Податкова інформує...

Дата: 14.12.2022 09:52

Кількість переглядів: 132

Фото без опису

Керівництвом податкової служби області проведено чергові зустрічі

Днями, 12.12.2022, очільниця податкової служби Дніпропетровщини Твердохлєб Марина з робочим візитом перебувала у Дніпровській, Амур-Нижньодніпровській та Лівобережній державних податкових інспекціях (далі – ДПІ) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) в місті Дніпрі.

Під час нарад серед питань, що обговорювались, значну увагу приділено особливостям роботи органів ДПС в умовах воєнного стану.

У робочих зустрічах прийняли участь заступник начальника ГУ ДПС Леонов Валерій; керівники управлінь ГУ ДПС: з питань запобігання та виявлення корупції Киричко Євгеній; організації роботи Мироненко Віталій; інформаційної взаємодії Осипова Манушак; податкових сервісів Свірська Алла.

До діалогу також долучились начальники зазначених ДПІ. Під час візиту податківці завітали й до центрів обслуговування платників (далі – ЦОП) цих інспекцій.

Одним з пріоритетних напрямків роботи податкової служби є клієнтоорієнтованість. ЦОПи відіграють особливу роль у діяльності всієї податкової служби в частині взаємодії з платниками податків. Тому робота ЦОПів направлена на забезпечення зручних та доступних умов для отримання послуг і сервісів громадянами, самозайнятими та юридичними особами.

«Для формування іміджу ДПС, як сервісної служби європейського зразка з високим рівнем довіри у суспільстві, особлива увага приділяється якісному та швидкому консультуванню платників, розвитку системи зворотного зв’язку з платниками, удосконаленню системи надання індивідуальних податкових консультацій», – наголосила Твердохлєб Марина при відвідуванні ЦОПів.

Під час заходу з метою відзначення ефективної і злагодженої праці, особливо з врахуванням непростих умов сьогодення, сумлінного виконання службових обов’язків, якісного надання послуг платникам керівництво ГУ ДПС нагородило похвальними листами колективи ЦОПів Дніпровської, Амур-Нижньодніпровської та Лівобережної державних податкових інспекцій ГУ ДПС.

Також у рамках програми виїзду Твердохлєб Марина відвідала регіональне підприємство харчової галузі. Під час спілкування учасники діалогу обговорили актуальні для бізнесу питання сфери оподаткування. Податкова служба завжди відкрита для взаємодії з бізнесом. Тісна співпраця ГУ ДПС з представниками бізнесу регіону є важливим чинником для створення комфортних умов для них, адже бізнес має працювати, а бюджети наповнюватись.

Платники Дніпропетровщини спрямували до держбюджету майже 8 млрд грн ПДФО

Протягом січня – листопада 2022 року державний бюджет від платників Дніпропетровщини отримав майже 8 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО).

Про це повідомила очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марина Твердохлєб. За словами керівника податкової служби сума надходжень збільшилась у порівнянні з відповідним періодом 2021 року на понад 801 млн гривень. Своєчасне наповнення бюджетів здійснюється завдяки сумлінним платникам нашої області.

Марина Твердохлєб нагадала, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов'язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок.

ПДФО сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику ПДФО, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені Податковим кодексом України для місячного податкового періоду.

Сумлінна сплата рентних платежів наповнює місцеві бюджети Дніпропетровської області

Протягом січня – листопада до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 2,3 млрд грн рентної плати. За словами в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марини Твердохлєб, порівняно з відповідним періодом 2021 року надходження збільшились на понад 503 млн грн, або майже на 28 відсотків.

Керівник податкової служби Дніпропетровщини нагадала, що базовий податковий (звітний) період для рентної плати, зокрема за спеціальне використання води (далі – рентна плата), дорівнює календарному кварталу.

Податкові декларації з рентної плати подаються платниками до контролюючих органів протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу за місцем податкової реєстрації згідно.

Сума податкових зобов’язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) квартал, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.

Слід зазначити, що платники рентної плати подають одночасно з податковими деклараціями контролюючим органам копії, зокрема дозволу на спеціальне водокористування та статистичної звітності про використання води.

Майже 1,8 млрд грн військового збору платники Дніпропетровщини спрямували на підтримку обороноздатності України

Протягом одинадцяти місяців 2022 року платниками Дніпропетровської області до державного бюджету направлено майже 1,8 млрд грн військового збору. Надходження збільшились у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року на понад 424,5 млн грн, або майже на 31 відсоток. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марина Твердохлєб.

Керівник податкової служби Дніпропетровщини нагадала, що дохід платника податку на доходи фізичних осіб – фізичної особи – резидента, отриманий від фізичної особи – резидента, яка не відноситься до членів її сім’ї першого та другого ступенів споріднення, у вигляді спадщини (дарунку) включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника та підлягає оподаткуванню військовим збором за ставкою 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування.

Не підлягає оподаткуванню військовим збором дохід у вигляді вартості майна, успадкованого членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, який оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

Марина Твердохлєб зазначила, що позитивна динаміка надходжень забезпечується сумлінними платниками податків, які незважаючи на сучасні реалії, добросовісно виконують свої податкові обов’язки.

Проведено засідання комітету за галузевою ознакою «Аграрний бізнес» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що днями, 12 грудня 2022 року, відбулося чергове засідання комітету за галузевою ознакою «Аграрний бізнес» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – Комітет Громадської ради), в якому також прийняли участь заступник начальника ГУ ДПС Валерій Леонов та начальник управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС Манушак Осипова.

На початку засідання Валерій Леонов привітав присутніх та побажав конструктивної роботи.

Під час засідання розглядались питання, пов’язані з порядком списання підприємствами знищеного або зіпсованого майна у зв’язку із російською збройною агресією проти України.

Крім того, присутніх ознайомили зі спеціальними правилами для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Онлайн про зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків

коригування в ЄРПН

Нещодавно, 09 грудня 2022 року, у рамках діяльності Комунікаційної податкової платформи, відбулась онлайн зустріч заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Леонова Валерія з представниками Дніпропетровської обласної організації роботодавців агропромислового комплексу.

Під час зустрічі розглядались законодавчі зміни в частині блокування реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Платникам надали роз’яснення та фахові відповіді на актуальні питання.

В ДПІ у м. Покрові відбулась зустріч з платниками податків

Нещодавно в ДПІ у м. Покрові Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ДПІ у м. Покрові) пройшла зустріч заступника начальника в ДПІ у м. Покрові Валентини Піхтіної з платниками податків на тему «Зміни в податковому законодавстві. Надання адміністративних послуг в ЦОП. Застосування РРО/ПРРО. Заповнення реквізиту «Призначення платежу». Сервіс «Пульс» ДПС України».

Фахівець звернула увагу на зміни в податковому законодавстві в умовах воєнного стану. Нагадала, які адміністративні послуги надаються в Центрі обслуговування платників ДПІ у м. Покрові.

Окремо на зустрічі були надані роз’яснення щодо застосування фізичними особами реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) та програмних РРО, правильного заповнення реквізиту «Призначення платежу», роботи антикорупційного сервісу «Пульс» ДПС України.

Під час зустрічі учасники отримали відповіді на запитання та друковану продукцію зазначеної тематики.

Про застосування РРО та ПРРО під час «гарячої лінії» в Томаківській ДПІ

Нещодавно за участі заступника начальника Томаківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольги Баршак відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Особливості застосування РРО та ПРРО».

Фахівець нагадала, що законодавчо не передбачено обмежень на використання поряд з РРО також і ПРРО. Суб’єкт господарювання може самостійно обрати для використання РРО або ПРРО.

Якщо суб’єкт господарювання приймає рішення замість РРО використовувати ПРРО, то при переході на ПРРО скасовується реєстрація РРО.

Крім того, податківець зазначила, що Державною податковою службою України розроблено покрокову відеоінструкцію щодо завантаження програмного забезпечення «ПРРО Каса», її можна переглянути на офіційному вебпорталі ДПС у банері «Програмні РРО».

На запитання були надані консультації у відповідності із діючим законодавством щодо порядку встановлення та застосування РРО та ПРРО.

Засідання «круглого столу» в Марганецькій ДПІ

Нещодавно в Марганецькій ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській (Марганецька ДПІ) старший державний інспектор Марганецької ДПІ Валентина Плахотнік провела засідання «круглого столу» з платниками податків на тему «Актуальні питання податкового законодавства. Застосування РРО та ПРРО. Легалізація заробітної плати. Заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжних документів. Сервіс «Пульс» ДПС України».

Податківець ознайомила з актуальними питання податкового законодавства та нагадала про основні вимоги Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».

Крім того присутні на засіданні обговорили проблемні питання щодо застосування РРО та програмних РРО.

Також, Валентина Плахотнік звернула увагу на обов’язковості оформлення трудових відносин із найманими працівниками та нагадала про правові наслідки виплати заробітної плати «у конверті».

Окремо обговорювались питання щодо заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжних документів та роботи антикорупційного сервісу «Пульс» ДПС України.

Під час засідання учасники заходу отримали відповіді на запитання та друковану продукцію зазначеної тематики.

В Томаківській ДПІ відбувся онлайн семінар

Нещодавно проведено онлайн семінар з платниками податків на тему «Актуальні питання адміністрування податків і зборів з фізичних осіб. Право платників на податкову знижку. Застосування РРО/ПРРО. Наслідки виплати «тіньової» заробітної плати. Сервіс «Пульс» ДПС України».

У семінарі прийняли участь заступник начальника Томаківської державної податкової інспекції (Томаківська ДПІ) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольга Баршак та платники податків.

Під час семінару податківець ознайомила із законами, якими внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме з Законом України від 15 серпня 2022 року № 2516-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо звільнення від оподаткування благодійної допомоги, виплаченої на користь членів сімей поранених та загиблих учасників бойових дій під час участі у відсічі збройній агресії та забезпеченні національної безпеки України», яким продовжено строк проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб до 01 березня 2023 року. Окремо нагадала про основні вимоги Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».

Також, у ході заходу обговорено проблемні питання адміністрування податків і зборів з фізичних осіб, застосування РРО та ПРРО в умовах сьогодення, у кого є право на податкову знижку.

На завершення, посадовці нагадали учасникам про наслідки виплати «тіньової» заробітної плати та про роботу антикорупційного сервісу «Пульс» ДПС України.

Понад 265 тис. суб’єктів господарювання перебувають на податковому обліку на Дніпропетровщині

З початку 2022 року (станом на 01.12.2022) у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області на обліку перебувало 265 481 суб’єктів господарювання, з них: юридичних – 115 747 осіб, фізичних – 149 734 особи.

Нагадуємо, що підставою для взяття на облік в контролюючому органі за основним місцем обліку юридичних осіб:

- які включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) є надходження відомостей з ЄДР;

- для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до ЄДР є заява за формою № 1-ОПП.

Взяття на облік юридичної особи за основним місцем обліку контролюючим органом проводиться у день отримання відомостей з ЄДР чи заяви за формою № 1-ОПП від платника податків та здійснюється за датою внесення даних до Єдиного банку даних юридичних осіб за номером, який відповідає порядковому номеру реєстрації відповідних відомостей з ЄДР чи заяви за формою № 1-ОПП у журналі за формою № 2-ОПП.

Представники ДПС та УСПП розглянули питання сфери оподаткування

Питання податкової сфери, які потребують врегулювання, розглянули сьогодні під час зустрічі представники Державної податкової служби України та Українського союзу промисловців та підприємців України.

Учасники обговорили стан відшкодування податку на додану вартість підприємствам. Зокрема, мова йшла про доступ до Реєстру заяв платників податку про повернення суми бюджетного відшкодування. Представники ДПС наголосили, що на сьогодні всі заявки, подані платниками на відшкодування ПДВ, опрацьовуються в межах строків, визначених Податковим кодексом України.

Важливими були питання проведення камеральних перевірок та застосування штрафних санкцій і пені в умовах воєнного стану. Представники ДПС акцентували увагу присутніх, що на час дії воєнного стану мораторій, запроваджений у зв’язку з COVID-19 щодо не нарахування штрафних санкцій, не застосовується.

Під час зустрічі були надані відповіді на запитання платників щодо плати за землю, рентної плати, застосування штрафних санкцій при несвоєчасній реєстрації податкових накладних тощо. Також було досягнуто домовленості щодо проведення наступних зустрічей на теми, з яких платники найчастіше звертаються за роз’ясненнями.

Деклараційна кампанія 2022 року: результати проведення

Станом на 01.12.2022 за результатами деклараційної кампанії 2022 року громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність подано 32 967 податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2021 рік. Загальна сума задекларованих оподатковуваних доходів становить 7 064,8 млн гривень.

Загальна сума податку на доходи фізичних осіб, визначена громадянами до сплати в бюджет, становить 155,7 млн грн (вже сплачено – 145,6 млн грн), військового збору – 31,4 млн грн (вже сплачено – 29,8 млн гривень).

З поданих декларацій:

6342 громадянина задекларували податкову знижку, загальна сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету складає 22,3 млн грн;

2566 громадян задекларували дохід, отриманий у вигляді спадщини/дарування, загальна сума отриманого доходу складає 812,5 млн грн;

2109 громадян задекларували дохід від продажу (обміну) рухомого та/або нерухомого майна, загальна сума такого доходу складає 524,4 млн грн;

315 громадян задекларували іноземні доходи, загальна сума отриманого доходу складає 119,1 млн грн;

18 445 громадян задекларували інші доходи, загальна сума отриманого доходу складає 2 269,3 млн гривень.

Оподатковуваний дохід понад 1,0 млн грн задекларували 415 громадян. Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу складає 4 817,8 млн гривень. Задекларована до сплати сума податку на доходи фізичних осіб складає 72,7 млн гривень. Сума військового збору до сплати становить 15,4 млн гривень.

У ДПС відбулася зустріч з представниками аграрного бізнесу

Представники ДПС взяли участь у засіданні круглого столу «Податкові реалії бізнесу: як перемогти на внутрішньому фронті», організованому Українським клубом аграрного бізнесу.

Учасники розглянули актуальні питання оподаткування підприємств аграрного сектору економіки. Мова йшла про адміністрування податку на додану вартість, зокрема, про стан відшкодування ПДВ.

Фахівці ДПС надали відповіді на питання представників аграрного бізнесу, розглянули конкретні ситуації та надали практичні поради щодо застосування податкового законодавства. Зокрема, були роз’яснені питання застосування штрафних санкцій, подання таблиць даних платника ПДВ, застосування мінімального податкового зобов’язання тощо.

Під час зустрічі також наголошувалося, що платники у разі виникнення питань можуть звернутися на комунікаційні податкові платформи, які діють в територіальних органах ДПС, для оперативного їх розгляду та вирішення.

Щодо формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією

6 грудня 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» (далі – Постанова).

Постановою Уряд встановив, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Отже, Постановою визначено механізм формування єдиного для всіх переліку територій, де ведуться (велися) бойові дії або які тимчасово окуповані російською федерацією. Відтепер єдиним джерелом інформації про такі території є наказ Мінреінтеграції, погоджений Міноборони та сформований на підставі пропозицій обласних військових адміністрацій.

Новий перелік передбачає дві градації ведення бойових дій на території: активні та можливі. Окремим розділом у переліку визначаються окуповані території.

Важливо, що новий перелік буде масштабуватись до рівня окремих населених пунктів, а не громад, як зараз визначає перелік, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 «Про затвердження територіальних громад, що розташовані в районі воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 24 травня 2022 року».

Такий принцип формування переліку дозволить більш ефективно вирішувати питання відновлення доступу до реєстрів. А також додасть гнучкості при визначенні належності чи неналежності певної території до тимчасово окупованих.

Форма переліку визначає код території за Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад та її найменування, а також дати початку та завершення бойових дій та тимчасової окупації.

Нагадуємо, що після запровадження воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, п. 69 підрозділу 10 «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) доповнено підпунктами 69.14, 69.16, 69.22 щодо нарахування та сплати плати за землю, екологічного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти оподаткування, розташовані в межах територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Ключовою умовою, за якою у платників податків у період дії воєнного стану в Україні виникає право їх не нараховувати та не сплачувати, є визначений Кабінетом Міністрів України перелік територій.

Оскільки відтепер Урядом повноваження щодо розробки переліку делеговані Мінреінтеграції, то після затвердження та офіційного оприлюднення нового переліку, складеного з дотриманням вимог Постанови, платники податків зможуть скоригувати свої податкові зобов’язання.

Відбувся спільний вебінар ДПС та АППУ для платників податків

Про особливості оподаткування в період дії воєнного стану говорили сьогодні учасники вебінару, організованого ДПС спільно з Асоціацією платників податків України.

Представники ДПС роз’яснили актуальні питання оподаткування, з якими до податківців найчастіше зверталися платники податків. Так, було поінформовано про внесені зміни до декларації з податку на прибуток, особливості її заповнення, зокрема, надано практичні поради щодо заповнення окремих її додатків, відображення контрольованих операцій у декларації, нарахування штрафів за її неподання.

Важливими темами також були оподаткування благодійної діяльності, сплата податку на репатріацію, особливості звітування у разі переходу на спрощену систему оподаткування, сплата акцизного податку в умовах воєнного стану, зокрема, зміни щодо оподаткування пального акцизним податком та у формі декларації з цього податку.

Під час заходу представники АППУ відзначили ефективність комунікації з ДПС щодо розгляду актуальних питань бізнесу, подякувавши, зокрема, керівництву служби за партнерство та підтримку. ДПС і надалі буде активним учасником подібних роз’яснювальних заходів для представників бізнесу та громадських організацій, які дозволяють поінформувати про основні законодавчі новації та надати відповіді на актуальні питання адміністрування податків.

До уваги платників податків!

Продовжує роботу Комунікаційна податкова платформа!

За допомогою цієї платформи комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю проходять оперативно та якісно.

Ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області забезпечується комунікаторами – фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону.

Нагадуємо, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua.

На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з актуальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.

Запрошуємо платників податків до спілкування за допомогою Комунікаційної податкової платформи!

Оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній

Платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – резидент, що визнається контролюючою особою щодо контрольованої іноземної компанії, зобов’язаний визначити частину прибутку контрольованої іноземної компанії відповідно до положень ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та включити її до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації про майновий стан і доходи та оподатковується за ставкою, визначеною п.167.1 ст.167 ПКУ.

Норми встановлені п.п. 170.13.1 п. 170.13 ст. 170 ПКУ.

Відповідно до п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 ПКУ у разі якщо контрольована іноземна компанія розподіляє прибуток або його частину на користь контролюючої особи, і така особа фактично отримує розподілені кошти (як безпосередньо, так і через ланцюг опосередкованого володіння), застосовуються такі правила:

- у разі розподілу контролюючою особою прибутку контрольованої іноземної компанії (його частини) до моменту подання звіту про контрольовані іноземні компанії та включення зазначеної частини прибутку контрольованої іноземної компанії до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації, до такого фактично отриманого (розподіленого) доходу застосовується ставка податку, визначена п.п 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ. При цьому відповідна частина прибутку контрольованої іноземної компанії не підлягає повторному включенню до загального оподатковуваного доходу після подання звіту про контрольовані іноземні компанії (п.п.170.13.2.1 п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 ПКУ);

- у разі розподілу контролюючою особою прибутку контрольованої іноземної компанії (його частини) після подання звіту про контрольовані іноземні компанії та включення зазначеної частини прибутку контрольованої іноземної компанії до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації, але до закінчення другого календарного року, наступного за звітним, здійснюється перерахунок податку із прибутку контрольованої іноземної компанії, відображеного в податковій декларації, із застосуванням ставки податку, визначеної п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ. Контролююча особа – резидент України має право подати уточнюючу річну податкову декларацію, що відображає результати такого перерахунку. При цьому отримана частина прибутку контрольованої іноземної компанії не підлягає повторному включенню до загального оподатковуваного доходу в календарному році, в якому вона фактично отримана (розподілена) (п.п.170.13.2.2 п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 ПКУ);

- у разі розподілу контролюючою особою прибутку контролюючої іноземної компанії (його частини) після моменту подання звіту про контрольовані іноземні компанії та включення зазначеної частини прибутку контрольованої іноземної компанії до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації, після закінчення календарного другого року, наступного за звітним, перерахунок податку не здійснюється. При цьому отримана частина прибутку контрольованої іноземної компанії не підлягає повторному включенню до загального оподатковуваного доходу в календарному році, в якому вона фактично отримана (розподілена) (п.п. 170.13.2.3 п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 ПКУ);

- нормами п.п. 170.13.2.4 3 п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 ПКУ встановлено, що сума ПДФО, що підлягає сплаті з прибутку контрольованої іноземної компанії (як розподіленого, так і не розподіленого), зменшується на суму корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, та фактично сплаченого контрольованою іноземною компанією, включаючи податки, що були утримані у джерела виплати із суми доходу, отриманого контрольованою іноземною компанією.

Сума такого ПДФО визначається як загальна сума податку, що була фактично сплачена контрольованою іноземною компанією за результатами відповідного звітного (податкового) періоду (корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, - сплачена протягом звітного періоду) пропорційна частці контролюючої особи в такій контрольованій іноземній компанії, відображеній у звіті про контрольовані іноземні компанії.

Платник податків має право скористатися таким зменшенням за умови документального підтвердження фактичної сплати. Копії документів, що підтверджують факт такої сплати, подаються платником податків разом із податковою декларацією.

При цьому сума зменшення ПДФО, визначеного абзацом першим п.п. 170.13.2.4 п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 ПКУ, не може перевищувати суму податкового зобов’язання фізичної особи щодо прибутку такої контрольованої іноземної компанії.

Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається в електронній формі

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається платником податків в електронній формі через Електронний кабінет у порядку, встановленому ст. 42 прим.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платник податків має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.

Використання єдиного рахунку платником податків розпочинається з дня, наступного за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунку.

У разі відмови платника податків від використання єдиного рахунку таке використання припиняється починаючи з першого числа місяця наступного календарного року.

Норми передбачені п. 35 прим.1.2 ст. 35 прим.1 ПКУ.

Які платники не можуть бути «спрощенцями» четвертої групи?

- суб’єкти господарювання, у яких понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);

- суб’єкти господарювання, діяльність яких згідно з КВЕД-2010 відноситься до класів 01.47 (розведення свійської птиці), 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) та 10.12 (виробництво м’яса свійської птиці);

Норми встановлені п.п. 291.5 прим.1.1 п. 291.5 прим.1 ст. 291Податкового кодексу України;

- суб’єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 – 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових, вироблених та розлитих у споживчу тару малими виробництвами виноробної продукції з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва, а також крім електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 відсотків доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб’єкта господарювання) (п.п. 291.5 прим.1.2 п. 291.5 прим.1 ст. 291 ПКУ;

- суб’єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п.п. 291.5 прим.1.3 п. 291.5 прим.1 ст. 291 ПКУ).

Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт подається за встановленою формою

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015 № 841), до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО):

а) завершує таке відрядження;

б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.

За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником ПДФО в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту.

Норми встановлені п.п. 170.9.2п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України.

Закон України № 2719: щодо відмови від використання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки доходу

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що Законом України від 03 листопада 2022 року № 2719-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» (далі – Закон України № 2719) абзац другий п.п. 9.9 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) замінено двома новими абзацами.

Так, відповідно до змін, платник єдиного податку має право самостійно (шляхом подання заяви) відмовитися від використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення. У такому разі платник податків вважається таким, що застосовує систему оподаткування, на якій він перебував до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, крім випадку, якщо у заяві про відмову від використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, платник податку зазначив про перехід на сплату інших податків і зборів.

До платників податків, які відмовилися від використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, положення п.п. 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 ПКУ не застосовуються.

Довідково: Закон України № 2719 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 23.11.2022 № 249.

Особливості обліку платників єдиного внеску

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) нагадує, що особливості обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) встановлені ст. 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Так, нормами частини 1 ст. 5 Закону № 2464 облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5 прим.1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом України та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, а щодо застрахованих осіб, які є учасниками накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі – учасниками накопичувальної пенсійної системи), - з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах праці, трудових відносин та зайнятості населення, соціального захисту населення, та Пенсійним фондом України

Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5 прим.1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, здійснюється податковим органом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

Взяття на облік осіб, зазначених:

- у пунктах 1, 4 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, на яких поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», - здійснюється на підставі відомостей про державну реєстрацію створення юридичної особи та її відокремленого підрозділу, відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації, державну реєстрацію фізичної особи – підприємця, скасування державної реєстрації їх припинення, наданих згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», у день отримання зазначених відомостей;

- у пунктах 1, 5, 5 прим.1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», - здійснюється у день отримання від них відповідної заяви;

- в абзаці чотирнадцятому пункту 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, - здійснюється на підставі подання копії свідоцтва про державну реєстрацію угоди про розподіл продукції у день отримання від них відповідної заяви.

Для цілей ст. 5 Закону № 2464 датою отримання документів (відомостей, заяв, запитів та інших документів) є:

- поданих у паперовому вигляді - дата надходження до відповідного податкового органу;

- поданих в електронному вигляді - час та дата надходження такого електронного документа, що зазначені в електронному повідомленні (квитанції), сформованому програмним забезпеченням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку.

Якщо документ, поданий в електронному вигляді, надійшов пізніше 16 години робочого (операційного) дня, датою його отримання вважається наступний після нього робочий (операційний) день.

Податкові органи повідомляють Пенсійний фонд України та фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування про взяття на облік платників єдиного внеску із зазначенням податкового органу, в якому взято на облік платника. Порядок здійснення такого повідомлення визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, за погодженням з Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у податковому органі як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Взяття на облік платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 4, 5, 5 прим.1, 15 та 16 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, здійснюється податковим органом з внесенням Пенсійним фондом України відповідних відомостей до реєстру застрахованих осіб (частина 2 ст. 5 Закону № 2464).

Платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 1, 4, 5, 5 прим.1 та 15 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування безоплатно надсилається повідомлення про взяття їх на облік (частина 3 ст. 5 Закону № 2464).

До уваги роботодавців!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) звертає увагу , що постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту» із змінами (далі – Постанова № 413) встановлено наступне.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Постанови до № 413 початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв’язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.

За відсутності технічної можливості подання повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту засобами електронного зв’язку в електронній формі таке повідомлення подається у формі документа на папері згідно з додатком до Постанови № 413 разом з копією в електронній формі.

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Повідомленням про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації є відомості, отримані органами Державної податкової служби з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

До уваги фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи та є резидентами, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до цього розділу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Норми встановлені п. 178.4 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Нормами п. 178.5 ст. 178 ПКУ під час виплати суб'єктами господарювання – податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов'язаних з такою діяльністю, податок на доходи фізичних осіб у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Про обов’язкові реквізити податкової накладної

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) нагадує, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Податковим кодексом України (далі – ПКУ) термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, – продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника ПДВ (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства – платника ПДВ стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника ПДВ додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, – покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг – код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;

Норми встановлені п.201.1 ст.201 ПКУ.

Чи має право фізична особа, якій належать кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі відкрити у різних банках України окремі поточні рахунки зі спеціальним режимом використання у національній валюті та іноземній валюті?

Відповідно до п. 9 підрозділу 9⁴ розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі - спеціальні рахунки) до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозділу 9⁴ розділу ХХ Кодексу звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Порядок відкриття, закриття, зарахування коштів на спеціальний рахунок і здійснення контролю за операціями за таким рахунком встановлюються Національним банком України.

Так, постановою Правління Національного банку України від 05 серпня 2021 року № 83 затверджено Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Положення).

Відповідно до п. 3 Положення спеціальний рахунок – це поточний рахунок із спеціальним режимом використання, який відкривається банком декларанту відповідно до Закону України від 15 червня 2021 року №1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування для зарахування грошових коштів у готівковій формі в національній та іноземних валютах, банківських металів з фізичною поставкою.

При цьому згідно з п. 7 Положення банк відкриває спеціальний рахунок декларанту відповідно до вимог Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 01 квітня 2019 року № 56) (далі – Інструкція № 492), у порядку, установленому в п. 62 розділу V для фізичних осіб, та з обов'язковим дотриманням вимог п. 16 розділу I Інструкції № 492.

Відповідно до п. 8 Положення договір, що укладається в письмовій формі між банком і декларантом, має передбачати особливості відкриття, функціонування та закриття спеціального рахунку, які повинні відповідати вимогам Закону.

Таким чином, нормами підрозділу 9⁴ розділу ХХ Кодексу та Положення не встановлено обмежень щодо відкриття фізичною особою, яка має у власності кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі, окремих поточних рахунків зі спеціальним режимом використання у національній валюті та іноземній валюті у різних банках України».

Готівкові розрахунки здійснюються із застосуванням РРО: чи поширюється обмеження граничної суми?

Підпунктом 5 п. 3 розд. І Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою від 29 грудня 2017 року № 148 Правління Національного банку України (далі – Положення № 148) визначено, що готівкові розрахунки/розрахунки готівкою – платежі готівкою суб’єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Згідно з п. 6 розд. ІІ Положення № 148 суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

1) між собою – у розмірі до 10 000 (десяти тисяч) грн включно;

2) з фізичними особами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.

Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Обмеження, установлене в п. 6 розд. II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою платіжного інструменту.

Враховуючи викладене, обмеження щодо граничної суми розрахунків, встановлене у розмірі 10000 (50000) грн поширюється на розрахунки між суб’єктами господарювання та між фізичною особою та підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги), які здійснюються платниками податків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (розрахункових книжок).

Чи підлягає оподаткуванню військовим збором сума орендної плати, що виплачується за договором оренди нерухомого (рухомого) майна?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) звертає увагу, що відповідно до частини першої ст. 759, ст. 762 Цивільного кодексу України із змінами та доповненнями за договором найму (оренди), наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк, за користування якого з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Підпунктом 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розд. XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.

Так, п. 163.1 ст. 163 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), включаються, зокрема, суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику ПДФО відповідно до умов цивільно-правового договору (п.164.2.2 п.164.2 ст. 164 ПКУ) та дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 170.1 статті 170 ПКУ (п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розд. XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розд. XX ПКУ).

Отже, сума орендної плати, що виплачується за договором оренди рухомого (нерухомого) майна підлягає оподаткуванню військовим збором на загальних підставах.

Закон України № 2719: деякі особливості погашення податкового боргу

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що Законом України від 03 листопада 2022 року № 2719-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п. 52 прим.10.

Так, нормами п. 52 прим.10 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ визначено, що тимчасово, на період приватизації об’єктів спиртової та лікеро-горілчаної галузі відповідно до Програми реформування та розвитку спиртової галузі, не вимагається згода контролюючого органу на відчуження у процесі приватизації майна Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», якщо договором купівлі-продажу об’єкта приватизації передбачено зобов’язання покупця щодо погашення податкового боргу в порядку, встановленому Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження виконання покупцем об’єкта приватизації зобов’язань за договором купівлі-продажу в частині погашення податкового боргу в порядку, встановленому Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

У випадку, передбаченому абзацом першим п. 52 прим.10 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, положення пунктів 92.1 – 92.3 ст. 92 ПКУ не застосовуються.

Орендна плата за землю

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Норми передбачені п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 ст. 288 ПКУ).

Пунктом 288.5 ст. 288 ПКУ визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

- не може бути меншою за розмір земельного податку:

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;

- не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

- може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПКУ, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах;

- для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку.

- для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відсотка нормативної грошової оцінки.

Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати (п. 288.6 ст. 288 ПКУ).

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 – 287 розділу ХІІ «Податок на майно» (п. 288.7ст. 288 ПКУ).

За яких умов декларант може скористатися правом одноразового (спеціального) добровільного декларування у разі наявності у такого декларанта коштів в національній та іноземній валютах у готівковій формі?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що відповідно до п.п. «г» п. 5 підрозділу 9⁴ розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об'єктами декларування не можуть бути, зокрема кошти в національній та іноземній валютах, які на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації перебувають у готівковій формі.

Разом з тим п. 9 підрозділу 9⁴ розділу ХХ Кодексу передбачено, що для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі - спеціальні рахунки) до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Таким чином, декларант, який бажає задекларувати кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі, повинен до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації розмістити такі кошти на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України.

До уваги платників податку на нерухомість!

- за 2021 та 2022 податкові (звітні) роки не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та за об’єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;

- за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності юридичних осіб, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та за об’єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;

- тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації. При цьому платники податку – юридичні особи протягом шести календарних місяців після місяця, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відображаються зміни розміру податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за відповідний податковий період. Для платників податку – фізичних осіб контролюючий орган самостійно обчислює податкове зобов’язання за період з 1 січня по 1 березня 2022 року.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок визнання об’єктів житлової нерухомості такими, що непридатні для проживання у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначається Кабінетом Міністрів України.

Норми встановлені п. п.69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

В який строк має право використати отримані кошти фізособа – набувач цільової благодійної допомоги?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) звертає увагу, що відповідно до п.п. 170.7.5 п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) набувач цільової благодійної допомоги у вигляді коштів має право на її використання протягом строку, встановленого умовами такої допомоги, але не більше 12 календарних місяців, наступних за місяцем отримання такої допомоги, крім допомоги, наданої на лікування, право на використання якої становить не більше 24 календарних місяців, наступних за місяцем отримання такої допомоги, за винятком отримання благодійної допомоги у вигляді ендавменту. Якщо цільова благодійна допомога у вигляді коштів не використовується її набувачем протягом такого строку та не повертається благодійнику до його закінчення, то такий набувач зобов'язаний включити невикористану суму такої допомоги до складу загального річного оподатковуваного доходу та сплатити відповідний податок.

Термін «ендавмент» означає суму коштів або цінних паперів, які вносяться благодійником у банк або небанківську фінансову установу, завдяки чому набувач благодійної допомоги отримує право на використання процентів або дивідендів, нарахованих на суму такого ендавменту. При цьому такий набувач не має права витрачати або відчужувати основну суму такого ендавменту без згоди благодійника.

Набувач цільової благодійної допомоги має право звернутися до контролюючого органу з поданням щодо продовження строку використання такої цільової благодійної допомоги з наведенням обставин, які свідчать про неможливість її повного використання у зазначені цим пунктом строки, а керівник (його заступник або уповноважена особа) такого контролюючого органу має право прийняти рішення про таке продовження. Якщо контролюючий орган відмовляє у такому продовженні, його рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному для оскарження рішення контролюючого органу відповідно до ПКУ (п.п. 170.7.6 п. 170.7 ст. 170 ПКУ).

Алгоритм розрахунку податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку на суму витрат, понесених за навчання за наслідками звітного податкового року

Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.

Порядок застосування податкової знижки визначений ст. 166 ПКУ.

Відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою.

Підпунктом 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, зокрема, передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, алгоритм нарахування податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку на суму витрат, понесених за навчання, за наслідками звітного податкового року розраховується наступним чином:

визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а також на суму ПСП за її наявності (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП, утриманого податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця);

на підставі підтверджувальних документів визначається сума (вартість) витрат платника податку – резидента, дозволених до включення до податкової знижки;

розраховується сума ПДФО на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку:

з суми ПДФО утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат на оплату за навчання, та ставки податку.

При цьому, відповідно до п. 179.8 ст. 179 ПКУ сума, що має бути повернута, зараховується на банківський рахунок платника податку, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

Податкова знижка на навчання: чи можна скористатись розрахунковим документом, де вказана сума за весь навчальний період – рік, семестри якого припадають на різні календарні роки?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) нагадує, що п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Податковим кодексом України визначено, що платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою.

Так, фізична особа – платник податку має право включити до податкової знижки витрати понесені в звітному році у вигляді суми коштів, сплачених безпосередньо нею за навчання, незважаючи на те, що вони підтверджуються одним розрахунковим документом, де зазначена сума за весь навчальний період – рік, семестри якого припадають на різні календарні роки.

Яким чином можна скасувати (виправити) помилково проведену через ПРРО операцію «службова видача» або «службове внесення»?

Скасування (виправлення) помилково проведеної операції «службова видача» або «службове внесення» через програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) виконується шляхом проведення зворотної операції на таку помилкову суму або сторнування проведеної операції із реєстрацією цих операцій на фіскальному сервері.

Так, у разі помилково проведеної через ПРРО операції:

- «службова видача» – проводиться операція «службове внесення» на таку саму суму;

- «службове внесення» проводиться шляхом наступної реєстрації операції «сторно».

Член фермерського господарства уклав трудовий договір з роботодавцем. Чи повинен знятись з обліку платника єдиного внеску в контролюючих органах?

Відповідно до п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464) членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, визначено платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Такі платники зобов’язані стати на облік в контролюючих органах як платники єдиного внеску.

Порядком обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (далі - Порядок) визначаються питання взяття на облік, внесення змін до облікових даних та зняття з обліку платників єдиного внеску у територіальних органах Державної податкової служби України.

Після взяття на облік в контролюючих органах платниками єдиного внеску на членів фермерських господарств, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, поширюються обов’язки, визначені п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464 щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску.

Якщо член фермерського господарства, який перебуває на податковому обліку як платник єдиного внеску, уклав трудовий договір з роботодавцем, то такий платник, у разі бажання уникнення подвійного нарахування і відповідно сплати єдиного внеску, має право подати до контролюючого органу заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7-ЄСВ згідно з додатком 5 до Порядку та копію документа, що підтверджує дату, з якої особа підлягає страхуванню на інших підставах.

Заяву за формою № 7-ЄСВ до контролюючого органу необхідно подати у десятиденний строк з дня прийняття відповідного рішення.

Щодо відкриття в банку рахунків зі спеціальним режимом для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування

Відповідно до п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальні рахунки) до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Порядок відкриття, закриття, зарахування коштів на спеціальний рахунок і здійснення контролю за операціями за таким рахунком встановлюються Національним банком України.

Таким чином, положення п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ поширюються виключно на кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі, а отже не застосовуються до коштів, які вже розміщені декларантом на поточних рахунка у банку.

Податкова знижка за витратами на лікування

гострої респіраторної хвороби COVID-19

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) звертає увагу, що за результатами 2021 та 2022 років при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166 Податкового кодексу України (ПКУ) до податкової знижки платника податку на доходи фізичних осіб у звітному податковому році в повному обсязі включаються витрати на лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, придбання лікарських засобів та/або виробів медичного призначення, необхідних для лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого або витягу з Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров’я, витрати на вакцинування для профілактики гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а також витрати на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених страховику-резиденту за договорами страхування на випадок захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, такого платника податку та членів його сім’ї першого ступеня споріднення.

Норми встановлені п. 20 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Реалізація права на податкову знижку внутрішньо переміщеною особою

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) нагадує, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.

Норми передбачені п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник ПДФО має право включити до податкової знижки суму коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником ПДФО, який має статус внутрішньо переміщеної особи.

Платник ПДФО має право скористатися зазначеною в п. п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ податковою знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім’ї першого ступеня споріднення:

- не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;

- не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.

Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року.

Чи включаються до складу податкової знижки витрати, понесені фізособою на лікування за наслідками 2021 року?

До переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), включається сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю), а також суму коштів, сплачених платником податку, визнаним в установленому порядку особою з інвалідністю, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині з інвалідністю у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім:

а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов’язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов’язаних з лікуванням хронічних захворювань;

б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;

в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);

г) операцій із зміни статі;

ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);

д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;

е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 розд. ХІХ ПКУ встановлено, що п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.

Станом на 01 січня 2022 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ), за наслідками 2021 року платникам не надається.

« повернутися