Відбулося друге засідання Робочої групи Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області

Дата: 15.02.2023 17:08

Кількість переглядів: 628

Фото без опису

Нещодавно, проведено чергове засідання Робочої групи Громадської ради при ГУ ДПС (далі – Робоча група), в якому прийняли участь в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марина Твердохлєб та керівники підрозділів ГУ ДПС.

Марина Твердохлєб привітала учасників засідання, подякувала за їх активність та плідну співпрацю, а також побажала результативної роботи.

На засіданні обговорено розроблений та представлений Робочою групою матеріал роз’яснювального характеру з питань відображення та розкриття у фінансовій звітності інформації щодо збитків від знецінення активів під час дії воєнного стану в Україні.

На 86 відсотків збільшились надходження акцизного податку за вироблені товари до держбюджету від платників Дніпропетровщини

У січні 2023 року платники акцизного податку Дніпропетровщини за вироблені товари спрямували до держбюджету майже 12 млн гривень. У порівнянні з січнем 2022 року надходження збільшились на понад 5,5 млн грн, або на 86 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марина Твердохлєб.

Керівник податкової нагадала, що платники акцизного податку подають декларацію акцизного податку за січень 2023 року не пізніше 20 лютого 2023 року.

Дякуємо за своєчасно виконаний податковий обов’язок!

До місцевих бюджетів Дніпропетровської області у січні 2023 року надійшло майже 2,8 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів

Протягом січня 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло майже 2,8 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів. За словами в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марини Твердохлєб, порівняно з 2022 роком надходження виросли на понад 2,1 млн грн, або на 320,6 відсотків.

Очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області подякувала платникам за фінансову підтримку територіальних громад!

«Сумлінна сплата податків – це важливий внесок кожного жителя України у героїчну боротьбу за нашу свободу і державність!», – зазначила керівник податкової служби Дніпропетровщини.

Платниками Дніпропетровського регіону спрямовано до місцевих бюджетів понад 437 мільйонів гривень плати за землю

Протягом січня поточного року платники Дніпропетровщини забезпечили надходження до місцевих бюджетів понад 437 млн гривень плати за землю.

Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марина Твердохлєб у порівнянні з січнем 2022 року позитивна динаміка складає майже 76,7 млн грн, або понад 21 відсоток.

Очільниця податкової служби області звернула увагу, що 20 лютого 2023 року – останній день подання податкової декларації з плати за землю (земельний податок та або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян):

- на 2023 рік;

- за січень 2023 року у разі не подання податкової декларації на 2023 рік.

Дякуємо платникам за сумлінну сплату податків та фінансову підтримку держави і регіону!

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» у Нікопольській ДПІ

В Нікопольській ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Деклараційна кампанія 2023».

На запитання платників відповідала головний державний інспектор Нікопольського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марина Комлик.

Під час розмови податківець повідомила, що розпочалась кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2023 році. Також питання надходили про терміни подання річної податкової декларації про майновий стан та доходи та строки сплати податку.

На запитання були надані консультації у відповідності із діючим законодавством.

Центрами обслуговування платників Нікопольського регіону за січень 2023 року надано 1 516 адміністративних послуг

Як повідомила завідувач Нікопольського сектору податкових сервісів управління податкових сервісів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольга Жевнерова, за січень 2023 року до Центрів обслуговування платників Нікопольського регіону звернулось 1 547 платників. Надано 1 516 адміністративних послуг.

Найчастіше громадяни відвідують ЦОПи для отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків (1 080) та отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми та джерела виплачених доходів та утриманих податків (171). Також зареєстровано 59 платників єдиного податку, надано 126 витягів з реєстру платників єдиного податку, зареєстровано 18 реєстраторів розрахункових операцій. Центр обслуговування платників працює за принципом оперативного та якісного обслуговування бізнесу та громадян. Тут видаються довідки, приймається звітність від суб’єктів господарювання, забезпечується швидкий доступ до інформації.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» в Марганецькій ДПІ

Днями в Марганецькій ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Марганецька ДПІ) відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Особливості одноразового (спеціального) добровільного декларування».

Старший державний інспектор Марганецької ДПІ Валентина Плахотнік нагадала платникам, що відноситься до об’єктів оподаткування, які ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування. Звернула увагу що одноразова декларація подається особисто в електронній формі.

На запитання були надані консультації у відповідності із діючим законодавством.

Зустріч з платниками податків у Нікопольській ДПІ

Днями у Нікопольській ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Нікопольська ДПІ) пройшла зустріч начальника Нікопольської ДПІ Наталії Міщенко з платниками податків на тему «Деклараційна кампанія 2023. Про одноразове (спеціальне) добровільне декларування. Правильне заповнення реквізиту «Призначення платежу».

Податківець повідомила, що з 1 січня 2023 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2022 року. Надала практичну допомогу учасникам заходу щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.

Також обговорювались питання щодо одноразового (спеціального) добровільного декларування: терміни подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації; ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Окремо на зустрічі були надані роз’яснення щодо правильне заповнення реквізиту «Призначення платежу» на сплату податку.

Під час зустрічі учасники отримали відповіді на запитання та друковану продукцію зазначеної тематики.

Скористайтесь можливістю задекларувати свої активи у рамках кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування

Державна податкова служба України повідомляє, що на сьогодні у рамках «податкової амністії» задекларовано 6,2 млрд грн, сума одноразового збору склала 379,5 млн гривень.

За період воєнного стану в Україні було задекларовано 3,92 млрд грн, сума одноразового збору склала 246,6 млн гривень.

Нагадуємо, що кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб завершується вже цього місяця.

Закликаємо громадян не зволікати та скористатись можливістю легалізувати активи, з яких станом на 1 січня 2021 року не були сплачені податки.

Податківці Дніпропетровщини прийняли участь у семінарі за організацією облдержадміністрації

Днями, у форматі ZOOM-конференції відбувся семінар за організацією Дніпропетровської обласної державної адміністрації, в якому прийняли участь керівники структурних підрозділів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС).

Серед учасників заходу також були представники райдержадміністрацій, територіальних громад, аграрного бізнесу та громадських організацій.

Темою обговорення стали нагальні питання стосовно механізму застосування мінімального податкового зобов’язання, права на податкові пільги щодо плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в умовах дії воєнного стану та новацій податкового законодавства в частині реєстрації та зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також роглянуто шляхи взаємодії податкової служби області з платниками податків. Для ГУ ДПС важливо, щоб кожний платник був обізнаний та розумів важливість сумлінної сплати податків, особливо зараз. Тому для інформаційної підтримки платників у податковій нашого регіону працюють телефони «гарячих ліній», а також запроваджено ще один вид комунікації – комунікаційну податкову платформу.

У ході конструктивного діалогу фахівці ГУ ДПС надали обґрунтовані відповіді на питання учасників зустрічі.

До уваги платників податків – фізичних осіб

Державна податкова служба нагадує, що триває кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2022 року.

Декларування доходів та сплата податків і зборів з отриманих доходів – це особистий внесок кожного українця у розвиток нашої держави, її фінансової безпеки та обороноздатності.

Відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платники податку зобов’язані самостійно обчислити суму податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) та військового збору шляхом подання до податкового органу податкової декларації, при отриманні:

- окремих видів доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнених від оподаткування (п. п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодексу);

- доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (п. п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу);

- іноземних доходів (п. п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу).

Для зазначеного переліку громадян граничний термін подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) за звітний (податковий) 2022 рік – 01 травня 2023 року (включно).

Слід зазначити, що станом на 01.02.2023 громадянами вже подано більше 12 тис. декларацій, в яких задекларовано до сплати в бюджет 94,0 млн грн податку та 11,7 млн грн. військового збору.

Дякуємо платникам за вчасно сплачені податки і збори!

У січні безкоштовні кваліфіковані сертифікати відкритих ключів від ДПС отримали понад 58 тис. користувачів

У січні 2023 року послугами Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС скористались понад 58 тис. юридичних та фізичних осіб. Їм безкоштовно видано майже 161,3 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Майже 35 тис. фізичних осіб протягом минулого року отримали майже 70,7 тис. кваліфікованих сертифікатів.

Протягом вказаного періоду 23 тис. юридичних осіб отримали 90,6 тис. кваліфікованих сертифікатів.

Електронним сервісом повторного формування сертифікатів за електронним запитом скористалися 17,3 тис. платників, з яких 7,3 тис. – юридичних та 10 тис. – фізичних осіб.

Також здійснено автоматичний перезапуск на 1 рік 74,4 тис. сертифікатів для 28 тис. платників, з яких 9,8 тис. – юридичні особи, 18,2 тис. – фізичні особи.

За електронними запитами сформовано майже 53 тис. сертифікатів, у тому числі 2,5 тис. сертифікатів печаток для програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Всього з початку діяльності надавача видано майже 11,6 млн кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Нагадаємо, що за допомогою сервісу повторного формування сертифікатів за електронним запитом кожен користувач має змогу самостійно, у режимі 24/7, а головне – дистанційно, протягом 2 – 3 хвилин отримати новий сертифікат, який матиме строк чинності до 2 років.

У ДПС відповіли на запитання щодо особливостей визначення мінімального податкового зобов’язання

Представники ДПС взяли участь у вебінарі щодо порядку визначення мінімального податкового зобов’язання для юридичних та фізичних осіб, організованого Всеукраїнською аграрною радою.

Під час заходу було роз’яснено особливості розрахунку МПЗ, порядку формування суми сплачених податків, зборів платежів та витрат на оренду земельних ділянок, які повинні бути враховані при обчисленні МПЗ.

Фахівці ДПС закцентували увагу на тому, що для власників, орендарів та користувачів земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, першим роком для визначення МПЗ є 2022 рік.

Також поінформували про зміни до форм податкових декларації, які доповнені додатком, що дозволяє відобразити розрахунок МПЗ, та надали практичні рекомендації щодо порядку заповнення такого додатку.

Представники ДПС під час заходу на прикладах відповіли на поставлені питання, з якими зверталися підприємства, з урахуванням специфіки їх діяльності. Нагадуємо, що для оперативної комунікації з бізнесом в органах ДПС діють комунікаційні податкові платформи. Отримати роз’яснення також можна за телефонами «гарячих ліній» територіальних органів ДПС та у Контакт-центрі ДПС.

На Дніпропетровщині станом на 01.02.2023 зареєстровано 265 822 суб’єкта господарювання

Станом на 01.02.2023 у контролюючих органах Дніпропетровської області перебувало на обліку 265 822 суб’єкта господарювання. Порівняно з відповідним періодом 2022 року кількість платників збільшилась на 4 441 особу.

При цьому, кількість юридичних осіб, які знаходяться на обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області складає 115 993 особи, що порівняно з аналогічним періодом 2022 року більше на 2 019 осіб (станом на 01.02.2022 обліковувалось 113 974 особи).

Фізичних осіб – підприємців станом на 01.02.2023 зареєстровано у кількості 149 829 осіб, що у порівнянні з 2022 роком на 2 422 особи більше минулорічного показника.

Майже 390 тис. осіб зареєстровані на Дніпропетровщині платниками єдиного внеску

На Дніпропетровщині станом на 01.02.2023 зареєстровано 389 842 особи, які є платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). У порівнянні з 2022 роком кількість платників єдиного внеску виросла на 13 664 особи (станом на 01.02.2022 на обліку знаходилось 376 178 осіб).

Звертаємо увагу, що Міністерством фінансів України наказом від 04.07.2022 № 189 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.07.2022 за № 804/38140 (далі – Наказ № 189), враховуючи зміни, внесені наказом Міністерства фінансів України від 25.07.2022 № 215 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 04 липня 2022 року № 189», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.07.2022 за № 835/38171 (далі – Наказ № 215), було приведено у відповідність та викладено в новій редакції Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та внесено зміни до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556.

Оскільки Наказ № 189 (враховуючи зміни, внесені Наказом № 215) набув чинності з дня його офіційного опублікування (оприлюднено 09.08.2022), то звітувати за новою формою Розрахунку необхідно буде з 01.01.2023 (за IV квартал 2022 року).

Шановні платники! Комунікаційна податкова платформа працює!

Податкова служба продовжує політику відкритості та прозорості у своїй діяльності та використовує результативні формати співпраці з платниками.

Задля якісної та оперативної комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю у Дніпропетровській області працює Комунікаційна податкова платформа. Ця платформа активізує співпрацю державного органу з платниками.

Комунікатори – фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону, забезпечують ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області.

Нагадуємо, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua.

На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.

У зверненнях платники в обов’язковому порядку зазначають інформацію (номер телефону для контакту, e-mail тощо) для зворотнього зв’язку – надання відповідей або інформації про проведення запланованого заходу.

За результатами розгляду таких звернень, за потребою заявників, ГУ ДПС плануються комунікації з платниками у різних форматах (зустрічі, засідання «круглих столів», семінари тощо), у тому числі і в режимі онлайн.

Податкова служба зацікавлена в інформаційних контактах з бізнес-спільнотою та громадськістю. Саме тому такий інструмент взаємодії, як Комунікаційна податкова платформа, надає змогу платникам податків оперативно вирішувати актуальні питання у діалозі з податківцями.

Шановні суб'єкти господарювання!

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) фіксуються спроби телефонного психологічного тиску шахраїв на представників підприємницької діяльності з метою отримання грошових коштів.

Так, використовуючи телефонні номери та загальні Інтернет-комунікації, представляючись нібито керівником податкової служби області, невідомі особи вимагають від суб’єктів господарювання грошові кошти, чим відверто дискредитують керівника податкової служби, негативно впливають на його ділову репутацію та честь.

ГУ ДПС звертається до платників податків бути обачними, не піддаватися на провокації. У разі виникнення вказаних ситуацій, вчинення протиправних дій від імені працівників ГУ ДПС, негайно звертайтесь до управління з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС за телефонами (056) 374-86-50, +380 (93) 772 25 81.

Платникам рентної плати про сплату податкових зобов’язань за січень 2023 року

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) звертає увагу платників рентної плати за: користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; за користування радіочастотним ресурсом України; транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України; транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України на необхідність сплати податкових зобов’язань за січень 2023 року – до 28 лютого 2023 року включно.

Перевірки: Розширено підстави для проведення перевірок з питань трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) звертає увагу, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/652644.html повідомила.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» від 03.11.2022 № 2719-ІХ (набрав чинності 24.11.2022) розширено перелік підстав для проведення документальних позапланових перевірок.

Так, з 24.11.2022 до таких підстав, відповідно до п.п. «б» п.п. 69.2 п. 69 підр. 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) включено підстави, зокрема, з питань трансфертного ціноутворення (далі – ТЦ) та міжнародного оподаткування.

У частині контролю за трансфертним ціноутворенням відновлені позапланові документальні перевірки з таких підстав:

- не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за ТЦ відповідно до п. 39.4 ст. 39 Кодексу (п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 Кодексу);

- у разі отримання документально підтвердженої інформації та даних, що свідчать про невідповідність умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» та/або встановлення невідповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» у порядку, передбаченому п.п. 39.5.1.1 п.п. 39.5.1 п. 39.5 ст. 39 Кодексу (п.п. 78.1.14 п. 78.1 ст. 78 Кодексу);

- неподання платником податків або подання з порушенням вимог п. 39.4 ст. 39 Кодексу звіту про контрольовані операції та/або документації з ТЦ або у разі встановлення порушень під час моніторингу такого звіту або документації відповідно до вимог п. 39.4 і 39.5 ст. 39 Кодексу (п.п. 78.1.15 п. 78.1 ст. 78 Кодексу);отримано звіт про контрольовані операції, надісланий платником податків відповідно до п. 39.4 ст. 39 Кодексу. У такому разі перевірка проводиться виключно з питань контролю ТЦ (п.п. 78.1.16 п. 78.1 ст. 78 Кодексу).

У частині контролю за міжнародною діяльністю передбачені такі підстави для проведення позапланових документальних перевірок:

- з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України;

- нерезидентів (представництв нерезидентів);

- у разі отримання інформації, що свідчить про ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України, відповідно до вимог п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, без взяття на податковий облік (п.п. 78.1.22 п. 78.1 ст. 78 Кодексу).

Крім вже вказаних, існують підстави, які застосовуються, зокрема, завдяки обміну податковою інформацією з компетентними органами зарубіжних країн, зокрема:

- якщо після проведення документальної планової перевірки або документальної позапланової перевірки отримано інформацію та/або документи від іноземних державних органів, які стосуються питань, що були охоплені під час попередніх перевірок платника податків та свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Така перевірка проводиться виключно щодо питань, що стали підставою для проведення такої перевірки (п.п. 78.1.21 п. 78.1 ст. 78 Кодексу);

Вищезазначені перевірки проводяться з урахуванням норм п. 69.2 ст. 69 підр. 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, а саме за наявності безпечного доступу, допуску до відповідних територій, приміщень, документів платників податків та іншого.

Документальні позапланові перевірки, які були розпочаті, але не можуть бути завершені у зв'язку з виникненням обставин, передбачених даним пунктом, можуть бути зупинені до завершення дії таких обставин та/або усунення перешкод щодо проведення перевірки.

Також варто зауважити, що документальні позапланові перевірки з підстав, визначених п.п. 78.1.14 – 78.1.16 п. 78.1 ст. 78 Кодексу, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, поновлюються на невикористаний строк.

Разом з тим, до виникнення підстав та початку проведення контролюючим органом перевірки платники податків, які здійснювали контрольовані операції (далі – КО), мають можливість переглянути проведені ними КО на відповідність принципу «витягнутої руки» та скористатись можливістю проведення самостійного коригування (подання уточнюючого розрахунку до 1 жовтня 2023 року) відповідно до п.п. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 та п. 50.1 ст. 50 Кодексу.

Варто також врахувати, що згідно з нормами п. 50.1 ст. 50 Кодексу платники податків мають можливість добровільної сплати податку на прибуток іноземних юридичних осіб шляхом подання уточнюючих розрахунків.

Нагадуємо, що відповідно до п.п. 69.1 п. 69 підр. 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу в разі відсутності можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків і зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), зокрема передбачених ст. ст. 39 і 392 Кодексу, п. 46.2 Кодексу, платники податків звільняються від передбаченої Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Довідково: Питання трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування можуть також досліджуватись у ході перевірок, організованих відповідно до п.п. 78.1.5, 78.1.7, 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 Кодексу.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, розроблений на виконання Постанови Кабміну № 1364 від 06.12.2022 та затверджений наказом Мінреінтеграції, не може застосовуватися для цілей оподаткування

Після запровадження воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, п. 69 підрозділу 10 «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) доповнено підпунктами 69.14, 69.16, 69.22 щодо нарахування та сплати плати за землю, екологічного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти оподаткування, розташовані в межах територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Ключовою умовою, за якою у платників податків у період дії воєнного стану в Україні виникає право їх не нараховувати та не сплачувати, є визначений Кабінетом Міністрів України перелік територій.

6 грудня 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» (далі – Постанова № 1364).

У роз’ясненні, наданому Міністерством фінансів України на запит ДПС, зауважено, що Постановою № 1364 визначається механізм формування переліку територій, а не затверджується конкретний перелік таких територій.

Згідно зі статтею 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції України та законів України, актів Президента України, постанов Верховної ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов’язкові для виконання акти – постанови і розпорядження.

Тому розроблений на виконання Постанови № 1364 та затверджений Мінреінтеграції перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, не може застосовуватися для цілей оподаткування, оскільки згідно з Кодексом ключовою умовою можливості застосування платниками особливостей оподаткування є перелік територій, визначений саме Кабінетом Міністрів України.

У яких випадках ФОП – платники ЄП першої – третьої груп, які мають основне місце роботи, подають Додаток 1 до Податкової декларації платника ЄП – ФОП (далі – Декларація) та як заповнюється графа 2 розд. 9 Додатка 1 до Декларації?

Відповідно до частини шостої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, зокрема, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску.

Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп подають у складі податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами та доповненнями (далі – Декларація), додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1).

У розд. 9 Додатка 1 в графі 2 в рядках у розрізі окремого календарного місяця звітного періоду відображаються самостійно визначенні суми доходу з урахуванням максимальної величини та у графі 4 розраховуються суми нарахованого єдиного внеску. Загальна сума нарахованого єдиного внеску за звітний період зазначається у рядку «Усього» графи 4 розд. 9 Додатка 1.

Значення рядка «Усього» графи 4 розд. 9 Додатка 1 переноситься до рядка 21 «Сума єдиного внеску, яка підлягає сплаті на небюджетні рахунки, за даними звітного (податкового) періоду» розд. VІІ Декларації.

Згідно з приміткою 10 до Декларації Додаток 1 не подається та не заповнюється фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку першої – третьої груп, за умови дотримання ними вимог, визначених частинами четвертою та шостою ст. 4 Закону № 2464, що дають право на звільнення таких осіб від сплати за себе єдиного внеску. Такі особи можуть подавати Додаток 1 виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Враховуючи зазначене, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп, які мають основне місце роботи, та за яких роботодавцем сплачено єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску за всі календарні місяці звітного періоду, Додаток 1 до Декларації не заповнюють та не подають.

Якщо роботодавцем у звітному періоді єдиний внесок нараховувався та сплачувався у розмірі менше мінімального страхового внеску (наприклад, у випадках коли працівник працював неповний місяць у зв’язку з прийняттям/звільненням в середині місяця) або не нараховувався та не сплачувався (наприклад, у зв’язку із перебуванням працівника повний місяць у відпустці за свій рахунок), то такі фізичні особи – підприємці зобов’язані самостійно визначити базу нарахування за такі місяці у розмірі не менше мінімальної заробітної плати та відобразити у графі 2 розд. 9 Додатка 1.

При цьому, за місяці, за які роботодавцем сплачено єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску, у графі 2 розд. 9 Додатка 1 – проставляються нулі.

Подай до ДПС повідомлення, якщо ти є власником, співвласником чи особою, яка здійснює контроль над іноземною компанією

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) звертає увагу, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/653760.html повідомила.

З урахуванням положень ст. 392 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) контролюючою особою є фізична особа або юридична особа – резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії.

Відповідно до пп. 392.5.5 п. 392.5 ст. 392 Кодексу фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України зобов’язана повідомляти контролюючий орган про:

- кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог цієї статті;

- заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;

- кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрат визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог цієї статті;

- ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.

Повідомлення надсилається до контролюючого органу за основним місцем обліку фізичної особи – резидента протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю).

Форма та порядок надсилання до контролюючого органу Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом України в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи, визначені наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2021 № 512.

Окремо, звертаємо увагу, що відповідно до пп. 69.9 п. 69 підр. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, крім дотримання строків подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених ст. ст. 39 та 392, п. 46.2 ст. 46 Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.

Так, 24.11.2022 набули чинності зміни, зокрема, до пп. 69.9 п. 69 підр. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу, внесені Законом України від 03.11.2022 № 2719-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» щодо відновлення строків надання повідомлень, зокрема згідно зі ст. 392 Кодексу.

У разі неповідомлення контролюючою особою контролюючого органу про набуття частки в іноземній юридичній особі, утворенні без статусу юридичної особи, або про початок здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі, або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою у строки, передбачені пп. 392.5.5 п. 392.5 ст. 392 Кодексу, до таких контролюючих осіб застосовується відповідальність згідно з п. 120.7 ст. 120 Кодексу.

До відома: Вимоги пп. 392.5.5 п. 392.5 ст. 392 Кодексу не застосовуються, якщо контрольована іноземна компанія є публічною компанією, вимоги до якої встановлені пп. 392.4.2.2 пп. 392.4.2 п. 392.4 ст. 392 Кодексу.

Щодо зміни строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, розмірів штрафних санкцій за порушення строків їх реєстрації та терміну приймання електронних документів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) звертає увагу, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/653030.html повідомила.

Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу ХХ «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (далі – Закон № 2876) підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшено строки реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкових накладних / розрахунків коригування, встановлені пунктом 201.10 статті 201 ПК, та зменшено розміри штрафів за їх порушення.

Закон № 2876 опублікований 07.02.2023 та набрав чинності 08.02.2023.

Щодо строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН

Нові строки реєстрації в ЄРПН застосовуються до податкових накладних/розрахунків коригування, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з дати набрання чинності Законом № 2876 (тобто з датою складання починаючи з 16 січня 2023 року), та діють тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано.

Нові строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування становлять:

для податкових накладних/розрахунків коригування, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Строки реєстрації в ЄРПН зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 ПКУ, та розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, встановлені пунктом 201.10 статті 201 ПКУ, не змінено.

Такі податкові накладні/розрахунки коригування підлягають реєстрації в ЄРПН протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені.

Щодо розміру штрафів за порушення строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування

Штраф за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, передбачених Законом № 2876, встановлюється у таких розмірах:

до 15 календарних днів – 2 відсотки суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування (було 10 відсотків);

від 16 до 30 календарних днів – 5 відсотків такої суми ПДВ (було 20 відсотків);

від 31 до 60 календарних днів – 10 відсотків такої суми ПДВ (було 30 відсотків);

від 61 до 365 календарних днів – 15 відсотків такої суми ПДВ (було 40 відсотків);

на 366 і більше календарних днів – 25 відсотків такої суми ПДВ (було 50 відсотків).

Щодо приймання ДПС електронних документів

Збільшено на 2 години операційний день, зокрема, приймання від платників електронних документів (у тому числі податкових накладних/розрахунків коригування) відбувається з 8:00 по 20:00.

Визначено, що операційний день для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН у граничний строк їх реєстрації в ЄРПН триває з 0 годин до 24 години (тобто протягом доби).

Передбачено, що квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування може бути надіслана платнику податку не пізніше наступного операційного дня (було – протягом операційного дня).

Доступ до даних реєстру платників ПДВ

Державна податкова служба України інформує про відновлення функціонування пошукового сервісу «Реєстр платників ПДВ», що розміщений за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/registers.

Доступ до відомостей реєстру платників ПДВ надається шляхом пошуку за кодом ЄДРПОУ або ІПН за умови ідентифікації особи, яка бажає отримати такі відомості, з використанням засобів електронної ідентифікації (кваліфікованим або удосконаленим електронним підписом).

Щодо нових форм податкової накладної та податкової звітності з податку на додану вартість

З 01.04.2023 набирає чинності наказ Міністерства фінансів України від 28 грудня 2022 року № 463 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11 січня 2023 року за № 60/39116 (зі змінами), який опубліковано в Офіційному віснику України від 02.02.2023 № 11 (далі – наказ Мінфіну № 463).

Відповідно до наказу Мінфіну № 463 у новій редакції, зокрема, затверджено форми:

податкової накладної;

податкової декларації з податку на додану вартість;

уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість.

Застосування нових форм, затверджених наказом Мінфіну № 463, починається з:

01 квітня 2023 року – для податкових накладних та розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних, які з вказаного періоду платники зобов’язанні реєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних за новою формою (в тому числі і податкові накладні та розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до таких накладних, які складені до 01.04.2023 та не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних);

01 травня 2023 року – для податкової декларації з податку на додану вартість, яка подається за новою формою, починаючи із звітного (податкового) періоду за квітень 2023 року.

Також, починаючи з 01 травня 2023 року, за новою формою подається уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Визначення бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування

Визначення бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування передбачено пунктом 7 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Відповідно до підпункту 7.1 пункту 7 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Кодексу для об’єктів декларування, визначених підпунктом «а» пункту 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Кодексу:

- базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є грошова вартість відповідного об’єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам. У разі якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. У разі якщо така грошова вартість визначена у вигляді банківських металів, вартість банківських металів зазначається, виходячи з маси та облікової ціни банківських металів, розрахованої Національним банком України станом на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

Відповідно до підпункту 7.2 пункту 7 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Кодексу для об’єктів декларування, визначених підпунктами «б»-«е» пункту 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Кодексу, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

- витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

- вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

- номінальна вартість прав грошової вимоги;

- вартість придбання або біржова вартість, дійсна станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, корпоративних прав (акцій), які допущені до біржових торгів;

- вартість активу у вигляді дорогоцінних металів, що визначається у перерахунку ваги до закупівельної ціни на дорогоцінні метали, визначеної Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

- витрати на придбання (набуття) декларантом цінних паперів та інших фінансових інструментів, що не допущені до біржових торгів, та часток (паїв) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інших корпоративних прав або номінальна вартість таких активів, зазначена у відповідних документах.

За власним бажанням декларанта для рухомого майна (крім дорогоцінних металів, транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, витворів мистецтва, дорогоцінного каміння (у тому числі органогенного утворення) та виробів з них) базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування може бути самостійно визначена декларантом вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.

Декларант може додати до одноразової (спеціальної) добровільної декларації відповідні документи або належним чином засвідчені їх копії, що підтверджують вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.

Декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість об’єктів декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі якщо такі об’єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України.

До уваги ФОПів – платників єдиного податку!

Згідно з абзацами першим і другим п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Відповідно до п. 296.2 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.

Платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду (абзац перший п. 296.3 ст. 296 ПКУ).

Разом з тим, абзацом першим п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ визначено, що платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

Першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік (п. 64 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

З 30 грудня 2022 року набули чинності накази Міністерства фінансів України від 24.11.2022 № 394 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 578» (далі – Наказ № 394) та від 15.12.2022 № 438 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 листопада 2022 року № 394» (далі – Наказ № 438), якими внесено зміни до форми податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Декларація) з метою приведення форми декларації до положень ПКУ (у т. ч. визначення мінімального податкового зобов’язання).

Отже, вперше Декларація за формою у редакції Наказу № 394 зі змінами, внесеними Наказом № 438, подається за податковий (звітний) період – 2022 рік.

На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів розміщені електронні форми Декларацій:

- за ідентифікатором форми F0103406 (для першої та другої груп – рiчна);

- за ідентифікатором форми F0103308 (для третьої групи – квартальна).

До уваги резидентів Дія Сіті!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) нагадує, що з метою реалізації положень Закону України від 14 грудня 2021 року № 1946-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1946), який набрав чинності 01 січня 2022 року, виданий наказ Міністерства фінансів України від 13.09.2022 № 274 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.11.2022 за № 1358/38694 (далі – Наказ № 274).

Законом № 1946 внесені зміни, зокрема, до розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» і підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), якими передбачається запровадження заходів щодо стимулювання розвитку ІТ-індустрії, зокрема спеціального режиму оподаткування резидентів Дія Сіті – ІТ-компаній, що відповідатимуть вимогам, передбаченим Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667), та включених до реєстру Дія Сіті.

Відповідно до підпункту 134.1.8 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є, зокрема, операції резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах, що підлягають оподаткуванню згідно з пунктом 135.2 статті 135, пунктом 137.10 статті 137 та пунктом 141.9 прим.1 статті 141 Кодексу.

Пунктом 135.2 статті 135 Кодексу визначено, що базою оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах є грошове вираження об’єкта оподаткування, розрахованого за правилами, визначеними цим пунктом та підпунктом 141.9 прим.1.3 пункту 141.9 прим.1 статті 141 Кодексу. У разі здійснення операцій, які є об’єктом оподаткування, у формі, відмінній від грошової, базою оподаткування є вартість такої операції, визначена на рівні не нижче звичайної ціни.

Така база оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах визначається з огляду на вартість операції без зменшення на суму утриманого податку на доходи нерезидента.

Податок на операції резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах, визначений як об’єкт оподаткування у підпункті 134.1.8 пункту 134.1 статті 134 Кодексу, є частиною податку на прибуток (пункт 136.5 статті 136 Кодексу).

Згідно з пунктом 136.8 статті 136 Кодексу під час провадження діяльності резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах відповідно до Закону № 1667 ставка податку встановлюється у розмірі 9 відсотків бази оподаткування, визначеної відповідно до положень пункту 135.2 статті 135, пункту 137.10 статті 137 та пункту 141.91 (крім підпунктів 141.91.3 і 141.91.4) статті 141 Кодексу.

Положеннями підпункту 141.9 прим.1.3 пункту 141.9 прим.1 статті 141 Кодексу встановлено порядок визначення бази оподаткування під час здійснення резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах контрольованих операцій, умови яких не відповідають принципу «витягнутої руки», та особливості визначення бази оподаткування.

Згідно з підпунктом 141.9 прим.1.4 пункту 141.9 прим.1 статті 141 Кодексу, якщо резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах є контролюючою особою, окремим об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, що оподатковується за базовою (основною) ставкою, є скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, визначений відповідно до статті 392 Кодексу.

Особливості обчислення та сплати податку на прибуток підприємств резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах встановлені пунктом 137.10 статті 137 Кодексу.

Резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах самостійно визначають суму податку, що підлягає сплаті до бюджету, з урахуванням положень, передбачених пунктом 135.2 статті 135, пунктом 137.10 статті 137 та пунктом 141.91 статті 141 Кодексу, та не визначають окремо об’єкт оподаткування, передбачений підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу.

Сума податку, що підлягає сплаті до бюджету резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах за кожною окремою операцією відповідно до пункту 135.2 статті 135, пункту 137.10 статті 137 та пункту 141.9 прим.1 статті 141 Кодексу, зменшується на суму податку на доходи нерезидента, нарахованого (сплаченого) резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах за відповідною операцією згідно з пунктом 141.4 статті 141 Кодексу. При цьому сума зменшення не може перевищувати суму податку, розраховану відповідно до пункту 135.2 статті 135, пункту 137.10 статті 137 та пункту 141.9 прим.1 статті 141 Кодексу.

Слід звернути увагу, що підпунктом 137.10.3 пункту 137.10 статті 137 Кодексу визначено базовий податковий (звітний) період для спеціального режиму оподаткування резидентів Дія Сіті, який дорівнює календарному року, а також передбачено визначення початку першого податкового (звітного) періоду для зареєстрованого у встановленому законом порядку резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах.

Відповідно до підпункту 49.18.3 пункту 49.18 статті 49 Кодексу податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

З метою приведення форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) у відповідність до положень Кодексу Декларацію доповнено:

- у рядку 10 «Особливі відмітки» позицією, яка заповнюється резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах;

- показники Декларації рядком 06.3 ДІЯ, в якому зазначається податок на операції резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах;

- показники рядка 17 Декларації, в якому враховується податок на прибуток за звітний (податковий) період, рядком 06.3 ДІЯ;

- таблицю «Наявність додатків13» позицією «ДІЯ»;

- новим додатком ДІЯ, який передбачає розрахунок податку на операції резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах.

Крім того, Наказом № 274 приведено у відповідність до підпункту 140.5.17 пункту 140.5 статті 140 Кодексу додаток РІ до Декларації, який доповнено рядком 3.1.15 щодо збільшення фінансового результату до оподаткування на суму вартості майна, робіт, послуг (крім роялті), придбаного (придбаних) резидентом Дія Сіті – платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах у платників єдиного податку протягом податкового (звітного) року, у розмірі, що перевищує 20 відсотків суми витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний період.

Більш детальніше – у листі ДПС України від 13.12.2022 № 16349/7/99-00-21-02-01-07, який розміщено за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/77840.html

Який порядок та термін реєстрації ПРРО?

Застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 317), який розроблений відповідно до ст. 7 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.
Відповідно до п. 2 розд. II Порядку № 317 під час реєстрації кожному ПРРО фіскальним сервером ДПС (далі – фіскальний сервер) автоматично формується та присвоюється фіскальний номер.

Фіскальний номер ПРРО становить унікальний числовий порядковий номер реєстраційного запису в Реєстрі програмних реєстраторів розрахункових операцій, відповідно до алгоритму його формування.

Фіскальний номер ПРРО не змінюється у разі перереєстрації ПРРО, внесенні змін у дані про ПРРО і зберігається за ПРРО до дати скасування його реєстрації.
Пунктом 3 розд. II Порядку № 317 встановлено, що для реєстрації ПРРО складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО) (J/F 1316604) (додаток 1 до Порядку № 317). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)), або засобами телекомунікацій.
У реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.

Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО.

Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО. Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:

у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);

не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).

Така інформація направляється у вигляді квитанції, що є електронним повідомленням, яке формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами ідентифікації, обробки електронного документа (далі – квитанція) (п. 4 розд. II Порядку № 317).

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.

Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.
Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО (п. 5 розд. II Порядку № 317).

За наявності підстав для відмови в реєстрації ПРРО фіскальний сервер формує повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав для такої відмови (п. 6 розд. II Порядку № 317).

Основні випадки подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.
Порядок подання декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) та оподаткування доходів фізичних осіб встановлено розділом IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Певну частину доходів фізичних осіб складають доходи у вигляді заробітної плати. З таких доходів, як і з багатьох інших видів доходів, податок утримується і сплачується податковими агентами, як правило, роботодавцями.
До уваги! Податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб – це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі.

Однак в деяких випадках фізичним особам необхідно самостійно обчислити суму податку (збору) шляхом подання до податкового органу податкової декларації, в якій розраховується сума податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) та військовий збір, що підлягає сплаті до бюджету.

У той же час Кодекс не тільки встановлює цей обов’язок, а й надає платнику податків можливість подання податкової декларації при виникненні у фізичної особи права на отримання податкової знижки і поверненню надміру сплаченого податку у зв’язку з виникненням цього права.

Отже, випадки, за яких платники податку зобов’язані самостійно обчислити суму податку (збору), що підлягає сплаті до бюджету за результатами звітного податкового року шляхом подання до податкового органу податкової декларації встановлені розділом IV Кодексу, до яких відносяться:

- отримання окремих видів доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнених від оподаткування (п.п. 168.1.3 п.168.1 ст. 168 Кодексу) (суми заборгованості, за якими минув строк позивної давності; нецільова благодійна допомога понад установлену норму; додаткове благо, тощо);

- отримання доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (п.п. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 Кодексу) (спадщина; подарунки; доходи від оренди майна іншій фізичній особі, доходи від операцій з продажу (обміну) рухомого та нерухомого майна, у випадках передбачених Кодексом, тощо);

- іноземні доходи (п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу);
Податкову декларацію також зобов’язані подавати:

- фізичні особи, які отримують доходи від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст. 177 Кодексу);

- фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність (ст. 178 Кодексу);

- іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України мають відобразити доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи ( п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст.170 Кодексу);

- платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п.179.3 с.179 Кодексу).
Разом з тим Кодексом передбачені випадки, за яких платник податку звільнений від подання податкової декларації. Це стосується платників, які отримали доходи:

- від податкових агентів, які згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV Кодексу;

- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до цього розділу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розділу IV Кодексу;

- у вигляді об’єктів спадщини, які згідно з розділом IV Кодексу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 Кодексу.

Окрім того, п. 179.4 Кодексу визначає коло осіб, які звільняються від обов’язку подання податкової декларації.

Платники податку звільняються від обов’язку подання податкової декларації незалежно від виду й суми отриманих доходів платниками податку, які:

- є малолітніми/неповнолітніми чи недієздатними особами й водночас перебувають на повному утриманні інших осіб (у т.ч. батьків) і/або держави станом на кінець звітного податкового року;

Важливо! Податкова декларація від імені платника податку, який є неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною, має бути подана опікуном або піклувальником (одним з батьків) до контролюючого органу за місцем проживання неповнолітньої особи (особи, визнаної судом недієздатною).

- перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні чи ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання податкової декларації;

- перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;

- перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року.

« повернутися