Туберкульоз: епідеміологія, профілактика, діагностика та лікування
Туберкульоз (ТБ) є давнім захворюванням Дослідження людських скелетів показують, що воно вражало людей протягом тисячоліть. Його причина залишалася невідомою до 24 березня 1882 року, коли доктор Роберт Кох оголосив про своє відкриття бацили, відповідальної за захворювання, яка згодом отримала назву Mycobacterium tuberculosis. Туберкульоз є одним із найпоширеніших інфекційних захворювань у світі. За даними Глобального звіту ВООЗ за 2024 рік, у 2023 році в світі було зареєстровано 10,8 мільйона нових випадків ТБ, що є незначним збільшенням у порівнянні з попередніми роками. Туберкульоз залишається однією з головних причин смертності від інфекційних хвороб: у 2023 році він спричинив 1,25 мільйона смертей. Без лікування рівень смертності від ТБ є дуже високим. Основними факторами ризику залишаються бідність, недоїдання, ВІЛ-інфекція, стрес та куріння.
За даними Центру громадського здоров’я МОЗ України, у 2024 році в Україні зареєстровано 18 140 випадків туберкульозу, що на 8,7% менше, ніж у 2023 році. Показник захворюваності становить 44,2 на 100 тис. населення.
Попри позитивну тенденцію до зниження захворюваності на туберкульоз в Україні, ситуація у Дніпропетровській області залишається складною. У 2024 році зареєстровано 2 666 випадків ТБ, що на 0,1% більше, ніж у 2023 році. Показник захворюваності – 86,2 на 100 тис. населення. Також відзначається незначне зростання випадків хвороби серед дітей та підлітків. Позитивна динаміка спостерігається у зменшенні кількості хворих серед медичних працівників.
Туберкульоз переважно передається від людини, яка хворіє на туберкульоз та є активним бактеріовиділювачем (M. tuberculosis) та не лікується, до іншої людини повітряним шляхом під час кашлю, розмови, чхання. Ризик інфікування залежить від тривалості та інтенсивності контакту. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я приблизно чверть населення планети інфікована ТБ. Такі люди не хворі та не заразні. Але після інфікування ризик розвитку хвороби ТБ найвищий у перші 2 роки - приблизно 5%. Ймовірність захворіти після контакту з бактеріями залежить від стану імунної системи. Якщо вона не здатна стримувати інфекцію внаслідок іншої хвороби або нездорової поведінки людини - розвивається туберкульоз. Ризик інфікування мікобактеріями туберкульозу та розвитку активної форми хвороби є вищим у певних категорій населення. До груп ризику належать:
- Особи, які мали контакт із хворими на ТБ з бактеріовиділенням – особливо члени сімей та співробітники, які тривалий час перебувають у закритих приміщеннях з хворими на туберкульоз людьми.
- Люди, які живуть із ВІЛ – ризик розвитку активного ТБ у них значно вищий через ослаблений імунітет.
- Пацієнти з хронічними захворюваннями – особи з діабетом, хворобами легень, нирковою недостатністю або імунодефіцитними станами.
- Особи, які отримують імуносупресивну терапію – пацієнти після трансплантації органів, онкохворі, люди, які приймають кортикостероїди або біологічні препарати (інгібітори ФНП-α).
- Працівники медичних закладів – медики, які працюють із хворими на ТБ, мають підвищений ризик інфікування.
- Особи, які перебувають у місцях позбавлення волі або звільнилися з них – у закритих установах високий рівень передачі інфекції через скупченість людей.
- Люди, які вживають наркотики або зловживають алкоголем – внаслідок ослаблення імунної системи та недостатнього доступу до медичної допомоги.
- Безхатченки та особи з низьким соціально-економічним статусом – обмежений доступ до медичних послуг, погані санітарні умови підвищують ризик інфікування та пізньої діагностики.
- Діти до 5 років – через незрілу імунну систему.
- Особи похилого віку – через вікове ослаблення імунітету та часту наявність супутніх хронічних захворювань.
- Мігранти та внутрішньо переміщені особи – фактор стресу, контакту з великою кількість людей.
- Курці
- Вагітні, а також жінки у післяпологовому періоді протягом 3 місяців після пологів.
Ознаки захворювання:
• слабкість;
• втомлюваність;
• пітливість (особливо вночі);
• тривалий кашель (протягом двох і більше тижнів з виділенням мокротиння чи без нього);
• втрата ваги;
• лихоманка (частіше з t 37,0-37,50С).
Якщо відмічаються подібні симптоми - негайно зверніться до лікаря для уточнення діагнозу. Також можна пройти онлайн-анкетування щодо ризику розвитку туберкульозу: https://tbtest.phc.org.ua.
Профілактика туберкульозу
Найдієвішим методом профілактики туберкульозу серед дітей визнано щеплення вакциною БЦЖ, яке проводять в пологовому будинку на 3–5 день життя. Вона захищає від тяжких, генералізованих форм туберкульозу, таких як туберкульозний менінгіт і міліарний туберкульоз. Ці форми особливо небезпечні для дітей першого року життя.
Найкраща профілактика туберкульозу – здоровий спосіб життя:
- пройдіть профілактичне лікування, якщо мали контакт з хворими на туберкульоз або маєте високий ризик розвитку хвороби;
- відмовтеся від шкідливих звичок; доведено, що із 100 хворих туберкульозом легенів – 95 курці;
- дотримуйтеся правил особистої гігієни, утримуйте житло в чистоті;
- повноцінно харчуйтеся;
- уникайте нервово-психічних перевантажень, стресових ситуацій;
- дотримуйтесь активного способу життя, загартовуйтесь;
- частіше спілкуйтеся з природою.
Лікування ТБ в Україні є безкоштовним і проводиться згідно з міжнародними протоколами ВООЗ. Основні принципи лікування: використання комбінації протитуберкульозних препаратів. Курс лікування триває 4–6 місяців, а у випадку мультирезистентного ТБ – до 9–12 місяців. Крім того, сьогодні в Україні застосовується використання новітніх короткострокових режимів лікування та цифрових технологій для моніторингу стану пацієнтів.
Знання про туберкульоз, своєчасна діагностика та ефективне лікування допоможуть подолати цю інфекцію та запобігти її поширенню.
Додаткові інформаційні ресурси Центру громадського здоров’я МОЗ України:
- інформаційна стратегія щодо туберкульозу:
- відеоролики про профілактику туберкульозу у дорослих та туберкульоз у дітей:
https://drive.google.com/drive/folders/1K4-DakjQhrR1ZuBIe9XMTGd_2aujg9fE
