Податкова інформує...

Дата: 14.04.2023 08:54

Кількість переглядів: 850

Співпраця з територіальними громадами та бізнесом у наповненні бюджету – пріоритет податкової служби Дніпропетровщини

Податкова служба області продовжує практику відкритого діалогу з територіальними громадами та бізнес-спільнотою регіону.

Нещодавно, відбувся робочий візит очільниці податкової служби Дніпропетровщини Федаш Наталі до Солонянської селищної, Святовасилівської та Новопокровської сільських рад Дніпровського району Дніпропетровської області.

Також у рамках поїздки керівниця ГУ ДПС зустрілась з представниками регіонального бізнесу.

Під час зустрічі обговорювали актуальні питання щодо легалізації трудових відносин та заробітної плати; погашення податкового боргу; дотримання законодавства стосовно реалізації підакцизних товарів; адміністрування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, земельного податку та проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

«Податкова служба завжди готова до взаємодії. Тісна співпраця з органами місцевого самоврядування позитивно впливає на надходження до місцевих бюджетів. Адже громади є головним сегментом фінансово-економічних взаємин, що формує механізм наповнення місцевих скарбниць», – зазначила Федаш Наталя.

Звертаючись до господарників, в. о. начальника ГУ ДПС акцентувала, що робота податкової націлена на підтримку бізнесу та розбудову партнерських взаємовідносин. Натомість від суб’єктів господарювання очікується сумлінна сплата податків та обов’язкових платежів до бюджету.

Наталя Федаш: Наша мета – сприяння стабільній роботі бізнесу Дніпропетровщини

Податкова служба області завжди відкрита до діалогу з бізнесом. За кожної нагоди Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) долучається до ініціатив бізнес-ком’юніті, метою яких є врегулювання актуальних питань сфери оподаткування. Про це заявила очільниця податкової служби Дніпропетровщини Федаш Наталя під час робочої зустрічі з керівництвом Дніпровського офісу Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА), яка відбулась 06.04.2023 на базі комунікаційної податкової платформи ГУ ДПС.

Захід відбувся за участі керівниці Дніпровського офісу ЄБА Присяжнюк Катерини, менеджерки комітетів Дніпровського офісу ЄБА Кобізь Марії та членів Координаційної Ради Дніпровського офісу ЄБА Дунайцева Олександра, Ремпена Артема і Дєєва Олександра; заступника начальника ГУ ДПС Леонова Валерія та начальника управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС Осипової Манушак.

Темою обговорення стали поточний стан комунікацій, механізми співпраці та пропозиції щодо подальшої взаємодії податкової служби Дніпропетровщини з бізнес-спільнотою.

ГУ ДПС співпрацює з Асоціацією вже декілька років поспіль. Такі партнерські відносини є запорукою ефективного діалогу бізнесу з податковою службою з нагальних питань, які хвилюють сумлінних платників податків – членів ЄБА.

«У пріоритеті роботи податкової – оперативне, якісне та своєчасне інформування платників про законодавчі зміни, а також проведення роз’яснювальної роботи з питань застосування норм законодавства. Наша мета – сприяння стабільній роботі бізнесу Дніпропетровщини. Для нас важливо мати зворотний зв’язок з платниками. Податкова служба області завжди готова до відкритого та конструктивного діалогу», – підкреслила Федаш Наталя.

Присяжнюк Катерина подякувала керівництву та фахівцям податкової служби Дніпропетровської області за плідну співпрацю та висловила впевненість у подальшій комунікації на конструктивній основі.

Робоча зустріч пройшла у форматі діалогу з визначенням основних питань, що турбують на сьогодні бізнес, та можливих шляхів їх вирішення.

Представники ЄБА висловили вдячність податківцям за проведену зустріч та наголосили, що такі івенти є одним із форматів оперативної та ефективної взаємодії.

Попереду – нові зустрічі, конструктивні діалоги, позитивні результати!

Відбулася зустріч керівників податкової служби Дніпропетровщини та регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Дніпропетровській області

Нещодавно в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Федаш Наталя зустрілась з керівництвом регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Дніпропетровській області.

Під час робочої зустрічі керівники обох служб обговорили перспективи співробітництва.

«Як сервісні служби, ми маємо спільну місію – надання якісних і зручних послуг суспільству, зміцнюючи високий рівень довіри до державних установ. Клієнтоорієнтованість, розвиток зручних та доступних сервісів для користувачів – пріоритетні напрями нашої діяльності. Тому ефективна співпраця з сервісними центрами МВС – у фокусі інтересів ГУ ДПС», – зазначила Федаш Наталя.

Наприкінці заходу сторони узгодили напрямки подальшої співпраці у частині інформаційного обміну.

Про актуальне на засіданні комітету «Підприємництво (малий та середній бізнес)» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) повідомляє. Нещодавно проведено друге засідання комітету за галузевою ознакою «Підприємництво (малий та середній бізнес)» Громадської ради при ГУ ДПС.

У заході прийняли участь очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федаш Наталя, заступники начальника ГУ ДПС Леонов Валерій та Яіцький Максим, фахівці управлінь ГУ ДПС: з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків; інформаційної взаємодії.

Наталя Федаш привітала учасників засідання, подякувала за їх активність та плідну співпрацю, а також побажала результативної роботи.

Податкова служба Дніпропетровщини завжди готова до відкритого діалогу, як з громадськими організаціями, так і з бізнес-спільнотою. І саме Громадська рада при ГУ ДПС є вагомою та надійною платформою для такої комунікації.

Фахівець управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС проінформувала присутніх про основні положення постанови Кабінету Міністрів України (далі – КМУ) від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» з урахуванням змін, внесених постановою КМУ від 23 грудня 2022 року № 1428 «Про внесення змін до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», у частині визначення ризиковості платника податку на додану вартість.

Засідання проходило в атмосфері конструктивного діалогу. За результатами спілкування визначені важливі для громадськості та бізнес-спільноти питання, які будуть розглянуті на черговому засіданні Громадської ради при ГУ ДПС.

Підтримка ЗСУ: платники Дніпропетровщини спрямували до держбюджету майже 522 млн гривень військового збору

Протягом січня – березня 2023 року від платників Дніпропетровської області до держаного бюджету надійшло майже 522 млн грн військового збору. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження мають позитиву динаміку і у порівнянні з відповідним періодом 2022 року збільшились майже на 142 млн грн, або на 37,3 відсотки.

Керівник податкової служби Дніпропетровщини подякувала платникам за внесок у зміцнення обороноздатності нашої країни, за високу свідомість і своєчасність сплати податків і зборів, за підтримку Збройних Сил України. Адже сумлінне наповнення бюджетів забезпечує необхідні ресурси для захисту нашої держави.

Майже 2,3 млрд грн ПДФО спрямували до загального фонду держбюджету платники Дніпропетровщини

Протягом січня – березня 2023 року платниками Дніпропетровської області поповнено загальний фонд держбюджету податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) на суму майже 2,3 млрд гривень. Надходження збільшились у порівнянні з минулорічним відповідним періодом на понад 477 млн грн, або на 26,6 відсотків.

Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Очільниця податкової служби Дніпропетровщини висловила подяку платникам за фінансову підтримку нашої держави та нагадала, що 19.04.2023 – останні день сплати фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування авансових платежів з ПДФО за І квартал 2023 року.

Дніпропетровщина: у березні 2023 року збір до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску) склав понад 5,9 млрд гривень

У березні 2023 року від платників Дніпропетровщини збір платежів до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок)) склав понад 5,9 млрд грн, що на 64,6 млн грн, або на 1,1 відс. більше, ніж за відповідний період 2022 року.

До державного бюджету у березні 2023 року надійшло понад 2,6 млрд гривень.

Місцеві бюджети протягом березня 2023 року отримали понад 3,2 млрд грн, що на 461,2 млн грн, або на 16,7 відс. більше, ніж за відповідний період 2022 року.

Єдиного внеску по ГУ ДПС у березні 2023 року надійшло понад 2,3 млрд грн, що на 722,3 млн грн, або на 43,9 відс. більше минулорічного показника.

Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Очільниця податкової служби Дніпропетровщини висловила подяку платникам за відповідальне ставлення до своїх обов’язків по сплаті податків.

Майже 2,9 млрд грн ПДВ надійшло до держбюджету від платників Дніпропетровщини

З початку 2023 року платниками Дніпропетровської області до державного бюджету спрямовано майже 2,9 млрд грн податку на додану вартість. За словами в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталі Федаш надходження збільшились порівняно з січнем – березнем 2022 року майже на 206 млн грн, або на 7,7 відсотків.

Як зазначила керівник податкової служби Дніпропетровщини, комунікації з платниками мають позитивний результат – бізнес працює і сумлінно сплачує податки.

Наталя Федаш звернула увагу, що з роз’ясненнями податкового законодавства та оперативною інформацією про діяльність Головного управління ДПС у Дніпропетровській області можливо ознайомитись на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» (https://dp.tax.gov.ua/) та на офіційній сторінці «ДПС у Дніпропетровській області» соціальної мережі Facebook за посиланням https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk

Висловлюємо подяку нашим платникам, які в непростих умовах забезпечують своєчасне наповнення бюджетів!

Податок на прибуток підприємств: понад 1,1 млрд грн – внесок до держбюджету від платників Дніпропетровщини

Платниками Дніпропетровської області до загального фонду держбюджету протягом І кварталу 2023 року спрямовано понад 1,1 млрд грн податку на прибуток підприємств. У порівнянні з відповідним періодом 2022 року надходження збільшились майже на 268 млн грн, або майже на 32 відсотки.

Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Керівник податкової служби Дніпропетровщини звернула увагу, що податок на операції резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах, визначений як об’єкт оподаткування у підпункті 134.1.8 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), є частиною податку на прибуток (п. 136.5 ст. 136 ПКУ).

Згідно з п. 136.8 ст. 136 ПКУ під час провадження діяльності резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах відповідно до Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» ставка податку встановлюється у розмірі 9 відсотків бази оподаткування, визначеної відповідно до положень п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.9 прим.1 (крім підпунктів 141.9 прим.1.3 і 141.9 прим.1.4) статті 141 ПКУ.

Дякуємо платникам за своєчасно сплачені податки!

Про важливість сплати податків йшлося на зустрічі зі студентами

Нещодавно заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерій Леонов прийняв участь у заході, що проводився Головою Дніпровської міської організації роботодавців Олександром Галаганом для студентів Університету митної справи та фінансів.

Студентам розповіли про важливість вибору виду діяльності майбутнього підприємства.

Податківець доповнив, що не менш важливо знати правила ведення підприємницької діяльності.

«У кожного суб’єкта господарювання виникають не тільки певні права та обов’язки перед державою, а і відповідальність за порушення законодавства. Платники повинні бути законодавчо обізнані, щоб працювати у правовому полі», – зазначив наприкінці заходу Валерій Леонов.

Мобільного ЦОП: адміністративні послуги для мешканців с. Шевченкове Шевченківського старостинського округу

З метою реалізації податкового сервісу щодо якісного надання платникам адміністративних та інших послуг від ДПС України (далі – ДПС) працівники Центру обслуговування платників (ЦОП) Васильківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) та фахівцем Павлоградського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС 04.04.2023 здійснили виїзд до с. Шевченкове Шевченківського старостинського округу Дубовиківської сільської ради.

Під час виїзду мобільного ЦОПу заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Леонов Валерій (у форматі онлайн) акцентував увагу платників на адміністративних та інших послугах, сервісах, за отриманням яких вони можуть звернутись до мобільного ЦОПу. У ході комунікацій з платниками Леонов Валерій проінформував про новації податкового законодавства, зокрема щодо визначення мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ).

Заступник начальника ГУ ДПС наголосив, що податкова служба Дніпропетровщини завжди відкрита до діалогу з органами місцевого самоврядування та платниками податків. Зараз, як ніколи, наша тісна взаємодія – це запорука злагодженої та ефективної роботи у напрямку наповнення бюджетів.

Під час роботи мобільного ЦОПу податківцями проведено інформаційно-роз’яснювальну та консультаційну роботу з наступних питань: деклараційна кампанія 2023, переваги користування платниками електронними сервісами ДПС, порядок отримання кваліфікованого електронного підпису; зміни у податковому законодавстві та актуальні питання щодо земельного податку, орендної плати, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; застосування РРО/ПРРО, основні аспекти розрахунку МПЗ; погашення податкового боргу.

Присутніх повідомили про можливість отримання актуальної та корисної інформації, зокрема з питань податкового законодавства, на сторінках «Державна податкова служба України» та «ДПС у Дніпропетровській області» у соціальній мережі Facebook, на Telegram-каналі ДПС.

Під час виїзду фахівцями податкової служби прийнято:

- 21 заяву з проведення звірки даних з плати за землю та 3 заяви з проведення звірки даних з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з фізичних осіб;

- 21 заяву за формою № 5ДР;

- 2 заяви з надання реквізитів рахунків для сплати податків.

Мешканці Шевченківського старостинського округу під час зустрічі отримали примірники тематичної друкованої продукції ГУ ДПС інформаційно-роз’яснювального характеру.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Деклараційна кампанія – 2023 триває»

У  Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Деклараційна кампанія – 2023 триває».

На запитання платників податків відповідала завідувач сектору адміністрування податків з громадян та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Мирослава Коваленко.  

Питання 1: Добрий день! Скажіть, будь ласка, за якою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються доходи, отримані фізичною особою у вигляді дивідендів?

Відповідь: Добрий день! Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Податкового кодексу України. Так, доходи у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентом – платником податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування), оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків.

Доходи у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток, оподатковуються за ставкою 9 відсотків.

Крім того, дивіденди, нараховані платнику податку за акціями або іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих, або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, що перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, для цілей оподаткування прирівнюються до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням, тобто оподатковуються за ставкою 18 відсотків.

Питання 2: Вітаю! В мене таке питання: я отримав спадщину від нерезидента. Скажіть, будь ласка, яким чином оподатковується вартість спадщини (подарунку) у такому випадку?

Відповідь: Вітаю! Відповідно до п.п.174.2.3 п.174.2 ст.174 Податкового кодексу України вартість будь-якого об’єкта спадщини (подарунку), що успадковуються спадкоємцем від спадкодавця – нерезидента оподатковується за ставкою, визначеною п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України, а саме 18%.

Отже, вартість будь-якого об’єкта спадщини (подарунку), що успадковуються спадкоємцем від спадкодавця – нерезидента оподатковується за ставкою 18 відсотків.

Питання 3: Добрий день! Підкажіть, будь ласка, який документ повинна надати контролюючому органу фізична особа – резидент, яка отримала іноземні доходи, якщо податки сплачувались за межами України?

Відповідь: Добрий день!  Пунктом 13.4 ст. 13 Податкового кодексу України  встановлено, що суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 13.5 ст. 13 Податкового кодексу України  для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачене чинними міжнародними договорами України.

Питання 4: Добрий день! Хочу задати питання: який термін подання декларації про майновий стан і доходи та сплати сум податкових зобов’язань за 2022 рік?

Відповідь: Добрий день! Громадяни, які здійснюють незалежну професійну діяльність, та фізичні особи – підприємці, які здійснюють свою діяльність на загальній системі оподаткування, подають декларацію про майновий стан і доходи за звітний 2022 рік  до 1 травня 2023 року.

Громадяни, які бажають реалізувати своє право на податкову знижку за наслідками 2022 року, можуть подати декларацію протягом всього 2023 року.

Що стосується терміну сплати задекларованих сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору, то фізичні особи та фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, зобов'язані самостійно до 01 серпня 2023 року сплатити суму податкових зобов'язань, зазначених ними у річній декларації.

Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані сплатити задекларовані податкові зобов’язання до  10 травня 2023 року.

Суд підтримав позицію ДПС з окремих питань адміністрування ПДВ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що Державна податкова служба України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/668149.html повідомила про наступне.

Касаційним адміністративним судом у  складі  Верховного суду підтримано висновок суду апеляційної інстанції та позицію Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у справі № 160/2602/22 про те, що поповнення рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА ПДВ) третьою особою не може вважатись сплатою податку на додану вартість іншою особою за дорученням платника податку.

Колегія суддів зазначила, що сплата до бюджету ПДВ має певні особливості, які полягають у списанні сум з електронного рахунку платника податків в СЕА ПДВ. Складовою формули обчислення реєстраційної суми в СЕА ПДВ є показник суми поповнення електронного рахунку (SПопРах). Сума поповнення електронного рахунку – це загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунку в СЕА ПДВ.

Збільшення реєстраційної суми шляхом поповнення рахунку в СЕА ПДВ з інших джерел чинним законодавством не передбачено. Цей висновок зумовлений тим, що як стаття 200¹ Податкового кодексу України, так і Порядок електронного адміністрування ПДВ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (зі змінами та доповненнями), містять однозначні приписи щодо процедури поповнення електронного рахунку платника ПДВ, збільшення реєстраційного ліміту, списання сум з електронного рахунку тощо.

Касаційним судом зазначено про правильність зауваження судом апеляційної інстанції, стосовно того, що у договорі доручення, за умовами якого третя особа, як повірений, прийняв на себе зобов`язання від імені та за рахунок позивача, як довірителя, здійснити юридичні дії, направлені на виконання грошових зобов`язань, жодним чином не зазначено право повіреного здійснювати представництво законних інтересів довірителя та ведення справ, пов`язаних із сплатою податків.

Касаційний адміністративний суд резюмує, що аналіз статті 200¹ ПК України та Порядку № 569, які містять однозначні приписи щодо процедури поповнення електронного рахунку платника податку на додану вартість, збільшення реєстраційного ліміту, списання сум з електронного рахунку, тощо, дає підстави для висновку, що реєстраційний ліміт платника податку на додану вартість збільшується лише на суму поповнення, яка надходить з його власного поточного рахунку.

Нормами пункту 200¹.4 статті 200¹ ПК України визначено, що електронний рахунок у СЕА ПДВ може поповнюватися тільки з поточного рахунку платника податків. Тобто, грошові кошти, перераховані не з поточного рахунку самого платника, не повинні були взагалі зараховуватися на електронний рахунок.

Відтак, постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.03.2023 у справі № 160/2602/22 касаційну скаргу платника податків залишено без задоволення, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.12.2022, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії, – залишено без змін.

Комунікаційна податкова платформа: зустріч ДПС та Асоціації «Український Клуб Аграрного Бізнесу»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що Державна податкова служба України на вебпорталі за посиланням  https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/667705.html повідомила про наступне.

Актуальні питання оподаткування підприємств аграрного сектору економіки обговорювалися під час зустрічі представників ДПС та Асоціації «Український Клуб Аграрного Бізнесу».

Учасники розглянули особливості адміністрування податку на додану вартість, порядок проведення документальних перевірок. Представники ДПС, зокрема, роз’яснили процедуру включення суми від’ємного значення ПДВ до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується шляхом приєднання, злиття, перетворення.

Під час зустрічі податківці також надали рекомендації щодо дій платників при реорганізації та підтвердженні передавального балансу.

Нагадуємо, що для оперативної комунікації з бізнесом в органах ДПС діють  комунікаційні податкові платформи. Отримати роз’яснення також можна за телефонами «гарячих ліній» та у Контакт-центрі ДПС.

З початку року ДПС опрацьовано майже 1 тис. звернень бізнесу, які надійшли на комунікаційні податкові платформи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що Державна податкова служба України на вебпорталі за посиланням  https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/667547.html повідомила про наступне.

Для оперативної комунікації з бізнесом в органах ДПС діють комунікаційні податкові платформи. На них платники податків можуть отримати допомогу у вирішенні проблемних питань. Такий формат спілкування з податковою службою дозволяє швидко та якісно вирішити проблеми, які виникають у платників у процесі їхньої господарської діяльності.

Так, з початку 2023 року на комунікаційні податкові платформи надійшло майже 1 тис. звернень. Всі питання, викладені у зверненнях, опрацьовано та надано зворотній зв’язок заявнику. Для більш детального розгляду окремих звернень були організовані зустрічі бізнесу з фахівцями профільних підрозділів органів ДПС.

Для роз’яснення норм податкового законодавства та надання відповідей на найбільш поширені питання, які надходять від платників, в органах ДПС було проведено 402 зустрічі з бізнес-асоціаціями та інститутами громадянського суспільства.

Крім того, у кожному регіоні організовано роботу «гарячих ліній», де платники мають змогу отримати консультаційну допомогу та відповіді на запитання. Перелік цих телефонів розміщено на вебпорталі ДПС та постійно оновлюється.

Державна податкова служба України завжди готова підтримати платників та відкрита до діалогу з бізнес-асоціаціями та інститутами громадянського суспільства.

Закликаємо усіх платників податків у разі необхідності користуватися ресурсами Державної податкової служби України – комунікаційними податковими платформами та «гарячими лініями» ДПС.

Відбувся онлайн-марафон на тему: «Бізнес в умовах воєнного стану: Податкові перевірки – що й кого чекати?»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що Державна податкова служба України на вебпорталі за посиланням  https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/666597.html повідомила про наступне.

Представники ДПС взяли участь в онлайн-марафоні на тему: «Бізнес в умовах воєнного стану: Податкові перевірки – що й кого чекати?», організованому Всеукраїнською громадською організацією «Асоціація адвокатів України».

Під час заходу відбувся аргументований конструктивний діалог щодо особливостей проведення контрольно-перевірочних заходів під час дії воєнного стану та очікувані зміни для платників податків в частині контрольно-перевірочної роботи з 1 липня 2023 року.

Крім того, учасники заходу приділили увагу питанням декларування платниками податків від’ємного значення ПДВ; бюджетного відшкодування ПДВ за результатами документальних перевірок. Також обговорювались можливості Електронного кабінету платників податків у частині контрольно-перевірочної роботи, відновлення перевірок з 1 липня 2023 року, у тому числі документальних перевірок, передбачених планом-графіком на 2023 рік.

Ознайомитися з планом-графіком проведення документальних планових перевірок на 2023 рік можна на вебпорталі ДПС за посиланням: Діяльність/Плани та звіти роботи/План-графік проведення документальних планових перевірок на 2023 рік.

ДПС взяла участь у віртуальному «круглому столі», який організовано ОЕСР з питань впровадження звітності СbC

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що Державна податкова служба України на вебпорталі за посиланням  https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/666914.html повідомила про наступне.

За сприяння Секретаріату Організації економічного співробітництва та розвитку (далі – ОЕСР) та Глобального форуму відбувся віртуальний «круглий стіл» для податкових органів країн, що розвиваються, з питань впровадження звітності в розрізі країн міжнародної групи компаній (звітності CbC).

Під час проведення заходу окремими країнами представлено хронологію впровадження звітності CbC як інструменту забезпечення податкової прозорості.

Учасники віртуального «круглого столу» також ознайомилися з презентаційними матеріалами щодо розбудови потенціалу для країн, що розвиваються, під час імплементації звітності CbC.

За результатами «круглого столу» представники ДПС отримали практичний досвід з вирішення проблемних питань щодо впровадження звітності СbC та визначились з пріоритетними напрямами роботи.

Суд підтвердив правомірність податкових повідомлень-рішень на суму 5,49 млн гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що Державна податкова служба України на вебпорталі за посиланням  https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/666722.html повідомила про наступне.

Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду підтримано висновок судів попередніх інстанцій та позицію ГУ ДПС у м. Києві у справі № 640/20378/19 щодо нереальності господарських операцій з поставки будівельних матеріалів та виконанню будівельних робіт.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що надані позивачем первинні документи не є достатніми для підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з зазначеними контрагентами.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суди попередніх інстанцій зазначили, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Колегія суддів погодилася з висновками судів попередніх інстанцій про те, що факт виконання ремонтних робіт у нежитлових приміщеннях саме на замовлення позивача та на виконання договору генерального підряду не підтверджується письмовими доказами, які приєднані до матеріалів справи у зв’язку з передачею цих приміщень у користування іншій особі. Одночасно на суборендаря був покладений обов`язок виконати на об`єкті оренди ремонтні роботи.

Крім того, суди попередніх інстанцій зауважили, що номенклатура і кількість будівельних матеріалів, зазначених у видаткових накладних, не узгоджується з відомостями, викладеними в актах щодо передачі матеріалів для виконання ремонтних робіт.

Доказів перевезення будівельних матеріалів, отриманих за вказаними видатковими накладними, позивачем надано не було.

Касаційний адміністративний суд зазначив, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано зауважили, що у ході розгляду справи позивачем не було надано доказів фактичного отримання будівельних матеріалів і виконання ремонтних робіт, а також спричинення реальних змін майнового стану позивача у зв`язку зі здійсненням таких операцій.

Зазначені обставини у сукупності з наданою контролюючим органом інформацією про діяльність контрагентів дають підстави для висновку, що фактичне здійснення господарських операцій між позивачем і зазначеними контрагентами не підтверджується.

Касаційний адміністративний суд резюмує, що зміст наданих позивачем документів, підхід до їх оформлення та повноти викладення інформації не дають підстав для висновку, що вони були складені у зв`язку з господарськими операціями, які фактично здійснювалися.

Відтак, постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02.03.2023 у справі № 640/20378/19 касаційну скаргу платника податків залишено без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій, якими відмовлено в задоволені позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень на загальну суму 5,49 млн грн, – залишено без змін.

Звернення громадян на контролі у податкової служби Дніпропетровщини

Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів є пріоритетним напрямком роботи органів державної влади, відповідальним обов’язком службових осіб, фактором забезпечення суспільно-політичної та економічної стабільності в державі.

На виконання вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі – Закон № 393) та Указу Президента України від 07 лютого 2008 року № 109/2008 «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування», Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) забезпечено можливість реалізації громадянами конституційного права на звернення.

ГУ ДПС здійснюється розгляд звернень громадян, які надійшли, як у письмовому так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки, у тому числі dp.zvernennya@tax.gov.ua, безпосередньо до ГУ ДПС, за завданням ДПС України та від державної установи «Урядовий контактний центр», «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА» та сервісу «Пульс».

Так, у січні – березні 2023 року до ГУ ДПС надійшло 98 звернень громадян, з них – 98 заяв.

Загальна тематика письмових звернень:

• консультації з питань податкового законодавства – 33 звернення (33,67 %);
• реєстрація та облік платників податків – 13 звернень (13,27 %);
• аграрна політика та земельні відносини – 11 (11,22 %);
• контрольно-перевірочна робота – 9 (9,20 %);
• податкова звітність – 7 (7,14 %);
• інформування про ухилення від сплати податків – 6 звернень (6,12 %);
• податок на доходи фізичних осіб – 5 (5,10 %);
• фінансова політика – 3 (3,06 %);
• податок на майно – 3 (3,06 %);
• облік в Державному реєстрі – 1 (1,02 %);
• реструктуризація податкового боргу – 1 (1,02 %);
• інші питання – 6 (6,12 %).

За відповідний період 2022 року – 142 звернення.

На виконання статей 22, 23 Закону № 393 в ГУ ДПС передбачено проведення особистого прийому громадян керівниками ГУ ДПС та керівниками структурних підрозділів ГУ ДПС. Прийом громадян проводиться відповідно до затвердженого графіку, не рідше двох разів на місяць.

На виконання вимог Закону України від 17.03.2020 № 533-ІХ  «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)», ГУ ДПС на період коронавіруса скасовано проведення особистих прийомів.

У зв’язку з карантином у січні – березні 2023 року особистих прийомів не проводилось.

 У січні – березні 2023 року до зведеного бюджету надійшло 253,2 млрд гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що Державна податкова служба України на вебпорталі за посиланням  https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/666239.html повідомила про наступне.

Платники у складний воєнний час продовжують підтримувати економіку України, сумлінно сплачуючи до бюджету податки. Завдяки їх активній громадянській позиції держава стабільно отримує кошти для забезпечення Збройних Сил України та соціальних виплат.

Так, у січні – березні 2023 року надходження (сальдо) до зведеного бюджету по платежах, що контролюються ДПС, становлять 253,2 млрд грн. До державного бюджету надійшло 152,2 млрд грн, до місцевих бюджетів – 101 млрд гривень.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні – березні 2023 року становили 150,4 млрд грн.  Показники розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету виконано на 98,8 відс. При цьому за І квартал 2023 року на рахунки платників відшкодовано 40,4 млрд грн ПДВ.

У розрізі податків показники розпису Міністерства фінансів України перевиконано з податку на прибуток підприємств на 26,0 відс. (+7,2 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) на 23,9 відс. (+4,2 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб на 10,4 відс. (+3,6 млрд грн).

У розрізі основних платежів у січні – березні 2023 року приріст порівняно з відповідним періодом минулого року становить з акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – у 2,2 раза (+12,2 млрд грн), податку на доходи фізичних осіб – 18,4 відс. (+5,8 млрд грн).

Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у січні – березні 2023 року становили 105,4 млрд грн, що на 16,6 млрд грн, або на 18,7 відс. більше ніж у січні – березні 2022 року.

У березні 2023 року надходження (сальдо) до зведеного бюджету по платежах, що контролюються ДПС, становлять 103,3 млрд грн. До державного бюджету надійшло 68,8 млрд грн, до місцевих бюджетів – 34,5 млрд гривень.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у березні 2023 року становили 67,8 млрд грн. Показники розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету виконано на 104,3 відс., додатково до бюджету надійшло 2,8 млрд гривень.

Платникам на рахунки відшкодовано 14,5 млрд грн ПДВ.

У повному обсязі виконано показники розпису Міністерства фінансів України з податку на прибуток підприємства – 118,6 відс. (+4,1 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – 111,3 відс. (+1,3 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – 138,5 відс. (+2,7 млрд грн).

У розрізі основних платежів у березні 2023 року приріст порівняно з березнем 2022 року становить з податку та збору на доходи фізичних осіб – 3,5 млрд грн (+35,4 відс.), акцизного податку з вироблених та ввезених підакцизних товарів (продукції) – 8,5 млрд грн (у 8,1 раза).

Місцеві бюджети у березні 2023 року отримали 34,5 млрд грн, що на 9,8 млрд грн, або на 39,7 відс. більше ніж у березні 2022 року.

Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у березні 2023 року становили 36,2 млрд грн, що на 8,4 млрд грн, або на 30,3 відс. більше ніж у березні 2022 року.

Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави!

Офіційні доходи платників Дніпропетровщини забезпечили надходження ПДФО до місцевих бюджетів у сумі майже 6,5 млрд гривень

У січні – березні 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло майже 6,5 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Порівняно з січнем – березнем 2022 року надходження збільшились на понад 1,2 млрд грн, або на 23,3 відсотків.

Нагадаємо, що для надання консультаційної підтримки платникам податків у територіальних органах ДПС запроваджено та працюють «гарячі лінії» (https://tax.gov.ua/others/kontakti/garyachi-linii-teritorial), звернувшись на які, суб’єкти господарювання  можуть отримати детальні роз’яснення податкового законодавства відповідно до специфіки їх діяльності. Також за консультаціями можна звернутись до Контакт-центру ДПС за номером телефону: 0-800-501-007.

Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, сервісу "Пульс", державної установи "Урядовий контактний центр" та "Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА"

Всього за січень – березень 2023 року до сервісу "Пульс"  на розгляд надійшло 83 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо, дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі -  звернення).

У порівнянні з аналогічним періодом 2022 року загальна кількість звернень платників податків на «Пульс»  у 2023 році збільшилась на 31 одиницю (січень – березень 2022 – 52 картки).

Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань:

• щодо роботи структурних підрозділів ГУ ДПС – 27 звернень (32,5%);
• щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді  – 32 (38,6%);
• щодо системи електронного адміністрування реалізації пального – 7 (8,44%);
• щодо роботи центрів обслуговування платників - 5 звернень (6,02%).

За січень - березень 2023 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 26 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи "Урядовий контактний центр" і 11 звернень, що надійшли на "Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА".

Загальна тематика письмових звернень, які надійшли на розгляд від державної установи "Урядовий контактний центр":

• про надання податкових консультацій оподаткування спадщини та інші питання –12 (46,16%);
• питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 10 (38,46%);
• інші питання – 4 (15,38%).

На "Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА"  надійшло  11 звернень.

Загальна тематика письмових звернень, які надійшли на розгляд  від "Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА":

• щодо виконання Постанови Дніпропетровського апеляційного суду – 2(18,18%);
• проведення перевірок з питань дотримання вимог законодавства по РРО та ухилення від оподаткування – 1(20,0%);
• щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 1 (9,09%);
• отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 2 (18,18%).

За відповідний період 2022 року до державної установи "Урядовий контактний центр" надійшло 81 звернення, на "Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА" – 3 звернення.

Комунікаційна податкова платформа – ефективний діалог з бізнесом та громадськістю

Одним із головних напрямків роботи органів ДПС залишається конструктивний діалог з платниками податків.

Комунікаційна податкова платформа – є ефективним способом оперативного розгляду актуальних питань та сучасним форматом спілкування органів ДПС з платниками податків.

Так, станом на 10.04.2023 на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) з початку 2023 року надійшло 65 звернень від платників податків, в тому числі:

• 43 звернення для надання інформації;
• 22 запити на проведення зустрічей з бізнесом для роз’яснення норм податкового законодавства.

Всі заявники отримали зворотній зв’язок.

Отже, у разі виникнення питань, що потребують оперативного розгляду, необхідно надіслати на електронну скриньку комунікаційної податкової платформи ГУ ДПС dp.ikc@tax.gov.ua свій запит або звернення, в яких необхідно викласти зміст питання, що потребує вирішення.

Рекомендуємо у запитах вказувати: назву суб’єкта господарювання (код ЄДРПОУ), ПІБ (РНОКПП), контактний номер телефону, питання по суті, e-mail тощо.

Закликаємо платників користуватись швидкими, зручними та мобільними каналами зв’язку з податківцями!

Сервіс «Пульс» Державної податкової служби України

Сервіс «Пульс» Державної податкової служби України приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – інформація).

Надати інформацію можна за номером телефону 0800-501-007.

Також її можна надіслати на електронну пошту idd@tax.gov.ua.

Про результати розгляду інформації заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної інформації та повідомлень про наявність на вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, ЄВ що надходять електронною поштою.

Комунікаційна податкова платформа працює!

Податкова служба продовжує політику відкритості та прозорості у своїй діяльності та використовує результативні формати співпраці з платниками.

Задля якісної та оперативної комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю у Дніпропетровській області працює Комунікаційна податкова платформа. Ця платформа активізує співпрацю державного органу з платниками.

Комунікатори – фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону, забезпечують ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області.

Нагадуємо, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua.

На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.

У зверненнях платники в обов’язковому порядку зазначають інформацію (номер телефону для контакту, e-mail тощо) для зворотнього зв’язку – надання відповідей або інформації про проведення запланованого заходу.

За результатами розгляду таких звернень, за потребою заявників, ГУ ДПС плануються комунікації з платниками у різних форматах (зустрічі, засідання «круглих столів», семінари тощо), у тому числі і в режимі онлайн.

Податкова служба зацікавлена в інформаційних контактах з бізнес-спільнотою та громадськістю. Саме тому такий інструмент взаємодії, як Комунікаційна податкова платформа, надає змогу платникам податків оперативно вирішувати актуальні питання у діалозі з податківцями.

Щодо повернення коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що Державна податкова служба України на вебпорталі за посиланням  https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/667428.html повідомила про наступне.

Повернення коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування здійснюється відповідно до  Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.07.2021 № 417, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.09.2021 за № 1185/36807, на підставі заяви платника про повернення коштів.

До заяви платник може додати тільки одну копію одного розрахункового документа (квитанції або іншого документа, згідно з яким було здійснено помилкову або надмірну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування).

Задекларована праця – трудові і соціальні права

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що Державна податкова служба України на вебпорталі за посиланням  https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/667795.html повідомила про наступне.

Працювати за трудовим договором – вигідно! 

З моменту укладення трудового договору ви – найманий працівник, який має трудові права й соціальні гарантії.

За трудовим договором ви маєте право на щорічні оплачувані відпустки. Мінімальна тривалість такої відпустки − 24 календарних дні за робочий рік. Якщо вам менше 18 років, можете відпочивати 31 день.

Крім основної відпустки вам надаватимуться:

- оплачувані навчальні та творчі відпустки (для написання дисертації чи підручника, для участі у всеукраїнських і міжнародних спортивних змаганнях).

- Стали донором крові? Відпочиньте наступного дня або додайте цей день до щорічної відпустки. Зарплата при цьому зберігається.

- Ви можете взяти відпустку за власний рахунок у разі весілля, народження дитини, похорону, для догляду за хворими родичами.

- Також передбачені додаткові відпустки для працівників з дітьми, учасників бойових дій та чорнобильців.

До уваги платників!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що Державна податкова служба України на вебпорталі за посиланням  https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/667240.html повідомила про наступне.

Cистему електронних платежів нового покоління СЕП – 4.0, якою забезпечено можливість цілодобового режиму роботи СЕП 24/7 без зупинення роботи із виконання міжбанківських платіжних операцій, з 1 квітня 2023 року запроваджено Національним банком України. Тобто з цієї дати усі міжбанківські платіжні операції  в гривні здійснюються з переходом на щоденне опрацювання переказів у національній валюті, включаючи вихідні та святкові дні.

З метою спрощення процедури заповнення платниками платіжної інструкції Міністерством фінансів України затверджено наказ від 22.03.2023 № 148 «Про затвердження Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 березня 2023 року за № 528/39584 (набрав чинності з 1 квітня 2023 року).

Цим наказом передбачено, що платники під час сплати податків, зборів, платежів, єдиного внеску з 1 липня 2023 року використовують виключно структурований формат реквізиту «Призначення платежу», який включає заповнення тільки двох обов’язкових полів, а саме «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».

Отже, платники податків поле «Призначення платежу» заповнюють за прикладами, наведеними у Порядку № 148.

Також одночасно для платників запроваджено перехідний період, який надає можливість до 1 липня 2023 року при сплаті податків, зборів, єдиного внеску використовувати і старий формат реквізиту «Призначення платежу» (наказ Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666 втрачає чинність 1 липня 2023 року).

Щодо можливого несвоєчасного закриття зміни і формування щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) через форс-мажорні обставини (повітряну тривогу, відсутність світла тощо)

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що Державна податкова служба України на вебпорталі за посиланням  https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/667210.html  повідомила про наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265). Дія його поширюється на всіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Пунктом 9 статті 3 Закону № 265 передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або програмними РРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Отже, діючим законодавством встановлений обов’язок щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО або програмними РРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Разом з тим, у разі виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), як надзвичайних та невідворотних подій, які об’єктивно унеможливлюють виконання обов’язків, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, умови щодо настання відповідальності не виникають.

Враховуючи вищевикладене повідомляємо, що у разі оголошення повітряної тривоги працівники магазину зобов’язані припинити реалізацію товарів (послуг) та покинути магазин (торговий зал). У випадку, якщо повітряна тривога тривала в проміжку часу, в якому господарський об’єкт припиняє свою роботу згідно з розкладом, такий чек має бути створений на РРО/програмному РРО не пізніше наступного робочого дня, до початку проведення розрахункових операцій на такому РРО/програмному РРО.

Аналогічними дії суб’єкта господарювання можуть бути і при аварійному відключенні світла та неможливості створення щоденного фіскального звітного  чеку (щоденного Z-звіту).   

Щодо платників, які звільняються від подання декларації про майновий стан і доходи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) нагадує, що триває кампанія декларування доходів 2023 року.

Пункт 179.4 ст. 179 Податкового кодексу України визначає коло осіб, які звільняються від обов’язку подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація).

Платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) звільняються від обов’язку подання податкової декларації незалежно від виду й суми отриманих доходів платниками ПДФО, які:

- є малолітніми/неповнолітніми чи недієздатними особами й водночас перебувають на повному утриманні інших осіб (у т.ч. батьків) і/або держави станом на кінець звітного податкового року;

Важливо! Податкова декларація від імені платника ПДФОу, який є неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною, має бути подана опікуном або піклувальником (одним з батьків) до контролюючого органу за місцем проживання неповнолітньої особи (особи, визнаної судом недієздатною).

- перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні чи ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання податкової декларації;

- перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;

- перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року.

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють операції з реалізації алкогольних напоїв!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує.

З 01.01.2022 у суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібний продаж алкогольних напоїв, з’явився обов’язок відображати у фіскальних касових чеках цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер).

Відсутність реквізитів марок акцизного податку у фіскальних касових чеках, які формуються РРО та програмними РРО, при продажу алкогольних напоїв призводить до формування не відповідних розрахункових документів, за що до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані фінансові санкції відповідно до вимог пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР.

Наказом ДПС від 28.07.2022 № 489 (далі – Наказ № 489) внесено зміни до Державного реєстру РРО.

Внесені Наказом № 489 зміни до Державного реєстру РРО:

- не змінюють сферу застосування РРО;

- не можуть стати причиною порушення права платника податків використовувати РРО, в межах сфер призначення, підтверджених випробуваннями касової техніки, навіть без врахування додаткового інформування, запровадженого Наказом № 489, як запобіжника від вчинення порушень суб’єктами господарювання прямих норм законодавства;

- не створюють умов для скасування реєстрації РРО, що вже знаходяться в експлуатації;

- не можуть стати причиною для відмови підрозділами ДПС у можливості отримання ліцензій на право торгівлі алкогольними напоями платникам податків, які використовують РРО, версії програмного забезпечення яких отримали додаткові відмітки після прийняття Наказу № 489.

Разом з цим, у разі забезпечення відображення всіх необхідних реквізитів розрахункових документів, у тому числі і серії та номеру марок акцизного податку, саме по собі використання РРО, щодо яких в Державному реєстрі РРО містяться певні застереження чи примітки, не може стати причиною нарахування штрафних (фінансових) санкцій.

Чи дозволяється використовувати програмний РРО під час реалізації пального?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що Державна податкова служба України на вебпорталі за посиланням  https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/666345.html повідомила про наступне.

Державна податкова служба інформує, що відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Поряд з цим, згідно з абзацом другим пункту 1 статті 3 Закону № 265 (у редакції Закону України від 01.12.2020 № 1017-IX) використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється.

Необхідно зазначити, що термін «пальне» наведений у Податковому кодексі України (далі – Кодекс), – нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу (підпункт 14.1.1411 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Деклараційна кампанія 2023 триває

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) нагадує, що триває кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2022 року.

Декларування доходів та сплата податків і зборів з отриманих доходів – це особистий внесок кожного українця у розвиток нашої держави, її фінансової безпеки та обороноздатності.

Відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платники податку зобов’язані самостійно обчислити суму податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) та військового збору шляхом подання до податкового органу податкової декларації, при отриманні:

окремих видів доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнених від оподаткування (п. п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодексу);

доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (п. п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу);

іноземних доходів  (п. п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу).

Для зазначеного переліку громадян граничний термін подання податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний (податковий) 2022 рік – 01 травня 2023 року (включно).

Щодо строків підтвердження суми фактичних витрат на відрядження або виконання окремих цивільно-правових дій та подання звіту про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) нагадує, що 01.04.2023 набрав чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» (далі – Закон № 2888).

Законом № 2888 запроваджено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та інших законодавчих актів, зокрема в частині обліку електронних гаманців та рахунків відкритих платникам податків небанківськими надавачами платіжних послуг, сплати податків електронними грошима та використання інших платіжних операцій, що запроваджені Законом України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги».

Так, у разі здійснення фактичних витрат на відрядження або виконання окремих цивільно-правових дій з використанням коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт, документальне підтвердження суми фактичних витрат на відрядження або виконання окремих цивільно-правових дій шляхом надання підтвердних документів, що засвідчують суму таких витрат, у разі здійснення безготівкових розрахунків з використанням платіжних інструментів, включаючи корпоративні (бізнесові) платіжні інструменти або особисті платіжні інструменти, чи їх реквізити, та повернення особі, яка видала кошти/електронні гроші під звіт, суми надміру витрачених коштів/електронних грошей, розмір яких розрахований згідно з п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), здійснюється платником податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) до закінчення місяця, наступного за місяцем, у якому платник податку:

а) завершує таке відрядження;

б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, яка видала кошти/електронні гроші під звіт.

У разі якщо під час відрядження чи виконання окремих цивільно-правових дій платник податку застосував для проведення розрахунків платіжний інструмент, включаючи корпоративний (бізнесовий) платіжний інструмент або особистий платіжний інструмент, чи його реквізити та списання коштів/електронних грошей за понесеними витратами здійснюється надавачем платіжних послуг пізніше дати, коли платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії, строки, установлені п.п. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 ПКУ, продовжуються на один календарний місяць (п.п. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 ПКУ).

Звіт про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт, складається та подається платником податку в аналогічні строки (п.п. 170.9.4 п. 170.9 ст. 170 ПКУ).

Що є виробами медичного призначення та лікарськими засобами з метою застосування РРО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) нагадує, що відповідно до абзацу тридцять шостого ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року    № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями, вироби медичного призначення (медичні вироби) – будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та (або) забезпечення таких процесів.

Абзацом другим ст. 2 Закону України від 04 квітня 1996 року № 123/96-ВР «Про лікарські засоби» із змінами та доповненнями встановлено, що лікарський засіб – будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох активних фармацевтичних інгредієнтів (далі – АФІ) та допоміжних речовин)), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу.

Чи надають органи ДПС довідки про наявність у фізичної особи статусу підприємця (ФОП)?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) звертає увагу, що п. 1 ст. 1 Закону України від 06 вересня 2012 року № 5203-VI «Про адміністративні послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 5203) визначено, що адміністративна послуга – це результат здійснення владних повноважень суб’єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або здійснення обов’язків такої особи відповідно до закону.

Суб’єктом надання адміністративних послуг на кожну адміністративну послугу, яку він надає відповідно до закону, затверджуються інформаційна і технологічна картки, а у разі якщо суб’єктом надання є посадова особа, – органом, якому вона підпорядковується (частина перша ст. 8 Закону № 5203).

З інформаційними картками адміністративних послуг, що надаються Державною податковою службою України та типовими інформаційними картками адміністративних послуг, що надаються територіальними органами ДПС (головними управліннями ДПС в областях та м. Києві, міжрегіональними управліннями ДПС по роботі з великими платниками податків) можна ознайомитись на головній сторінці офіційного вебпорталу ДПС у рубриці «Адміністративні послуги» розділу «Діяльність» або за посиланням: http://www.tax.gov.ua/diyalnist-/admin-poslugi.

Слід зазначити, що надання органами ДПС довідок про наявність у фізичної особи статусу підприємця чинними нормативно-правовими актами не передбачено.

Водночас до повноважень суб’єктів державної реєстрації належить забезпечення ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) та надання відомостей з нього (абзац четвертий п. 1 частини третьої ст. 5 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 755).

Відомості, що містяться в ЄДР, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених Законом № 755, за їх надання стягується плата (частина перша ст. 11 Закону № 755).

Порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань затверджений наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2016 № 1657/5.

При цьому розпорядником ЄДР є Міністерство юстиції України, яке запровадило он-лайн сервіс отримання відомостей з ЄДР через офіційний вебсайт за адресою: https://usr.minjust.gov.ua

На якому вебсайті можна переглянути інформацію про види діяльності (КВЕД) платника податків?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що відповідно до п. 7 частини першої ст. 1 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 755) Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) – єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Відомості, що містяться в ЄДР, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених Законом № 755, за їх надання стягується плата (частина перша ст. 11 Закону № 755).

Згідно з абзацом другим п. 1 частини другої ст. 11 Закону № 755 відомості, що містяться в ЄДР, надаються у вигляді безоплатного доступу через портал електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг до відомостей з ЄДР, які актуальні на момент запиту, зокрема, про види діяльності.

Розпорядником ЄДР є Міністерство юстиції України, на офіційному вебсайті якого за адресою (https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search) здійснюється безкоштовний пошук відомостей у ЄДР (по фізичній особі – підприємцю, юридичній особі, відокремленому підрозділу юридичної особи) та перегляд інформації про види діяльності (КВЕД) платника податків.

Щодо розміру штрафів за порушення строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу ХХ «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (далі – Закон № 2876) підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшено строки реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкових накладних / розрахунків коригування, встановлені пунктом 201.10 статті 201 ПКУ, та зменшено розміри штрафів за їх порушення.

Так, зокрема штраф за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, передбачених Законом № 2876, встановлюється у таких розмірах:

- до 15 календарних днів – 2 відсотки суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування (було 10 відсотків);

- від 16 до 30 календарних днів – 5 відсотків такої суми ПДВ (було 20 відсотків);

- від 31 до 60 календарних днів – 10 відсотків такої суми ПДВ (було 30 відсотків);

- від 61 до 365 календарних днів – 15 відсотків такої суми ПДВ (було 40 відсотків);

- на 366 і більше календарних днів – 25 відсотків такої суми ПДВ (було 50 відсотків).

Щодо окремих нюансів заповнення платниками податків – фізичними особами платіжних інструкцій при сплаті податків та єдиного внеску*

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) звертає увагу на наступне.

Покроковий алгоритм дій платників податків – фізичних осіб (далі – платники) при використанні ними сервісу «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету в процесі формування платіжної інструкції на сплату податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – платежі) для подальшого виконання її надавачами платіжних послуг містить детальний сценарій:

1) платник здійснює вхід до приватної частини Електронного кабінету за посиланням: //cabinet.tax.gov.ua;

2) у головному меню приватної частини Електронного кабінету платник обирає розділ «Стан розрахунків з бюджетом», в якому йому пропонуються для вибору перелік платежів для сплати та перелік надавачів платіжних послуг;

3) із наведеного переліку платежів платник обирає той платіж, за яким бажає сформувати платіжну інструкцію, та з використанням функціоналу «Реквізити» на верхній панелі меню здійснює перегляд на екрані реквізитів обраного платежу:

«Код отримувача коштів»;

«Назва отримувача коштів»;

«Бюджетний та/або небюджетний рахунок»;

«Назва платежу»;

«Код платежу»;

4) поле «Призначення платежу» платіжної інструкції платник, який не використовує єдиний рахунок, заповнює реквізити:

«Код виду сплати», який обирається з переліку кодів, що пропонується ІКС;

«Додаткова інформація запису» у довільній формі

5) з переліку надавачів платіжних послуг платник обирає відповідного надавача платіжних послуг, яким буде виконуватися платіжна інструкція;

6) платник перевіряє реквізити «Платник», «Найменування /прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) платника», «Код отримувача коштів», «Назва отримувача коштів», «Рахунок платника», «Рахунок отримувача», «Призначення платежу» платіжної інструкції, що сформувалася, та після підтвердження з використанням пункту меню «Підтвердити» правильності її реквізитів натискає «Сплатити»;

7) після проведення надавачем платіжних послуг платіжної операції згідно з платіжною інструкцією платник:

- отримує від надавача платіжних послуг підтвердження (квитанцію) про сплату коштів;

- переглядає у розділі «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету інформацію про надходження платежу на бюджетний/небюджетний рахунок.

Детальніше з прикладами заповнення платниками – фізичними особами платіжної інструкції на сплату податків, зборів платежів та єдино внеску – за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/navchalniy-blok/splata-podatkiv-ta-edinogo-vnesku/nyuansi-zapovnennya-platijnih-instruktsiy/655120.html.  

* для використання платниками після адаптації ІКС «Електронний кабінет» до законодавчо-нормативних змін у платіжній інфраструктурі

До уваги резидентів Дія Сіті – платників податку на прибуток підприємств на загальних підставах!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) щодо переходу резидента Дія Сіті – платника податку на прибуток підприємств на загальних підставах на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, нагадує.

Відповідно до пункту 141.10 статті 141 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) для переходу на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або відмови від такого оподаткування юридична особа подає до контролюючого органу за своєю податковою адресою відповідну заяву.

Форма Заяви про перехід юридичної особи на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або відмову від такого оподаткування та Порядок подання та розгляду такої заяви затверджені наказом Міністерства фінансів України від 17.03.2022 № 99.

Положеннями підпункту 141.10.2 пункту 141.10 статті 141 Кодексу передбачено, що юридичні особи, які подали заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті відповідно до підпункту 141.10.1 пункту 141.10 статті 141 Кодексу, вважаються резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому юридичну особу внесено до реєстру Дія Сіті.

Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може прийняти рішення про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах шляхом подання відповідної заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий резидент Дія Сіті вважається платником податку на особливих умовах із першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому до контролюючого органу подана відповідна заява. Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може здійснити перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах один раз протягом календарного року.

Чи реалізовано можливість перевірки чеків, що видаються ПРРО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) звертає увагу платників, що пошук чеків, виданих програмним реєстратором розрахункових операцій (ПРРО), можна здійснити в Електронному кабінеті за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check.

При цьому чеки, видані ПРРО в режимі онлайн, доступні для пошуку відразу після реєстрації їх на фіскальному сервері, тобто одразу після завершення розрахунку між покупцем і продавцем.

Чеки, видані ПРРО в режимі офлайн доступні для перегляду після того як вони будуть передані ПРРО до СОД РРО.

До уваги неприбуткових організацій!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) щодо права неприбуткової організації надавати нецільову благодійну матеріальну допомогу своїм членам, які сплачують внески на її фінансування, але не є її штатними працівниками, та які були мобілізовані до Збройних Сил України, повідомляє наступне.

Однією з обов’язкових умов перебування організації у статусі неприбуткової є заборона розподілу доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб та використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

При цьому на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) надання неприбутковими організаціями благодійної допомоги фізичним особам, які не є засновниками, учасниками таких організацій або пов’язаними з ними особами та які: мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій в таких населених пунктах та, в тому числі, взяті у встановленому законодавством порядку на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад. Таким чином, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, неприбуткові організації зможуть надавати за рахунок своїх доходів благодійну допомогу лише стороннім особам без загрози втрати статусу неприбутковості.

Отже, у випадку здійснення неприбутковою організацією окремим її членам виплат у вигляді нецільової благодійної матеріальної допомоги, зокрема, які мобілізовані до лав Збройних Сил України, проведення таких операцій призведе до розподілу отриманих доходів на користь членів такої організації та, відповідно, до порушення права перебування такої організації у Реєстрі неприбуткових установ та організацій.

Крім того, враховуючи положення п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, серед переліку можливих отримувачів добровільної фінансової допомоги, надання якої неприбутковою організацією не призведе до порушення вимог, встановлених п. 133.4 ст. 133 ПКУ, таких фізичних осіб як військовослужбовці окремо не визначено.

Натомість, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не є підставою для виключення неприбуткової організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій проведення такою організацією операцій з добровільного перерахування коштів для потреб забезпечення оборони держави, зокрема, безпосередньо Збройним Силам України, що є військовим формуванням, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності, згідно з частиною першою ст. 1 Закону України № 1934, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам.

Щодо реалізації норм Закону України № 2888-IX

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що Державна податкова служба України листом від 31.03.2023 № 6947/7/99-00-13-01-07 (далі – Лист ДПС № 6947) щодо реалізації норм Закону України від 12 січня 2023 року № 2888-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» (далі – Закон № 2888-IX) повідомила таке.

З метою адаптації українського законодавства до європейського законодавства в Україні триває реформування ринку платіжних послуг, яке розпочалось з прийняття Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-ІХ «Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591-ІХ).

Так, Законом № 1591-ІХ встановлено поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, права, обов’язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури.

Зокрема поряд з іншими новаціями Законом № 1591-IX визначено:

- перелік учасників платіжної інфраструктури, що можуть надавати платіжні послуги, який розширено небанківськими надавачами платіжних послуг (наприклад оператори поштового зв’язку, платіжні установи, філії іноземних платіжних установ, тощо) та емітентами електронних грошей, в яких відкриваються відповідні рахунки клієнтам;

- єдиним документом, що надається ініціатором платіжної операції надавачу платіжних послуг є платіжна інструкція (раніше ініціювання списання коштів з рахунків платників у банках відбувалось на підставі розрахункових документів: платіжного доручення, платіжного доручення-вимоги, платіжної вимоги, інкасового доручення (розпорядження), тощо);

- визначено перелік реквізитів платіжної інструкції (раніше затверджувалися стандартизовані форми розрахункових документів, зокрема інкасового доручення (розпорядження)).

Також Законом № 1591-ІХ визнано таким, що втратив чинність Закон України від 05 квітня 2001 року № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», яким регламентувався такий вид платіжних послуг як переказ коштів (пункт 2), та внесено зміни до окремих законів (пункт 3).

З метою узгодження з положеннями Закону № 1591-IX термінології окремих положень Податкового кодексу України (далі – Кодекс), які тим чи іншим способом стосувалися банківських установ, рахунків клієнтів банків, переказу коштів, прийнято Закон № 2888-IX.

Відповідно до пункту 1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення»  Закону № 2888-IX цей Закон набирає чинності з 1 квітня 2023 року.

Слід звернути увагу, що поряд з іншими змінами Законом № 2888-IX були удосконалені окремі положення Кодексу (зокрема підпункт 19-1.1.21  пункту 19-1.1 статті 19, підпункти 20.1.31 – 20.1.34 пункту 20.1 статті 20, абзац другий пункту 87.1 статті 87, пункт 89.4 статті 89, абзаци другий та третій підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94, пункт 94.12 статті 94, абзац перший пункту 95.3 статті 95, абзац другий та четвертий пункту 95.5 статті 95, пункт 101.4 статті 101), що стосуються окремих функцій та прав контролюючих органів, а також здійснення контролюючими органами передбачених Кодексом повноважень щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платників, арешту коштів, стягнення коштів.

Такі зміни нададуть можливість здійснювати:

- стягнення коштів платника з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачів платіжних послуг, а також з електронних гаманців, відкритих в емітентів електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини;

- зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях такого платника податків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей;

- накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківського надавача платіжних послуг, емітента електронних грошей.

Отже, сфера дії таких положень Кодексу поширюється на платіжні операції з коштами, що перебувають на рахунках/електронних гаманцях у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

На сьогодні проводиться робота щодо внесення змін до нормативно-правових актів з питань погашення податкового боргу з метою їх приведення у відповідність до вимог Законів № 1591-ІХ та № 2888-ІХ.

Лист ДПС № 6947 розміщений на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/78086.html

Щодо об’єкту нерухомого майна, який буде споруджений в майбутньому

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) звертає увагу, що окремі особливості оподаткування податком на прибуток підприємств, ПДВ та податком на доходи фізичних осіб операцій з об’єктами нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому  встановлюються Законом України від 20 вересня 2022 року № 2600-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з об’єктами нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» (далі – Закон № 2600).

Закон № 2600 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше дня набрання чинності Законом України від 15 серпня 2022 року  2518-IX «Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» (далі – Закон № 2518).

Закон № 2518 набрав чинності 10 жовтня 2022 року, а відтак норми, визначені Законом № 2600, почали діяти, починаючи з 10 жовтня 2022 року.

Відповідно до п. 6 ст. 1 Закону № 2518 майбутній об’єкт нерухомості – це передбачена проєктною документацією на будівництво складова частина подільного об’єкта незавершеного будівництва, яка після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта стане самостійним об’єктом нерухомого майна (квартира, гаражний бокс, інше житлове або нежитлове приміщення, машиномісце тощо). Майбутні об’єкти нерухомості поділяються на: майбутні об’єкти житлової нерухомості (квартира, інше житлове приміщення тощо); майбутні об’єкти нежитлової нерухомості (гаражний бокс, інше нежитлове приміщення, машиномісце тощо).

Платник єдиного податку не скористався правом щодо несплати авансових платежів: відображення у податковій декларації

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку першої та другої груп мають право не сплачувати єдиний податок.

Зазначене вище право закріплене у п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Надане ПКУ платникам єдиного податку першої та другої груп право не сплачувати єдиний податок у період з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України за власним бажанням може бути використане платниками єдиного податку за весь період або використане частково (за окремі місяці).

Фізичні особи  – платники єдиного податку першої та другої груп, які не сплачували єдиний податок під час воєнного стану, відповідно до абзацу першого п.п. 9.1 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, в податковій декларації платника єдиного податку (у разі виникнення обов’язку щодо подання податкової декларації платника єдиного податку) відображають відсутність щомісячних авансових внесків єдиного податку за відповідний податковий (звітний) період.

Податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця відповідно до п. 296.4 ст. 296 ПКУ подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси.

Подана платником єдиного податку першої або другої групи податкова декларація платника єдиного податку в індивідуальному порядку (на рівні територіального органу ДПС) може бути підставою  для внесення відповідних змін до його інтегрованої картки платника, яка відображає стан розрахунків з місцевим бюджетом по єдиному податку.

Одночасно повідомляємо, що згідно з  п. 49.2 ст. 49 ПКУ платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, у тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності. 

Отже, у випадку, коли платник єдиного податку не скористався правом щодо несплати авансових платежів на кожне 20 число місяця, то таким платником у податковій декларації платника єдиного податку за звітний 2022 рік повинна бути відображена сплата щомісячних авансових внесків єдиного податку за відповідний податковий (звітний) період.

Щодо перереєстрації ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє.

Пунктом 8 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) встановлено, що перереєстрація програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) здійснюється у разі зміни найменування (прізвища, імені, по батькові (за наявності)) або податкового номера суб’єкта господарювання (без державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця), найменування або адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО. Для перереєстрації подається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316604) (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява) з позначкою «Перереєстрація».

При цьому, заява про внесення змін у дані про ПРРО подається у разі змін даних, що вказуються у Заяві, що не потребують перереєстрації (зміни назви ПРРО тощо) (п. 9 розд. II Порядку № 317).

Пунктом 10 розд. II Порядку № 317 передбачено, що перереєстрація та внесення змін у дані про ПРРО здійснюється у порядку та строки, встановлені для реєстрації.

Заява про проведення перереєстрації або внесення змін у дані про ПРРО подається суб’єктом господарювання за умови направлення останнього фіскального звітного чека та закриття останньої зміни на такому ПРРО згідно з розд. V Порядку № 317.

Згідно з п. 11 розд. II Порядку № 317 у разі зміни місцезнаходження або місця проживання, включення/невключення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС здійснюється перереєстрація ПРРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

Про перелік документів, які подаються до контролюючого органу нерезидентом, який здійснює в Україні діяльність через відокремлені підрозділи для взяття на облік

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує.

Відповідно до п. 60 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нерезиденти (іноземні компанії, організації), які здійснюють господарську діяльність на території України та/або які до набрання чинності Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» належно акредитували (зареєстрували, легалізували) на території України відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, і станом на 01 січня 2021 року не перебувають на обліку в контролюючих органах, зобов’язані протягом трьох місяців подати до контролюючих органів документи для взяття їх на облік у порядку, встановленому п. 64.5 ст. 64 ПКУ.

Нормами п. 64.5 ст. 64 ПКУ та розд. III, IV Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.05.2014 за №503/25280 (із змінами), визначені підстави і перелік документів, які подаються нерезидентами (іноземні юридичні компанії, організації) до контролюючих органів для взяття на облік.

Для взяття на облік нерезиденти (іноземні компанії, організації), які здійснюють господарську діяльність на території України та/або які до набрання чинності Закону належно акредитували (зареєстрували, легалізували) на території України відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва подають до контролюючого органу заяву за формою № 1-ОПН, до якої додаються копії наступних документів (з пред’явленням оригіналів):

- витяг з відповідного бізнес-реєстру (торговельного, банківського або іншого реєстру, в якому фіксується факт державної реєстрації компанії, організації), виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;

- документ, що підтверджує присвоєння ідентифікаційного (реєстраційного, облікового) номера (коду) нерезидента в країні його реєстрації, якщо у витягу з відповідного бізнес-реєстру не зазначені відомості про такий номер (код), що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;

- документ, яким підтверджуються повноваження представника нерезидента.

У разі якщо такий документ виданий в країні реєстрації нерезидента, він повинен бути легалізований в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та супроводжуватися нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;

- документ про акредитацію (реєстрацію, легалізацію) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації на території України, якщо нерезидент здійснює в Україні діяльність через відокремлений підрозділ.

Заява за формою № 1-ОПН подається у десятиденний строк після акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу.

Нерезидент, який не здійснює господарської діяльність на території України та має належно акредитований (зареєстрований, легалізований) на території України відокремлений підрозділ стає на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням відокремленого підрозділу.

У разі, коли нерезидент здійснює в Україні діяльність через зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відокремлені підрозділи, і діяльність нерезидента в Україні (в тому числі та, що здійснюється через його відокремлені підрозділи) не має ознак господарської діяльності та не призводить до утворення постійного представництва, нерезидент має стати на облік в контролюючих органах без реєстрації платником податку на прибуток.

Втім, якщо відокремлений підрозділ нерезидента не зареєстрований платником податку на прибуток, але діяльність нерезидента на території України призводить до утворення постійного представництва нерезидента відповідно до п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, такий нерезидент має зареєструватись платником податку на прибуток.

Нерезидент, який розпочав господарську діяльність через своє постійне представництво до реєстрації в контролюючому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування.

Яка сума доходу зазначається у довідці про доходи фізичною особою – підприємцем (загальна система оподаткування)?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) звертає увагу, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем (ФОП) на загальній системі оподаткування від провадження господарської діяльності здійснюється відповідно до ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

Відповідно до п. 177.10 ст. 177 ПКУ ФОПи зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат ФОПами і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.

Облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції ведеться окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів господарської діяльності.

ФОПи подають річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (п. 177.11 ст. 177 ПКУ).

Підпунктом 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ визначено, що податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, подаються самозайнятими особами, в тому числі ФОПами на загальній системі оподаткування до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV  ПКУ.

Таким чином, у довідці про доходи ФОПа на загальній системі оподаткування на підставі даних податкової декларації зазначається сума чистого оподатковуваного доходу за відповідний період.

Коли вважається відкликаними податкове повідомлення-рішення і податкова вимога?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:

- сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення (п.п. 60.1.1 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України (далі – ПКУ));

- контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу (п.п. 60.1.2 п. 60.1 ст. 60 ПКУ);

- контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі (п.п. 60.1.3 п. 60.1 ст. 60 ПКУ);

- рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (п.п. 60.1.4 п. 60.1 ст. 60 ПКУ);

- рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (п.п. 60.1.5 п.  60.1 ст. 60 ПКУ).

Відповідно до п. 1 розділу VI Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 610 (із змінами та доповненнями) податкова вимога вважається відкликаною:

- у день, протягом якого відбулося самостійне погашення суми податкового боргу платником податків або органом стягнення у повному обсязі;

- з дня прийняття податковим органом рішення про скасування податкової з дня надходження до платника податків податкової вимоги, яка містить зменшену податковим органом або за рішенням суду, що набрало законної сили, суму податкового боргу, визначену в раніше направленій податковій вимозі;

- у день набрання законної сили рішенням суду, яким скасовано суму податкового боргу, визначену у податковій вимозі.

Щодо оподаткування доходу платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) доводить до відома, що згідно з п. 173.1 ст. 173 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.2 ст. 167 ПКУ, тобто 5 відс. від розміру отриманого доходу.

Як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню (абзац перший п. 173.2 ст. 173 ПКУ).

Водночас, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (абзац другий п. 173.2 ст.173 ПКУ), тобто 5 відс. від розміру отриманого доходу.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ(абзац третій п. 173.2 ст.173 ПКУ), тобто 18 відс. від розміру отриманого доходу.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу, може бути зменшений на вартість такого об’єкта рухомого майна, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового спеціального) добровільного декларування, відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (абзац четвертий п. 173.2 ст.173 ПКУ).

Разом з тим, п. 173.6 ст. 173 ПКУ встановлено, що дохід від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна, що здійснюються фізичними особами – нерезидентами, оподатковується згідно з ст. 173 ПКУ в порядку, встановленому для резидентів, за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст.167 ПКУ, тобто 18 відсотків.

Крім того, дохід від продажу (обміну) об’єктів рухомого майна підлягає оподаткуванню військовим збором за ставкою 1,5 % (п.п. 1.3 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Чи мають пільги іноземні громадяни щодо сплати земельного податку?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що відповідно до п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) від сплати земельного податку звільняються особи з інвалідністю першої і другої групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зі змінами та доповненнями, та фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Пунктом 281.2 ст. 281 ПКУ передбачено, що звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Право на безоплатне отримання із земель державної або комунальної власності земельних ділянок, у межах зазначених граничних норм, мають громадяни України (стаття 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями).

Іноземні громадяни та особи без громадянства не мають права набувати права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Враховуючи зазначене, іноземні громадяни та особи без громадянства не користуються пільгами щодо сплати земельного податку.

Щодо визначення мінімального податкового зобов’язання для фізичних осіб – підприємців 

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що п. 177.14 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: фізичні особи – підприємці (ФОП) – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які здійснюють виробництво власної сільськогосподарської продукції, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати у складі річної податкової декларації додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ).

Відповідно до п. 64 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік.

У додатку МПЗ до податкової декларації про майновий стан і доходи, зокрема, зазначаються:

- загальна сума сплачених платником податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно до п. 177.15 ст. 177 ПКУ витрат на оренду земельних ділянок протягом податкового (звітного) року;

- кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються підприємцем для здійснення підприємницької діяльності та для яких визначається МПЗ, їх нормативна грошова оцінка та площа;

- сума загального МПЗ, сума мінімального податкового зобов’язання щодо кожної земельної ділянки окремо;

- різниця між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

Згідно із п. 177.15 ст. 177 ПКУ до суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться:

1) податок та військовий збір з чистого оподатковуваного доходу від реалізації власної сільськогосподарської продукції;

2) податок та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, які сплачені за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення;

3) єдиний податок (у разі переходу у податковому (звітному) році із спрощеної системи оподаткування на загальну);

4) рентна плата за спеціальне використання води;

5) 20 відсотків витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи та/або які перебувають у державній чи комунальній власності;

6) земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються у підприємницькій діяльності.

У сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.

У разі використання земельної ділянки на праві емфітевзису податок та військовий збір, сплачені під час здійснення виплат за таким договором емфітевзису, щорічно враховується у частці, розрахованій пропорційно до річної суми нарахованої амортизації на нематеріальний актив у вигляді права користування земельною ділянкою за договором емфітевзису (п.п. 177.16 ст. 177 ПКУ).

Відповідно до п. 177.20 ст. 177 ПКУ сума податку у частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок у наступному податковому (звітному) році.

Про легалізацію заробітної плати

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) нагадує, що в умовах воєнного стану проблема легалізації трудових відносин та виплата заробітної плати як ніколи є актуальною темою.

Нелегальні трудові відносини та незадекларована заробітна плата призводять до зменшення надходжень до бюджетів, створюють брак коштів для оплати праці лікарів, вчителів, інших працівників бюджетної сфери, фінансування соціальних програм. Роботодавець, який ухиляється від офіційного оформлення працівників, позбавляє їх захисту основних трудових прав, а наймані працівники втрачають страховий стаж, який забезпечує їм отримання заробленої пенсії та інших соціальних виплат.

Тільки спільними зусиллями, за участі громадськості, суб'єктів господарювання, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації можна досягти легалізації доходів, подолати серед платників негативну тенденцію ухилення від сплати податків, та позитивної динаміки податкових надходжень до місцевих бюджетів.

Пам’ятайте, що це гарантія соціального захисту – легальна заробітна плата!

« повернутися