Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Дата: 01.05.2025 15:27

Кількість переглядів: 49

Фото без опису

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

Чи може ФОП – платник єдиного податку другої або третьої групи продавати подарункові сертифікати, а потім приймати їх в якості оплати за поставку конкретних товарів/послуг покупцю?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п. 292.1 ст. 292 ПКУ).

Згідно з п. 291.6 ст. 291 ПКУ платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).

Пунктом 292.6 ст. 292 ПКУ визначено, що датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, зокрема у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 ПКУ (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів), – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків.

Враховуючи вищезазначене, нормами розд. ХІV ПКУ не заборонено продаж подарункових сертифікатів, проте розрахунок за товари подарунковим сертифікатом фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку є механізмом розрахунку не у грошовій формі, а отже не дає права фізичній особі – підприємцю застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку і звітності.

Додатково зауважуємо, що згідно з п. 299.10 ст. 299 ПКУ реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 ПКУ, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків.

До уваги платників ПДВ!

Тимчасово, на період дії режиму експортного забезпечення, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до ст. 19 прим. 2 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» (із змінами та доповненнями), оподаткування ПДВ операцій із вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення (далі – окремі види товарів) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платник ПДВ з метою вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів зобов’язаний за кожним таким товаром скласти окрему податкову накладну (далі – ПН_РЕЗ) та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) до дня подання митної декларації для митного оформлення таких товарів (п.п. 97.1 п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Згідно з положеннями п.п. 97.4 п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ коригування показників ПН_РЕЗ здійснюється шляхом складання розрахунків коригування поетапно, із дотриманням певних умов на кожному з таких етапів.

Відповідно до п.п. «б» п.п. 97.4 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ коригування показників ПН_РЕЗ з метою приведення її у відповідність із показниками митної декларації (далі – РК_РЕЗ_2) здійснюється виключно після завершення вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів та подання усіх необхідних додаткових декларацій для митного оформлення за відповідною митною декларацією.

Тобто, у випадку складання РК_РЕЗ_2 ПКУ визначено лише період, раніше якого такий РК_РЕЗ_2 не може бути складено і зареєстровано в ЄРПН.

Однак положення ПКУ не обмежують в строках щодо граничної дати складання та реєстрації РК_РЕЗ_2 в ЄРПН, що дозволяє врахувати та відобразити в ньому остаточні дані митного оформлення за операцією з експорту окремих видів товарів, у тому числі з урахуванням, за наявності, складених до відповідної митної декларації аркушів коригування.

Важливо, коригування показників ПН_РЕЗ після реєстрації до неї РК_РЕЗ_2 в ЄРПН, не дозволяється, крім коригування таких показників, як ставка податку та нарахована сума податку відповідно до п.п. «в» п.п. 97.4 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ (п.п. «б» п.п. 97.4 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

Відповідно, в ЄРПН може бути зареєстровано тільки один РК_РЕЗ_2.

Окрім цього, звертаємо увагу, що з урахуванням вимог, визначених у п.п. 97.5 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів відображаються у складі податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформленої відповідно до вимог митного законодавства.

Таким чином, відображення таких операцій у складі податкової декларації з ПДВ здійснюється на основі показників, що містяться в митних деклараціях, на підставі яких здійснено митне оформлення окремих видів товарів (з урахуванням, за наявності, складених до них аркушів коригування), тобто незалежно від показників податкової накладної та складених і зареєстрованих в ЄРПН до неї розрахунків коригування, зокрема РК_РЕЗ_2. Це дозволяє забезпечити послідовність і точність декларування інформації за такою операцією, адже підтверджується не лише факт здійснення операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, але й правильність відображення її показників в податковій декларації з ПДВ.

Згідно з п.п. 2 п. 3 розд. V Порядку заповнення податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (із змінами), операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів відображаються у відповідних рядках 2.3.1, 2.3.2 та/або 2.3.3 (залежно від застосованої ставки податку) розділу І «Податкові зобов’язання» податкової декларації з ПДВ.

Отже, ПН_РЕЗ підлягає коригуванню з метою приведення її показників у відповідність з показниками митної(их) декларації(ій), на підставі якої(их) здійснено митне оформлення окремих видів товарів (з урахуванням, за наявності, складених до неї(их) аркушів коригування), та здійснюється шляхом складання та реєстрації в ЄРПН РК_РЕЗ_2.

У разі якщо внесення змін до митної декларації відбулося на підставі аркуша коригування, складеного після реєстрації в ЄРПН РК_РЕЗ_2, то з урахуванням положень ПКУ можливість для повторного коригування показників ПН_РЕЗ відсутня, крім випадку коригування (за потреби) таких показників як ставка податку та нарахована сума податку.

При цьому, операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів в податковій декларації з ПДВ відображаються виключно на підставі митних декларацій (з урахуванням, за наявності, складених до них аркушів коригування), тобто незалежно від показників ПН_РЕЗ та зареєстрованих до неї розрахунків коригування, зокрема РК_РЕЗ_2.

Сьогодні закінчується термін подання Звітів про КІК для фізичних осіб

30 квітня 2025 року – кінцевий термін подання фізичними особами – контролерами Звітів про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт про КІК) за 2024 рік.

Наразі Звіти про КІК за 2024 рік подали майже 40 % платників податків, які мають такий обов'язок.

Звіт про КІК подають фізичні особи – резиденти України, які володіють часткою або контролюють іноземну компанію, разом з річною декларацією про майновий стан та доходи.

До Звіту про КІК додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК за відповідний період.

Що потрібно пам’ятати:

- КІК є об'єктом податкового контролю (ст. 39² Податкового кодексу України (далі – Кодекс);

- Звіт подається щодо кожної КІК окремо;

- якщо контролююча особа не має можливості скласти фінансову звітність КІК, така особа подає Звіт за скороченою формою (пп. 39².5.4 п. 39².5 ст. 39² Кодексу);

- неподання або несвоєчасне подання Звіту призводить до застосування штрафних санкцій (п. 120.7 ст. 120 Кодексу);

- з 01.01.2024 змінилися критерії визначення контролю над КІК (частка володіння, сукупний контроль);

- при заповненні Звіту слід звернути увагу на відображення дивідендів, отриманих КІК від українських юридичних осіб, які підлягають оподаткуванню в Україні.

Яка інформація зазначається в рядку 19 «засоби оплати (вид платіжного інструменту, талон, жетон тощо)» фіскального касового чека, якщо у рядку 18 вказано форму оплати» «ІНШЕ»?

Відповідно до вимог підпунктів 3 та 5 п. 3 розд. І Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями, готівка – це грошові знаки національної валюти України (банкноти і монети, у тому числі розмінні, обігові, пам’ятні банкноти та монети, які є платіжними засобами), а готівкові розрахунки/розрахунки готівкою – це платежі готівкою суб’єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Як результат, для цілей законодавства, яким визначено порядок розрахунків за товари (послуги), безготівковою формою розрахунків за товари (послуги) є будь-яка інша форма, відмінна від наведених вище визначень.

Уніфікованого довідника для позначення форм оплати не існує.

Разом з тим, згідно з Технологією зберігання і збору даних РРО для ДПС, Протокол передачі інформації, версія 2.2.1 редакція 3.1, до форми оплати «ІНШЕ» можна віднести лише розрахунки здійснені із використанням електронних платіжних засобів відмінних від картки; кредитні трансфери; прямі дебети.

Дохід гіг-спеціаліста у вигляді щорічної оплачуваної перерви не є складовою винагороди за виконані ним роботи (надані послуги): оподаткування ПДФО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє, що організаційні, правові та фінансові засади функціонування правового режиму Дія Сіті, що запроваджується з метою стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні шляхом створення сприятливих умов для ведення інноваційного бізнесу, розбудови цифрової інфраструктури, залучення інвестицій, а також талановитих спеціалістів визначені Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1667).

Згідно з пунктами 4 – 7 ст. 21 розд. V Закону № 1667 гіг-спеціаліст має право на щорічну оплачувану перерву у виконанні робіт (наданні послуг) тривалістю 17 робочих днів, якщо гіг-контрактом не визначено більшу тривалість такої перерви.

Гіг-спеціаліст може реалізувати своє право на щорічну оплачувану перерву у виконанні робіт (наданні послуг) лише після спливу шести безперервних місяців виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактом, якщо гіг-контрактом не визначено коротший строк.

Щорічна оплачувана перерва у виконанні робіт (наданні послуг) на розсуд гіг-спеціаліста може бути поділена на частини будь-якої тривалості.

Витрати, пов’язані з оплатою щорічної оплачуваної перерви у виконанні робіт (наданні послуг), здійснюються за рахунок коштів резидента Дія Сіті у порядку, визначеному гіг-контрактом.

Особливості оподаткування доходів спеціалістів резидентів Дія Сіті встановлені п. 170.14 прим. 1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п.п. 170.14 прим. 1.1 якого податковим агентом платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО, податок) – спеціаліста резидента Дія Сіті під час нарахування (виплати) на його користь доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, укладеного у порядку, передбаченому Законом № 1667, є резиденти Дія Сіті.

Відповідно до п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відс.), оподатковуються доходи платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті, що нараховуються (виплачуються) на його користь резидентом Дія Сіті починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, у вигляді:

а) заробітної плати;

б) винагороди за гіг-контрактом, укладеним у порядку, передбаченому Законом № 1667, у тому числі винагороди за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням;

в) авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.

Доходи спеціалістів резидента Дія Сіті, передбачені п.п. «а» – «в» п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ, що були нараховані (виплачені) у календарному місяці, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, оподатковуються ПДФО за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податків (крім випадків, визначених у пунктами 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Враховуючи викладене, оскільки згідно з гіг-контрактом, укладеним між гіг-спеціалістом та резидентом Дія Сіті у порядку передбаченому Законом № 1667, щорічна оплачувана перерва не є складовою винагороди за виконані гіг-спеціалістом роботи (надані послуги), то оподаткування такого виплаченого доходу здійснюється у загальному порядку визначеному розділом IV ПКУ, тобто за ставкою ПДФО 18 відсотків.

Задекларували дохід, отриманий у 2024 році – своєчасно сплатіть податкові зобов’язання!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що платники податку на доходи фізичних осіб (далі – податок), які зобов’язані задекларувати дохід, отриманий у 2024 році, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) до 01.05.2025.

30 квітня 2025 року – останній день подання Декларації!

За наслідками декларування необхідно сплатити податкові зобов’язання, визначені у Декларації.

Граничні строки сплати:

- до 01 серпня 2025 року – для громадян та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність;

- протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання Декларації – для фізичних осіб – підприємців та для фізичних осіб – підприємців, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування).

Важливо! Якщо граничний строк сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов'язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України).

Платник податку – фізична особа, який зобов’язаний подати Декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує за кодами бюджетної класифікації:

«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;

«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».

Довідково: інформація про реквізити банківських рахунків для сплати податків відповідно до адміністративно-територіального устрою України оприлюднена на вебпорталі ДПС у рубриці «Рахунки для сплати платежів» (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv).

Єдиний внесок: до державних цільових фондів від платників Дніпропетровщини надійшло понад 10,1 млрд гривень

У січні – березні 2025 року платники Дніпропетровщини поповнили державні цільові фонди єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) на понад 10,1 млрд гривень. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, у порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження збільшились на понад 2,2 млрд грн, або на 28,2 відсотки.

Очільниця обласної податкової подякувала платникам за фінансову підтримку держави та акцентувала, що позитивна динаміка надходжень єдиного внеску, перш за все, пов’язана зі збільшенням кількості офіційно оформлених працівників і підвищенням рівня заробітних плат в регіоні.

«Надходження єдиного внеску, які отримують в повному обсязі державні цільові фонди, зміцнюють фінансову складову соціальної сфери в країні, що, в свою чергу, забезпечує своєчасну виплату пенсій, допомоги по безробіттю, лікарняних тощо. Тому податкова служба активно працює у напрямку легалізації трудових відносин і з роботодавцями на постійній основі проводиться роз’яснювальна робота», – констатувала Теодозія Чернецька.

Про впровадження системи управління комплаєнс-ризиками

Впровадження системи управління податковими комплаєнс-ризиками є одним із заходів, визначених для Державної податкової служби України Національною стратегією доходів до 2030 року (далі – НСД). Система спрямована на виявлення, оцінку та мінімізацію ризиків, пов’язаних з дотриманням податкового законодавства.

Система управління податковими ризиками – це частина бізнес-процесів, цілей, стратегій та діяльності ДПС, що передбачає безперервний, циклічний, ітеративний, комплексний, цілісний процес управління, який здійснюється в ДПС на основі податкових ризиків (комплаєнс-ризиків).

Закон України від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» запроваджує новації, внесені до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), в частині впровадження податкового комплаєнсу. Так, ПКУ доповнено принципово важливими нормами, які законодавчо закріплюють реформи ДПС, визначені НСД щодо впровадження системи управління податковими ризиками.

Зокрема, введено поняття:

податковий ризик (комплаєнс-ризик) – ймовірність невиконання платником податків податкового обов’язку щодо:

- взяття його на облік як платника податків,

- реєстрації платником окремих видів податків,

- подання (своєчасного подання) податкової звітності, декларування (повного декларування),

- сплати (своєчасної сплати) податкових зобов’язань,

- інших податкових обов’язків,

- невиконання платником податків іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС;

комплаєнс – система заходів та процедур, що здійснюється контролюючими органами, визначеними п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, з метою підвищення рівня добровільного виконання податкових та інших обов’язків платниками податків відповідно до вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та зменшення ймовірності настання податкового ризику (комплаєнс-ризику);

комплаєнс-менеджер – посадова особа податкового органу, яка відповідає за взаємодію з платником податків, включеним до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.

Запровадження системи управління податковими ризиками забезпечить системність і єдиний підхід в роботі органів ДПС, зосередження зусиль податкових органів на найбільш проблемних питаннях в адмініструванні податків і зборів.

Передача власником в оренду земельної ділянки із свердловиною для видобування підземних вод іншому суб’єкту господарювання: хто є платником рентної плати за спеціальне використання води?

- первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;

- суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Якщо водокористувачі, які повністю утримуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, використовують обсяги води для господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, рентна плата обчислюється на загальних підставах з усього обсягу використаної води (п.п. 255.11.12 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Згідно із п.п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 ПКУ рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.

Частинами першою – четвертою ст. 49 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР визначено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Видача, переоформлення та припинення дії (відкликання, визнання недійсним) дозволу на спеціальне водокористування здійснюються відповідно до законів України від 17 лютого 2022 року № 2073-IX «Про адміністративну процедуру» та від 06 вересня 2005 року № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Видача (переоформлення, припинення дії (відкликання, визнання недійсним) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється безоплатно.

Таким чином, суб’єкт господарювання (крім бюджетної установи), який орендує земельну ділянку із свердловиною (орендар) і здійснює видобування підземних вод є платником рентної плати.

Бюджетна установа, яка є орендарем земельної ділянки із свердловиною, є платником рентної плати у разі використання води для здійснення господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Такі орендарі повинні отримати всі дозвільні документи передбачені чинним законодавством для спеціального використання підземних водних об’єктів та видобування запасів підземних вод.

Слід зазначити, що у разі відсутності у орендаря – водокористувача, у тому числі бюджетної установи, яка є платником рентної плати, дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води, рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання відповідно до п.п. 255.11.15 п. 255.11 ст. 255 ПКУ.

Що вважається безнадійним податковим боргом та як здійснюється його списання?

- податковий борг платника податків, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв’язку з недостатністю майна банкрута;

- податковий борг фізичної особи, яка визнана в судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;

- податковий борг померлої фізичної особи у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;

- податковий борг фізичної особи, яка понад 720 днів перебуває у розшуку;

- податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);

- податковий борг платника податків, що виник внаслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили);

- податковий борг платника податків, щодо якого до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про його припинення на підставі рішення суду;

- податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.

Також, безнадійним вважається борг, що залишився непогашеним після ліквідації платника податків, не пов’язаної з банкрутством.

Списання безнадійного податкового боргу за усіма підставами здійснюється виключно головними управліннями ДПС в областях та м. Києві, міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків (Центральним, Східним, Західним, Південним, Північним), в якому такий платник перебуває за основним/неосновним місцем обліку.

Списання безнадійного податкового боргу здійснюється територіальними податковими органами згідно з вимогами ст. 101 ПКУ та відповідно до Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2022 № 220 (далі – Порядок).

Податковими органами визнається безнадійним та списується податковий борг щодо якого минув строк давності (1095 днів), включаючи зупинення перебігу такого строку на період з 18 березня 2020 року до 23 листопада 2022 року (включно) та враховуючи положення підпунктів 69.9 та 69.40 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.

Списання за іншими підставами здійснюється згідно з відповідними положеннями Порядку.

Рентна плата за користування надрами

У пресцентрі інформаційного агентства «МІСТ-ДНІПРО» у форматі Zoom відбулась пресконференція за участі начальника відділу податків і зборів з юридичних осіб у галузях постачання електроенергії, газу та водопостачання управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Тетяни КОПИЛЬЧЕНКО.

Територія Дніпропетровської області характеризується унікальністю фізіко - географічних та геологічних умов, що сприяє формуванню значних обсягів природних ресурсів та їх різноманітності.

В Дніпропетровській області видобувається більше 50 відсотків усіх мінеральних ресурсів в Україні, використовується 249 родовищ 79 видів корисних копалин. У значних обсягах здійснюється видобуток марганцевої, титано - цирконієвих руд та інших рідкоземельних елементів, вугілля, газу, каоліну, будівельного каменю, піску та інших корисних копалин.

Згідно переліку дійсних станом на 14.01.2025 року спеціальних дозволів на користування надрами, наданий Державною службою геології та надр України листом від 20.01.2025 №438/07/2-25 (надісланий листом ДПС України від 24.01.2025 №1932/7/99-00-04-01-01-07) у Дніпропетровській області видані 130 спеціальних дозволів на користування надрами: від підземної води до руд золота.

У Дніпропетровській області розвідане єдине в Україні родовище талько – магнезитів, розробка якого дасть змогу на 60 – 70% забезпечити потреби в Україні у вогнетривкій сировині та значно зменшити її імпорт з інших країн, це Правдинське родовище, розташоване у Криничанському районі області.

Окремо слід зазначити про видобуток залізної руди Криворізького басейну, який займає перше місце в Україні, середньорічний обсяг видобутку по родовищах цього регіону складає близько 121 млн. тонн, це 75 відсотків видобутку в цілому по країні.

З 10-ти найбільших виробництв країни, які переробляють залізорудну сировину, 9 розташовані саме у Криворізькому басейні, він забезпечує більше 93 відс. потреб металургійних підприємств України. Промислові запаси залізних руд Криворізького басейну становлять 16 млрд. тонн. Саме у Криворізькому басейні розташований найбільший відкритий промисловий кар’єр держави та Європи – ПАТ «Південний гірничо – збагачувальний комбінат».

Рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин – це складова економічної політики нашої держави, завданням якої є регулювання відносин у галузі охорони, використання та відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання i ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об’єктів, пов’язаних з історико-культурною спадщиною.

Видобувна промисловість завжди була однією з основних галузей в економіці багатих на ресурси країн, тому питома вага надходжень рентної плати за користування надрами зростає з року в рік.

Так, якщо у 2005 році суми надходжень платежів за користування надрами до бюджетів усіх рівнів склали 41,1 млн. грн, у 2013 році – 685,7 млн. грн, то за 2024 рік – це 6 787,6 млн. гривень, із яких 1 802,3 млн. гривень – це надходження до місцевих бюджетів області.

Стратегічною метою роботи податкових органів області є забезпечення повного обліку суб’єктів господарювання, які здійснюють видобуток корисних копалин, своєчасного надання ними податкової звітності та надходження плати за користування надрами своєчасно та у повному обсязі.

Сьогодні я розповім вам про новації у Податковому кодексі України щодо адміністрування рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, які торкнулися окремих видів видобутих корисних копалин, зокрема пісків природних всіх видів, гравію, щебіню (або подрібнене каміння), каоліну та інших глин каолінових.

Хочу зазначити, що згідно спеціальних дозволів на користування надрами, в Дніпропетровській області видобуток піску здійснюють 12 суб’єктів господарювання, видобуток гравію – 13 суб’єктів господарювання, а первинного каоліну – 1 суб’єкт господарювання.

Законами України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» та від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» змінено порядок визначення бази оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин окремих видів видобутих корисних копалин (мінеральної сировини) товарних продукцій гірничого підприємства із гірських порід з яких, класифікуються за кодами:

2505 (піски природні всіх видів),

2517 (галька, гравій, щебінь або подрібнене каміння),

2507 00 (каолін та інші глини каолінові)

згідно з УКТ ЗЕД (розділ V «Мінеральні продукти» Закону України від 19 жовтня 2022 року № 2697-IX «Про Митний тариф України»).

Зокрема, Законом № 4015, який набрав чинності з 01.12.2024, визначено, що гірничі підприємства, які видобувають гірські породи придатні у якості сировини для:

бутового каменю,

пісків,

каолінів,

обчислюють податкові зобов’язання з Ренти за базою оподаткування Рентою із застосуванням фактичної ціни реалізації видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) товарної продукції гірничого підприємства (далі – Товарна продукція), яка визначається за більшою з таких величин:

за фактичною ціною реалізації одиниці відповідного виду Товарної продукції розрахованою платником за виконаними у податковому (звітному) періоді договорами;
за ціною одиниці Товарної продукції, визначеною за Методикою визначення початкової ціни продажу на аукціоні (електронних торгах) спеціального дозволу на право користування надрами, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2004 року № 1374, але не менше розміру одиниці вартості відповідного виду Товарної продукції визначеного Законом № 4015 у доларах США за 1 тонну, перераховану у гривні за 1 тонну за курсом Національного банку України станом на перше число місяця, що настає за податковим (звітним) періодом.

Фактична ціна реалізації для згаданої Товарної продукції визначається за середньозваженою (за обсягами реалізації) у звітному періоді ціною реалізації відповідного виду корисної копалини (мінеральної сировини) за договорами постачання, але не менше для:

УКТ ЗЕД 2517 (галька, гравій, щебінь або подрібнене каміння) – 6,5 дол. США за 1 тонну;

УКТ ЗЕД 2505 (піски природні всіх видів) – 5,00 дол. США за 1 тонну;

УКТ ЗЕД 250700 (каолін та інші глини каолінові), яка залежно від своїх властивостей у затверджених кондиціях на мінеральну сировину об’єкту ділянки надр визнана:

не придатною для первинної переробки (збагачення) – 40 дол. США за 1 тонну;

придатною для первинної переробки (збагачення) – 120 дол. США за 1 тонну.

Перерахунок у гривні здійснюється за курсом Національного банку України станом на перше число місяця, що настає за податковим (звітним) періодом.

Тобто у випадку, якщо гірські породи, що класифікуються за кодом УКТ ЗЕД 250700, у затверджених кондиціях на мінеральну сировину за своїми властивостями визнані:

придатними для первинної переробки (збагачення) при виробництві каоліну та реалізуються без збагачення (первинної переробки), то обсяг Рентної плати обчислюється із урахуванням фактичного обсягу видобутої Товарної продукції, ставки Рентної плати 5 відс. від фактичної ціни реалізації/розрахункової вартості такої продукції, але не менше 120 дол. США;

непридатними для первинної переробки (збагачення), то Рентна плата обчислюється із урахуванням фактичного обсягу видобутого каоліну, як Товарної продукції Товариства, ставки Рентної плати 5 відс. від фактичної ціни реалізації/розрахункової вартості такої продукції, але не менше 40 дол. США.

Таким чином, Рентна плата для гірських порід, що класифікуються за кодом УКТ ЗЕД 250700, не може бути меншою ніж 6 або 2 дол. США залежно від придатності гірських порід до первинної переробки (збагачення).

У чинній редакції Податкового кодексу України подібні механізми фіксації мінімального рівня бази оподаткування вже застосовуються для вуглеводнів та товарних руд заліза та забезпечують визначення рентної плати, виходячи з бази оподаткування, захищеної від впливу перерозподілу виробничих процесів виготовлення товарної продукції гірничих підприємств.

Зміни до Податкового кодексу України є тимчасовими та перехідними у період дії воєнного стану та незавершеності реформування відносин у добувній галузі, забезпечення їх належної прозорості та відкритості економічної та технічної галузевої інформації, як це передбачено Кодексом України про надра та Законом України від 18 вересня 2018 року № 2545-VІІІ «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях».

Слід зазначити, що такі законодавчі зміни не суттєво вплинуть на більшість гірничих підприємств, які організували добування та первинну переробку мінеральної сировини, виготовлення товарної продукції гірничих підприємств з дотриманням стандартів та всіх вимог надрокористування, ринкових принципів ціноутворення та конкурентності господарської діяльності.

Детальні приклади заповнення декларацій з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин в умовах дії змін до Податкового кодексу України, внесених Законами України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» та від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» наведені у додатку до листа ДПС України від 21.01.2025 №1666/7/99-00-04-01-03-07 (вх. ГУ ДПС від 21.01.2025 №378/8).

До уваги платників акцизного податку, які здійснюють операції з реалізації тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє, що Законом України від 04 грудня 2024 року № 4115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби» (далі – Закон № 4115), внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), в частині встановлення окремих особливостей оподаткування акцизним податком тютюнових виробів.

Закон № 4115 діє з 25.03.2025 року.

Згідно із положеннями Закону № 4115, зокрема, ст. 39 прим. 1 розд. І «Загальні положення» ПКУ викладено в новій редакції.

Так, згідно із новою редакцією ст. 39 прим. 1 ПКУ встановлено, що для цілей визначення податкових зобов’язань із сплати акцизного податку з тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, тютюнової сировини та тютюнових відходів застосовується офіційний курс валюти України до іноземної валюти, встановлений Національним банком України, що діяв на 0 годин першого дня календарного півріччя, що передує півріччю, в якому здійснюється, зокрема:

- реалізація тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених на митній території України, або подання митної декларації при ввезенні тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, на митну територію України;

- нарахування зобов’язань з акцизного податку з тютюнової сировини та тютюнових відходів згідно із нормами Кодексу.

Отже, з 25.03.2025 року при реалізації тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених на митній території України, нарахуванні зобов’язань з акцизного податку з тютюнової сировини та тютюнових відходів згідно із нормами ПКУ застосовується офіційний курс гривні до євро, встановлений Національним банком України, що діяв станом на 01.07.2024, який становив 43,2658 гривень.

Чи має право на податкову знижку військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що Податковий кодекс України (далі – ПКУ), який регламентує порядок оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі військовослужбовців, не передбачає звільнення від обкладання податком на доходи фізичних осіб грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби, крім сум грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачених законом, які виплачуються з бюджету чи бюджетною установою (п.п. 165.1.10 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

При цьому, згідно з п. 168.5 ст. 168 ПКУ суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із змінами та доповненнями членами сім’ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв’язку з виконанням обов’язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.

Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.

Згідно з п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, коли загальна сума податкової знижки, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Враховуючи викладене, військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення, не має права на застосування податкової знижки.

Право на податкову знижку має фізична особа, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.

З початку поточного року місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від платників податків понад 10,7 млрд гривень

Протягом першого кварталу поточного року від платників Дніпропетровщини до місцевих бюджетів надійшло понад 10,7 млрд грн податкових платежів. У порівнянні з січнем – березнем минулого року надходження збільшились на понад 1,4 млрд грн, темп росту – 116,1 відсотків. Про це повідомила очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.

За словами в. о. начальника податкової служби регіону, своєчасно сплачені податки є фінансовою основою для функціонування країни, вони вимірюють її здатність розвивати науку, освіту, культуру, покращувати соціальний добробут громадян тощо. Крім того, ці кошти спрямовуються на забезпечення економічної безпеки та обороноздатності держави.

«Підсумовуючи результати нашої спільної співпраці з платниками, слід зазначити, що і суб’єкти господарювання, і громадяни демонструють високий рівень податкової культури. Незважаючи на сьогоднішні непрості умови, бізнес Дніпропетровщини працює і забезпечує позитивну динаміку находжень до бюджетів. Висловлюємо вдячність всім за стійку громадянську позицію щодо сумлінної сплати податків!» – підкреслила Теодозія Чернецька.

Для провадження господарської діяльності державна реєстрація суб’єктом господарювання обов’язкова

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що державна реєстрація суб’єктів господарювання – обов’язкова умова здійснення усіх видів підприємницької діяльності та запорука законності ведення такої діяльності.

Нагадуємо платникам податків про необхідність реєстрації суб’єктами господарювання у випадку здійснення системної господарської діяльності з продажу товарів (надання послуг).

Відсутність державної реєстрації призводить до притягнення відповідних осіб до відповідальності.

Довідково: державна реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності здійснюється та регулюється Податковим кодексом України, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 № 755-IV (із змінами) та іншими законодавчими актами.

Умови, за яких звільняються від сплати військового збору ФОПи – платники єдиного податку

► фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої груп, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, – за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію;

► фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої груп, які не використовують працю найманих осіб, – протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, яка триває 30 і більше календарних днів, що підтверджується витягом з Електронного реєстру листків непрацездатності;

► самозайняті особи (фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації, – на весь період їх військової служби.

Чи необхідна наявність платіжного терміналу, якщо оплата здійснюється через QR-код?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що згідно з п. 29 ст. 38 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1591) терміни, до настання яких торговці мають забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), визначаються Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної вимоги Закону № 1591 прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» (далі – Постанова № 894).

Відповідно до абзацу першого Постанови № 894 торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно.

Отже, торговці обов’язково мають забезпечити можливість здійснення розрахунків із використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв.

Водночас, враховуючи норми Правил формування та використання QR-коду для здійснення кредитових переказів, затверджених постановою Правління Національного банку України від 28 травня 2020 року № 68 (в редакції постанови Правління Національного банку України від 01 лютого 2021 року № 11), та термінів, які вживаються в Законі № 1591, QR-код не можна віднести ні до електронних платіжних засобів, ні до платіжних застосунків або платіжних пристроїв.

Понад 13,1 млрд грн податків, зборів і платежів – внесок до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини

У січні – березні 2025 року внесок від платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету – понад 13,1 млрд грн податків, зборів і платежів. Надходження виросли у порівнянні з відповідним періодом 2024 року на понад 3,5 млрд грн, або на 37,3 відсотки. Про це поінформувала в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.

«Сплата податків є невід’ємною частиною функціонування будь-якої держави, це основа її фінансової стабільності. Крім того, сплата податків сприяє стійкості держави перед зовнішніми викликами, особливо сьогодні.

Висловлюємо вдячність всім за роботу, за справжню соціальну відповідальність – сумлінне виконання своїх податкових зобов’язань!» – наголосила очільниця податкової служби області.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Особливості подання декларації про майновий стан і доходи за 2024 рік»

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Особливості подання декларації про майновий стан і доходи за 2024 рік».

На запитання платників податків відповідав - заступник начальника управління – начальник відділу адміністрування податку на доходи фізичних осіб, податків з громадян та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС Віталій Прокопенко.

Питання 1: Платник податку протягом 2024 року здавав в оренду власну квартиру іншій фізичній особі. Чи необхідно подавати декларацію?

Відповідь: Відповідно до п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 Кодексу якщо орендар є фізичною особою, яка не є самозайнятою особою, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку – орендодавець.

Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п.п. 168.2.1. п. 168.2 ст. 168 Кодексу).

Отже, в даному випадку платник податку повинен подати податкову декларацію за наслідками 2024 року.

Питання 2: Платник податку протягом січня-березня 2024 року працював за кордоном та отримував там заробітну плату. Чи необхідно подавати декларацію?

Відповідь: Відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є фізичні особи – резиденти, які отримують іноземні доходи. Об’єктом оподаткування є іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані за межами України (п.п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 Кодексу).

Порядок оподаткування іноземних доходів регулюється п. 170.11 ст. 170 Кодексу, п.п. 170.11.1 якого визначено, що у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація), та оподатковується за ставкою податку на доходи фізичних осіб (далі – податок), визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу, крім окремих випадків, передбачених п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу.

Відповідно до п. 164.4 ст. 164 Кодексу під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Слід зазначити, що відповідно до п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Кодексу у разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

Згідно з п. 13.5 ст. 13 Кодексу для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена Довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Отже, в даному випадку платник податку повинен подати податкову декларацію за наслідками 2024 року.

Питання 3: Якщо у 2024 році платник податку отримав у спадщину рухоме майно від батька. Чи необхідно подавати декларацію?

Відповідь: Відповідно до п. 179.2 ст. 179 Кодексу обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, у разі отримання доходів у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до розділу IV Кодексу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до пункту 174.3 статті 174 цього Кодексу.

Об'єкти спадщини, що успадковується спадкоємцями, які є членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення спадкодавця, підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою (п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 Кодексу).

Отже, в даному випадку платник податку звільнений від подання декларації за наслідками 2024 року за умови відсутності інших доходів, які передбачають виникнення обов’язку щодо її подання.

Питання 4: Підкажіть, будь ласка, на які витрати можна отримати податкову знижку?

Відповідь: Податкова знижка надається, якщо у фізичної особи протягом звітного року були втрати на:

- навчання,

- отримання доступного житла за державними програмами,

- оплату допоміжних репродуктивних технологій,

- відсотки за іпотечним кредитом,

- внески на благодійність,

- страхові платежі (внесків, премій) за договорами довгострокового страхування життя,

- пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення.

Питання 5: Підкажіть, будь ласка, які документи потрібні для оформлення податкової знижки за навчання дитини за 2024 рік?

Відповідь: Основні документи, необхідні для оформлення податкової знижки:

копія паспорта;
довідка про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку;
довідка про заробітну плату та/або дивідендів по акціях, емітентом яких є юридична особа, що має статус резидента Дія Сіті, нараховану протягом звітного року, утриманий податок на доходи та військовий збір та податкову соціальну пільгу (у разі наявності);
копії документів, що підтверджують сплату (квитанції, платіжні доручення тощо);
документ, що підтверджує ступінь споріднення (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб), якщо витрати здійснено на користь члена сім’ї;
копії договорів про надання послуг

Копії зазначених документів надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку.

Якщо сплату здійснено через банківські сервіси Приват 24/7, Ощад 24 та інші, то роздрукована платіжна інструкція, яка містить обов’язкові реквізити електронного розрахункового документа, визначені Інструкцією про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, є підтвердним документом понесених платником податку витрат при реалізації ним права на податкову знижку, та печаткою банку вона не завіряється.

Питання 6: У 2024 році платник податку продав два автомобіля. Чи необхідно подавати декларацію?

Відповідь: Відповідно до п. 179.2 ст. 179 Кодексу обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, у разі отримання доходів від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до Кодексу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розділу IV Кодексу.

Пунктом 173.2 ст. 173 Кодексу передбачено, що дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою 5% (пунктом 167.2 статті 167).

Отже, в даному випадку платник податку повинен надати декларацію за 2024 рік та сплатити податок за ставкою 5% ПДФО та 1,5% військового збору.

Питання 7: Підкажіть, будь ласка, чи може приватний підприємець отримати податкову знижку?

Відповідь: Приватний підприємець отримати податкову знижку не може. Це визначено, зокрема, підпунктом 14.1.170 статті 14 Податкового кодексу України.

Проте, фізична особа-підприємець має право на податкову знижку виключно як фізична особа у разі, якщо є найманим працівником та отримує доходи у вигляді заробітної плати та/або дивідендів по акціях, емітентом яких є юридична особа, що має статус резидента Дія Сіті.

Питання 8: Який порядок оподаткування ПДФО та військовим збором доходу ФО від операцій з криптовалютою?

Відповідь: Дохід, отриманий фізичною особою від продажу криптовалюти включається до загального річного оподатковуваного доходу як іноземний дохід, якщо джерело виплати цього доходу є іноземним, або як інший дохід, якщо виплата доходу здійснюється фізичною особою – резидентом на території України.

При цьому оподаткуванню підлягає сума коштів, яка отримується платником податків від операцій з криптовалютою.

Слід зауважити, що питання є ситуативним, а кожний конкретний випадок виникнення податкових відносин слід розглядати з урахуванням документів (матеріалів), які стосуються порушених питань.

Як отримати інформацію про податковий борг?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що фізична особа – громадянин, інформацію про наявність (відсутність) у неї податкового боргу (заборгованість) може отримати, скориставшись електронним сервісом Електронний кабінет або мобільним застосунком «Моя податкова».

Платники податків, які є користувачами Електронного кабінету, мають доступ до своїх інтегрованих карток зі сплати податків, зборів та інших платежів, у тому числі інформації про свій податковий борг (заборгованість).

Доступ до приватної частини Електронного кабінету (особистий кабінет), яка є індивідуальною персоніфікованою вебсторінкою користувача, надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (МоbileID та ВаnkID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

Увійшовши до приватної частині Електронного кабінету користувач може переглянути в меню «Стан розрахунків з бюджетом» інформацію про стан розрахунків з бюджетом та/або фондами загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування за платежами, контроль за справлянням яких покладено на податкові органі.

Меню «Стан розрахунків з бюджетом» відображає зведену інформацію щодо кожного виду платежу, зокрема, залишок несплаченої пені, податковий борг (заборгованість) у розрізі проведених операцій.

Крім цього, у разі наявності у платника податків податкового боргу (заборгованості), такому платнику у режимі «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» доступні інформаційні повідомлення про податковий борг (заборгованість) із реквізитами для сплати.

Повідомлення про виникнення податкового боргу надсилаються платникам податків у Електронний кабінет (вкладка Повідомлення меню Вхідні документи).

Також з допомогою чат-боту ІnfоТАХ у месенджері є можливість отримувати повідомлення про наявний податковий борг та доступ до іншої актуальної інформації про себе.

Сервіси мобільного застосунку «Моя податкова» надають платникам податків (фізичним особам) доступ до електронних сервісів податкової служби, у тому числі до інформації про стан розрахунків з бюджетом та податковий борг у розділі «Мої дані».

Функціонал мобільного застосунку забезпечує отримання платниками податків повідомлень про наявність податкового боргу та повідомлень про наявність узгодженого податкового зобов’язання. Для зручності платники податків мають можливість його сплатити із використанням QR-коду або будь якої із запропонованих платіжних систем.

Також ДПС забезпечено можливість реалізації інструменту інформування платників про заборгованість (податковий борг) банківськими установами: розроблено АРІ для банків та його опис розміщено в Електронному кабінеті. Сервіс передбачає надана інформація про борг із наданням реквізитів її сплати на запит банківської установи по платнику, який надав згоду на передачу банківській установі інформації про податковий борг.

Взяття на облік в контролюючому органі та припинення підприємницької діяльність ФОПа відбулося в лютому місяці 2025 року: коли подається декларація?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що п. 177.11 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПKУ), зокрема, визначено: фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (податкова декларація) за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, у строки, встановлені ПKУ для місячного податкового періоду.

У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Відповідно до п. п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПKУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Тобто, податкові декларації за лютий 2025 року подаються з 01 по 20 березня 2025 року.

Форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан i доходи (далі – Інструкція), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан i доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан i доходи» із змінами i доповненнями.

Відповідно до п. 1 розд. III Інструкції у розд. I «Загальні відомості» податкової декларації, у рядку 2 вказується арабськими цифрами звітний (податковий) період (календарний рік), а у разі виправлення самостійно виявлених помилок у раніше поданій декларації вказується також звітний (податковий) період, що уточнюється. Для декларації з типом «уточнююча» звітний (податковий) період та звітний (податковий) період, що уточнюється, заповнюються однаково.

Разом з тим фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням, або особи, які провадять незалежну професійну діяльність, або члени фермерського господарства, у разі зняття з обліку в контролюючому органі вказують у рядку 2.1 номер відповідного місяця арабською цифрою від 1 до 12 (п.п. 2 п. 1 розд. III Інструкції).

У рядку 8 позначкою «х» позначається одна з категорій платника, зокрема, категорія «особа, стосовно якої проведено реєстрацію припинення підприємницької або незалежної професійної діяльності протягом звітного року» обирається, фізичною особою, яка перебувала на обліку як фізична особа підприємець (крім осіб, які обирали спрощену систему оподаткування) та стосовно якої проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням протягом звітного (податкового) року (п.п. 7 п. 1 розд. III Інструкції).

Єдиний податок: майже на 40 відс. виросли надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від сільськогосподарських товаровиробників

З початку поточного року сільськогосподарські товаровиробники забезпечили позитивну динаміку надходжень єдиного податку: у першому кварталі до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло майже 176,8 млн гривень. Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, порівняно з січнем – березнем 2024 року надходження збільшили майже на 50,4 млн грн, темп росту – 139,9 відсотків.

Очільниця податкової служби регіону зауважила, що місцеві податки та збори відіграють особливу роль при формуванні дохідної частини місцевих бюджетів. І єдиний податок – це один з податків, який є вагомим джерелом їх наповнення.

«Дякуємо платникам за відповідальне ставлення до виконання своїх фінансових зобов’язань. Своєчасно сплачені податкові платежі сприяють покращенню фінансової стійкості місцевих бюджетів, збільшенню дохідної бази та соціально-економічному розвитку громад», – зазначила Теодозія Чернецька.

Нагадуємо, що платники єдиного податку четвертої групи – сільгосптоваровиробники сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:

- у I кварталі – 10 відсотків;

- у II кварталі – 10 відсотків;

- у III кварталі – 50 відсотків;

- у IV кварталі – 30 відсотків.

Податковий борг: через які сервіси можна отримати інформацію

Електронний кабінет платника податків

Користувачі Електронного кабінету:

- мають доступ до інформації зі сплати податків, зборів та інших платежів, у тому числі про свій податковий борг (заборгованість);

- отримують повідомлення про виникнення податкового боргу у вкладці «Повідомлення» меню «Вхідні документи».

Мобільний застосунок «Моя податкова»

Розділ «Мої дані» містить інформацію про стан розрахунків з бюджетом та податковий борг.

У додатку можна отримати повідомлення про:

- наявність податкового боргу;

- узгоджене податкове зобов’язання.

Також через застосунок можна сплатити податкове зобов’язання за допомогою будь-якої із запропонованих платіжних систем та/або методу оплати.

Чат-бот InfoTAX

InfoTAX у месенджері Viber надає можливість:

- отримання повідомлень про наявний податковий борг;

- доступу до стану розрахунків з бюджетом;

- доступу до іншої актуальної податкової інформації.

Меню чат-боту InfoTAX дозволяє обрати потрібну опцію.

Інтеграція з Порталом «Дія»

Надає можливість доступу до стану розрахунків з бюджетом, у тому числі до інформації про податковий борг (для ФОП).

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Актуальні питання адміністрування акцизного податку»

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Актуальні питання адміністрування акцизного податку».

На запитання платників податків відповіла заступник начальника відділу адміністрування акцизного податку управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Інна БУЛАВА.

Питання 1:Як визначається роздрібна ціна продажу на тютюнові вироби у зв’язку з набранням чинності Закону України від 4 грудня 2024 року №4115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби»? На яких платників та з якого періоду розповсюджуються вимоги щодо формування розміру роздрібної ціни відповідно до ЗУ 4115-ІХ? Яка відповідальність за порушення вимог щодо роздрібної на тютюнові вироби в роздрібній торговій мережі?

Відповідь:

25 березня 2025 року набув чинності Закон № 4115, відповідно до якого внесені зміни до Податкового кодексу України та Закону № 3817. Змінами, зокрема, передбачено, що:

-роздрібна ціна продажу підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни (без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів), не може бути меншою за встановлене на дату виробництва такого товару мінімальне акцизне податкове зобов’язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби, помножене на коефіцієнт 1,45, а для тютюнових виробів, на які встановлено лише специфічну ставку акцизного податку, – меншою за розмір встановленої на дату виробництва такого товару специфічної ставки акцизного податку, помноженої на коефіцієнт 1,45 (підпункт 14.1.106 пункт 14.1 стаття 14 Кодексу);

-розмір максимальної роздрібної ціни на підакцизні товари (продукцію), який встановлюється виробниками або імпортерами для тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, не може бути меншим, ніж розмір роздрібної ціни продажу, обчислений відповідно до зазначеного вище порядку.

Вимоги щодо дотримання мінімального розміру роздрібної ціни розповсюджуються:

-на всіх виробників та імпортерів тютюнових виробів – при поданні Декларації про МРЦ, починаючи з 25.03.2025;

-на суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами, – при здійсненні продажу тютюнових виробів, починаючи з дня набрання чинності Законом № 4115, а застосування штрафних санкцій – з 01.07.2025.

З 01.07.2025 набирають чинності положення Закону № 4115, яким передбачено відповідальність за роздрібну торгівлю підакцизними товарами за цінами, нижчими ніж рівень роздрібної ціни продажу підакцизних товарів, визначений відповідно до зазначеного вище порядку його обчислення.

Статтею 73 Закону № 3817 (з урахуванням норм, які наберуть чинності відповідно до Закону № 4115) передбачена відповідальність за порушення роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами:

-вищими за максимальні роздрібні ціни на такі товари (продукцію), зазначені на відповідних пачках, коробках чи сувенірних коробках тютюнових виробів, ємностях або упаковках рідин, що використовуються в електронних сигаретах, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами (продукцією), – 100 відсотків вартості таких тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, але не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;

-нижчими за рівень роздрібної ціни продажу підакцизних товарів, визначений відповідно до підпункту 14.1.106 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, – 100 відсотків вартості реалізованих таких підакцизних товарів, але не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Питання 2: Чи нараховуються штрафні санкції при поданні уточнюючої Декларації з акцизного податку, якою платник збільшує податкові зобов’язання за попередні звітні періоди 2024 - 2025 року?

Відповідь.

Законом України від 30 червня 2023 року №3219 внесені зміни до законодавства, щодо самостійного виправлення платником податків помилок у податковій звітності, що призвели до заниження податкового зобов’язання.

З 1 серпня 2023 року і до припинення або скасування воєнного стану на території України, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 Кодексу, та пені. Відповідно не підлягають заповненню графи 5, 6 та 7 Додатку 8 до Декларації акцизного податку «Розрахунок суми акцизного податку, що збільшує або зменшує податкові зобов’язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах» щодо нарахування штрафів 3%, 5% та пені відповідно. Зазначене застосується до податкової звітності, яка подається з 01.08.2023 і до припинення або скасування воєнного стану.

Питання 3: Чи є об’єктом оподаткування акцизним податком операції списання знищеного, зіпсованого, втраченого підакцизного товару та чи проводиться коригування податкових зобов’язань зі сплати акцизного податку внаслідок такого списання?

Відповідь.

Об’єктом оподаткування акцизним податком є обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), крім випадків, передбачених п. 216.3 ст. 216 Податкового кодексу України.

У випадку повного або частково повернення покупцем підакцизних товарів (продукції) їх виробнику для усунення недоліків або знищення (переробки) у зв’язку з неможливістю усунення таких недоліків, виробник проводить коригування податкових зобов’язань зі сплати акцизного податку.

При цьому, у разі повного або часткового повернення покупцем підакцизної продукції, маркованої марками акцизного податку (алкогольних напоїв, тютюнових виробів) їх виробнику для усунення недоліків або знищення, коригування податкових зобов’язань проводиться з врахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах» щодо дотримання порядку повернення марок їх продавцю.

Коригування проводиться незалежно від того, в якому періоді були нараховані податкові зобов’язання за операціями з реалізації таких підакцизних товарів.

У разі повернення покупцем підакцизних товарів (продукції) з інших причин коригування податкових зобов’язань зі сплати акцизного податку не проводиться.

Питання 4: Чи повинен ФОП (СГ роздрібної торгівлі) сплачувати акцизний податок із залишків підакцизних товарів (алкогольних напоїв), наявних на момент припинення підприємницької діяльності, які в подальшому будуть використані для власного споживання?

Відповідь.

Відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах).

Згідно з п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПКУ продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Підпунктом 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, зокрема, що реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування.

Відповідно до норм ПКУ, платниками акцизного податку є, зокрема, особа - суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах) (п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 ПКУ).

Відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ об’єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах).

Згідно з п.п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 ПКУ базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ.

Відповідно до п. 216.9 ст. 216 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», для безготівкових розрахунків - дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу товару, а у разі реалізації товарів фізичними особами – підприємцями, які сплачують єдиний податок, – дата надходження оплати за проданий товар, а для підакцизних товарів, наявність або місцезнаходження яких не підтверджено таким суб’єктом господарювання, у тому числі таких товарів, недостача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі на вимогу контролюючого органу при проведенні перевірки такого органу, – дата складення відповідного документа, що засвідчує зазначені факти.

Отже, у разі припинення підприємницької діяльності, фізична особа-підприємець (суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі) не повинна сплачувати акцизний податок із залишків підакцизних товарів (алкогольних напоїв), наявних на момент припинення.

Разом з цим, оскільки реалізація алкогольних напоїв може здійснюватися на підставі відповідної ліцензії, а їх зберігання – у місцях зберігання, внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання, або у місцях роздрібної торгівлі, на які отримана відповідна ліцензія, до ліквідації фізичної особи-підприємця (суб’єкта господарювання роздрібної торгівлі) йому необхідно залишок алкогольних напоїв:

-або реалізувати при наявності діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. У такому випадку виникає об’єкт оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів;

-або повернути залишки алкогольних напоїв постачальнику.

Питання 5: Чи необхідно платнику податків, який здійснює діяльність з виробництва електричної енергії без ліцензії на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії (встановлена потужність якого не перевищує 5 МВт) подавати декларацію з акцизного податку, в якій відображати обсяги операцій щодо яких податковим законодавством передбачено звільнення платника податку від обовязку нарахування і сплати податку?

Відповідь.

Статтею 8 Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (далі – Закон № 2019) визначено, зокрема, що господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу провадиться на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії.

Разом з тим, згідно статті 30 Закону № 2019 діяльність з виробництва електричної енергії без ліцензії на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії дозволяється, якщо величина встановленої потужності чи відпуск електричної енергії менші за показники, визначені у відповідних ліцензійних умовах з виробництва електричної енергії.

Згідно із пунктом 1.3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27.12.2017 №1467, діяльність з виробництва електричної енергії суб’єктів господарювання підлягає ліцензуванню, якщо величина встановленої потужності електрогенеруючого обладнання складає 5 МВт та більше або якщо суб’єкт господарювання має намір продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), гарантованому покупцю електричної енергії за «зеленим» тарифом незалежно від встановленої потужності об’єкта електроенергетики.

Підпунктом 14.1.145 пунктом 14.1 статтею 14 Кодексу визначено, що підакцизні товари (продукція) – товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які Кодексом встановлено ставки акцизного податку.

Згідно з пункту 215.1 статті 215 Кодексу до підакцизних товарів, зокрема, належить електрична енергія.

Відповідно до підпункту 212.1.13. пункту 212.1 статті 212 Кодексу платниками акцизного податку є, зокрема, виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її на ринку електричної енергії.

Водночас, не підлягають оподаткуванню акцизним податком операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії; передача для власного споживання в межах одного підприємства електричної енергії (за кодом 2716 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), виробленої на цьому підприємстві (підпункти 213.2.8 та 213.2.9 пункт 213.2 стаття 213 Кодексу).

Підпунктом 14.1.29 пунктом 14.1 статті 14 Кодексу визначені відновлювальні джерела енергії – джерела вітрової, сонячної, геотермальної енергії, енергії хвиль та припливів, гідроенергії, енергії біомаси, газу з органічних відходів, газу каналізаційно-очисних станцій, біогазів.

Згідно підпункту 212.3.1 пункту 212.3 статті 212 Кодексу реєстрація у контролюючих органах як платника податку суб'єкта господарювання, постійного представництва, які здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції), яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей щодо видачі такому суб'єкту відповідної ліцензії.

Зокрема, платники акцизного податку, які мають діючі ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов'язані за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (пункт 49.2¹ статті 49 Кодексу).

Отже, у разі здійснення без отримання ліцензії відповідно до законодавства операцій з реалізації електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії (сонячне випромінювання тощо) або передачі для власного споживання власновиробленої електричної енергії у суб’єкта господарювання не виникатиме податкове зобов’язання із сплати акцизного податку та відсутній обов’язок подання податкової звітності з акцизного податку (згідно з підпунктом 213.2.8 пунктом 213.2 статті 213 Кодексу).

У разі, якщо Підприємство матиме ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії, то суб’єкт господарювання буде платником акцизного податку відповідно до підпункту 212.1.13 пункт 212.1 статті 212 Кодексу та повинен подавати з урахуванням положень пункту 49.2¹ статті 49 Кодексу декларацію з акцизного податку згідно з пунктом 223.2 статті 223 Кодексу, незалежно від того, чи провадив такий платник діяльність з виробництва електричної енергії в звітному періоді.

Реквізити бюджетних рахунків та рахунків для сплати єдиного внеску: де отримати інформацію?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що інформація про відкриті Державною казначейською службою України бюджетні рахунки та рахунки для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для платників Дніпропетровській області розміщена на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС в розділі «Рахунки для сплати платежів» за посиланням:

Головна / Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Одночасно, Електронний кабінет платника забезпечує можливість автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на поточну дату конкретного платника податків відповідно до відкритих інтегрованих карток по даному платнику.

Також, своєчасне доведення платникам податків реквізитів рахунків для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, відбувається шляхом їх розміщення в центрах обслуговування платників.

До уваги юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи!

Юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2 та 44.3 ст. 44 ПКУ (абзац п’ятий п. 296.1 ст. 296 ПКУ).

Юридичні особи – платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац третій п. 44.2 ст. 44 ПКУ).

Облік доходів підприємства здійснюється відповідно вимог Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, а формування витрат – відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318.

Пунктом 44.3 ст. 44 ПКУ встановлено, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менше:

- 2555 днів – для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю відповідно до статей 39 і 39 прим. 2, п. 141.4 ст. 141 ПКУ (п.п. 44.3.1 п. 44.3 ст. 44 ПКУ);

- 1825 днів – для первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що складаються особами, визначеними п. 133.1 ст. 133, п.п. 133.2.2 п. 133.2 та п. 133.4 ст. 133 ПКУ, а також юридичними особами, які обрали спрощену систему оподаткування, за винятком документів, до яких застосовується більш тривалий строк зберігання згідно з п.п. 44.3.1 п. 44.3 ст. 44 ПКУ (п.п. 44.3.2 п. 44.3 ст. 44 ПКУ);

- 1095 днів – для інших документів, на які не поширюються вимоги підпунктів 44.3.1 та 44.3.2 п. 44.3 ст. 44 ПКУ (п.п. 44.3.3 п. 44.3 ст. 44 ПКУ);

- 1095 днів – для документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, включаючи дозвільні документи (п.п. 44.3.4 п. 44.3 ст. 44 ПКУ).

Строки зберігання документів та інформації, визначені п. 44.3 ст. 44 ПКУ, розраховуються з дня подання податкової звітності чи іншої звітності, передбаченої ПКУ, для складення якої використовуються зазначені документи та/або інформація, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного строку подання такої звітності, а для документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, – з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – з дня завершення строку їх дії).

У разі ліквідації платника податків документи, визначені п. 44.1 ст. 44 ПКУ, за період діяльності платника податків не менш як 1825 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2, п. 141.4 ст. 141 ПКУ), що передували даті ліквідації платника податків, у встановленому законодавством порядку передаються до архіву.

Передбачені п. 44.3 ст. 44 ПКУ строки зберігання документів та інформації продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених п. 102.3 ст. 102 ПКУ.

Абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ (абзац другий п. 44.1 ст. 44 ПКУ).

Водночас зазначаємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами)). Тому з питання відображення у бухгалтерському обліку доходів і витрат доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Яким чином обрати назву вулиці, якщо в довіднику до Повідомлення за ф. № 20-ОПП така назва відсутня?

Дані щодо об’єктів оподаткування і об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням (далі – об’єкт оподаткування), що зазначаються у розд. 3 «Відомості про об’єкти оподаткування» повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП), заповнюються відповідно до даних правовстановлювальних документів, які є першоджерелом даних щодо об’єктів оподаткування, і актуальні на дату подання цієї заяви.

При заповненні графи 9, якщо Повідомлення за ф. № 20-ОПП подається в електронній формі, у спливаючому вікні платник податків обирає необхідну назву вулиці, площі, провулку тощо відповідного населеного пункту з довідника, активуючи відповідне поле.

Довідник вулиць, що використовується для заповнення графи 9, є еталонним, і формується ДПС на підставі, отриманих ДПС від місцевих органів влади даних щодо назв вулиць, площ, провулків тощо відповідних населених пунктів.

При цьому у різних населених пунктах або документах назва вулиці може мати однакове за змістом, але різне за написанням найменування.

У разі подання інформації про об’єкт оподаткування, який має ознаки поіменованого або іншого подібного об’єкта, який знаходиться за межами населеного пункту, відомості щодо його місцезнаходження розділу 3 «Відомості про об’єкти оподаткування» Повідомлення за ф. № 20-ОПП в електронній формі заповнюються за такими правилами:

1) у графі 7 зазначається назва населеного пункту/територіальної громади, де знаходиться поіменований об’єкт, який відповідає одній із таких назв: місто, село, селище, територіальна громада тощо;

2) графи 8 та 9 заповнюються, якщо у правововстановлювальних документах для поіменованого об’єкта визначені тип і назва вулиці, а також із довідників можна обрати необхідні значення для цих граф. При цьому в графі 7.1 зазначається лише назва поіменованого об’єкта;

3) графи 8 та 9 не заповнюються, якщо відсутні умови, наведені у пункті 2. При цьому до графи 7.1, в якій можуть відображатись дані щодо поіменованого об’єкта, заносяться назва та адресні дані поіменованого об’єкта.

Відсутність фактичних даних для поіменованого об’єкта, стосовно якого подається Повідомлення за ф. № 20-ОПП, не потребує заповнення граф 10 – 13.

У разі наявності у довіднику вулиці, площі, провулку тощо з однією назвою, але з різним кодуванням, для заповнення графи 9 розд. 3 «Відомості про об’єкти оподаткування» Повідомлення за ф. № 20-ОПП, слід обрати ту назву вулиці, площі, провулку тощо з продубльованих, яка найбільш точно відповідає написанню в правовстановлювальних документах.

Чи обов’язкова наявність QR-коду у фіскальному чеку для РРО, версії програмного забезпечення яких не можуть бути доопрацьовані їх виробниками?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) та п. 2 розд. II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13) QR-код є обов’язковим реквізитом фіскального чека.

Поряд із цим відповідно до вимог абзацу третього ст. 12 Закону № 265 не підлягають виключенню з Державного реєстру РРО (далі – Реєстр РРО) моделі реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), що раніше пройшли первинну реєстрацію та використовуються суб’єктом господарювання, до закінчення строку їх служби (строку, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність таких РРО, у тому числі комплектувальних виробів та їх складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті, за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів). Строк між первинною реєстрацією РРО та датою їх виключення з Реєстру РРО не може становити менше семи років. У разі зміни законодавчих вимог до використання РРО виробник (постачальник) зобов’язаний, за наявності технічних можливостей, здійснити доопрацювання РРО.

Водночас, у разі неможливості доопрацювання належним чином зареєстрованих РРО, які вже перебувають в експлуатації, такі РРО можуть використовуватись суб’єктами господарювання до завершення строку, визначеного нормативно-правовими документами щодо ведення Реєстру РРО, з обов’язковим переведенням таких РРО до другої частини Реєстру РРО як таких, що не дозволені до первинної реєстрації.

Враховуючи викладене вище, QR-код у фіскальному чеку не зазначається лише у випадку неможливості доопрацювання належним чином зареєстрованих РРО. В свою чергу такі РРО можуть використовуватись лише до закінчення строку їх служби, який було вказано в експлуатаційній документації. Строк служби РРО встановлюється виробником (постачальником), який гарантує працездатність таких РРО протягом зазначеного терміну.

Cервіс «Пульс» Державної податкової служби України

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).

Надати інформацію можна, здійснивши наступне:

Крок 1

Наберіть номер телефону 0800-501-007.

Крок 2

Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8.00 до 19.00, у п'ятницю з 8.00 до 18.00 (крім суботи та неділі) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть 1.

Крок 3

Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.

При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Крок 4

У неробочий час з 19.00 до 8.00, у п'ятницю з 18.00 (також субота та неділя) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.

Також її можна надіслати на електронну пошту idd@tax.gov.ua.

Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внесу на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що надходять електронною поштою.

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

(територія обслуговування: Нікопольський район)

« повернутися

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Код для вставки на сайт

Онлайн-опитування:

Результати опитування

Дякуємо!

Форма подання електронного звернення

Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Реєстрація в системі електронних петицій

Відновлення забутого пароля