Податкова інформує...

Дата: 05.01.2023 08:45

Кількість переглядів: 158

Фото без опису

Увага!!! З 01.01.2023 – нові бюджетні рахунки!!!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) звертає увагу платників податків, що з 01.01.2023 змінилися реквізити для сплати податків, зборів та платежів до державного та місцевих бюджетів по Дніпропетровській області.

Інформація щодо реквізитів для сплати податків, зборів та платежів до державного та місцевих бюджетів по Дніпропетровській області розміщена на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС України у розділі «Рахунки для сплати платежів» за посиланням:

https://dp.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv.

У 2022 році до державного бюджету надійшло 698,7 млрд гривень

Платники у складний воєнний час продовжують підтримувати нашу державу, сумлінно сплачуючи до бюджету податки. Завдяки їх активній громадянській позиції держава стабільно отримує кошти для забезпечення Збройних Сил України та соціальних виплат.

Так, у 2022 році надходження (сальдо) до зведеного бюджету по платежах, що контролюються ДПС, становлять 1 091,4 млрд грн. Це на 98,2 млрд грн, або на 9,9 відс. більше ніж у 2021 році.

До державного бюджету надійшло 698,7 млрд грн, що на 46,6 млрд грн, або на 7,2 відс. перевищує відповідний показник 2021 року. До місцевих бюджетів – 392,7 млрд грн, що на 51,5 млрд грн, або на 15,1 відс. більше ніж у 2021 році.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у 2022 році становили 694,6 млрд грн, що на 13,1 відс., або на 80,2 млрд грн більше ніж за підсумками 2021 року.

Відшкодовано ПДВ на рахунки платників – 84,6 млрд гривень.

Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у 2022 році становили 425,3 млрд грн, що на 76,2 млрд грн, або на 21,8 відс. більше ніж у 2021 році.

У грудні 2022 року надходження (сальдо) до зведеного бюджету по платежах, що контролюються ДПС, становлять 99,0 млрд грн, у т. ч. до державного бюджету – 56,6 млрд грн, до місцевих бюджетів – 42,5 млрд гривень.

Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у грудні 2022 року становили 49,5 млрд грн, що на 10,9 млрд грн, або на 28,2 відс. більше ніж у грудні 2021 року.

Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави!

Дніпропетровщина працює: у 2022 році збір до бюджетів усіх рівнів – понад 70 млрд гривень!

Протягом 2022 року від платників Дніпропетровщини збір платежів до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) у 2022 році склав понад 70 млрд грн, що на понад 9,5 млрд грн, або на 15,7 відс. більше ніж за підсумками 2021 року.

До державного бюджету у 2022 році спрямовано понад 30 млрд грн, що на понад 1,2 млрд грн, або на 4,5 відс. більше ніж за підсумками 2021 року.

Місцеві бюджети у січні – грудні поточного року отримали понад 40,1 млрд грн, що на понад 8,2 млрд грн більше ніж за підсумками 2021 року. Темп росту надходжень складає 125,9 відсотки.

Єдиного внеску по Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області у 2022 році надійшло понад 27,8 млрд грн, що на понад 7,7 млрд грн, або на 38,3 відс. більше, ніж за підсумками 2021 року.

Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марина Твердохлєб під час підведення підсумків роботи податкової служби Дніпропетровщини у 2022 році.

Очільниця податкової служби висловила подяку усім, хто сьогодні працює і підтримує економіку нашої держави, сумлінно сплачуючи податки і збори.

До уваги платників податків! Продовжує роботу Комунікаційна податкова платформа!

За допомогою цієї платформи комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю проходять оперативно та якісно.

Ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області забезпечується комунікаторами – фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону.

Нагадуємо, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua.

На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з актуальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.

Запрошуємо платників податків до спілкування за допомогою Комунікаційної податкової платформи!

Підстави для подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) звертає увагу, що з 01.01.2023 року розпочалась кампанія декларування доходів, отриманих громадянами і самозайнятими особами у 2022 році.

Відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) обов’язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи у платників податків виникає при отриманні:

- доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини або договору дарування, за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо;

- доходів від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також дохід від операцій з цінними паперами;

- іноземного доходу;

- інших доходів, передбачених ПКУ.

Разом з тим, обов’язок фізичної особи-платника ПДФО фізичної особи щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник ПДФО отримував доходи:

- від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом ПКУ;

- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до ІV розділу ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений ПДФО та військовий збір;

- у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

Також громадяни – платники ПДФО мають право подати податкову декларацію з метою використання права на податкову знижку.

До уваги фізичних осіб – платників єдиного податку першої – третьої груп!

З 01.01.2023 відповідно до статей 7 та 8 Закону України від 03 листопада 2022 року № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено місячні розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 2684 грн та мінімальної заробітної плати – 6700 гривень.

Щодо обсягу доходу

Згідно з Податковим кодексом України (далі – ПКУ) граничний обсяг доходу для платників єдиного податку першої – третьої груп розраховується з урахуванням мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Отже, у 2023 році розмір доходу для фізичних осіб – платників єдиного податку не повинен перевищувати такі суми для:

першої групи платників єдиного податку – 1 118 900 грн;

другої групи платників єдиного податку – 5 587 800 грн;

третьої групи платників єдиного податку – 7 818 900 гривень.

Щодо ставок єдиного податку (загальні положення)

Згідно з п. 293.1 ст. 293 ПКУ ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі – прожитковий мінімум), другої групи – у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі – мінімальна заробітна плата).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку – не більше 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму;

2) для другої групи платників єдиного податку – не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Отже, максимальний місячний розмір єдиного податку у 2023 році для ФОП – платників єдиного податку першої групи становить 268,40 грн, для платників єдиного податку другої групи – 1340,0 гривень.

Відповідно до п.п. 293.3 ст. 293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

1) 3 відсотки доходу – у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ;

2) 5 відсотків доходу – у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

При цьому слід враховувати, що згідно з п. 293.4 ст. 293 ПКУ ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої – третьої групи (ФОП) у розмірі 15 відсотків:

1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1, 2 і 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ;

2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;

3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі 1 розділу XIV ПКУ;

4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування;

5) до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ відповідно».

Щодо ставок єдиного податку (з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України)

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до ПКУ, зокрема, доповнено новим п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Згідно з п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV ПКУ застосовуються з урахуванням визначених ПКУ особливостей, зокрема, відповідно до абзацу першого п.п. 9.1 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що ФОП – платники єдиного податку першої та другої груп мають право не сплачувати єдиний податок.

При цьому такими особами декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого п.п. 9.1 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ єдиний податок не сплачувався (абзац другий п.п. 9.1 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, встановлюється у розмірі 2 відсотки доходу, визначеного відповідно до ст. 292 ПКУ.

Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, звільняються від обов’язку нарахування та сплати податку на додану вартість за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, а також від подання податкової звітності з податку на додану вартість, а їх реєстрація платником податку на додану вартість є призупиненою.

До уваги платників податків!

Державна податкова служба України інформує про особливості застосування ставки ПДВ у розмірі 7 відсотків до операцій з постачання послуг з тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування.

Відповідно до абзацу сьомого підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) застосовується знижена ставка ПДВ у розмірі 7 відсотків до операцій з постачання послуг з тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010). Така ставка ПДВ визначена і в пункті 74 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.

При цьому пункт 74 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ застосовується до операцій, здійснених починаючи з 1 січня 2021 року, та є нормою тимчасової дії – до 1 січня 2023 року.

Враховуючи викладене, в 2023 році та в подальшому до операцій з постачання послуг з тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010) продовжує застосовуватися ставка ПДВ у розмірі 7 відсотків відповідно до підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ.

Щодо особливостей зазначення у податковій накладній / розрахунку коригування до податкової накладної коду товару згідно з УКТ ЗЕД у зв’язку із застосуванням нової версії кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2022 року)

З 01.01.2023 починають застосовуватися коди товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2022 року), затверджені Законом України від 19 жовтня 2022 року № 2697-IX «Про Митний тариф України» (далі – Закон № 2697).

Оскільки окремі позиції кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2022 року) зазнали змін у порівнянні з кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), чинними до 31.12.2022 (включно), наказом Державної митної служби України від 23.11.2022 № 513, який також набуває чинності з 01.01.2023, затверджено Перехідні таблиці від УКТ ЗЕД версії 2017 року до УКТ ЗЕД версії 2022 року.

Складання податкової накладної

Починаючи з 01.01.2023, при здійсненні операцій з постачання товарів на митній території України, графа 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б податкової накладної має заповнюватися з урахуванням таких особливостей:

у разі здійснення операції з постачання товару, придбаного на митній території України або ввезеного на митну територію України до 31.12.2022 (включно), у графі 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б податкової накладної зазначається код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), що був вказаний у митній декларації, оформленій при його ввезенні на митну територію України або у податковій накладній, отриманій від постачальника при придбанні такого товару;

у разі здійснення операції з постачання товару, придбаного на митній території України або ввезеного на митну територію України, починаючи з 01.01.2023, у графі 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б податкової накладної зазначається код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2022 року), що визначений у митному тарифі України, встановленому Законом № 2697;

у разі здійснення операції з постачання одночасно товару, придбаного на митній території України або ввезеного на митну територію України як до 31.12.2022 (включно), так і, починаючи з 01.01.2023, а саме з однаковим найменуванням, але з різними кодами товару згідно з УКТ ЗЕД, у розділі Б податкової накладної заповнюються два окремі рядки, зокрема у графі 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) яких зазначається:

в одному – код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), придбаного на митній території України / ввезеного на митну територію України до 31.12.2022 (включно);

в другому – код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2022 року), придбаного на митній території України / ввезеного на митну територію України, починаючи з 01.01.2023.

Складання розрахунку коригування до податкової накладної

Якщо, починаючи з 01.01.2023, відбувається зміна кількості або вартості товарів, поставлених до вказаної дати, то у графі 4.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б розрахунку коригування до податкової накладної, що була попередньо складена за операцією з постачання таких товарів, платнику ПДВ (постачальнику) слід зазначити код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), вказаний у податковій накладній, що коригується.

Які суб’єкти господарювання з 01.01.2023 мають забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що відповідно до пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)»

- торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб (крім торговців фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку першої групи, торговців, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції)

- з 1 січня 2023 року повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги).

Додатково звертаємо увагу, що такі вимоги не поширюються на торговців, які провадять господарську діяльність на територіях територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), перелік яких затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції України тимчасово окупованих територій, та протягом трьох місяців після припинення проведення воєнних (бойових) дій на таких територіях та/або деокупації, звільнення від оточення (блокування) цих територій.

Закон України № 2720: новації оподаткування ПДФО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) звертає увагу, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39 прим.2, п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору – не пізніше 31 грудня 2022 року).

Норми встановлені абзацом третім п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Законом України від 03 листопада 2022 року № 2720-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі» п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ після абзацу третього доповнено двома новими абзацами, відповідно до яких:

- за умови сплати не пізніше 31 грудня 2022 року в повному обсязі податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору із сум доходів, зазначених у податковій звітності, поданій у строк, визначений абзацом третім цього пункту, штрафні санкції та пеня за несплату або несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору із сум таких доходів не застосовуються.

- нараховані та сплачені або стягнуті у період з 01 серпня 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі» суми штрафних санкцій та пені за несплату або несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору із сум доходів, зазначених у податковій звітності, поданій у строк, визначений абзацом третім цього пункту, не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податків, не спрямовуються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших податків, зборів.

Норми набрали чинності з 01.01.2023.

Про деякі особливості коригування податкового кредиту

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) щодо порядку коригування податкового кредиту, якщо ввезення на митну територію України чи придбання товару, включеного до Переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224 із змінами (далі – Перелік № 224), відбулося до дати початку застосування пільги, а постачання – в період дії пільги, повідомляє наступне.

Якщо товари, які включені до Переліку № 224 постановами Кабінету Міністрів України від 09 листопада 2022 № 1260 «Про внесення змін до переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита» (далі – Постанова № 1260) та від 29 листопада 2022 року № 1340 «Про внесення змін до переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита» (далі – Постанова № 1340), були ввезені на митну територію України платником ПДВ або придбані на митній території України та при їх ввезенні або придбанні було нараховано ПДВ відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), то платник ПДВ за операціями з ввезення/придбання таких товарів має право віднести суми ПДВ, сплачені при такому ввезенні/придбанні, до податкового кредиту (за наявності належним чином оформленої митної декларації/зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідної податкової накладної).

При цьому якщо товари, включені до Переліку № 224 постановами № 1260 та № 1340, які були придбані на митній території України або ввезені на митну територію України платником податку з ПДВ, а постачаються без ПДВ у зв’язку із застосуванням режиму звільнення від оподаткування ПДВ до операцій з їх постачання, суми податкового кредиту, сформовані відповідно до ст. 198 розділу V ПКУ, коригуванню не підлягають, податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до п. 198.5 ст. 198 та/або ст. 199 розділу V ПКУ за такими товарами не нараховуються.

Джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) нагадує, що податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.

Норми визначені п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Підпунктом 20.1.1прим.1 п. 20.1 ст. 20 ПКУ передбачено, що контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, мають право: аналізувати фінансовий стан платника податків, що має податковий борг, та стан забезпечення такого боргу податковою заставою.

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПКУ джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов’язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов’язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов’язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Сплату грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:

а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);

б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у п. 43.4 прим.1 ст. 43 ПКУ;

в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

Зобов’язання платників єдиного внеску

1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску;

2) вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством;

3) допускати посадових осіб податкового органу до проведення перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, а до проведення перевірки щодо достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, та для призначення пенсій - посадових осіб органів Пенсійного фонду України за наявності направлення та/або наказу про перевірку та посвідчення осіб, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають у процесі перевірки;

4) подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464), у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування;

5) надавати безоплатно застрахованій особі та на вимогу членів сім'ї померлої застрахованої особи відомості про заробітну плату (дохід), суму сплаченого єдиного внеску та інші відомості про застраховану особу, що подаються до податкового органу;

6) пред'являти на вимогу застрахованої особи, на користь якої він сплачує єдиний внесок, повідомлення про взяття на облік як платника єдиного внеску та надавати інформацію про сплату єдиного внеску, в тому числі у письмовій формі;

7) перевіряти під час прийняття на роботу наявність у фізичної особи посвідчення застрахованої особи;

8) повідомляти у складі звітності про прийняття на роботу фізичної особи, відомості про яку відсутні в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі – Державний реєстр) або яка не пред'явила на вимогу платника єдиного внеску посвідчення застрахованої особи, та подавати необхідні відомості і документи для взяття на облік зазначеної особи;

9) отримувати в територіальному органі Пенсійного фонду України посвідчення застрахованої особи в порядку, встановленому Пенсійним фондом України, та видавати їх застрахованим особам;

10) повідомляти у складі звітності про зміну відомостей, що вносяться до Державного реєстру, про застраховану особу, на користь якої він сплачує єдиний внесок, у десятиденний строк після надходження таких відомостей;

11) у випадках, передбачених Законом № 2464 і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 2464, стати на облік в податковому органі як платник єдиного внеску;

12) виконувати інші вимоги, передбачені Законом № 2464.

Норми передбачені частиною 2 ст. 6 Закону № 2464.

Оновлено довідник типів об'єктів оподаткування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) доводить до відома, що ДПС України станом на 28.12.2022 оприлюднила новий довідник типів об'єктів оподаткування для заповнення повідомлення ф. № 20-ОПП.

Нагадуємо, що відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем.

Згідно з Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300) із змінами, повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. Форма цього повідомлення передбачає заповнення типа об'єкта оподаткування.

Довідково: Довідник типів об'єктів оподаткування розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням:

https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/127294.html.

Про внесення змін до податкової звітності

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) нагадує, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

У разі якщо показники оприлюдненої разом з аудиторським звітом річної фінансової звітності зазнали змін порівняно з показниками звіту про фінансовий стан (баланс) та звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіту про фінансові результати), що подаються разом з податковою декларацією згідно з абзацом другим п. 46.2 ст. 46 ПКУ, та такі зміни вплинули на показники раніше поданої річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний податковий (звітний) період, платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають уточнюючий розрахунок до річної податкової декларації у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до ст. 39 ПКУ або при визначенні бази оподаткування відповідно до п.п. 141.9 прим.1.3 п. 141.9 прим.1 ст. 141 ПКУ у разі здійснення контрольованих операцій, якщо їх умови не відповідають принципу «витягнутої руки» у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Норми встановлені п. 50.1 ст. 50 ПКУ.

Суб’єктам господарювання, які здійснюють страхові платежі

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) звертає увагу, що нормами п.п. 141.4.5 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України визначено: страховики або інші резиденти, у тому числі фізичні особи – підприємці, фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, або суб’єкти господарювання (юридичні особи чи фізичні особи – підприємці), які обрали спрощену систему оподаткування, інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво, які здійснюють страхові платежі (страхові внески, страхові премії) та страхові виплати (страхові відшкодування) у межах договорів страхування або перестрахування ризиків, у тому числі страхування життя на користь нерезидентів, зобов’язані оподатковувати суми, що перераховуються, таким чином:

- у межах договорів із обов’язкових видів страхування, за якими страхові виплати (страхові відшкодування) здійснюються на користь фізичних осіб - нерезидентів, а також за договорами страхування у межах системи міжнародних договорів «Зелена карта», а також за договорами страхування пасажирських перевезень цивільної авіації - за ставкою 0 відсотків;

- у межах договорів страхування ризиків за межами України, за якими страхові виплати (страхові відшкодування) здійснюються на користь нерезидентів, крім ризиків, зазначених в абзаці другому цього підпункту, - за ставкою 4 відсотки суми, що перераховується, за власний рахунок страховика у момент здійснення перерахування такої суми;

- під час укладання договорів страхування або перестрахування ризику безпосередньо із страховиками та перестраховиками-нерезидентами, рейтинг фінансової надійності (стійкості) яких відповідає вимогам, установленим національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (у тому числі через або за посередництвом перестрахових брокерів, які в порядку, визначеному такою національною комісією, підтверджують, що перестрахування здійснено в перестраховика, рейтинг фінансової надійності (стійкості) якого відповідає вимогам, установленим зазначеною національною комісією), а також під час укладання договорів перестрахування з обов’язкового страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту, - за ставкою 0 відсотків;

- в інших випадках, ніж зазначені в абзацах другому - четвертому цього підпункту, - за ставкою 12 відсотків суми таких платежів (виплат) за власний рахунок у момент здійснення перерахування таких виплат.

Вибір розміру податкової соціальної пільги та строк її дії

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що у разі якщо платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав, зазначених у п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), застосовується одна податкова соціальна пільга з підстави, що передбачає її найбільший розмір, за умови дотримання процедур, визначених п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, крім випадку, передбаченого п.п. «б» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, податкова соціальна пільга за яким додається до пільги, визначеної п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ у разі, якщо особа утримує двох і більше дітей, у тому числі дитину з інвалідністю (дітей з інвалідністю).

Норми передбачені п.п.169.3.1 п. 169.3 ст. 169 ПКУ.

Платник ПДФО, який має право на застосування податкової соціальної пільги більшої, ніж передбачена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, зазначає про таке право у заяві про застосування пільги, до якої додає відповідні підтвердні документи. (п.п. 169.3.2 п. 169.3 ст. 169 ПКУ).

Підпунктом 169.3.3 п. 169.3 ст. 169 ПКУ встановлено, що податкова соціальна пільга, передбачена підпунктом 169.1.2 та підпунктами «а» та «б» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, надається до кінця року, в якому дитина досягає 18 років, а у разі її смерті до досягнення зазначеного віку – до кінця року, на який припадає смерть. Право на отримання такої податкової соціальної пільги втрачається у разі позбавлення платника ПДФО батьківських прав або якщо він відмовляється від дитини чи передає дитину на державне утримання, у тому числі у закладах для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, незалежно від того, чи береться плата за таке утримання, чи ні, а також якщо дитина стає курсантом на умовах її повного утримання, починаючи з податкового місяця, в якому відбулася така подія.

Надання податкової соціальної пільги, передбаченої підпунктами «в» - «е» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, зупиняється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому платник ПДФО втрачає статус, визначений у цих підпунктах.

Податкова соціальна пільга надається з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому платник ПДФО помер або оголошується судом померлим чи визнається судом безвісно відсутнім, або втрачає статус резидента, або був звільнений з місця роботи (п.п. 169.3.4 п. 169.3 ст. 169 ПКУ).

Щодо обов’язку подання ФОПами разом з декларацією про доходи додатка з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) нагадує, що зареєстровані підприємцями фізичні особи – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які здійснюють виробництво власної сільськогосподарської продукції, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати у складі річної податкової декларації про майновий стан і доходи додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання.

У такому додатку, зокрема, зазначаються:

- кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються такою фізичною особою – підприємцем (ФОП) для здійснення підприємницької діяльності та для яких визначається мінімальне податкове зобов’язання, їх нормативна грошова оцінка та площа;

- сума загального мінімального податкового зобов’язання, сума мінімального податкового зобов’язання щодо кожної земельної ділянки окремо;

- загальна сума сплачених платником податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно до п. 177.15 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) витрат на оренду земельних ділянок (далі – загальна сума сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок) протягом податкового (звітного) року;

- різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

Норми встановлені п. 177.14 ст. 177 ПКУ.

Особливості сплати єдиного внеску у разі трудових відносин за гіг-контрактом

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що єдиний внесок для платника – резидента Дія Сіті, який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним підпунктом 2, 3 частини першої, пункту 10 частини другої статті 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні (далі – Закон № 1667) встановлюється:

а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітку плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», – у розмірі мінімального страхового внеску;

б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг за гіг- контрактами, укладеними у порядку передбаченому Законом № 1667, – у розмірі мінімального страхового внеску.

Затверджено порядок прийняття надавачами платіжних послуг на виконання платіжних інструкцій на виплату заробітної плати

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) нагадує, що 30.09.2022 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 16.09.2022 № 291 (далі – Наказ № 291), яким затверджено Порядок прийняття надавачами платіжних послуг на виконання платіжних інструкцій на виплату заробітної плати» (далі – Порядок).

Наказом № 291 зазначено визнати таким, що втратив чинність наказ Міністерства фінансів України від 09.09.2013 № 453 «Про затвердження Порядку прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17 вересня 2013 року за № 1602/24134.

Порядок, регулює механізм прийняття надавачами платіжних послуг грошових чеків та платіжних інструкцій на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

Та не застосовується до:

- підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю, зокрема товариств УТОГ та УТОС, де кількість осіб з інвалідністю становить не менше 50 відсотків загальної чисельності працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить не менш як 25 відсотків суми витрат на оплату праці;

- підприємств та організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, у яких кількість осіб з інвалідністю становить не менш як 50 відсотків загальної чисельності працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить не менш як 25 відсотків суми витрат на оплату праці;

- дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав, філій, представництв та інших відокремлених підрозділів іноземних підприємств, установ та організацій (зокрема міжнародних), розташованих на території України;

- бюджетних установ, які перебувають на казначейському обслуговуванні в Державній казначейській службі України, а також Пенсійного фонду України та його територіальних органів відповідно до пункту 12 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;

- резидентів Дія Сіті в розумінні положень Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».

Зазначені підприємства, установи та організації самостійно надають обслуговуючому надавачу платіжних послуг інформацію, що підтверджує такий статус:

- під час відкриття рахунку у обслуговуючого надавача платіжних послуг;

- у разі набуття статусу з переліку, наведеного у пункті 12 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;

- у разі якщо обслуговуючого надавача платіжних послуг не було повідомлено під час відкриття у нього рахунку або при набутті такого статусу.

Щодо формування фіскальних чеків під час відсутності зв’язку між РРО та сервером обробки інформації

У зв’язку з актуалізацією питання своєчасного формування фіскальних чеків (Z - звітів) під час відсутності зв’язку між реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) та сервером обробки інформації (відсутності електропостачання, Інтернету) ДПС повідомляє таке.

Відповідно до підпункту 3.1.2 пункту 3.1 розділу ІІІ Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій та модемів передачі даних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057, РРО повинен, зокрема, забезпечувати накопичення контрольно-звітної інформації у разі неможливості передачі її через порушення зв’язку із сервером обробки інформації з будь-яких причин та автоматичну передачу накопиченої інформації до сервера обробки інформації після відновлення зв’язку. Також відбувається блокування проведення розрахункових операцій у разі неможливості передачі контрольно-звітної інформації до сервера обробки інформації протягом 72 годин.

Пунктом 9 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій РРО для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 № 199, передбачено, що блокування виконання функцій реєстратора знімається після усунення причини його виникнення.

Тобто блокування РРО відбувається у разі неможливості передачі контрольно-звітної інформації до сервера обробки інформації (відсутності електропостачання, Інтернету) не раніше ніж через 72 години.

Водночас після відновлення такої можливості РРО розблоковується та накопичена інформація передається до сервера автоматично.

Чим корисний Електронний кабінет для громадян?

Для фізичних осіб в Електронному кабінеті об’єднано сервіси для громадян в окремий Е-кабінет для громадян.

Можливості Е-кабінету для громадян включають:

- доступ до реєстраційних даних та даних про об’єкти оподаткування (рухоме та нерухоме майно, відомості про які надходять до ДПС з відповідних реєстрів інших державних органів);

- доступ до сформованих податкових повідомлень-рішень щодо сум нарахованих податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю;

- подання податкової декларації про майновий стан і доходи;

- отримання відомостей про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків;

- подання облікової картки фізичної особи – платника податків, яка є заявою для реєстрації у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків;

- подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків;

- надання копій документів, необхідних для реєстрації/внесення змін до Державного реєстру;

- обрання контролюючого органу, до якого особа може звернутись для отримання документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків;

- через режим «Стан розрахунків з бюджетом» фізичні особи можуть сплатити податки, збори, платежі, обравши на вибір одну з платіжних систем.

Щодо відмови від реєстраційного номера облікової картки платника податків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує: якщо фізична особа через свої релігійні переконання відмовляється від реєстраційного номера облікової картки платника податків, їй необхідно подати повідомлення за ф. № 1П до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу у разі, якщо фізична особа перебуває за межами населеного пункту проживання (п. 3 розд. VIІI Положення № 822), яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру.

Фізична особа повинна контролюючому органу пред’явити:

- паспорт та документ, на підставі якого оформлюється паспорт вперше,

- у разі зміни прізвища, імені чи по батькові особа, крім паспорта, пред’являє свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності).

Отже, фізична особа, яка раніше була зареєстрована в Державному реєстрі за реєстраційним номером облікової картки платника податків може через свої релігійні переконання відмовитися від реєстраційного номера. Після взяття на облік в окремому реєстрі Державного реєстру реєстраційний номер облікової картки платника податків закривається. Датою закриття є дата внесення відмітки до паспорта.

Легковий автомобіль викрадено: що з транспортним податком?

Нормами п.п. 267.6.8 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.

Відповідно до п.п. 267.6.9 п. 267.6 ст. 267 ПКУ у разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктом оподаткування, уточнююча декларація юридичною особою – платником транспортного податку подається протягом 30 календарних днів з дня внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику уточнююча декларація юридичною особою – платником транспортного податку подається протягом 30 календарних днів з дня складання постанови слідчого, прокурора чи винесення ухвали суду.

Особливості здійснення контролю за виконанням угоди про розподіл продукції

Пунктом 339.1 ст. 339 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що бухгалтерський облік фінансово-господарської діяльності інвестора, пов'язаної з виконанням робіт (наданням послуг), передбачених угодою про розподіл продукції, провадиться окремо від обліку інших видів діяльності з метою уникнення подвійного відображення компенсаційних витрат інвестора. Порядок такого обліку, перелік звітів, зокрема з метою відшкодування витрат інвестора та розрахунку податку на прибуток, визначається угодою про розподіл продукції.

У разі якщо за угодою про розподіл продукції роботи проводяться на кількох ділянках надр, інвестор здійснює консолідований облік своєї господарської діяльності.

Звіти інвестора про діяльність, пов'язану з виконанням угоди про розподіл продукції, підлягають обов'язковій щорічній аудиторській перевірці (п. 339.2 ст. 339 ПКУ).

Нормами п. 339.3 ст. 339 передбачено, що з метою податкового контролю інвестор, який сплачує податки та збори під час виконання угоди про розподіл продукції, зобов'язаний зберігати первинні документи, пов'язані з нарахуванням і сплатою податків, протягом терміну зберігання, передбаченого законодавством.

Документальні перевірки виконання інвестором зобов'язань перед бюджетом зі сплати податків і зборів проводяться відповідно до ПКУ.

До уваги фізичних осіб – волонтерів!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) нагадує, що 11.12.2022 року набрав чинності Закон України від 16 листопада 2022 року № 2757-ІХ «Про внесення змін до пункту 2 прим. 1 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» щодо вдосконалення порядку включення благодійників – фізичних осіб до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації».

Згідно з цим Законом включення фізичної особи – благодійника до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації здійснюється на підставі заяви, поданої до територіального органу ДПС у паперовій або електронній формі (в тому числі з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг). Тобто фізичним особам – благодійникам для включення до Реєстру волонтерів достатньо подати до територіального органу ДПС лише заяву.

Чи має право фізична особа – резидент подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію та задекларувати актив у вигляді права грошової вимоги за договором позики, яка надана іншій фізичній особі за рахунок коштів (у національній або іноземній валюті)

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що відповідно до п. 1 підрозділу 9⁴ розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною пунктом 3 цього підрозділу, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року.

Згідно з п.п. «а» п. 4 підрозділу 9⁴ розділу ХХ Кодексу об'єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі - об'єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 Кодексу активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.

При цьому для об'єктів декларування, визначених п.п. «а» п. 4 підрозділу 9⁴ розділу ХХ Кодексу базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є грошова вартість відповідного об'єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам. У разі якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. У разі якщо така грошова вартість визначена у вигляді банківських металів, вартість банківських металів зазначається, виходячи з маси та облікової ціни банківських металів, розрахованої Національним банком України станом на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Декларант зобов'язаний документально підтвердити грошову вартість таких об'єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об'єктів декларування.

Таким чином, фізична особа – резидент, яка має у власності актив у вигляді права грошової вимоги (кошти, позичені третім особам за договором позики), яке нотаріально посвідчене, може добровільно задекларувати зазначений актив шляхом подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Які документи повинен надати працівник для укладання трудового договору?

Для укладання трудового договору працівник має надати:

- паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

- індивідуальний податковий номер;

- трудову книжку (за наявності).

Якщо це необхідно для роботи, ви можете попросити надати документи про освіту, довідку про стан здоров’я тощо.

« повернутися