акцизній накладній, яка повинна бути зареєстрована в Єдиному реєстрі акцизних накладних, протягом строків, визначених у цьому пункті.

Підпунктом 231.1 статті 231 Податкового кодексу передбачені такі обов’язкові  реквізити акцизної накладної:

а) порядковий номер акцизної накладної з номером примірника;

б) дата складання акцизної накладної;

в) повна або скорочена назва юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник акцизного податку, – особи, яка реалізує пальне або спирт етиловий;

г) код ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) особи, яка реалізує пальне або спирт етиловий, та суб’єкта господарювання – отримувача пального або спирту етилового;

ґ) повна або скорочена назва юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи – суб’єкта господарювання – отримувача пального або спирту етилового;

д) код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД або умовний код, визначений підпунктом 230.1.3 пункту 230.1 цієї статті;

е) опис пального або спирту етилового;

є) обсяг пального в літрах, приведених до температури 15° C, або обсяг спирту етилового в декалітрах 100-відсоткового спирту, приведених до температури 20° C;

ж) уніфікований номер акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, з якого реалізовано пальне або спирт етиловий;

з) уніфікований номер акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, на який отримане пальне;

и) номер реєстрації транспортного засобу в уповноважених органах відповідної держави та тип і ємність транспортного засобу – акцизного складу пересувного, а для трубопровідного транспорту – назва трубопроводу. При зазначенні номера державної реєстрації (української, міжнародної або іноземної) транспортного засобу допускається використання літер (латиниця, кирилиця) та цифр без пропусків та розділових знаків. У разі якщо літерна частина номера збігається в написанні кирилицею та латиницею, вона зазначається латиницею, а якщо зустрічається специфічна літера кирилиці, літерна частина зазначається кирилицею;

і) ознака напряму використання та умов оподаткування пального або спирту етилового;

ї) ознака щодо реалізації пального у паливний бак транспортного засобу або в тару споживача через паливороздавальну або оливороздавальну колонку з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним;

й) ознака щодо ввезення/вивезення пального або спирту етилового на митну територію України/за межі митної території України;

к) ознака щодо реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу до іншого акцизного складу з використанням акцизного складу пересувного, у разі якщо до реалізації пального або спирту етилового такий інший акцизний склад уже відомий;

л) ознака щодо реалізації пального на умовах, визначених пунктом 229.8 статті 229 Податкового кодексу, із зазначенням реквізитів податкового векселя, суб’єктів господарювання, які здійснюють авіапаливозабезпечення згідно з чинним сертифікатом на відповідність вимогам авіаційних правил України на здійснення наземного обслуговування, або суб’єктів літакобудування, або замовників, які здійснили закупівлю для забезпечення потреб держави або територіальної громади відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», або підприємств, установ та організацій системи державного резерву;

м) адреса місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб’єкт господарювання – не платник податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки;

н) ознака для зведених акцизних накладних;

о) ознака щодо реалізації пального у паливний бак транспортного засобу платника податку через паливороздавальну або оливороздавальну колонку з акцизного складу, який не є місцем роздрібної торгівлі пальним;

п) ознака щодо реалізації пального з акцизного складу пересувного у паливний бак транспортного засобу, обладнання або пристрою.

З урахуванням наведеного, у разі неможливості зареєструвати акцизну накладну в Єдиному реєстрі акцизних накладних дозволяється переміщення пального транспортними засобами за наявності товарно-транспортної накладної на реалізацію пального, в якій мають бути вказані наведені вище обов’язкові реквізити акцизної накладної.

 

Особливості оподаткування податком на прибуток платників, які тимчасово перейшли на сплату єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що платники податку на прибуток підприємств (у тому числі платники податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний період, не перевищує 40 мільйонів гривень), які прийняли рішення про перехід на спрощену систему оподаткування платником з особливостями, встановленими п. 9 підрозділу 8 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ), або відмовилися від використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозділу 8 розділу XX ПКУ, подають податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за той період (періоди) протягом календарного року, в якому (яких) платник був платником податку на прибуток підприємств.

Норми передбачені п. п. 9.11 п. 9 підрозділу 8 розділу XX ПКУ.

Підпунктом 9.12 п. 9 підрозділу 8 розділу XX ПКУ передбачено, що оподаткування податком на прибуток підприємств платників податку, які тимчасово перейшли на сплату єдиного податку третьої групи відповідно до п. 9 підрозділу 8 розділу XX ПКУ, здійснюється з урахуванням таких особливостей.

Надміру сплачена сума грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що існує на дату переходу на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки, може бути зарахована у погашення грошових зобов’язань з цього податку, що виникатимуть після відновлення сплати податку на прибуток підприємств.

Авансові внески з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів, що залишилися неврахованими у зменшення нарахованої суми податкового зобов’язання з цього податку на дату переходу на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки, можуть бути враховані у зменшення такої суми після відновлення сплати податку на прибуток підприємств.

Від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, що існувало на дату переходу на сплату єдиного податку, може бути зараховане у зменшення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, що виникатиме після відновлення сплати цього податку, у порядку, визначеному п. 140.4 ст. 140 ПКУ.

Проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного п. 140.2 ст. 140 ПКУ, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, що залишилися не врахованими у зменшення фінансового результату до оподаткування на дату переходу на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки, зменшують фінансовий результат до оподаткування з урахуванням обмежень, встановлених п. 140.2 ст. 140 ПКУ, після відновлення сплати податку на прибуток підприємств.

Платник, який протягом календарного року перейшов на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки, у разі відновлення ним у цьому ж році сплати податку на прибуток підприємств складає та подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств наростаючим підсумком з початку такого календарного року. При цьому результати діяльності за періоди перебування на сплаті єдиного податку за ставкою 2 відсотки не враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, зазначеного у п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, з урахуванням положень підрозділу 4  розділу ХХ ПКУ для платників податку на прибуток, які перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну.

Обсяг річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) платника податку на прибуток підприємств для цілей застосування п. п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 та п. 137.5 ст. 137 ПКУ обчислюється за весь звітний рік, у тому числі з урахуванням доходів, отриманих за періоди такого року, в яких такий платник податку перебував на сплаті єдиного податку за ставкою 2 відсотки.

 

Поворотна фінансова допомога надається фізособі юрособою – нерезидентом на термін більше одного року: чи є дохід?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Норми передбачені п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником ПДФО іншим особам, яка повертається йому або основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником ПДФО (п.п. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Правовою основою для отримання поворотної фінансової допомоги є договір позики. Відносини за договором позики регулюються відповідно до ст.ст. 1046 – 1053 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами і доповненнями (далі – ЦКУ).

Зокрема, згідно із ст. 1046 ЦКУ за договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) у власність гроші або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути таку саму суму грошей або таку саму кількість речей того самого роду та якості.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО не включаються такі доходи як основна сума депозиту (вкладу), внесеного платником ПДФО до банку чи небанківської фінансової установи, яка повертається йому, а також основна сума кредиту, що отримується платником ПДФО (протягом строку дії договору), у тому числі фінансового кредиту, забезпеченого заставою, на визначений строк та під проценти, а також доходи, отримані внаслідок індексації депозиту (вкладу) в гривні (прив’язка курсу національної валюти до курсу іноземних валют відповідно до умов договору) (п.п. 165.1.29 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Тобто, сума коштів, надана юридичною особою - нерезидентом фізичній особі за договором позики, яку фізична особа (позичальник) повинна повернути позикодавцеві у визначений договором термін, не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб і не відображається у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.

При цьому, якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи та відображається у річній податковій декларації про майновий стан і доходи

 

До уваги платників рентної плати за спеціальне використання води!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що у разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата за спеціальне використання води (далі – рентна плата) обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів та обчислюється за кожним джерелом водопостачання окремо.

Норми передбачені підпунктів 255.11.13, 255.11.14 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

За понадлімітне використання води рентна плата обчислюється за кожним джерелом водопостачання окремо згідно з установленими ставками рентної плати та коефіцієнтами (п.п. 255.11.14 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

За відсутності у водокористувача дозволу на спеціальне водокористування із встановленими у ньому лімітами використання води рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання (п.п. 255.11.15 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Згідно зі ст. 4 Закону України від 06 вересня 2005 року № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» із змінами та доповненнями однією з основних вимог до дозвільної системи у сфері господарської діяльності є, зокрема, строк дії документа дозвільного характеру або необмеженість строку дії такого документа.

Форма Податкової декларації з рентної плати (далі – декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2022 № 79).

Невід’ємною частиною декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. Зокрема, розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води здійснюється у Додатку 5 до декларації (далі – Додаток 5).

У декларації та Додатках 5 до неї заповнюються усі рядки усіх розділів з урахуванням приміток. При цьому у разі подання декларації та додатків до неї на паперових носіях за відсутності значення рядок прокреслюється, а у разі подання засобами електронного зв’язку – не заповнюється. Вартісні показники розрахунку зазначаються у гривнях з копійками.

У разі отримання або зміни протягом кварталу (року) річного ліміту використання води у Додатку 5 до декларації, зокрема, зазначається:

► у рядку 7 – встановлений річний ліміт використання води відповідно до нового (діючого) дозволу у метрах кубічних;

► у рядку 8.1 – об’єкт оподаткування з початку року:

● первинними водокористувачами зазначається обсяг використаної води в межах установленого річного ліміту згідно з отриманим дозвільним документом, який враховується при визначенні податкового зобов’язання з початку року, у метрах кубічних;

► у рядку 8.2 – понад установлений річний ліміт:

● первинними водокористувачами зазначається обсяг використаної понад установлений річний ліміт води згідно з отриманим дозвільним документом, який враховується при визначенні податкового зобов’язання з початку року, у метрах кубічних.

Слід зазначити, що у разі отримання дозволу водокористувачем, який у минулих податкових періодах поточного року здійснював використання води без дозволу, податкові зобов’язання, обчислені як за понадлімітне використання води, не переглядаються.

 

Дотримання роботодавцями трудового законодавства

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що питання легалізації  найманої праці, в умовах воєнного стану, не втрачає своєї актуальності.

Роботодавці, які ігнорують гарантований рівень мінімальної заробітної плати, бажаючи уникнути зайвих, на їхню думку, витрат, та видають працівникам зарплату у «конвертах», порушують законодавство, права і соціальні гарантії робітників. З іншого боку, погодившись на одержання зарплати у «конвертах», громадяни України свідомо позбавляють себе соціального захисту.

Кожен роботодавець – фізична чи юридична особа мають дотримуватись норм трудового законодавства та пам’ятати, що  у відносинах працівник – роботодавець завжди укладається трудовий договір. Цивільно-правова угода про надання послуг укладається в разі співпраці з незалежним підрядником або особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, тобто займається підприємництвом, бізнесом

 

Особливості нарахування «умовних» податкових зобов’язань з ПДВ після відмови застосування спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотка

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє.

Після завершення застосування платником спрощеної системи оподаткування відповідно до пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при відновленні правил нарахування та сплати ПДВ платник ПДВ у податковій звітності за перший звітний період відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ повинен нарахувати податкові зобов’язання на вартість товарів, послуг, необоротних активів використаних (поставлених, реалізованих) в не оподатковуваних операціях (реалізованих в період дії воєнного, надзвичайного стану), суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту на дату переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотка:

-         за товарами/послугами – виходячи з вартості придбання таких товарів, послуг;

-    по необоротних активах, які фактично використані (поставлені, реалізовані) в період перебування такого платника на спрощеній системі оподаткування за ставкою 2 відсотка доходу - виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції.

Такі операції повинні бути відображені у відповідних рядках рядка 4 «Нараховано податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 ПКУ за операціями, що оподатковуються» податкової декларації з ПДВ.

Відповідно, платник зобов’язаний забезпечити складання не пізніше останнього дня першого звітного періоду після завершення дії воєнного, надзвичайного станів і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних  зведену податкову накладну за такими товарами/послугами, необоротними активами.

 

ФОП – «загальносистемник» придбав малоцінні необоротні матеріальні активи: чи є витрати?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначений ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 177.2 ст. 177 ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

До переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат (п.п. 177.4.1 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).

Відповідно до  п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ основні засоби – це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Термін «малоцінні необоротні матеріальні активи» визначено Національним положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 зі змінами та доповненнями та відноситься до бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої ст. 2 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІY «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вести бухгалтерський облік зобов’язуються лише юридичні особи. Ведення бухгалтерського обліку фізичними особами – підприємцями не передбачено.

Тобто, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування має право віднести до витрат звітного року, безпосередньо пов’язані з отриманням товарів (робіт, послуг) придбані малоцінні необоротні матеріальні активи (канцелярське приладдя та інше).

 

Порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання резидентом консультаційних послуг

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.

Норми встановлені п. п. «б» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Місцем постачання послуг, визначених у п. п. «в» п. 186.3 ст. 186 ПКУ, а саме консультаційних, інжинірингових, інженерних, юридичних (у тому числі адвокатських), бухгалтерських, аудиторських, актуарних, а також послуг з розроблення та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.

Тобто, операція з постачання платником ПДВ резиденту послуг, визначених у п. п. «в» п. 186.3 ст. 186 ПКУ, а саме консультаційних, інжинірингових, інженерних, юридичних (у тому числі адвокатських), бухгалтерських, аудиторських, актуарних, а також послуг з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем, є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки місцем постачання таких послуг вважається місце постачання їх на митній території України та отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання на митній території України.

Операція з постачання платником ПДВ нерезиденту послуг, визначених у п. п. «в» п.186.3 ст.186 ПКУ, не є об’єктом оподаткування ПДВ, так як місцем постачання таких послуг вважається місце постачання їх за межами митної території України.

 

Особливості оподаткування податком на прибуток підприємств страхової діяльності юросіб – резидентів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що відповідно до п. 136.2 ст. 136 Податкового кодексу (далі – ПКУ) під час провадження страхової діяльності юридичних осіб – резидентів одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 ст. 136 ПКУ, ставки податку на дохід встановлюються у таких розмірах:

► 3 відсотків за договорами страхування від об’єкта оподаткування, що визначається у п.п. 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 ПКУ (п.п. 136.2.1 п. 136.2 ст. 136 ПКУ);

► 0 відсотків за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії, та визначених підпунктами 14.1.52, 14.1.52 прим. 1, 14.1.52 прим. 2 і 14.1.116 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (п.п. 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ).

Згідно з п. 137.2 ст. 137 ПКУ податок, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які провадять страхову діяльність, визначається в порядку, передбаченому п. 141.1 ст. 141 ПКУ.

Зокрема, п.п. 141.1.1 п. 141.1 ст. 141 ПКУ встановлено, що страховики сплачують податок на прибуток за ставкою, визначеною відповідно до п. 136.1 ст. 136 ПКУ, та податок на дохід за ставкою, визначеною відповідно до підпунктів 136.2.1 та 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ.

Нарахований страховиком податок на дохід за ставкою, визначеною в п. п. 136.2.1 п. 136.2 ст. 136 ПКУ, є різницею, яка зменшує фінансовий результат до оподаткування такого страховика.

Підпунктом 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 ПКУ визначено, що об’єкт оподаткування страховика, до якого застосовується ставка, визначена відповідно до підпунктів 136.2.1 та 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ, розраховується як сума страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих за договорами страхування і співстрахування. При цьому страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами співстрахування включаються до складу об’єкта оподаткування страховика тільки в розмірі його частки страхової премії, передбаченої договором співстрахування.

Страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами перестрахування до об’єкта оподаткування, до якого застосовується ставка, визначена відповідно до підпунктів 136.2.1 і 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ, не включаються.

Підпунктом 141.1.3 п. 141.1 ст. 141 ПКУ встановлено, що фінансовий результат до оподаткування страховика збільшується:

► на позитивну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та/або міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами (технічними, математичними, належних виплат страхових сум та іншими, формування яких передбачено законодавством у сфері страхування, крім тих, що не впливають на формування фінансового результату до оподаткування страховика) (за вирахуванням частки участі перестраховика в страхових резервах) та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (за вирахуванням частки участі перестраховика в страхових резервах);

► на позитивну різницю між сумою будь-яких виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам за надані послуги щодо укладання (пролонгації) договорів страхування та сумою нормативу витрат на виплати страховим посередникам, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Фінансовий результат до оподаткування страховика зменшується:

► на від’ємну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та/або міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами (технічними, математичними, належних виплат страхових сум та іншими, формування яких передбачено законодавством у сфері страхування, крім тих, які не впливають на формування фінансового результату до оподаткування страховика) (за вирахуванням частки участі перестраховика в страхових резервах) та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (за вирахуванням частки участі перестраховика в страхових резервах) (п.п. 141.1.4 п. 141.1 ст. 141 ПКУ).

Нормами п.п. 141.1.5 п. 141.1 ст. 141 ПКУ передбачено, що коригування фінансового результату до оподаткування у зв’язку із створенням та використанням страховиками інших резервів (забезпечень), ніж зазначені у п. 141.1 ст. 141 ПКУ, здійснюється у порядку, встановленому п. 139.1 ст. 139 ПКУ.

 

Чи є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти незавершеного будівництва?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.

Норми передбачені п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).

Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав), що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

При цьому відповідно до частини першої ст. 182 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються Законом України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1952).

Пунктом 1 частини першої ст. 2 Закону № 1952 встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі – державна реєстрація прав) – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав.

Слід зазначити, що згідно з частиною другою ст. 331 ЦКУ право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

При цьому до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності така особа може укласти договір щодо об’єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону (ч. третя ст. 331 ЦКУ).

Враховуючи викладене вище, об’єкти незавершеного будівництва не визначені ПКУ як об’єкти оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

 

Для обліку роботи ПРРО суб’єкт господарювання передає до контролюючих органів електронні документи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що суб’єкти господарювання, які використовують програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО), повинні передавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків та іншу інформацію, необхідну для обліку роботи програмних реєстраторів розрахункових операцій фіскальним сервером контролюючого органу, яка створюється засобами таких програмних реєстраторів розрахункових операцій.

ПРРО та фіскальний сервер контролюючого органу повинні забезпечувати можливість одержання в автоматичному режимі даних про електронні розрахункові документи від фіскального сервера контролюючого органу, необхідних для формування засобами ПРРО та передачі до фіскального сервера контролюючого органу фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків за відповідний період.

Норми встановлені п. 7 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року    № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.

 

Електронне адміністрування реалізації пального та спирту етилового

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що відповідно до п. 232.1 ст. 232 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) повідомляю, що у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового в розрізі платників податку – розпорядників акцизних складів/акцизних складів пересувних та акцизних складів/акцизних складів пересувних за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та умовним кодом ведеться окремо облік обсягів пального або спирту етилового, що:

► оподатковуються акцизним податком, у тому числі окремо за кожною відмінною ставкою податку;

► оподатковуються на умовах, встановлених ст. 229 ПКУ;

► не підлягають оподаткуванню;

► звільняються від оподаткування.

Обсяги ввезеного на митну територію України пального або спирту етилового обліковуються в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового в такій послідовності:

1) зараховуються автоматично на підставі оформлених належним чином митних декларацій у розрізі платників податку та умов оподаткування пального або спирту етилового за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД;

2) розподіляються між акцизними складами пересувними, що використовуються під час такого ввезення, або акцизними складами, які є ліцензійними митними складами, на яких здійснюється митне оформлення, на підставі акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених платником податку – розпорядником таких акцизних складів пересувних/акцизних складів.

Ведення обліку обсягів пального або спирту етилового у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, розміщує на своєму офіційному веб-сайті відомості щодо зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового акцизних складів з уніфікованими номерами та адресами їх місцезнаходження.

Одиницею обліку обсягів пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового є літри, приведені до температури 15° C, – для  пального та декалітри 100-відсоткового спирту, приведені до температури       20  C, – для  спирту етилового. При цьому відпущені літри в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, для цілей цього розділу вважаються як літри, приведені до температури 15° C. Такі одиниці обліку для пального та спирту етилового повинні використовуватися в первинних бухгалтерських документах, акцизних накладних/розрахунках коригування до акцизних накладних, декларації з акцизного податку.

Система електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового забезпечує автоматичний облік у розрізі платників податку – розпорядників акцизних складів/акцизних складів пересувних за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД:

► обсягів пального або спирту етилового в розрізі акцизних складів/акцизних складів пересувних, що містяться у виданих та отриманих акцизних накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

► обсягів пального або спирту етилового, виробленого на митній території України або ввезеного на митну територію України, з яких сплачено акцизний податок, які оподатковуються на умовах, встановлених ст. 229 ПКУ, не підлягають оподаткуванню або звільняються від оподаткування в розрізі акцизних складів/акцизних складів пересувних;

► обсягів пального або спирту етилового, на які платники податку зареєстрували заявки на поповнення обсягів залишку пального або спирту етилового за рахунок коштів, сплачених до бюджету, в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового в розрізі акцизних складів/акцизних складів пересувних;

► сум сплаченого акцизного податку, за рахунок яких платники податку можуть зареєструвати заявки на поповнення обсягів залишку пального та спирту етилового;

► обсягів залишків пального або спирту етилового в розрізі акцизних складів/акцизних складів пересувних, на які платники податку мають право зареєструвати акцизні накладні та розрахунки коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Система електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового працює постійно (24 години щоденно), крім часу, необхідного для її технічного обслуговування.

Технічне обслуговування системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового проводиться у часові проміжки з незначною кількістю звернень до неї платників акцизного податку.

Інформація про запланований час технічного обслуговування cистеми електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше ніж за 24 години до початку проведення технічного обслуговування.

Порядок електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового та реєстрації платників податків – розпорядників акцизних складів/акцизних складів пересувних, акцизних складів/акцизних складів пересувних у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового встановлюється Кабінетом Міністрів України.

 

До уваги платників ПДВ!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату ПДВ.

Для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається податкова накладна, складена платником за такими операціями та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові зобов’язання за якою включені до податкової декларації відповідного звітного періоду.

Норми передбачені п. 201.12 ст. 201 ПКУ.

Для фізичних осіб, не зареєстрованих як суб'єкти господарювання, що ввозять товари (предмети) на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню згідно із законодавством, оформлення митної декларації прирівнюється до подання податкової накладної (п. 201.13 ст. 201 ПКУ).

Платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом (п. 201.14 ст. 201 ПКУ).

Пунктом 201.15 ст. 201 ПКУ зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ.

 

Оподаткування ПДФО виграшів та призів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що згідно з п. п. 170.6.1. п. 170.6 ст. 170 Податкового кодексу України (ПКУ) податковим агентом платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) під час нарахування (виплати, надання) на його користь доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора, призів та виграшів у грошовій формі, одержаних за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях, у тому числі у більярдному спорті, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).

Податковим агентом – оператором лотереї у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.

Податкові агенти – оператори лотереї у податковому розрахунку, подання якого передбачено підпунктом «б» пункту 176.2 статті 176 ПКУ, відображають загальну суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді виграшів (призів) та загальну суму утриманого з них податку. При цьому у податковому розрахунку не зазначається інформація про суми окремого виграшу, суми нарахованого на нього податку, а також відомості про фізичну особу - платника податку, яка одержала дохід у вигляді виграшу (призу).

Норми визначені п. п. 170.6.2 п. 170.6 ст. 170 ПКУ.

 

До яких доходів не застосовується податкова соціальна пільга?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що податкова соціальна пільга не може бути застосована до:

► доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;

► заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;

► доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Податкова соціальна пільга до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, зазначених у п. п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), але з поданням підтвердних документів для встановлення розміру пільги.

Норми встановлені п. п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ.

Нормами п. п. 169.2.4 п. 169.2 ст. 169 ПКУ передбачено, якщо платник ПДФО порушує норми п. 169.1 ст. 169 ПКУ, внаслідок чого, зокрема, податкова соціальна пільга застосовується також під час отримання інших доходів протягом будь-якого звітного податкового місяця або за кількома місцями отримання доходів, такий платник податку втрачає право на отримання податкової соціальної пільги за всіма місцями отримання доходу починаючи з місяця, в якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем, в якому право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється.

Платник ПДФО може відновити право на застосування податкової соціальної пільги, якщо він подасть заяву про відмову від такої пільги всім роботодавцям із зазначенням місяця, коли відбулося таке порушення, на підставі чого кожний роботодавець нараховує і утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100 відсотків суми цієї недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику податку, а у разі, коли сума виплати недостатня, - за рахунок наступних виплат. Якщо сума недоплати та/або штрафу не були утримані податковим агентом за рахунок доходу платника податку, то такі суми включаються до річної податкової декларації такого платника ПДФО. При цьому право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, встановлює також порядок інформування роботодавців платника податку про наявність порушень ним норм п. п. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 ПКУ, виявлених на підставі даних податкової звітності чи документальних перевірок, а також порядок інформування роботодавця про позбавлення платника ПДФО або про відновлення його права на податкову соціальну пільгу.

 

Порядок проведення фактичної перевірки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Норми визначені п. 80.1 ст. 80 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 80.2 ст. 80 ПКУ встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

► у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів (п.п. 80.2.1 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);

► у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (п. п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);

► письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування (п. п. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);

► неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (п. п. 80.2.4 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);

► у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального (п. п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);

► у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у п. п.75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ (п.п. 80.2.6 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);

► у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПКУ).

Пунктом 80.3 ст. 80 ПКУ передбачено, що фактична перевірка, що здійснюється за наявності підстави, визначеної у пункті 80.2.6, може бути проведена для контролю щодо припинення порушення законодавства з питань, визначених у п. п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ, одноразово протягом 12 місяців з дати складання акта за результатами попередньої перевірки.

Відповідно до п. 80.4 ст. 80 ПКУ перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі п п. 20.1.10 п. 20.1 ст. 20 ПКУ може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із ст. 81 ПКУ (п. 80.5 ст. 80 ПКУ).

Згідно з п. 80.6 ст. 80 ПКУ під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з'ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з'ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).

Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції (п. 80.7 ст. 80 ПКУ).

Під час проведення перевірки посадовими особами, які здійснюють таку перевірку, може проводитися хронометраж господарських операцій. За результатами хронометражу складається довідка, яка підписується посадовими особами контролюючого органу та посадовими особами суб'єкта господарювання або його представника та/або особами, що фактично здійснюють господарські операції (п. 80.8 ст. 80 ПКУ).

Строки проведення фактичної перевірки встановлені ст. 82 ПКУ (п. 80.9 ст. 80 ПКУ).

Нормами п. 80.10 ст. 80 ПКУ передбачено, що порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено ст. 86 ПКУ.

 

Підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби: правила для платника

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що  тимчасово, до 31 грудня 2029 року включно:

- протягом трьох звітних місяців поспіль, що передують місяцю, в якому підвищуються ставки акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, середньомісячний обсяг продажу марок акцизного податку підприємству-виробнику та/або імпортеру тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну продавцем марок акцизного податку не може перевищувати 115 відсотків середньомісячного обсягу реалізації на митній території України тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну таким підприємством-виробником та/або імпортером за попередні дев’ять календарних місяців;

- протягом трьох звітних місяців поспіль, що передують місяцю, в якому підвищуються ставки акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, з обсягів реалізації на внутрішньому ринку тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну виробниками та/або ввезення на митну територію України імпортерами, що перевищує 115 відсотків середньомісячного обсягу реалізації на внутрішньому ринку такої продукції або її ввезення таким підприємством-виробником та/або імпортером за попередні дев’ять місяців, що передують трьом звітним місяцям поспіль, що передують місяцю, в якому підвищуються ставки акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, акцизний податок сплачується із застосуванням коефіцієнта 1,5.

Норми встановлені п. 16 підрозділу 5 розділу XX Податкового кодексу України.

 

Чи сплачують у період дії воєнного стану в Україні єдиний внесок за себе члени фермерського господарства?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що відповідно до частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є, зокрема:

- члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах (п. 5 прим. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464).

Згідно з абзацом першим п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у п. 5 прим. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, – на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац другий п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).

Згідно з абзацом першим п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені, зокрема у п. 5 прим. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому положення абзацу другого п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовується.

При цьому такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався (абзац другий п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

 

Деякі особливості одноразового (спеціального) добровільного декларування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що відомості, які містяться у відповідних одноразових (спеціальних) добровільних деклараціях та доданих до них документах, подані згідно з підрозділом 9 прим. 4 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), є конфіденційною інформацією та не підлягають розголошенню центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його посадовими особами без письмової згоди декларанта, крім випадків, коли це прямо передбачено законами або рішенням суду.

За розголошення такої інформації, у тому числі внаслідок службової недбалості або допуску до інформації інших осіб, які не мають такого права, а також незаконне використання таких відомостей посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, притягаються до цивільної, адміністративної, кримінальної та іншої відповідальності згідно із законом.

Норми передбачені п. 17 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ.

Пунктом 18 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ визначено, що реалізація положень, передбачених підрозділом 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ, не є підставою для повного або часткового невиконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та недотримання вимог законодавства у сфері реалізації і моніторингу ефективності персональних, спеціальних, економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).

 

Що є базою оподаткування по податку на прибуток резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що базою оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах є грошове вираження об’єкта оподаткування, розрахованого за правилами, визначеними п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та п.п. 141.9 прим. 1. 3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ.

У разі здійснення операцій, які є об’єктом оподаткування, у формі, відмінній від грошової, базою оподаткування є вартість такої операції, визначена на рівні не нижче звичайної ціни.

Норми передбачені п. 135.2 ст. 135 ПКУ.

Така база оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах визначається виходячи з вартості операції без зменшення на суму утриманого податку на доходи нерезидента.

При цьому, порядок визначення бази оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах встановлено підпунктами 135.2.1.1 – 135.2.1.17 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ, а у разі здійснення контрольованих операцій, умови яких не відповідають принципу «витягнутої руки», – п.п. 141.9 прим. 1. 3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ.

 

Помилка в даті складання розрахунку коригування, зареєстрованого в ЄРПН:чи можливо відкоригувати податкові зобов’язання з ПДВ?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

Реквізити податкової накладної, зазначені у п. 201.1 ст. 201 ПКУ є обов’язковими реквізитами, до яких, зокрема, належить порядковий номер податкової накладної та дата складання податкової накладної.

Пунктом 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1307), передбачено, що у першій частині порядкового номера податкової накладної зазначається цифровий номер, який відповідає послідовному номеру складеної платником податкової накладної протягом певного періоду.

При цьому порушення послідовності присвоєння номерів податкових накладних протягом певного періоду (доби) не є порушенням порядку заповнення податкової накладної. У разі, якщо платник ПДВ протягом однієї доби склав дві або більше податкових накладних з однаковим номером, друга та наступні податкові накладні з таким номером не можуть бути зареєстровані в ЄРПН.

Відповідно до п. 21 Порядку № 1307 не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком № 1307.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. При цьому платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Отже розрахунок коригування складений з помилкою у даті його складання не може відповідати первинним документам на підставі яких платник формує показники податкової звітності, та заважає ідентифікувати період здійснення операції.

Враховуючи зазначене, постачальник (продавець) не може зменшити податкові зобов’язання на підставі розрахунку коригування зареєстрованого в ЄРПН, в якому допущено помилку в даті складання.

Помилка у порядковому номері розрахунку коригування, за умови реєстрації такого розрахунку в ЄРПН, не є єдиною підставою для відмови у зменшенні податкових зобов’язань.

 

У разі зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН контролюючий орган надсилає платнику ПДВ квитанцію про таке зупинення

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику ПДВ квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Норми визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

 

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що відповідно до п. 39 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, до 1 січня 2023 року платник податку на прибуток підприємств:

1) зменшує фінансовий результат до оподаткування:

- на суму доходів, визнаних ним відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності внаслідок списання йому податкового боргу, анулювання (прощення) та/або розстрочення (відстрочення) його зобов’язань відповідно до положень п. 37 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, а також внаслідок анулювання (прощення) його зобов’язань відповідно до закону щодо фінансової реструктуризації;

- на суму доходів, визнаних ним відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності у зв’язку з розформуванням резервів внаслідок реструктуризації ним зобов’язань відповідно до плану реструктуризації, підписаного згідно із законом щодо фінансової реструктуризації, або плану санації, затвердженого згідно із законодавством, що регулює відносини з питань відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації, якщо оподаткування таких резервів регулюється нормами п. 139.3 ст. 139 ПКУ;

2) збільшує фінансовий результат до оподаткування:

- на одну третю частину суми доходів, визнаних у зв’язку із зменшенням (розформуванням) резервів, на яку зменшувався його фінансовий результат до оподаткування згідно з п .п. 1 п. 39 підрозділу 4 розділу XX ПКУ, в кожному з трьох років, наступних за роком, у якому було підписано план реструктуризації згідно із законом щодо фінансової реструктуризації або затверджено план санації згідно із законодавством, що регулює відносини з питань відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації;

3) не змінює фінансового результату до оподаткування:

- на суму використаного резерву внаслідок анулювання (прощення) зобов’язання на умовах плану реструктуризації, підписаного згідно із законом щодо фінансової реструктуризації, або плану санації, затвердженого згідно із законодавством, що регулює відносини з питань відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації;

- на суму доходів та витрат, не зазначених у підпунктах 1 і 2 п. 39 підрозділу 4 розділу XX ПКУ, що визнаються відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності внаслідок реструктуризації зобов’язань на умовах плану реструктуризації, підписаного згідно із законом щодо фінансової реструктуризації, або плану санації, затвердженого згідно із законодавством, що регулює відносини з питань відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації.

 

Виправлення юрособою самостійно виявленої помилки в заяві за ф. № 1-ОПП

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що відповідно до п. 66.4 ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків – юридичні особи та їх відокремлені підрозділи зобов’язані подати контролюючому органу відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом подання заяви (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів) за формою № 1-ОПП (далі – заява за ф. № 1-ОПП) з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку».

Взяття на облік за основним місцем обліку (внесення змін до облікових даних) платників податків – юридичних осіб та відокремлених підрозділів юридичних осіб, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), здійснюється на підставі заяви за ф. № 1-ОПП (п. 64.2 ст. 64, п.п. 66.1.3 п. 66.1 ст. 66 ПКУ).

Юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, відомості щодо яких містяться в ЄДР подають заяву за ф. № 1-ОПП до контролюючого органу за основним місцем обліку тільки в разі призначення або зміни головного бухгалтера (з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку»).

Юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до ЄДР, подають заяву за ф. № 1-ОПП при взятті на облік в контролюючому органу, зміні облікових даних платника та у разі призначення (зміни) головного бухгалтера.

У разі виявлення помилки у попередньо поданій заяві за ф. № 1-ОПП щодо відомостей про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського обліку, платник податків повинен подати заяву за ф. № 1-ОПП з оновленою (виправленою) інформацією щодо такої особи та проставити позначку «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку».

При цьому, заповнюються розділи 1, 2, 4 та 10 заяви за ф. № 1-ОПП та інформація про засновників не подається (примітка до заяви за ф. № 1-ОПП).

При виявленні помилки (крім помилки щодо відомостей про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського обліку) у попередньо поданій заяві за ф. № 1-ОПП платником податків, для якого законом установлені особливості його державної реєстрації та які не включаються до ЄДР, необхідно подати до контролюючого органу за основним місцем обліку оновлену (виправлену) заяву за ф. № 1-ОПП з позначкою «Зміни» та уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. При цьому, платником податків заповнюються всі розділи заяви за ф. № 1-ОПП.

Заява за ф. № 1-ОПП може бути подана як в паперовій так і в електронній формі.

Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється відповідно до Податкового кодексу України та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами.

 

Як обчислюються суми екологічного податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти.

Норми передбачені п.п. 240.1.2 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська міська державні адміністрації до 01 грудня року, що передує звітному, подають до контролюючих органів переліки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб – підприємців, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів, а також направляють інформацію про внесення змін до переліку до 30 числа місяця, що настає за кварталом, у якому такі зміни відбулися (п. 250.3 ст. 250 ПКУ).

Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком, зокрема є обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти (п.п. 242.1.2 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).

Суми екологічного податку, який справляється за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, обчислюються платниками самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів скидів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів за формулою наведеною у п. 249.5 ст. 249 ПКУ.

Статтею 245 ПКУ встановлені ставки податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти.

Крім того, абзацом дев’ятим п. 4 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ передбачено, що Кабінет Міністрів України щорічно до 01 червня у разі необхідності вносить до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, зокрема з екологічного податку.

Слід зазначити, що контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників, зокрема центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів скидів (п. 250.12 ст. 250 ПКУ).

 

Порядок врахування у реєстраційній сумі сум ПДВ за податковими накладними, які несвоєчасно зареєстровані в ЄРПН

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що відповідно до п. 200 прим.1. 3 ст. 200 прим.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) показник SПеревищ є складовою формули, за якою обраховується сума ПДВ, на яку платник ПДВ має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкові накладні та/або розрахунки коригування (далі – реєстраційна сума).

SПеревищ – загальна сума перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою ПДВ, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, яка визначається як різниця між:

- сумами податкових зобов’язань за операціями з постачання товарів (послуг) та отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, та їх подальшого коригування згідно із ст. 192 ПКУ, задекларованими платником у податкових деклараціях з ПДВ з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них,

- та сумами ПДВ, зазначеними платником ПДВ в податкових накладних, що складені за такими операціями (в тому числі податкових накладних, які не видаються отримувачу, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України), та розрахунках коригування до них, зареєстрованих у ЄРПН.

Показник SПеревищ розраховується Державною податковою службою автоматично після прийняття звітності від платника ПДВ, та при обрахунку позитивного значення вказаного показника на таке значення зменшується реєстраційна сума такого платника.

Отже, якщо платник ПДВ своєчасно не зареєстрував в ЄРПН податкові накладні та відповідно не зменшив реєстраційну суму на суму ПДВ, зазначену в таких податкових накладних, то після подання звітності з ПДВ за відповідний звітний період, в якій задекларовано податкові зобов’язання з ПДВ, що визначені у податкових накладних, які не зареєстровані в ЄРПН, реєстраційна сума платника зменшується на суму ПДВ, зазначену у податкових накладних, своєчасно не зареєстрованих в ЄРПН.

Після реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН в системі електронного адміністрування ПДВ автоматично відбувається перерахунок показника SПеревищ за звітний період, в якому було складено таку податкову накладну, та розрахункової суми (SНакл) з урахуванням сум ПДВ, зазначених у таких податкових накладних.

 

Щодо офіційного працевлаштування працівників

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) звертає увагу роботодавців та найманих працівників на необхідності офіційного оформлення трудових відносин та наголошує на ризиках  неоформлених офіційно працівників втратити право на соціальні виплати, перш за все це право на  пенсійне забезпечення, виплати по лікарняних листах, виплата допомоги у зв’язку з втратою роботи, та інші.

Порушення вимог законодавства про працю мають негативні наслідки для  роботодавців, оскільки  загрожують суттєвими фінансовими санкціями.

Кожен громадянин нашої країни має усвідомлювати, що офіційні трудові відносини гарантують захищене майбутнє, а офіційна заробітна плата забезпечує наповнення бюджетів та фондів соціального захисту громадян, сприяє формуванню бюджетів громад, на території яких вони здійснюють свою діяльність.

 

Закон № 2136: розірвання трудового договору з ініціативи працівника

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, 24 березня 2022 року набрав чинності Закон України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Цей Закон діє протягом воєнного стану та втрачає чинність з моменту припинення та скасування воєнного стану.

Цим законом визначаються особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, на період дії воєнного стану.

На період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю в частині відносин, врегульованих цим законом.

У зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури).

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь