Податкова інформує...

Дата: 07.12.2022 15:06

Кількість переглядів: 178

Відбувся візит очільниці податкової служби Дніпропетровщини до Правобережної, Шевченківської та Соборної ДПІ

В. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Твердохлєб Марина продовжує робочі візити до державних податкових інспекцій (далі – ДПІ) у регіоні.

Днями керівництвом податкової служби Дніпропетровщини проведено виїзні наради з колегами м. Дніпра у Правобережній, Шевченківській та Соборній ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС). У центрі уваги - особливості роботи органів ДПС в умовах воєнного стану.

У робочих зустрічах прийняли участь заступник начальника ГУ ДПС Леонов Валерій; керівники управлінь ГУ ДПС: з питань запобігання та виявлення корупції Киричко Євгеній; організації роботи Мироненко Віталій; інформаційної взаємодії Осипова Манушак; податкових сервісів Свірська Алла.

До заходу також долучились начальники вищезгаданих ДПІ. Під час виїзду робоча група відвідала й центри обслуговування платників (далі – ЦОП) цих інспекцій.

За відданість справі, сумлінне виконання службових обов’язків, якісне надання послуг платникам, ефективну і злагоджену працю, особливу роль ЦОПів у діяльності всієї податкової служби у напрямку взаємодії з платниками податків колективи ЦОПів Правобережної, Шевченківської та Соборної державних податкових інспекцій ГУ ДПС отримали похвальні листи.

Взаємодія керівництва податкової служби з податківцями на місцях дає змогу детально вивчити нагальні питання, що постають під час роботи в колективі, та сприяє їх вирішенню. Такі заходи позитивно впливають на формування кваліфікованої, ефективної та мотивованої команди ГУ ДПС, особливо у складні часи сьогодення.

На онлайн зустрічі про зупинення податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН з аграріями Дніпропетровщини

Нещодавно, в рамках роботи Комунікаційної податкової платформи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області пройшла зустріч в онлайн форматі за участі в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Твердохлєб Марини з питань, які стосуються блокування реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) з аграріями Дніпропетровщини.

Особливу увагу приділено питанням віднесення платника податків до «ризикового», зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, прийняття Таблиці даних платника ПДВ, змінам, які внесені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1154, до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165.

Під час заходу фахівцями ГУ ДПС спільно з учасниками онлайн-конференції напрацьовано дієві ініціативи з метою вирішення нагальних питань, що виникають при реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Дніпропетровщина з початку року забезпечила надходження до бюджетів усіх рівнів на суму понад 63,8 млрд гривень

Збір платежів до бюджетів усіх рівнів (без урахування внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) від платників Дніпропетровщини у січні – листопаді 2022 року склав понад 63,8 млрд грн, що на понад 8,6 млрд грн, або на 15,6 відсотків більше ніж за відповідний період 2021 року. Про це повідомила очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марина Твердохлєб.

До державного бюджету протягом січня – листопада 2022 року надійшло понад 27,7 млрд грн, що на понад 1,4 млн грн, або на 5,5 відсотків, більше, ніж за відповідний період 2021 року.

До місцевих бюджетів з початку 2022 року надійшло понад 36,1 млрд грн, що на понад 7,1 млрд грн більше ніж за аналогічний період 2021 року. Темп росту надходжень складає 124,8 відсотки.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування по Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області протягом одинадцяти місяців 2022 року надійшло понад 24,5 млрд грн, що на понад 6,5 млрд грн, або на 36,2 відсотка більше ніж за відповідний період 2021 року).

Керівник податкової служби Дніпропетровщини висловила подяку всім платникам, які відповідально ставляться до сплати податків і зборів, які сьогодні забезпечують позитивну динаміку надходжень до бюджетів усіх рівнів і здійснюють важливий внесок у перемогу!

У ДПС провели зустріч з представниками будівельної галузі

У рамках комунікаційної податкової платформи в ДПС проведено зустріч з Конфедерацією будівельників України. Участь у заході взяли представники будівельної галузі, які мали змогу безпосередньо поставити запитання фахівцям податкової служби.

Під час зустрічі було проаналізовано діяльність підприємств – будівельників, сплату ними податків до бюджетів всіх рівнів до та після введення воєнного стану.

Враховуючи важливість питання щодо реєстрації податкових накладних, увагу учасників було акцентовано на основних змінах постанови 1165. Було роз’яснено роботу автоматизованої системи реєстрації податкових накладних, причини зупинки реєстрації накладних та діяльність комісій регіонального рівня. Платникам також було надано рекомендації щодо алгоритму дій у разі зупинення реєстрації податкової накладної.

Під час зустрічі були надані відповіді на запитання, які надійшли у чат. Також наголошувалося, що платники у разі виникнення питань чи проблем під час реєстрації податкових накладних мають змогу звернутися на комунікаційні податкові платформи, які діють в територіальних органах ДПС.

ДПС бере участь у заходах щодо врахування світової практики з відновлення роботи у сфері стягнення податкового боргу після масштабних криз, катаклізмів та війн

За сприянням Міністерства фінансів України та у рамках виконання Робочого плану на 2022 – 2023 роки за ініціативою Міністерства фінансів (Казначейства) США (Офіс технічної допомоги) проведено низку навчальних тренінгів впродовж 2022 року, в яких команда Департаменту по роботі з податковим боргом бере участь в інтенсивній програмі нарощування потенціалу з питань стягнення податкового боргу.

Участь у такій унікальній програмі дозволить зміцнити кадровий потенціал та забезпечити ефективну імплементацію належної світової практики, яка є перевіреним і доведеним досвідом, при напрацюванні практичних кейсів.

Метою заходу є підвищення кваліфікації працівників, які здійснюють контроль за стягненням податкового боргу (стримування зростання недотримання законодавства та допомога платникам податків впоратися з тиском, які спричиняють кризи). Тренінгами охоплено як концептуальні презентації, так і практичні кейси.

Для досягнення визначеної мети досліджується досвід податкових органів інших країн, які пережили масштабні кризи. Крім того, розглядаються опубліковані ідеї наукових кіл та міжнародних організацій, включаючи МВФ, Світовий банк та ЄС.

Важливо зазначити, що Офісом технічної допомоги також запропоновано розробити загальну концепцію діяльності (CONOPS), яка визначить бажаний майбутній стан управління податковим боргом ДПС.

Для ДПС є вкрай важливою співпраця з Офісом технічної допомоги, оскільки її діяльність у сфері оподаткування зосереджена, у тому числі, і навколо таких напрямів, як розробка рекомендацій по роботі з податковим боргом, особливо його стягнення.

Завдяки таким заходам ДПС удосконалює та нарощує свій потенціал для покращення діяльності зі стягнення податкового боргу, забезпечуючи оптимальні шляхи для переходу від поточного до післявоєнного стану.

Фахівці ДПС провели зустріч з представниками ГО «Всеукраїнський бухгалтерський клуб»

У рамках комунікаційної податкової платформи фахівці ДПС провели зустріч з представниками громадської організації «Всеукраїнський бухгалтерський клуб» (ВБК).

ДПС завжди відкрита до комунікації з організаціями, які представляють інтереси платників. Постійний моніторинг питань, з якими звертається бізнес, завжди у пріоритеті. Це дозволяє аналізувати проблеми, які виникають у підприємництва, та оперативно реагувати на них. Крім того, у рамках таких зустрічей податківці мають змогу роз’яснити новації податкового законодавства та надати консультаційну допомогу у разі необхідності.

Під час зустрічі з представниками ВБК були розглянуті питання щодо реєстрації податкових накладних, зокрема, що робити у разі присвоєння підприємству статусу ризиковості, проведення операцій з ризиковим контрагентом.

Також фахівці ДПС відповіли на питання щодо ведення податкової звітності та подання уточнюючих декларацій, застосування штрафів, окремих аспектів діяльності фізичних осіб – підприємців тощо.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» в Марганецькій ДПІ

Днями в Марганецькій ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Марганецька ДПІ) відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Право на податкову знижку».

На питання платників податків відповідала начальник Марганецької ДПІ Євгенія Захарченко.

Від платників надходили питання стосовно термінів надання податкової декларації про майновий стан і доходи, стосовно сум податкової знижки, яка має бути нарахована платнику у звітному податковому році.

Також надходили питання щодо витрат, які дозволені для включення до податкової знижки, а також, які необхідно надати копії платіжних та розрахункових документів разом з декларацією про майновий стан і доходи.

Податківець телефонного сеансу «гаряча лінія» надала вичерпні відповіді на запитання платників.

Центром обслуговування платників Нікопольської ДПІ з початку 2022 року надано 6 931 адміністративна послуга

Як повідомила начальник Нікопольської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Нікопольська ДПІ) Наталія Міщенко, за січень – листопад 2022 року до Центру обслуговування платників (ЦОП) Нікопольської ДПІ звернулось 7092 платники. Надано 6931 адміністративна послуга.

Найчастіше громадяни відвідують ЦОП для отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (3 940) та отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми та джерела виплачених доходів та утриманих податків (647).

Також зареєстровано 636 платників єдиного податку, надано 876 витягів з реєстру платників єдиного податку, зареєстровано 190 реєстраторів розрахункових операцій, 122 книги обліку розрахункових операцій та 278 розрахункових книжок.

Засідання «круглого столу» в Томаківській ДПІ для платників податків

Нещодавно, з метою забезпечення роз’яснювальної кампанії з важливих питань оподаткування, відбулось засідання «круглого столу» начальника Томаківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Томаківська ДПІ) Руслани Рибки з платниками податків на тему «Останні зміни в податковому законодавстві. Застосування РРО/ПРРО. Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжних документів. Нюанси одноразового (спеціального) добровільного декларування».

Руслана Рибка проінформувала учасників «круглого столу» про основні зміни у податковому законодавстві, зокрема повідомила про основні вимоги щодо Закону України від 21 вересня 2022 року № 2618-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо ставок акцизного податку на період правового режиму воєнного, надзвичайного стану».

Окремо на засіданні обговорювались питання щодо застосування РРО та програмного РРО в умовах воєнного стану, щодо заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжних документів.

Серед інших питань у ході засідання «круглого столу» обговорювалися особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб, порядок подачі одноразової (спеціальної) добровільної декларації в електронному вигляді, суб'єкти та об'єкти оподаткування.

Під час засідання учасники заходу отримали відповіді на запитання та друковану продукцію.

Протягом січня – листопада 2022 року до державного бюджету надійшло 642,1 млрд гривень

Платники продовжують підтримувати нашу державу, сумлінно сплачуючи до бюджету податки. Завдяки активній громадянській позиції наших платників у воєнний час держава стабільно отримує кошти для забезпечення Збройних Сил України та соціальних виплат.

Так, у січні – листопаді 2022 року надходження (сальдо) до зведеного бюджету по платежах, що контролюються ДПС, становлять 992,4 млрд грн. Це на 105,4 млрд грн, або на 11,9 відс. більше ніж у січні – листопаді 2021 року.

До державного бюджету надійшло 642,1 млрд грн, що на 62,8 млрд грн, або на 10,8 відс. більше відповідного періоду минулого року. До місцевих бюджетів – 350,2 млрд грн, що на 42,6 млрд грн, або на 13,8 відсотка перевищує відповідний минулорічний показник.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні – листопаді 2022 року становили 638,6 млрд грн, що на 13,1 відс., або на 73,8 млрд грн більше аналогічного періоду минулого року. Відшкодовано ПДВ на рахунки платників 76,5 млрд гривень.

Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у січні – листопаді 2022 року становили 375,8 млрд грн, що на 65,3 млрд грн, або на 21 відс. більше ніж у січні – листопаді 2021 року.

У листопаді 2022 року надходження (сальдо) до зведеного бюджету по платежах, що контролюються ДПС, становлять 101,8 млрд грн, у т. ч. до державного бюджету – 63,4 млрд грн, до місцевих бюджетів – 38,5 млрд гривень.

Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у листопаді 2022 року становили 39 млрд грн, що на 9,2 млрд грн, або на 30,7 відс. більше ніж у листопаді 2021 року.

Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави!

«Податки на тимчасово окупованих територіях», – спільний вебінар ДПС та Ради бізнес-омбудсмена

Особливості сплати податків на тимчасово окупованих територіях обговорювали учасники чергового вебінару ДПС та Ради бізнес-омбудсмена.

Спікери поінформували про законодавче врегулювання підстав щодо підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Так, наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 визначено порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником своїх податкових зобов’язань, а також перелік документів, які можуть подати платники для такого підтвердження. Учасникам вебінару, зокрема, було роз’яснено, як скористатися цим механізмом, та акцентовано увагу на окремих моментах при поданні відповідних заяв.

Під час заходу також було розглянуто питання щодо передбачених законодавством пільг з плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для платників з тимчасово окупованих територій.

Важливість та актуальність теми вебінару засвідчила значна кількість запитань від учасників. Представники ДПС надали відповіді на запитання платників, які надходили до чату під час заходу, розглянувши конкретні приклади та ситуації.

«Ми закликаємо платників брати участь у подібних вебінарах, нам важливо чути, які теми для них актуальні. Всі питання, які до нас надходять під час таких заходів, обов’язково опрацьовуються і надаються відповіді. Це додає результативності таким зустрічам та водночас зменшує кількість скарг з боку платників», – зазначила директор Департаменту оподаткування юридичних осіб ДПС Тетяна Гречана.

Відбулась зустріч з представниками Американської торговельної палати в Україні з актуальних питань податкової сфери

Актуальні питання оподаткування підприємств в умовах воєнного стану обговорювалися сьогодні під час зустрічі з представниками Американської торговельної палати в Україні (АСС).

Учасники розглянули окремі питання діяльності бізнесу, зокрема, стан відшкодування ПДВ підприємствам агропромислового комплексу, запропоновані зміни до постанови 1165 щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, особливості оподаткування фізичних осіб. Зокрема, мова йшла про уникнення подвійного оподаткування громадян, які були вимушені виїхати за межі України.

Також порушувалося питання щодо незастосування штрафних санкцій при неможливості здійснення платниками діяльності через відсутність електропостачання та інтернет-зв’язку. Так, за словами в. о. заступника Голови ДПС Євгенія Сокура, ДПС надано роз’яснення, як підприємствам проводити розрахункові операції в режимі офлайн. Також було зазначено, що податковими органами під час перевірок будуть враховані обставини з відключення електроенергії відповідно до п.п. 112.8.9. п. 112.8 ст. 112 Податкового кодексу України.

Крім того, представники АСС висловили низку пропозицій щодо підтримки державою підприємств телекомунікаційної сфери під час воєнного стану.

Учасники зустрічі домовилися про подальшу роботу з вирішення проблемних питань бізнесу.

Електронні сервіси, які надаються через «Єдине вікно подання електронної звітності»

Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів) для фізичних осіб (https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_servis_fiz.htm);

Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів) для юридичних осіб (https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_servis_yur.htm).

Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, сервісу «Пульс», державної установи «Урядовий контактний центр» та «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»

Розгляд інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи – сервіс «Пульс» від Контакт – центру ДПС до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС).

Всього у січні – листопаді 2022 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 264 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо, дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення).

У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року загальна кількість звернень платників податків на сервіс «Пульс» у 2022 році зменшилась на 340 одиниць. (січень – листопад 2021 року – 604 карток).

Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань:

- щодо роботи структурних підрозділів ГУ ДПС – 83 звернень (31,4%);

- щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 96 (36,4%);

- щодо якості надання адміністративних послуг – 16 (6,06%);

- щодо роботи центрів обслуговування платників – 11 звернень (4,33%).

Всі інформаційні картки, які перебували на розгляді в ГУ ДПС, своєчасно опрацьовані та розглянуті відповідно до вимог норм діючого законодавства.

За січень – листопад 2022 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 172 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр» і 19 звернень, що надійшли на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА».

Загальна тематика письмових звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр»:

- питання зі сплати єдиного внеску – 38 звернень (22,1 %);

- отримання чи відмова від ІНН – 30 (17,4 %);

- про надання податкових консультацій (особливості оподаткування ФОП зі ставкою 2%, по ПДВ, по земельному податку (паї, оренда землі), оподаткування спадщини та інші питання –21 (12,2%);

- проведення перевірок з питань дотримання вимог законодавства по РРО – 20 (11,6%);

- несплата (ухилення) від оподаткування – 10 (5,8 %);

- працевлаштування без офіційного оформлення трудових відносин – 8 (4,7 %);

- припинення діяльності ФОП та юросіб – 8 (4,7 %);

- щодо роботи ДПІ – 5 (2,9 %);

- щодо надання звітності – 4 (2,3 %);

- повернення коштів за навчання – 7 (4,1%);

- інші питання – 21 (12,2 %).

Загальна тематика письмових звернень, які надійшли на розгляд від «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»:

- проведення перевірок з питань дотримання вимог законодавства по РРО та ухилення від оподаткування – 9 (47,4 %);

- питання зі сплати єдиного внеску та отримання довідок – 8 звернень (42,0 %);

- отримання чи відмова від ІНН – 1 (5,3 %);

- на роботу ДПІ – 1 (5,3 %).

За відповідний період 2021 року до державної установи «Урядовий контактний центр» надійшло 507 звернень, на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» – 53 звернення.

До уваги платників податків! Продовжує роботу Комунікаційна податкова платформа!

За допомогою цієї платформи комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю проходять оперативно та якісно.

Ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області забезпечується комунікаторами – фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону.

Нагадуємо, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua.

На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з актуальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.

Запрошуємо платників податків до спілкування за допомогою Комунікаційної податкової платформи!

Антикорупційний сервіс «Пульс» ДПС України

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) нагадує, що сервіс «Пульс» ДПС України приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).

Надати інформацію можна, здійснивши наступне:

Крок 1. Наберіть номер телефону 0800-501-007

Крок 2. Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8.00 до 18.00 (крім суботи та неділі) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть 1.

Крок 3. Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.

При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Крок 4. У неробочий час з 19.00 до 8.00 (також у суботу та неділю) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.

Яким СГ необхідно придбавати ліцензію на право зберігання пального та які документи необхідно подати для отримання ліцензії?

Відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на зберігання пального на кожне місце зберігання пального.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п’ять років.

Суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють, зокрема, зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на зберігання пального не отримують.

Ліцензія видається за поданою нарочно, поштою або в електронному вигляді заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію (крім ліцензії на оптову торгівлю пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібну торгівлю пальним, зберігання пального з метою подальшої його реалізації іншим споживачам).

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір отримати ліцензію (зокрема, зберігання пального).

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.

У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об’єкта.

Суб’єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Такі суб’єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження.

Питання-відповіді щодо перенесення термінів формування податкового кредиту з ПДВ у період дії воєнного стану в Україні

1. Чи продовжуються на період воєнного стану на території України терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН)?

З урахуванням норм пункту 102.9 статті 102 глави 11 розділу ІІ та підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) на період дії правового режиму воєнного стану перебіг строків, визначених Кодексом для реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, не зупиняється.

2. Чи зупиняється на період воєнного стану термін, встановлений Кодексом для формування податкового кредиту?

Так, зупиняється. Зважаючи на те, що на період дії на території України правового режиму воєнного стану для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством, крім, зокрема, виключень, передбачених підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, то перебіг строків, визначених Кодексом для формування податкового кредиту, на вказаний період зупиняється.

Строк на включення до податкового кредиту сум ПДВ (за зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними, у тому числі складеними до введення воєнного стану на території України), встановлений пунктом 198.6 статті 198 розділу V та пунктом 80 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, після припинення або скасування воєнного стану продовжується на кількість календарних днів, які припадають на період дії воєнного стану і протягом яких платник податку мав право на включення сум ПДВ до податкового кредиту.

3. Чи переривається термін, встановлений ПКУ для формування податкового кредиту, на період зупинення реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування?

Так. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з пунктом 201.16 статті 201 розділу V Кодексу перебіг строків для формування податкового кредиту, зазначених у пункті 198.6 статті 198 розділу V та абзаці першому пункту 80 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.

Щодо проведення процедури припинення юридичних осіб

У зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (який на сьогодні продовжено відповідними Указами Президента) на всій території України запроваджено воєнний стан та було введено мораторій на проведення документальних перевірок.

Одним з негативних наслідків початку збройного вторгнення російської федерації в Україну є те, що багато платників податків опинилися в районах активних бойових дій і змушені були здійснити релокацію частини підприємств до більш безпечних регіонів країни для можливості продовження здійснювати господарську діяльність для подальшого розвитку бізнесу шляхом проведення реорганізації підприємств (злиття, приєднання).

Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» дозволено проведення з 27.05.2022 документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПКУ (під час проведення ліквідації, реорганізації суб’єктів господарювання).

Протягом 2022 року документальними позаплановими перевірками з припинення (ліквідації) суб’єктів господарювання охоплено 1 921 юридичну особу. Під час проведення перевірок встановлено порушення податкового законодавства. Донараховано всього 1 464,5 млн грн, зменшено суму від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток на 1 932,6 млн грн та суму від’ємного значення ПДВ на 16,5 млн гривень.

Також органами ДПС постійно проводиться ґрунтовний аналіз наявної в органах ДПС податкової інформації щодо наявності/відсутності ризиків в діяльності платника податків щодо приховування об’єктів оподаткування, несплати ним податкових зобов’язань, невиконання вимог іншого законодавства. У разі відсутності ризиків органами ДПС документальна перевірка не проводиться. Так, протягом січня – жовтня 2022 року по 5 382 юридичних особах прийнято рішення щодо зняття з обліку без проведення перевірки.

Державна податкова служба України завжди відкрита для діалогу з бізнесом задля вирішення нагальних питань у діяльності підприємств.

Про зняття обмежень у проведенні документальних перевірок

Інформуємо, що 24.11.2022 року набрав чинності Закон України від 03 листопада 2022 року № 2719-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу». Цим законом знято обмеження на проведення податковими органами документальних позапланових перевірок платників податків з підстав, визначених підпунктами 78.1.5 та 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Зазначені зміни прийняті для можливості реалізації права платників податків на повноцінний, об'єктивний розгляд скарг (заперечень) та дослідження обставин, що не були досліджені під час оскаржуваної перевірки, і прийняття об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог чинного законодавства України за результатами перевірки ДПС документів, обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної територіальними органами ДПС.

Слід відмітити, що мораторій на проведення документальних перевірок із зазначених підстав встановлено з 18 березня 2020 року у зв’язку із запровадженням Урядом на всій території України карантинних обмежень, спричинених коронавірусною хворобою (COVID-19).

Додатково інформуємо, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Отримання у спадщину (подарунок) транспортних засобів: визначення ринкової вартості об’єктів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) нагадує, що вартість легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, отриманих у спадщину чи дарунок, які підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) згідно з ст. 174 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначається у порядку, встановленому абзацом третім п. 173.1 ст. 173 ПКУ а саме: дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної, ринкової вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника ПДФО).

Норми передбачені п. 174.7 ст.174 ПКУ.

Відповідно до п. 174.8 ст. 174 ПКУ у разі спадкування будь-яких об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою, ринкова вартість таких об’єктів з метою оподаткування не визначається.

Якщо об’єкти, подаровані платнику ПКУ, оподатковуються за нульовою ставкою, ринкова вартість таких об’єктів з метою оподаткування не визначається.

В інших випадках отримання доходів у вигляді об’єктів спадщини/дарунків об’єктом оподаткування є оціночна вартість або ринкова вартість таких об’єктів спадщини/дарунків, визначена відповідно до п. 172.3 ст. 172 ПКУ.

Рентна плата за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що платниками рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, є юридичні та фізичні особи – суб’єкти господарювання, які використовують у межах території України ділянки надр для:

- зберігання природного газу, нафти, газоподібних та інших рідких нафтопродуктів;

- витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції;

- вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин;

- зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів;

- провадження інших видів господарської діяльності.

Не є платниками рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, військові частини, заклади, установи і організації Збройних Сил України та інші військові формування, утворені відповідно до закону, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету.

Об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, є обсяг підземного простору (ділянки) надр:

- для зберігання природного газу та газоподібних продуктів - активний об’єм зберігання газу в пористих чи тріщинуватих геологічних утвореннях (пластах-колекторах);

- для зберігання нафти та інших рідких нафтопродуктів - об’єм спеціально створених та існуючих гірничих виробок (відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнин (печер);

- для витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції, вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин, зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів, провадження інших видів господарської діяльності - площа підземного простору, що надана у користування в спеціально створених та існуючих гірничих виробках (відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнинах (печерах).

Рентна плата за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, не справляється:

- за використання транспортних тунелів та інших підземних комунікацій, колекторно-дренажних систем та об’єктів міського комунального господарства;

- за використання підземних споруд на глибині не більш як 20 метрів, збудованих відкритим способом без засипання або з подальшим ґрунтовим засипанням.

Норми визначені ст. 253 Податкового кодексу України.

Щодо обчислення та сплати єдиного внеску

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення єдиного внеску із сум, виражених в іноземній валюті (крім випадків сплати єдиного внеску в іноземній валюті, передбачених абзацами другим – четвертим частини 5 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464)), здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України на день обчислення єдиного внеску.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску податковими органами у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до податкових органів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску за минулі періоди, крім випадків сплати єдиного внеску згідно з частиною 5 ст. 10 Закону № 2464, здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування або на єдиний рахунок, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі – договір про добровільну участь).

Сплата єдиного внеску згідно з договорами про добровільну участь особами, зазначеними в абзаці п'ятому частини 1 ст. 10 Закону № 2464 (з числа осіб, які працюють або постійно проживають за межами України), та у випадках, передбачених частиною 9 ст. 10 Закону № 2464, в іноземній валюті здійснюється на поточний рахунок податкового органу, відкритий в уповноваженому банку України, або на єдиний рахунок.

Кошти єдиного внеску, що надійшли в іноземній валюті, після її продажу за курсом продажу безготівкової іноземної валюти за гривні та утримання уповноваженим банком комісійної винагороди за здійснення операції з продажу іноземної валюти зараховуються на відповідні рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, або на єдиний рахунок.

Облік єдиного внеску, сплаченого в іноземній валюті, та внесення відомостей до Державного реєстру здійснюються у гривнях податковими органами за місцем реєстрації (останнім місцем проживання) громадянина в Україні на підставі копій платіжних документів, що підтверджують сплату єдиного внеску.

Норми передбачені ст. 9 Закону № 2464.

Отримання юридичною особою статусу неприбутковості

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що відповідно до п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

- утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ;

- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, та житлово-будівельні кооперативи;

- внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Положення абзаців третього і четвертого п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ щодо вимог наявності установчих документів не поширюються на бюджетні установи.

Зареєстровані установи та організації (новостворені), які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації та які за результатами розгляду цих документів внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, для цілей оподаткування вважаються неприбутковими організаціями з дня їх державної реєстрації.

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя (п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).

Щодо подання ФОПами у складі податкової декларації про майновий стан і доходи розрахунку загального мінімального податкового зобов’язання

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що зареєстровані підприємцями фізичні особи (ФОП) – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які здійснюють виробництво власної сільськогосподарської продукції, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати у складі річної податкової декларації додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання.

У такому додатку, зокрема, зазначаються:

- кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються таким підприємцем для здійснення підприємницької діяльності та для яких визначається мінімальне податкове зобов’язання, їх нормативна грошова оцінка та площа;

- сума загального мінімального податкового зобов’язання, сума мінімального податкового зобов’язання щодо кожної земельної ділянки окремо;

- загальна сума сплачених платником податку податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно до п. 177.15 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) витрат на оренду земельних ділянок (далі – загальна сума сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок) протягом податкового (звітного) року;

- різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

Норми передбачені п. 177.14 ст. 177 ПКУ.

Звертаємо увагу, що п. 64 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ встановлено: першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік.

Водночас, відповідно до п.п. 69.15 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ тимчасово, за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки, не нараховується та не сплачується загальне мінімальне податкове зобов’язання за земельні ділянки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та/або за земельні ділянки, визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Визначення податкового періоду для платників єдиного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що для суб'єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із сплати інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.

Норми встановлені п. 294.3 ст. 294 ПКУ.

Пунктом 294.4 ст. 294 ПКУ передбачено, що для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб – підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку.

Для зареєстрованих в установленому законом порядку суб’єктів господарювання (новостворених), які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, а також четвертої групи (фізичні особи), перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація.

Для суб'єктів господарювання, які утворюються в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, що має непогашені податкові зобов'язання чи податковий борг, які виникли до такої реорганізації, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому погашено такі податкові зобов'язання чи податковий борг і подано заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування (п. 294.5 ст. 294 ПКУ).

У разі державної реєстрації припинення юридичних осіб та державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п. 294.6 ст. 294 ПКУ).

Нормами п. 294.7 ст. 294 передбачено, що у разі зміни податкової адреси платника єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо зміни податкової адреси.

Для обрахунку об’єкта оподаткування юрособи використовують дані бухгалтерського обліку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) доводить до відома, що відповідно до п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об’єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень ПКУ. Такі платники податку при застосуванні положень ПКУ, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Юридичні особи – платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Нормами п. 49.20 ст. 49 ПКУ встановлено, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені ПКУ.

Якщо згідно з відповідним розділом ПКУ з питань окремого податку, збору звітний (податковий) період не встановлено, податкова декларація подається та податкове зобов'язання сплачується у строки, передбачені для місячного базового звітного (податкового) періоду, крім випадків, коли подання податкової декларації не передбачено таким розділом ПКУ (п. 49.21 ст. 49 ПКУ).

Які операції є операціями з постачання послуг?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) постачання послуг – це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема є:

а) досягнення домовленості утримуватися від певної дії або від конкуренції з третьою особою чи надання дозволу на будь-яку дію за умови укладення договору;

б) постачання послуг за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або в примусовому порядку;

в) постачання послуг іншій особі на безоплатній основі;

г) передача результатів виконаних робіт, наданих послуг платнику податку, уповноваженому згідно з договором вести облік результатів спільної діяльності без утворення юридичної особи, а також їх повернення таким платником податку після закінчення спільної діяльності;

ґ) передача (внесення) виконаних робіт, наданих послуг як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також повернення послуг;

д) постачання послуг з розміщення знаку відповідної торгової марки або самого товару чи послуги в кінофільмі, серіалі або телевізійній програмі, які є візуальними (глядачі лише бачать продукт або знак торговельної марки, продукт чи торговельна марка згадується у розмові персонажа; товар, послуга чи торговельна марка органічно вплітаються в сюжет і є його частиною).

Щодо ведення обліку товарних запасів ФОПами у разі надання виключно послуг

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що згідно з п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюється центральним органом виконавчої влади, та забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб’єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів, які на момент перевірки знаходяться у місті продажу (господарському об’єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496), визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі – ФОП), які відповідно до Закону № 265 зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.

Пунктом 2 розд. I Порядку № 496 визначено, що місце продажу (господарський об’єкт) – стаціонарний або будь-який пересувний об’єкт, у тому числі транспортний засіб, частина пересувного чи стаціонарного об’єкта, у тому числі транспортного засобу, де здійснюються розрахункові операції під час продажу товарів (надання послуг).

Товарні запаси – сукупність товарів, що утримуються ФОП для подальшого продажу (надання послуг).

Пунктом 1 розд. II Порядку № 496 встановлено, що облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі – Форма обліку) інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку.

Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов’язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.

Згідно з п. 17 ст. 1 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» із змінами та доповненнями послуга – це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Отже, ФОП, які надають виключно послуги, у тому числі посередницькі, з метою реалізації яких використовуються товарні запаси, що включаються до вартості таких послуг (у тому числі сировина, матеріали, запасні частини, напівфабрикати власного виробництва на складах комплектуючих тощо), зобов’язані вести облік товарних запасів за Формою обліку з відображенням інформації про їх надходження та вибуття.

При цьому, якщо при наданні послуг ФОП не використовують товарні запаси, то обов’язку вести облік товарних запасів у таких ФОП не виникає.

Податкова знижка за витратами на лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що за результатами 2021 та 2022 років при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166 Податкового кодексу України (ПКУ) до податкової знижки платника податку на доходи фізичних осіб у звітному податковому році в повному обсязі включаються витрати на лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, придбання лікарських засобів та/або виробів медичного призначення, необхідних для лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого або витягу з Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров’я, витрати на вакцинування для профілактики гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а також витрати на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених страховику-резиденту за договорами страхування на випадок захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, такого платника податку та членів його сім’ї першого ступеня споріднення.

Норми встановлені п. 20 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

- не може бути меншою за розмір земельного податку:

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;

- не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

- може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

За яких умов подається нова звітна одноразова (спеціальна) добровільна декларація?

Декларант у період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 9⁴ розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, виключно шляхом подання нової одноразової (спеціальної) добровільної декларації у порядку, визначеному цим підрозділом.

При цьому попередньо подана одноразова (спеціальна) добровільна декларація, інформація з якої уточнюється, вважається анульованою (абзац перший підпункту 6.3 пункту 6 підрозділу 9⁴ розділу ХХ Кодексу).

Переваги використання легальної праці для роботодавців

- вкладення коштів у трудовий ресурс, проведення періодично навчання, підвищення кваліфікації своїх працівників обов’язково вплине на якість виробничого процесу;

- це можливість встановити матеріальну відповідальність працівника при прийнятті його на роботу, яка передбачає обслуговування грошових, товарно-матеріальних цінностей;

- підпорядкування працівників правилам трудового розпорядку, чітка регламентація прав і обов’язків працівника – це трудова дисципліна, зменшення ризиків безкарності працівника, який заподіяв шкоду підприємству при виконанні трудових обов’язків;

- можливість у судовому порядку відстоювати свої порушені права та законні інтереси із покладенням на винних осіб обов’язку відшкодування втрат та матеріальних збитків;

- можливість скористатися механізмом відшкодування державою витрат роботодавця по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за кожного офіційно працевлаштованого працівника;

- легальні працівники, налагоджена робота всіх учасників трудового процесу – це позитивний імідж і закріплення за таким роботодавцем репутації надійного партнера.

Особливості справляння акцизного податку з урахуванням Закону України № 1914

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) нагадує, що Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» ст. 216 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доповнено п. 216.14, відповідно до якого датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відповідно до п. п. 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ є дата реалізації виробниками та/або імпортерами тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах у роздрібній торгівлі або суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність з оптової та/або роздрібної торгівлі такими виробами.

Крім того ст. 221 доповнено новим п. 221.7.

Так, відповідно до вищезазначеного пункту, акцизний податок з реалізованих тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відповідно до п. п. 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ нараховується та сплачується платниками акцизного податку самостійно у разі реалізації ними тютюнових виробів, тютюну та/або промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, у роздрібній торгівлі або суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність з оптової та/або роздрібної торгівлі такими виробами.

Фермерам про сплату єдиного внеску

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) нагадує, що Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено перелік платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. До такого переліку включено і членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Відтак, єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку). При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464.

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Разом з тим, до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені, зокрема у п. 5 прим. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе.

В такому випадку за цей період розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється.

Зняття з реєстрації ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що згідно з Порядком реєстрації та застосування ПРРО, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.07.2020 №317, скасування реєстрації ПРРО здійснюється автоматично фіскальним сервером ДПС якщо:

згідно з ЄДР юридичну особу чи ФОП припинено;

господарська одиниця, де використовується ПРРО, згідно з повідомленням про об’єкти оподаткування суб’єкта господарювання (повідомлення № 20-ОПП) закрита або не експлуатується;

в контролюючому органі наявне судове рішення про ліквідацію суб’єкта господарювання у зв’язку з банкрутством;

наявні дані стосовно ФОП про його смерть, недієздатність;

суб’єкта господарювання знято з обліку в контролюючих органах.

Відповідно до цих вимог ДПС запроваджено модуль автоматичного скасування реєстрації ППРО засобами якого один раз на добу перевіряється наявність таких підстав, та у разі їх встановлення реєстрація ПРРО скасовується автоматично.

Для уникнення скасування ПРРО звертаємо увагу користувачів ПРРО на обов’язкове дотримання таких умов:

у разі зміни даних щодо господарської одиниці у зв’язку зі зміною її назви, адреси місцезнаходження через перейменуванням вулиць, інших об’єктів топоніміки, до контролюючого органу необхідно подати повідомлення № 20-ОПП про зміни щодо об’єкта господарювання, а не про його закриття/відкриття;

ідентифікатор об’єкта оподаткування (господарської одиниці) обліковується в контролюючих органах у прив’язці до ПРРО. Закриття ідентифікатора для об’єкта оподаткування, який закривається, розпізнається модулем як закриття господарської одиниці, де застосовується ПРРО, що є підставою для скасування його реєстрації. У зв’язку з цим закриття/відкриття об’єкта оподаткування, на який зареєстровано ПРРО, із присвоєнням йому нового ідентифікатора, потребує перереєстрації ПРРО у день присвоєння нового ідентифікатора такому об’єкту оподаткування (господарській одиниці).

Слід зазначити, що в приватній частині Електронного кабінету наявні дані про об’єкти оподаткування платника податків, які перебувають на обліку в контролюючих органах.

Рекомендуємо після подання повідомлення № 20-ОПП перевірити чи відповідають дані про об’єкти оподаткування даним про господарську одиницю та у разі виявлення розбіжностей повторно подати повідомлення №20-ОПП та/або здійснити перереєстрацію ПРРО.

У разі автоматичного скасування реєстрації ПРРО суб’єкт господарювання може повторно зареєструвати ПРРО на нову господарську одиницю.

Розмір єдиного внеску для підприємств та громадських організацій осіб з інвалідністю

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю, зокрема товариств УТОГ та УТОС, в яких кількість осіб з інвалідністю становить не менш як 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить не менш як 25 відсотків суми витрат на оплату праці, встановлюється у розмірі 5,3 відсотка визначеної п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) бази нарахування єдиного внеску.

Єдиний внесок для підприємств та організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, в яких кількість осіб з інвалідністю становить не менш як 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить не менш як 25 відсотків суми витрат на оплату праці, встановлюється у розмірі 5,5 відсотка визначеної п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю.

Норми встановлені п. 14 ст. 8 розділу ІІІ Закону № 2464.

Єдиний внесок для платника – резидента Дія Сіті

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для платника – резидента Дія Сіті, який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пунктами 2 та 3 частини першої, пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», встановлюється:

а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», – у розмірі мінімального страхового внеску;

б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», – у розмірі мінімального страхового внеску.

Норми визначені частиною 14 прим.1 ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.

До уваги платників податку на прибуток!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, якщо платником податку на прибуток підприємств товари відвантажувались покупцю – платнику на загальній системі оподаткування, який був платником ПДВ, а повертаються коли такий покупець обрав єдиний податок третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу і навпаки товари відвантажувались покупцю – платнику єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу, а повертаються коли покупець знову є платником податку на прибуток та платником ПДВ, такі операції відображаються платником податку на прибуток підприємств – продавцем та платником податку на прибуток підприємств – покупцем при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку. При цьому Податковий кодекс України не містить окремих коригувань фінансового результату щодо таких операцій.

Чи можливо стати «спрощенцем» зі ставкою 2 відсотка доходу резиденту Дія Сіті – платнику податку на прибуток підприємств на загальних підставах?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що поняття «резидент Дія Сіті» та «реєстр Дія сіті» вживаються в ПКУ у значеннях, визначених Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667).

Норми передбачені підпунктами 14.1.282 та 14.1.284 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 11 частини першої ст. 1 Закону № 1667 резидент Дія Сіті – юридична особа, яка відповідно до Закону № 1667 набула статусу резидента Дія Сіті та згідно з інформацією, що міститься у реєстрі Дія Сіті, перебуває у зазначеному статусі.

Реєстр Дія Сіті – реєстр, який ведеться в електронній формі та містить інформацію про юридичних осіб, які перебувають або перебували у статусі резидента Дія Сіті (п. 10 частини першої ст. 1 Закону № 1667).

Пунктом 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV ПКУ застосовуються з урахуванням таких особливостей, визначених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Платниками єдиного податку третьої групи можуть бути, зокрема, юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми (п.п. 9.2 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Поряд з тим, п.п.10 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ визначено що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті.

Отже, резидент Дія Сіті (юридична особа), який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, не може обрати третю групу платника єдиного податку з особливостями оподаткування на період дії воєнного стану в Україні.

Що є базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у разі, якщо фізособа є власником 10 земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, кожна з яких не перевищує 2,0 гектара?

Об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості), що належить декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться (зареєстроване, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація). (п.п. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Пункт 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.

Згідно з п. 7.2 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених п.п. «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

- витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

- вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання Декларації.

Пунктом 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.

До таких активів відноситься, зокрема, земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями (далі – Земельний кодекс).

Частиною першою ст. 121 Земельного кодексу визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара.

Положення пункту 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовуються у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації.

У разі наявності в фізичної особи земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, придбаних за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, сукупний розмір яких перевищує 2,0 гектара, декларант самостійно приймає рішення щодо подання Декларації. При цьому, у разі подання Декларації базою для нарахування збору кожної окремої земельної ділянки є витрати декларанта на придбання (набуття)/оціночна вартість такої земельної ділянки, у сумі з яких не сплачено податки і збори.

Як здійснити перереєстрацію ПРРО, у тому числі в разі зміни найменування або адреси господарської одиниці, де використовується такий ПРРО?

Відповідно до п. 8 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) перереєстрація програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) здійснюється у разі зміни найменування (прізвища, імені, по батькові (за наявності)) або податкового номера суб’єкта господарювання (без державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця), найменування або адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО. Для перереєстрації подається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316604) (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява) з позначкою «Перереєстрація».

При цьому, заява про внесення змін у дані про ПРРО подається у разі змін даних, що вказуються у Заяві, що не потребують перереєстрації (зміни назви ПРРО тощо) (п. 9 розд. II Порядку № 317).

Пунктом 10 розд. II Порядку № 317 передбачено, що перереєстрація та внесення змін у дані про ПРРО здійснюється у порядку та строки, встановлені для реєстрації.

Заява про проведення перереєстрації або внесення змін у дані про ПРРО подається суб’єктом господарювання за умови направлення останнього фіскального звітного чека та закриття останньої зміни на такому ПРРО згідно з розд. V Порядку № 317.

Згідно з п. 11 розд. II Порядку № 317 у разі зміни місцезнаходження або місця проживання, включення/невключення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС здійснюється перереєстрація ПРРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

Фото без опису

« повернутися